Політика
Україна пропонує зупинити фінансування служби російського перекладу в ОБСЄ
Росія не робить жодних фінансових внесків у бюджет ОБСЄ і зараз її борг склав вже 22 млн євро.
Про це сказав в інтерв’ю Укрінформу Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Юрій Вітренко.
“Щодо зведеного бюджету, то він, хоч і офіційно не затверджений вже котрий рік, продовжує наповнюватися внесками держав-учасниць, які дорівнюють їхнім внескам до останнього схваленого бюджету ОБСЄ. Таким чином, держави-учасниці, крім Росії, продовжують добросовісно сплачувати свої внески, проте використання цих коштів мінімізоване, що не дає змоги належно планувати роботу ОБСЄ. Наразі борг РФ сягнув близько 22 млн євро – при тому, що зведений бюджет ОБСЄ цьогоріч становить 156 млн євро”, – зазначив він.
Як підкреслив Вітренко, ситуація виглядає дуже цинічною – “Росія не робить жодних фінансових внесків у бюджет Організації, але при цьому продовжує брати участь в ОБСЄ”.
За його словами, формальні механізми в ОБСЄ для покарання Росії через несплату внесків існують.
“Зокрема, якщо якась держава-учасниця ОБСЄ не сплачує свої внески впродовж останніх двох років, діюче Головування може порушити це питання перед Постійною радою, аби вжити конкретних заходів для сплати заборгованості. Ми працюємо над цим. Також під час щорічного обговорення бюджету наголошуємо на неприпустимості такої ситуації і шукаємо шляхи для використання цього аргументу для покарання Росії. До речі, гарним прикладом тут є Генеральна Асамблея ООН в Нью-Йорку, з позбавленням відповідних держав права голосу через заборгованість, та й Генеральна конференція МАГАТЕ у Відні”, – зазначив очільник української місії при ОБСЄ.
Водночас він вказав на те, що, на жаль, інші країни-учасниці та Секретаріат ОБСЄ “не завжди достатньо активні в цьому питанні”.
“Але після Конференції “Гельсінкі +50″ ми продовжимо тиск у відповідних форматах і на потрібних треках, аби зробити агресору максимально боляче. Одна з ідей – частково компенсувати саботаж Москвою бюджету ОБСЄ припиненням фінансування служби російського перекладу”, – повідомив Вітренко.
Поруч з цим він вказав на те, що на конференції у Гельсінкі було офіційно запущено Фонд “Гельсінкі+50” з метою “ефективніше управляти позабюджетними внесками донорів, зокрема для проєктної діяльності, включно з підтримкою України”.
“Фонд “Гельсінкі+50″ не замінює регулярний бюджет ОБСЄ, адже він покликаний менеджити саме позабюджетні внески від ключових донорів… Планується вдосконалити систему управління, розподілу позабюджетних коштів і звітності, зробити її більш прозорою, гнучкою та ефективною. Наразі конкретного затвердженого формату й структури фонду немає, але є загальні домовленості і вже визначені суми для діяльності”, – повідомив постпред.
Як повідомляв Укрінформ, Росія з 2022 року блокує ухвалення зведеного бюджету ОБСЄ, тому держави-учасниці шукають креативні способи виправити цю ситуацію. Наприклад, існує Програма підтримки України (“Support Program for Ukraine”), яка фінансується поза регулярним бюджетом ОБСЄ – за рахунок добровільних внесків держав-донорів.
Фото: OSCE
Президент України Володимир Зеленський обговорив з Президентом Франції Еммануелем Макроном ситуацію в Україні та на Близькому Сході.
Про це Президент повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Говорив із Президентом Франції Еммануелем Макроном. Встигли обговорити всі ключові речі, які зараз важливі для безпеки наших країн та Європи. Зокрема ситуацію в Україні, ключові потреби нашої оборони. Я поінформував про наслідки російського масованого удару цієї ночі, а також про події на фронті», – йдеться у повідомленні.
Як зазначив глава держав, українські воїни досягли відчутних результатів за цю зиму та втримали всі ключові напрямки захисту.
«Важливо, щоб усе ж таки були реалізовані спільні європейські домовленості щодо 90 млрд євро підтримки для України на найближчі 2 роки, а також щодо нового санкційного пакета проти Росії», – наголосив Зеленський.
Також сторони обговорили ситуацію на Близькому Сході та в регіоні Затоки, зокрема ситуацію навколо Ірану та її перспективи.
«Еммануель підтримав нашу роботу заради більшої безпеки в регіоні – український захист від «Шахедів» дійсно найбільш досвідчений, і саме український досвід може стати однією з основ оновленої та більш ефективної колективної безпеки з усіма партнерами», – зазначив Зеленський.
Окрім цього, додав глава держави, триває підготовка разом із Францією до спільних форматів дипломатичної роботи найближчими тижнями.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський обговорив з головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні ситуацію навколо Ірану та виклики на ринку нафти.
Фото: ОП
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після атаки російської армії по житловому будинку у Харкові закликав до посилення тиску на Росію.
Як передає Укрінформ, про це міністр написав у соцмережі Х.
«Росія є терористичною державою. Не можна послаблювати обмеження проти російських убивць, поки вони продовжують вбивати українських дітей під час сну», – наголосив Сибіга.
Він підкреслив, що не можна послаблювати санкції або заборони на міжнародних та культурних заходах. Глава МЗС зазначив, що режим у Москві не лише тероризує Україну, але й поширює терор по всьому світу. Цей режим «допомагає Ірану вбивати і руйнувати» та «зміцнює КНДР і її здатність загрожувати регіону», додав він.
«Тиск на Росію необхідно посилити, щоб відновити тривалий мир для України та заради міжнародного миру і безпеки», – заявив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок ворожого удару фактично зруйновано під’їзд п’ятиповерхового житлового будинку в Київському районі Харкова. Повідомлялось про десятьох постраждали, зокрема, хлопчиків 6 й 11 років та 17-річну дівчину.
За останніми даними, кількість загиблих унаслідок ракетного удару по харківській багатоповерхівці зросла до восьми.
Потенційне приєднання Канади до збройного конфлікту з Іраном не матиме впливу на підтримку Оттавою України.
Таку думку в коментарі кореспондентові Укрінформу висловив Стівен Сайдеман, очільник школи міжнародних відносин Нормана Патерсона в Оттаві.
“Канада не має обладнання, необхідного для нівелювання загроз у регіоні: протиповітряних та протидронових технологій. Навіть якщо Канада відправить одне чи два судна, аби супроводжувати танкери (через Ормузьку протоку – ред.), це не вплине на підтримку України”, – сказав Сайдеман.
На його переконання, участь Канади у конфлікті не матиме для країни ні зовнішніх, ні внутрішніх переваг. “Премʼєр-міністр Карні заявив, що не виключатиме можливої участі Канади, але я би не назвав це обіцянкою долучитися”, – зазначив експерт.
Як повідомлялося, начальниця Штабу оборони Канади Дженні Каріньян висловила припущення, що Канада може допомогти дружнім державам Перської затоки оборонятися від Ірану, якщо отримає такий запит.
Фото: Stephen Saideman
-
Суспільство1 тиждень agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство1 тиждень agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події1 тиждень agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Одеса1 тиждень agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна1 тиждень agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна отримала три потужних трансформатори від японського агентства JICA
-
Війна1 тиждень agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів