Політика
Україна матиме сталу військову та фінансову допомогу
Глави держав та урядів більшості країн ЄС, за винятком однієї європейської держави, підтвердили намір продовжувати економічну та військову підтримку для України, а також закликали національні уряди прискорити поставки в Україну боєприпасів та іншого військового обладнання.
Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у висновках Європейської Ради, що оприлюднені на сайті цієї євроінституції.
«Європейський Союз буде продовжувати надавати Україні регулярну та передбачувану фінансову підтримку. Європейська Рада закликала Європейську комісію швидко здійснити всі необхідні заходи для просування фінансування в рамках Європейського фонду та ініціативи G7 ERA. Вона також закликала Європейську комісію та країни-члени скористатися всіма можливостями Українського фонду для збільшення фінансової підтримки для України», – йдеться у резолюції саміту.
Водночас Європейська Рада підтвердила чинність ініціатив з посилення військової допомоги для України. Висока представниця ЄС буде координувати таку допомогу від країн-членів, та від інших держав, що беруть участь у таких ініціативах, для збільшення поставок, на добровільній основі, артилерійських боєприпасів великого калібру, ракет та іншого військового обладнання, яке має надходити за ініціативою G7 ERA.
У цьому контексті Європейська Рада закликала країни-члени ЄС терміново наростити зусилля для вирішення найбільш нагальних військових та оборонних потреб України.
Як вже повідомлялося, сьогодні у Брюсселі відбувається Європейська Рада, головною темою якої є конкурентоспроможність європейської економіки. Під час зустрічі європейські лідери провели віртуальну зустріч з Президентом Володимиром Зеленським, та продовжили дискусію щодо посилення підтримки України, яку розпочали 6-го березня під час Спеціальної Євроради.
Росія цілеспрямовано атакує критично важливу цивільну інфраструктуру, яка забезпечує людям доступ до життєво необхідної інформації.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
Він підкреслив, що поки увага 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН зосереджена на зусиллях із досягнення миру та дипломатії задля припинення війни, Україна знову зазнає масованих російських атак.
«Росія цілеспрямовано атакує великі українські центри обробки даних, намагаючись перервати потік інформації. Оперативне оповіщення про загрози ракетних ударів і атак безпілотників є життєво важливим — воно рятує життя», – зазначив дипломат.
Глава МЗС України пояснив, що йдеться про критично важливу цивільну інфраструктуру, яка забезпечує людям доступ до інформації, необхідної для порятунку життів. Це не військова ціль, зауважив він та додав, що вона є необхідною умовою для підтримання нормального повсякденного життя.
Сибіга вважає, що Росія шукає нові способи дестабілізувати життя в Україні та тероризувати цивільних. Міністр закликає партнерів до посилення санкційного тиску та збільшення кількості ракет-перехоплювачів, як єдиного шляху зупинити цей терор.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок російської атаки 23 вересня постраждали 43 людини, двоє загинули. Росія застосувала БПЛА зранку та вдень проти АЗС, будівлі бізнес-центру, офісної будівлі, приміщення фармацевтичного підприємства, будівлі колишнього ринку та приміщень неподалік вокзалу.
Росія також атакувала дата-центр. У близько 100 тисяч домогосподарств столиці та області погіршилося інтернет-з’єднання.
Москва не бачить умов для відновлення діалогу щодо завершення війни з Україною.
Як пише The Moscow Times, про це заявив на брифінгу прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, передає Укрінформ.
«Поки що немає жодних передумов для переходу до мирного треку переговорів», — сказав він.
За словами Пєскова, Росія зберігає «свою відкритість» до дипломатичного врегулювання, водночас нібито не бачить того самого з боку України.
«Європейські держави намагаються знаходити все нові й нові кошти для закупівлі озброєння (для України – ред.). Київський режим продовжує свою досить терористичну діяльність», — зазначив Пєсков, не згадавши при цьому про постійний обстріл Росією об’єктів критичної, цивільної, енергетичної інфраструктури по всій Україні.
На запитання, чи вважає Кремль заклики президентів США та України Дональда Трампа й Володимира Зеленського до укладення енергетичного перемир’я «риторикою», з огляду на те, що Захід продовжує надавати військову допомогу Україні, Пєсков відповів: «Безумовно».
Він також прокоментував можливість особистої зустрічі Путіна із Зеленським, знову заявивши, що для цього українському лідеру доведеться приїхати до Москви.
«Усі необхідні гарантії безпеки йому будуть надані. Він чудово знає, які рішення потрібно ухвалити. У будь-якому іншому випадку проводити зустрічі на вищому рівні до того, як (буде – ред.) виконана робота на експертному рівні, недоцільно, бо це буде марна трата часу», — сказав Пєсков.
Раніше у вересні він заявляв, що Росія «у найближчій перспективі», ймовірно, у жовтні, розраховує на тристоронню зустріч з Україною за участю США.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні Президент Володимир Зеленський заявив, що під час переговорів із Президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку ключовим питанням було завершення війни. Він також сказав, що готовий до переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним.
Трамп під час виступу на Генеральній асамблеї ООН заявив, що Штати сподіваються на досягнення миру між Україною та Росією. За його словами, «це станеться швидше, ніж очікується».
У новому проєкті Цивільного кодексу України пропонують закріпити право на інформаційний спокій. Воно передбачатиме, що у вихідний та неробочий час людину не можна буде турбувати з робочих питань.
Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час офіційної презентації нового Цивільного кодексу України.
За його словами, проєкт значно розширює перелік особистих немайнових прав. Зокрема, йдеться про захист права на життя, здоров’я, репродуктивні права, репутацію та приватність.
Окремо в документі передбачені права, пов’язані із сучасними способами комунікації. Це стосується месенджерів, сайтів, аудіо- та відеокомунікації, а також штучного інтелекту.
Фрагмент з 17:30
Також у проєкті вперше пропонують закріпити право на забуття. Воно, за словами Стефанчука, має захищати людину від довічного переслідування через помилки, які вона могла зробити в дитинстві.
Ще одним нововведенням має стати право на інформаційний спокій.
“У той час, коли в людини є вихідний, неробочий, його не мають право потурбувати по питаннях робочої комунікації”, — заявив Стефанчук.
Окремі положення нового кодексу стосуватимуться речового права, інтелектуальної власності та штучного інтелекту. Зокрема, планують врегулювати питання авторських прав, патентів, ліцензій, а також об’єктів, створених за допомогою ШІ.
Раніше повідомлялося, що середня зарплата в Україні найближчим часом може зрости до 44 тисяч гривень, тоді як зростання мінімальної зарплати може перевищити рівень інфляції.
Водночас мінімальна зарплата в Україні нині становить 169 євро, або близько 8,7 тисячі гривень на місяць. Це найнижчий показник серед країн-кандидатів на вступ до ЄС.
-
Суспільство6 днів agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Одеса1 тиждень ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Політика1 тиждень agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви