Connect with us

Політика

Україна матиме сталу військову та фінансову допомогу

Published

on



Глави держав та урядів більшості країн ЄС, за винятком однієї європейської держави, підтвердили намір продовжувати економічну та військову підтримку для України, а також закликали національні уряди прискорити поставки в Україну боєприпасів та іншого військового обладнання.

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у висновках Європейської Ради, що оприлюднені на сайті цієї євроінституції.

«Європейський Союз буде продовжувати надавати Україні регулярну та передбачувану фінансову підтримку. Європейська Рада закликала Європейську комісію швидко здійснити всі необхідні заходи для просування фінансування в рамках Європейського фонду та ініціативи G7 ERA. Вона також закликала Європейську комісію та країни-члени скористатися всіма можливостями Українського фонду для збільшення фінансової підтримки для України», – йдеться у резолюції саміту.

Читайте також: 26 країн ЄС висловили тверду підтримку України

Водночас Європейська Рада підтвердила чинність ініціатив з посилення військової допомоги для України. Висока представниця ЄС буде координувати таку допомогу від країн-членів, та від інших держав, що беруть участь у таких ініціативах, для збільшення поставок, на добровільній основі, артилерійських боєприпасів великого калібру, ракет та іншого військового обладнання, яке має надходити за ініціативою G7 ERA.

У цьому контексті Європейська Рада закликала країни-члени ЄС терміново наростити зусилля для вирішення найбільш нагальних військових та оборонних потреб України.

Читайте також: Каллас пропонує надати Україні боєприпасів на €5 мільярдів

Як вже повідомлялося, сьогодні у Брюсселі відбувається Європейська Рада, головною темою якої є конкурентоспроможність європейської економіки. Під час зустрічі європейські лідери провели віртуальну зустріч з Президентом Володимиром Зеленським, та продовжили дискусію щодо посилення підтримки України, яку розпочали 6-го березня під час Спеціальної Євроради.



Джерело

Політика

Справа Міндіча — поліція відкрила провадження через стеження за журналістами

Published

on



Солом’янське управління поліції Києва відкрила кримінальне провадження через незаконне стеження за журналістами. Інформацію на журналістів збирали спецпризначенці під час корупційної схеми “Мідас”.

Водночас кримінальне провадження було відкрито не одразу після засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Про це повідомив нардеп “Голосу” Ярослав Юрчишин.

Юрчишин обурився тим фактом, що правоохоронці відреагували настільки повільно.

Чому для відкриття провадження треба чекати і писати депутатські звернення? І чи було би відкрите провадження, якби ми це не пушили публічно?” — зазначив нардеп.

Він наголосив, що така поведінка відносно журналістів у демократичній державі є неприпустимою, а заплющувати очі на це є “пострілом собі в ногу”. За словами Юрчишина, реакція мала би бути миттєвою, особливо під час війни.

“Те, що провадження відкрили — це єдино правильна, хоч і запізніла реакція. Тримаю руку на пульсі”, — наголосив нардеп.

Нагадаємо, 15 грудня Ярослав Юрчишин опублікував список журналістів, на яких збирали інформаційні довідки фігуранти “Міндічгейту”.

Фігуранти антикорупційної справи “Мідас” збирали інформацію про:

  • Марину Ансіфорову (COSA Intelligence Solutions, Bihus.Info, “Українська правда”, LIGA.net);
  • Юрія Бутусова (військовий та головний редактор Цензор.нет);
  • Станіслава Речинського (головний редактор та засновник сайту ОРД);
  • Володимира Федоріна (редактор-засновник Forbes Україна);
  • Ольгу Чайку (редакторка Forbes Україна);
  • Юрія Ніколова (співзасновник проєкту Наші гроші);
  • Андрія Куликова (голова комісії з журналістської етики).

Слідчі також знайшли досьє на двох уже покійних журналістів: засновника “Дзеркала тижня” Володимира Мостового та журналіста-розслідувача Олексу Шалайського.

Перед цим нардеп “Голосу” Ярослав Железняк показував, що подібна папка була зібрана і на нього та членів його родини. За його даними, загалом було 527 подібних “досьє”.



Джерело

Continue Reading

Політика

Сенат Чехії залишить український прапор перед своєю будівлею

Published

on



Верхня палата чеського парламенту наразі не збирається знімати український прапор зі своєї будівлі.

Про це Укрінформу повідомили в пресслужбі Сенату.

«Рішення про використання національних прапорів на будівлях штаб-квартири Сенату приймає Голова Сенату, згідно з Регламентом верхньої палати. Голова Сенату Мілош Вистрчіл наразі не планує знімати український прапор, який висить на фасаді Валленштейнського палацу з 22 лютого 2022 року», – повідомили в пресслужбі.

Як повідомлялося, першим з офіційних закладів, з якого зняли український прапор стала Палата представників (нижня палата парламенту ЧР). Це зробив на початку листопада, в перший же день після його обрання, спікер Томіо Окамура.

Читайте також: Казус Окамури

Напередодні, 7 січня, прапор зник з будівлі уряду. Втім, Укрінформ там запевнили, що це не стосується питання підтримки України. Просто тепер, як зазначили в пресслужбі, перед будівлею уряду є «стандартна комбінація прапорів», як це було раніше – прапори Чеської Республіки та Європейського Союзу. Водночас прапор України підійматимуть у дні значущих подій.

Українські прапори масово з’явилися в Празі та інших містах Чехії одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Окрім урядових споруд та парламенту, їх масово розміщували на громадському транспорті, фасадах муніципальних будівель та у вікнах приватних осель на знак солідарності з українським народом.



Джерело

Continue Reading

Політика

Кабмін звільнив голову Держлікслужби – через негативну оцінку роботи

Published

on



Кабінет міністрів звільнив Романа Ісаєнка з посади голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

Як передає Укрінформ, про це ідеться в розпорядженні уряду від 7 січня.

“Звільнити Ісаєнка Романа Миколайовича з посади голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у зв’язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2025 році (пункт 3 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”)”, – ідеться в документі.

Як повідомляв Укрінформ, 24 грудня 2025 року Кабінет міністрів порушив дисциплінарне провадження стосовно голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

За інформацією ЗМІ, у листопаді Національне антикорупційне бюро України проводило обшуки у головному офісі Держлікслужби.

Читайте також: Президент звільнив Дубровіна, Андрущенка і Наумюка з керівних посад у СБУ

Ісаєнко перебував на посаді голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками з 12 березня 2024 року.

Фото: Держлікслужба



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.