Про це йдеться в заяві МЗС України, передає Укрінформ.

Міністерство вітає ухвалення ініційованої нашою державою резолюції «Зміцнення міжнародного співробітництва та координації зусиль у справі вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи».

«Ухвалення резолюції є важливим кроком на шляху подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, визнанням зростаючих загроз глобальній ядерній безпеці внаслідок безвідповідальних дій держави-агресора та вагомим внеском у відновлення історичної правди та справедливості», – вказується в документі.

Окремо відзначено, що резолюція ООН встановлює коректну українську транслітерацію при передачі назви Чорнобиль англійською мовою.

У МЗС зауважили, що, намагаючись уникнути відповідальності за свої злочини, Російська Федерація спробувала домогтися ухвалення в залі Генеральної Асамблеї ООН альтернативного документа, «внесеного російським сателітом Республікою Білорусь, без жодної згадки про атаки Росії на об’єкти ЧАЕС».

У зв’язку з цим зовнішньополітичне відомство висловлює вдячність державам-членам ООН, які вкотре продемонстрували принципову позицію та відхилили відповідний проєкт Білорусі.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга також подякував 97 державам за підтримку ініційованої Україною резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо Чорнобильської катастрофи та відхилення альтернативного білоруського проєкту. Про це глава української дипломатії написав у соцмережі Х.

«Генеральна Асамблея ООН ухвалила важливу ініціативу України – проєкт резолюції щодо Чорнобильської катастрофи… Ми дякуємо всім 97 державам-членам за підтримку», – зазначив міністр.

Він додав, що Росія знову спробувала використати свого сателіта Білорусь, щоб приховати свої злочини та просувати альтернативний текст, який виключає будь-яке посилання на її атаки на чорнобильські об’єкти.

«Дякую всім, хто не залишився осторонь і відмовився підтримати білоруський проєкт», – написав Сибіга.

Як повідомляв Укрінформ, Генеральна Асамблея ООН ухвалила ініційовану Україною та групою держав резолюцію щодо міжнародного співробітництва та координації зусиль з вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Про це заявив на засіданні ТСК її голова Ярослав Железняк, передає кореспондент Укрінформу.

«Вже є доручення нашому секретаріату викликати на найближче засідання особисто пана Сергія Дейнека, голову Державної прикордонної служби, для того щоб ми могли з’ясувати все ж таки, яким чином «Карлсон» і «Шугармен» (Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – ред.) полетіли від нас якраз у день обшуків. У разі неявки відповідно буде застосовуватись примусовий привід», – сказав Железняк.

Він зауважив, що найближчим часом буде ініційоване засідання ТСК в закритому режимі, щоб представники ДБР і НАБУ могли ознайомити членів комісії з деякими важливими матеріалами розслідування.

«Щодо фінансового моніторингу і перевірки джерел коштів на застави. Я радий чути, що покращилась співпраця між відомствами…Я сподіваюсь, що Держфінмоніторинг продовжить працювати, щоб потім НАБУ і АРМА могли використовувати ці дані для блокування грошей. Мені не сподобалась відповідь щодо перевірки застав», – зауважив голова ТСК.

За словами Железняка, члени ТСК зв’язались із Національним банком України, де пообіцяли ініціювати перевірки цих банків, особливо державних. Представники Нацбанку будуть запрошені на наступне засідання комісії, додав голова ТСК.

Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію “Мідас” із викриття корупції у сфері енергетики.

Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом. НАБУ заявило, що в межах розслідування затримані п’ятеро із сімох підозрюваних.

Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатома.

Як повідомив проєкт “Схеми”, отримали підозру бізнесмен, співзасновник студії “Квартал-95” Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я “Карлсон”), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (“Рокет”), виконавчий директор з безпеки Енергоа-тому Дмитро Басов (“Тенор”) і ще четверо “працівників” так званого бекофісу з легалізації коштів, серед них – Олександр Цукерман (“Шугармен”), Ігор Фурсенко (“Рьошик”), Леся Устименко і Людмила Зоріна.

П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Міндіч та Цукерман виїхали з України.

13 листопада Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти Міндіча та Цукермана.

25 листопада директор НАБУ Семен Кривонос під час засідання Комітету ВР з питань антикорупційної політики повідомив, що правоохоронці знайшли талон, за яким Міндіч перетинав державний кордон у прискореному режимі.

За даними слідства, Міндіч пройшов прикордонний контроль доволі швидко у пункті пропуску «Грушів».

Правоохоронці виявляють осіб, які цьому посприяли.

Фото Укрінформу можна купити тут.

Викладені у 43-й періодичної доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини факти свідчать про системний, цілеспрямований і масштабний характер злочинів Російської Федерації і потребують рішучої та послідовної відповіді з боку міжнародної спільноти.