Політика
Україна ініціює засідання Радбезу ООН і Постійної ради ОБСЄ через удар Росії по Кривому Рогу
Україна ініціювала термінове засідання Ради безпеки ООН і позачергове засідання Постійної ради ОБСЄ через балістичний удар Росії по Кривому Рогу.
Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
Він відзначив, що минулого тижня Росія націлилася на дитячі майданчики у звичайному житловому масиві касетною боєголовкою для максимального збільшення втрат.
“Україна ініціювала термінове засідання Ради безпеки ООН і позачергове засідання Постійної ради ОБСЄ, щоб вивести російські злочини на перший план. Обидві зустрічі будуть скликані завтра та допоможуть просувати мирні зусилля та підзвітність”, – заявив глава МЗС.
Сибіга наголосив, що рішуча міжнародна відповідь на російські звірства є критично важливою, адже такий терор ніколи не повинен нормалізуватися.
“Ми закликаємо як до різкого засудження, так і до рішучих дій. Росія повинна припинити терор проти українських дітей і мирного населення, відповісти на пропозицію США про повне припинення вогню, яку прийняла Україна, і припинити війну”, – зазначив міністр.
Як повідомлялось, російська армія вдарила ракетою по житловому кварталу Кривого Рогу. Ракета влучила поблизу дитячого майданчика. Одразу було відомо про 19 загиблих, з яких 9 – діти. Згодом стало відомо, що в лікарні померла ще одна людина.
У місті оголошено триденну жалобу.
Список жертв російської терористичної атаки, які загинули 4 квітня у Кривому Розі: Тимофій (3 роки), Аріна (7 років), Радислав (7 років), Герман (9 років), Аліна (15 років), Данило (15 років), Микита (15 років), Костянтин (16 років), Нікіта (17 років).
Дорослі: Марія Вовасова (79 років), Віта Головко (56 років), Дар’я Оніна (22 роки), Сергій Самодін (67 років), Сергій Смотолок (58 років), Володимир Новіков (58 років), Олег Дехтеренко (54 роки), Вячеслав Реместо (33 роки), Владислав Стихіляс (29 років), Лариса Чернявська (55 років), Олександр Горяйнов (57 років).
Політика
Німеччина дотримується рішення НАТО про незворотність шляху України до членства
Німеччина залишається відданою рішенню НАТО про незворотність шляху України до членства в Альянсі й не погоджується на перегляд чинних безпекових союзів у межах майбутніх переговорів із Росією.
Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль журналістам перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Відповідаючи на запитання про російські вимоги та позицію НАТО, Вадефуль наголосив, що союзники вже узгодили чіткий курс щодо майбутнього України.
“Ми в НАТО домовилися про цілком чіткий напрям, а саме про те, що Україна перебуває на незворотному шляху до НАТО. Коли це відбудеться, коли це питання постане, я сьогодні сказати не можу. Але те, що цей шлях незворотний, ми вирішили разом”, – заявив він.
Міністр підкреслив, що Берлін дотримується спільних рішень Альянсу: “І це наша позиція. Німеччина дотримується того, про що ми домовилися. І це основа всіх подальших переговорів”.
Він також наголосив, що кожна суверенна держава має право самостійно визначати до яких безпекових структур належати.
“І немає взагалі жодних підстав ставити під сумнів чинні союзи. Про такі питання ми не будемо вести переговорів”, – заявив глава німецького МЗС.
Вадефуль підкреслив, що Європа не потребує нової архітектури безпеки, а має наполягати на дотриманні чинної системи, заснованої на суверенітеті держав і непорушності кордонів.
Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський заявив, що в разі пропозиції партнерів вийти з Донбасу в обмін на реальні гарантії безпеки, які передбачатимуть, зокрема, членство України в НАТО та ЄС, він винесе це питання на обговорення суспільства.
Політика
Сибіга застеріг, що російські ультиматуми щодо безпеки передують новим актам агресії
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що російські вимоги щодо припинення розширення НАТО та зміни європейської архітектури безпеки не є запрошенням до діалогу, навпаки, вони передують новій ескалації агресії.
Про це глава української дипломатії написав у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Ми вже бачили це раніше. У 2007 році в Мюнхені Путін назвав розширення НАТО “загрозою”. У 2008 році в Бухаресті Кремль висунув погрози щодо перспектив вступу Грузії та України до НАТО. За кілька місяців Росія вторглася в Грузію. У 2021 році Москва вимагала припинення розширення НАТО та повернення до ліній 1997 року. За кілька місяців Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну», – нагадав Сибіга.
За його словами, тепер той самий ультиматум повертається під новою назвою «європейська архітектура безпеки».
«Це не запрошення до діалогу. Історія показує, що за цим слідує: нова ескалація ворожнечі з боку Росії в агресивних формах, включно з відвертою збройною агресією», – зазначив міністр.
Сибіга закликав не підігравати Росії, а натомість посилити тиск на російський режим, щоб змусити Путіна серйозно поставитися до мирних зусиль і припинити агресію проти України.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал , які Москва пропонує як частину пакета домовленостей для врегулювання війни в Україні.
Політика
Росіяни зацікавлені переглянути структуру безпеки в Європі, і це небезпечно
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія націлена переглянути структуру безпеки як мінімум в Європі, і це небезпечно.
Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«І є ще питання, яке піднімала Американська сторона – певна інша структура безпеки після війни у світі і в Європі, передусім в Європі. На мій погляд, це може бути небезпечно. Я про це говорив раніше і попередив нашу команду про це теж. Це не повинно бути головною аджендою, і не повинно йти від України. Але, я вважаю, що саме на цю адженду американці затягували «рускіх», тому що «рускіє» зацікавлені саме в цьому – переглянути структуру безпеки як мінімум в Європі», – розповів Зеленський.
Він відзначив, що його занепокоєння підкреслюють і підтверджують ті небезпечні сигнали, які напередодні були від Путіна щодо кордонів.
«Те, що Путін хоче змінити кордони в Європі, – факт. Я впевнений, що це лежить в його концепції перегляду гарантій безпеки в Європі. Це небезпечно, бо, на мій погляд, через такі речі якраз і починаються війни або ескалації. Я контактував з «нордіками», з іншими європейцями і сказав, що їм потрібно до цього дуже серйозно ставитися, і вони саме так до цього і ставляться всі», – сказав Президент.
Він припустив, що саме ідею зміни безпекової структури в Європі у 2021 році Путін привозив Байдену. За словами Президента, ініціатива Путіна передбачала «перерозподіл сил в Європі та світі, послаблення або відведення військ НАТО, виведення американських військ».
«Будь-які подібні зміни дуже небезпечні. По-перше, Росія точно не може вирішувати за всі суспільства, які входять в НАТО. По-друге, якщо Росія хоче прибрати сили, які стоять на захисті, то для чого? Думаю, Путін буде говорити про Фінляндію, Швецію. Впевнений, буде піднімати питання про Угорщину і присутність американців в країнах Балтії», – зауважив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, тристоронні переговори за участю України, США і Росії відбулися в Абу-Дабі 10-11 листопада. Основні результати переговорів – це домовленість про найбільший обмін полоненими, згода продовжити перемовини та долучити до них європейських представників.
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Політика6 днів agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство7 днів agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Усі новини1 тиждень agoщо вона там зробила (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
