Політика
Україна ініціює засідання Радбезу ООН і Постійної ради ОБСЄ через удар Росії по Кривому Рогу
Україна ініціювала термінове засідання Ради безпеки ООН і позачергове засідання Постійної ради ОБСЄ через балістичний удар Росії по Кривому Рогу.
Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
Він відзначив, що минулого тижня Росія націлилася на дитячі майданчики у звичайному житловому масиві касетною боєголовкою для максимального збільшення втрат.
“Україна ініціювала термінове засідання Ради безпеки ООН і позачергове засідання Постійної ради ОБСЄ, щоб вивести російські злочини на перший план. Обидві зустрічі будуть скликані завтра та допоможуть просувати мирні зусилля та підзвітність”, – заявив глава МЗС.
Сибіга наголосив, що рішуча міжнародна відповідь на російські звірства є критично важливою, адже такий терор ніколи не повинен нормалізуватися.
“Ми закликаємо як до різкого засудження, так і до рішучих дій. Росія повинна припинити терор проти українських дітей і мирного населення, відповісти на пропозицію США про повне припинення вогню, яку прийняла Україна, і припинити війну”, – зазначив міністр.
Як повідомлялось, російська армія вдарила ракетою по житловому кварталу Кривого Рогу. Ракета влучила поблизу дитячого майданчика. Одразу було відомо про 19 загиблих, з яких 9 – діти. Згодом стало відомо, що в лікарні померла ще одна людина.
У місті оголошено триденну жалобу.
Список жертв російської терористичної атаки, які загинули 4 квітня у Кривому Розі: Тимофій (3 роки), Аріна (7 років), Радислав (7 років), Герман (9 років), Аліна (15 років), Данило (15 років), Микита (15 років), Костянтин (16 років), Нікіта (17 років).
Дорослі: Марія Вовасова (79 років), Віта Головко (56 років), Дар’я Оніна (22 роки), Сергій Самодін (67 років), Сергій Смотолок (58 років), Володимир Новіков (58 років), Олег Дехтеренко (54 роки), Вячеслав Реместо (33 роки), Владислав Стихіляс (29 років), Лариса Чернявська (55 років), Олександр Горяйнов (57 років).
Політика
Сибіга після перехоплення Британією судна тіньового флоту закликав посилити тиск на Росію
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на перехоплення британськими військовими судна російського тіньового флоту, закликавши й надалі посилювати тиск на РФ.
Про це він написав у соцмережі Х, коментуючи допис очільниці МЗС Британії Іветт Купер, передає Укрінформ.
«Тіньовий флот Росії – це інструмент війни. Кожне таке затримане судно означає менше коштів для російської воєнної машини. Перекриття цих доходів допомагає обмежити можливості Росії фінансувати ракетні та дронові атаки по українських містах», – написав Сибіга.
Він подякував британській колезі «за лідерство Великої Британії та рішучі дії».
«Ми повинні й надалі посилювати тиск і ліквідовувати всі лазівки, які дозволяють Росії фінансувати свою агресію», – наголосив Сибіга.
Купер у соцмережі Х поінформувала, що британські збройні сили перехопили у протоці Ла-Манш одне з підсанкційних російських суден.
«Ці незаконні судна використовують для перевезення російської нафти та газу, на які накладено санкції, по всьому світу, щоб забезпечити надходження коштів у воєнну машину Путіна. Ми вживаємо заходів проти цієї незаконної діяльності у наших водах», – заявила Купер.
Як повідомлялося, вранці в неділю, 14 червня, Збройні сили Великої Британії перехопили у Ла-Манші нафтовий танкер російського тіньового флоту під час спроби пройти протокою.
Політика
Україна готова до відкриття шести кластерів для інтеграції в Європейський Союз
Про це Президент України Володимир Зеленський сказав у вечірньому зверненні, передає Укрінформ.
За його словами, Україна готується вже зараз до дипломатичних подій наступного тижня. – має бути дуже активно, починаючи з понеділка.
Відео: ОП
“Євросоюз підтвердив готовність відкрити перший кластер, і це дає новий рух нашим перемовинам про вступ України в Європейський Союз. Ми зробили абсолютно все для цього прогресу, і я вдячний усім, хто допомагав, і всім, хто працює на нашу державу”, – акцентував глава держави.
Зеленський зауважив, що Україна готова до відкриття шести кластерів, і розраховує, що цього літа зможе досягти більше результатів для інтеграції в Європейський Союз. “Принаймні з нашого боку не буде жодних затягувань. І дуже важливо, щоб партнери теж відчували повне значення цього процесу”, – підкреслив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня Рада ЄС офіційно розпочала процес офіційного відкриття кластера 1 “Основи” у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу.
Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 “Основи”.
Політика
Угода з Україною щодо прав угорців у Закарпатті набула чинності
Прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що Угорщина та Україна офіційно уклали «історичну» угоду щодо прав етнічної угорської громади, яка проживає в Закарпатській області.
Про це повідомляє DailyNewsHungary, передає Укрінформ.
Оголошуючи про це в п’ятницю, Мадяр зазначив, що український уряд офіційно зобов’язався виконати всі положення угоди та включив їх до свого плану дій щодо прав меншин, підготовленого в рамках процесу вступу до ЄС.
«Історична угода між Угорщиною та Україною щодо освітніх, культурних, мовних та політичних прав угорської громади в Закарпатті набула чинності», — написав Мадяр у соцмережах, зауваживши, що це означає, що виконання зобов’язань Україною щодо нацменшин також стало очікуванням Європейського Союзу.
Він додав, що як Європейська комісія, так і Європейська рада стежитимуть за дотриманням Україною своїх зобов’язань. Якщо Київ не виконає своїх зобов’язань щодо прав меншин, подальший прогрес у процесі вступу може бути заблокований.
Хоча повний текст угоди ще не опубліковано, Мадяр раніше заявляв, що Україна зобов’язалася всебічно врегулювати питання, що стосуються освітніх, мовних, культурних та політичних прав приблизно 100 000 етнічних угорців, які проживають у Закарпатті.
Видання зазначає, що суперечка щодо прав меншин була однією з найгостріших проблем в угорсько-українських відносинах протягом останнього десятиліття. Попередні уряди в Будапешті неодноразово стверджували, що зміни в законах про українську мову та освіту нібито обмежили права угорської меншини. Переговори з цього питання вже розпочиналися за попереднього уряду Віктора Орбана, але не привели до укладення остаточної угоди. За словами Мадяра, його уряд зміг завершити цей процес за лічені тижні, при цьому дотримавшись давніх вимог Угорщини щодо захисту меншин.
«За кілька тижнів нам вдалося розв’язати питання, яке уряд Орбана не зміг вирішити за десять років», — сказав прем’єр-міністр.
Після укладення політичної угоди, Угорщина дала згоду на відкриття першого переговорного блоку в процесі вступу України до ЄС. Однак Мадяр підкреслив, що це лише початок, ймовірно, довгого шляху до членства. Як приклад він зазначив, що Чорногорія розпочала переговори про вступ у 2012 році і досі не стала членом ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 «Основи».
Фото: Фейсбук / Péter Magyar
-
Події5 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловіки Ірини Білик – що відомо про її особисте життя
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події5 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Відбудова1 тиждень agoДержава компенсуватиме відновлення лісів на звільнених територіях
-
Події4 дні agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
