Connect with us

Політика

Україна ініціює засідання Радбезу ООН і Постійної ради ОБСЄ через удар Росії по Кривому Рогу

Published

on



Україна ініціювала термінове засідання Ради безпеки ООН і позачергове засідання Постійної ради ОБСЄ через балістичний удар Росії по Кривому Рогу.

Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.

Він відзначив, що минулого тижня Росія націлилася на дитячі майданчики у звичайному житловому масиві касетною боєголовкою для максимального збільшення втрат.

“Україна ініціювала термінове засідання Ради безпеки ООН і позачергове засідання Постійної ради ОБСЄ, щоб вивести російські злочини на перший план. Обидві зустрічі будуть скликані завтра та допоможуть просувати мирні зусилля та підзвітність”, – заявив глава МЗС.

Сибіга наголосив, що рішуча міжнародна відповідь на російські звірства є критично важливою, адже такий терор ніколи не повинен нормалізуватися.

“Ми закликаємо як до різкого засудження, так і до рішучих дій. Росія повинна припинити терор проти українських дітей і мирного населення, відповісти на пропозицію США про повне припинення вогню, яку прийняла Україна, і припинити війну”, – зазначив міністр.

Читайте також: ОБСЄ завтра розгляне російський ракетний удар по Кривому Рогу

Як повідомлялось, російська армія вдарила ракетою по житловому кварталу Кривого Рогу. Ракета влучила поблизу дитячого майданчика. Одразу було відомо про 19 загиблих, з яких 9 – діти. Згодом стало відомо, що в лікарні померла ще одна людина.

У місті оголошено триденну жалобу.

Список жертв російської терористичної атаки, які загинули 4 квітня у Кривому Розі: Тимофій (3 роки), Аріна (7 років), Радислав (7 років), Герман (9 років), Аліна (15 років), Данило (15 років), Микита (15 років), Костянтин (16 років), Нікіта (17 років).

Дорослі: Марія Вовасова (79 років), Віта Головко (56 років), Дар’я Оніна (22 роки), Сергій Самодін (67 років), Сергій Смотолок (58 років), Володимир Новіков (58 років), Олег Дехтеренко (54 роки), Вячеслав Реместо (33 роки), Владислав Стихіляс (29 років), Лариса Чернявська (55 років), Олександр Горяйнов (57 років).



Джерело

Політика

у Навроцького очікують, що Україна змінить позицію

Published

on



У справі надання українському військовому підрозділу почесної назви «імені героїв УПА» Польща очікує на зміну позиції з боку української сторони.

Про це в ефірі радіо RMF24 заявив у п’ятницю голова Бюро міжнародної політики при президентові Польщі Марцін Пшидач, передає Укрінформ.

Пшидач зауважив, що він мав «жорстку розмову» з цього приводу з керівником Офісу Президента України Кирилом Будановим, який відвідав Варшаву на минулих вихідних.

Він підкреслив, що Польща повинна була висунути вимогу українській стороні щодо відмови від цього рішення.

«М’яч перебуває на українському боці. Я також передав це Буданову: саме українська сторона розпочала цей конфлікт. Ми відреагували жорстко», – підкреслив Пшидач.

Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Президент Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

У Польщі засудили це рішення.

Читайте також: Війна не є найкращим моментом для дискусій про складну історію – ексглава МЗС Польщі

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.

Глава Офісу Президента України Кирило Буданов минулими вихідними відвідав Варшаву, де провів зустрічі у канцелярії президента РП і Раді міністрів РП із приводу напруги в українсько-польських відносинах у площині складної історії.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час виступу в середу із трибуни Сейму застеріг від зростання ксенофобських настроїв у Польщі щодо українців та осіб іншого походження.

Фото: prezydent.pl



Джерело

Continue Reading

Політика

ЄС у рамках кредиту для України не виключає закупівлі ракет для систем Patriot

Published

on



Запит на закупівлю ракет PAC3 для систем Patriot за гроші європейського кредиту на підтримку України ще не надходив, але він може бути розглянутий Європейською комісією.

Про це заявив речник Європейської комісії Балаш Ужварі під час брифінгу в Брюсселі в четвер, коментуючи питання про те, чи ведуться відповідні дискусії, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Логіка наступна. Ми рухаємося від одного розкладу постачання продукції до іншого. Зараз маємо перший, який стосується дронів на суму 5,9 млрд євро», – заявив речник, додавши, що ці гроші можуть бути перераховані «дуже скоро», а саме до кінця червня.

Ужварі додав, що кожного разу, перед тим, як українська сторона подає на розгляд новий запит на закупівлю оборонної продукції, вона має можливість врахувати ситуації на полі бою та чітко визначити пріоритети.

«Наскільки мені відомо, ми ще не отримували другого розкладу закупівлі продукції. Ми перебуваємо в активних дискусіях з Україною і, очевидно, якщо існує інтерес в обладнанні, яке виходить за рамки безпілотників, такому як протиракетні або протиповітряні системи, є можливість розглянути це, і ми це будемо вивчати», – заявив речник.

Читайте також: Зеленський закликав держави НАТО допомогти Україні отримати ліцензії на виробництво Patriot

Як повідомляв Укрінформ, в американській корпорації Lockheed Martin попередили, що компанія не може надати союзникам США чітких термінів постачання ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, незважаючи на плани щодо потроєння виробничих потужностей.

Водночас віцепрезидент зі стратегії та розвитку бізнесу ракетного підрозділу компанії Брайан Данн заявив, що найбільший у світі виробник озброєння за обсягом доходів докладає значних зусиль для нарощування виробництва критично важливих ракет-перехоплювачів PAC-3 на тлі дефіциту поставок, який посилився через війну в Ірані.

Компанія Lockheed Martin погодилася збільшити виробництво ракет PAC-3 з поточних 650 на рік до 2 тис. до 2033 року в рамках угоди з Пентагоном на суму $4,7 млрд, укладеної на початку цього року.

Попит на ці ракети був високим ще до того, як конфлікт у Перській затоці спричинив величезний тиск на західні запаси.

Фото: eumetsat.int



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна та Фінляндія домовилися про взаємне гарантування якості оборонної продукції

Published

on



Міністерства оборони України та Фінляндії підписали офіційний меморандум про взаємне гарантування якості військових товарів і послуг.

Про це повідомили в українському оборонному відомстві, передає Укрінформ.

«Уся зброя, техніка та спорядження для українських військових мають відповідати стандартам НАТО. Тепер це правило повноцінно діятиме і для продукції, яку Україна та Фінляндія купують одна в одної або виготовляють на замовлення», – ідеться у повідомленні.

Згідно з даними міністерства, підписаний меморандум чітко визначає, як саме державні органи контролю однієї країни перевірятимуть якість оборонної продукції на прохання іншої відповідно до загальних стандартів НАТО STANAG 4107 / AQAP-2070.

Відтепер, якщо Україна замовлятиме продукцію у фінського заводу або навпаки, обидві сторони автоматично визнаватимуть перевірку якості. Потреби у повторному проведенні тих самих процедур не буде.

Взаємна довіра до процедур перевірки дозволить значно швидше передавати необхідне спорядження безпосередньо на фронт.

Серед іншого, меморандум визначає правила, за якими фахівці із забезпечення якості однієї держави працюють на своїй території на замовлення партнера. Перевірки відбуватимуться за єдиними стандартами НАТО, відповідно до процедур AQAP-2070, зокрема з використанням однакових бланків і документів. Це дозволить обом країнам розмовляти «однією мовою» у всьому, що стосується надійності військової техніки.

У Міноборони нагадують: подібні договори про взаємне визнання якості Україна раніше підписала зі Швецією, Туреччиною, Чехією, Францією, Німеччиною, Норвегією та Польщею.

Наголошується, що угода з Фінляндією стала черговим кроком до повного переведення системи українських військових закупівель на рейки Північноатлантичного альянсу. Також цей документ є логічним продовженням попередніх домовленостей, зокрема безпекової угоди від 3 квітня 2024 року й меморандуму про співпрацю між міністерствами оборони від 13 березня 2025 року.

Читайте також: Україна лідирує у гонці оборонних інновацій – представник Бундесверу

Посол Фінляндії Тар’я Фернандес підкреслила: новий меморандум – це ще один крок у зміцненні тісної та динамічної співпраці з Україною. Серед практичних результатів, зауважила вона, – ширша кооперація в оборонному секторі, зокрема щодо продукції оборонного призначення.

Як повідомляв Укрінформ, уряд Фінляндії відправить Україні новий пакет оборонної допомоги вартістю близько 128 млн євро.

Фото: Міноборони



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.