Українські громадяни, яких росія незаконно утримує у в’язницях після примусового вивезення з окупованого Криму, стикаються із систематичними утисками та порушеннями прав. 

Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

Зокрема, мова йде про кримськотатарського журналіста і громадського активіста Ремзі Бекірова, якого позбавляють можливості виконувати релігійні обов’язки відповідно до норм Ісламу. Через спроби здійснювати щоденні молитви, в’язня неодноразово відправляли до штрафного ізолятора. Бекіров оскаржив дії адміністрації колонії, однак його скаргу відхилили, після чого умови утримання лише погіршилися.

Омбудсман наголосив, що випадок із Бекіровим — не поодинокий. До Офісу Уповноваженого регулярно звертаються родичі інших кримських політв’язнів із повідомленнями про тиск через дотримання релігійних норм. Йдеться, зокрема, про перешкоджання у прийманні їжі під час розговіння після посту, заборону п’ятничних молитов та інші форми утисків.

Такі дії з боку російської пенітенціарної системи мають ознаки катувань і грубо порушують міжнародні стандарти у сфері прав людини. Дмитро Лубінець закликав міжнародну спільноту відреагувати на утиски громадян України з тимчасово окупованих територій, посилити тиск на РФ та добиватися звільнення всіх незаконно ув’язнених українців.

Раніше Інтент писав, що громадського журналіста з Криму Ремзі Бекірова, який вже понад п’ять років знаходиться у російському полоні, перевили до колонії суворого режиму.

Тим часом Україна змогла  довести в Європейському суді з прав людини, що рф веде системну політику порушення прав людини в окупованому Криму. Як повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко, суд визнав, що порушення не були поодинокими випадками у 2014 чи 2015 роках, а є сталою практикою, яка почалась з моменту захоплення півострова і триває дотепер. Масовість цих порушень прямо пов’язана із впровадженням на анексованій території російського законодавства.

Ірина Глухова

Попри війну, Одеса — як і багато інших міст на півдні України — готується до літа. А з ним традиційно пов’язаний туристичний сезон. Але чи доречно його відкривати зараз, коли загроза обстрілів зберігається щодня? 

Журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з жителями міста та дізналися, що вони думають із цього приводу.

Реклама

Ми чекаємо на всіх 

Багато хто з опитаних не відкидає ідею відкриття туристичного сезону навіть за умов воєнного стану. Вони вбачають у цьому не лише економічну необхідність, а й спосіб зберегти дух міста. Адже Одеса завжди була привітною, відкритою і глибоко пов’язаною з морем. Туризм тут — це більше ніж галузь, це частина міської ідентичності. 

“Ну так, звісно я підтримую прийдешній туристичний сезон. Можливо, прям не на пляжі купатись. А просто морем подихати. Ми чекаємо на всіх тут”, — ділиться Арміне.

Без гучних вечірок

Разом з тим не всі одесити готові сприймати відкриття сезону в повному обсязі. Частина мешканців наголошує на тому, що в умовах війни доречніше говорити про тихий відпочинок, а не про нічні клуби та гучні розваги. Замість гламурного формату вони бачать сенс у створенні доступу до моря, спокійних прогулянок і атмосфери психологічного розвантаження. 

“Ну, напевно, так. Якщо люди потребують цього. Можна не відкривати Ібіцу чи Ітаку, а ось дати доступ людям до моря, щоб вони могли дихати, щоб вони могли насолоджуватися. Ось це можна. А те, що зараз відкриті клуби і різні розважальні комплекси — це ж не для людей, що мешкають в Одесі, а більше для туристів”, — каже Наталія.

Потрібно жити

Частина опитаних чітко висловлюється на користь відкриття сезону, не приховуючи того, що війна — це не привід повністю зупиняти життя. Вони наголошують: одесити й так уже звикли до нової реальності, тож відкриття сезону — це просто ще один крок у напрямку адаптації. Їх не лякає сам факт небезпеки — вони скоріше говорять про необхідність жити, працювати та відпочивати, попри все. І це не безтурботність, а радше життєвий інстинкт.

“Звісно, постійні обстріли заважають. Ну так що ж тепер не жити, чи що? Так що я вважаю, що потрібно відкривати”, — каже Лада.

Страшно, але потрібно

Є й ті, хто відчуває суперечливі емоції. З одного боку, страх і невизначеність, з іншого — любов до міста і бажання поділитися ним з іншими. Ці люди не заперечують складності моменту, але не хочуть перетворювати Одесу на закриту територію. Вони не ідеалізують ситуацію, але вірять у силу людського контакту та відкритість як терапію. Для них важливо, щоб інші бачили Одесу такою, якою вона є — навіть у війні.

“Ну, як війна покаже. Нам самим тут страшнувато. Ну, туристи, звісно, народ непередбачуваний. Але ми дуже любимо свою Одесу, тому хай приїжджають люди, дивляться, знайомляться з нею. Ми її безумно любимо”, — ділиться Тетяна.

Питання безпеки 

Є думки, які прямо пов’язують відкриття туристичного сезону з економічною доцільністю. Підприємці, власники готелів, кафе, сувенірних крамниць — усі вони потребують відновлення потоку клієнтів, інакше бізнес просто не витримає. Але навіть за такого підходу ключовим лишається питання безпеки. 

“Я вважаю, що потрібно просто збільшувати кількість бомбосховищ. Але, якщо ми не відкриємо сезон в Одесі, на які кошти будемо жити? Я маю на увазі підприємців, ФОПи і власників бізнесів, саме які спеціалізуються на курортних штучках”, — зазначає Анастасія.

Попри загрози, одесити не хочуть перетворювати своє місто на виключно прифронтову зону. Для когось туристичний сезон — це надія на нормальність, для когось — питання економіки, а для інших — спосіб зберегти Одесу живою. Але всі погоджуються: безпека має йти поряд із будь-яким відкриттям.

Раніше ми писали, про ціни на відпочинок у Затоці на Одещині. А також про те, чим може здивувати туристична Одеса сьогодні.