Суспільство

Україна затвердила новий правопис для кримськотатарської мови Анонси

Published

9 місяців ago

05.04.2025

Уряд України затвердив новий правопис кримськотатарської мови, що базується на латиниці. Таким чином офіційно завершився перехід кримськотатарської мови з кирилиці на латиницю.

Про це повідомили у представництві Президента України в Автономній республіці Крим.

Правопис побудований на алфавіті, ухваленому у 2021 році, й відповідає як сучасним мовним нормам, так і історичній традиції кримськотатарської мови. Його розробляли провідні науковці, мовознавці, представники кримськотатарського народу, а також державні інституції — зокрема МОН, Інститут мовознавства ім. Потебні, КНУ ім. Шевченка та Меджліс.

Документ охоплює правила написання, використання мови в освіті, ЗМІ, літературі, топоніміці. Він рекомендований до застосування всіма держорганами, включно з адміністраціями на тимчасово окупованих територіях Криму та Севастополя.

У Представництві Президента України в АР Крим зазначили, що це не лише крок до збереження культурної самобутності, а й жест підтримки прав корінного народу та міжкультурного діалогу.

Кримськотатарську мову перевели на кирилицю в часи Радянського Союзу. Після здобуття Україною незалежності кримськотатарські спеціалісти заговорили про необхідність переведення правопису на латинку, оскільки вона краще враховує фонетичні особливості мови.

Минулого року компанія Google розширила перелік мов на своєму сервісі перекладу і кримськотатарська мова є серед 110 нових мов, що стали додавати до перекладача. Оновлення відбулося завдяки впровадженню великої мовної моделі – штучного інтелекту PaLM 2.

Раніше повідомлялось про те, що 26 червня в Україні щорічно відзначають День кримськотатарського прапора. У 2014 році кримськотатарський прапор став символом незламності та боротьби за права і свободу для багатьох людей у світі. А після 24 лютого 2022 року прапор кримських татар разом з прапором України ще потужніше майорить в найгарячіших точках бойових дій.

Ірина Глухова

Джерело

Суспільство

Уряд розширив перелік безкоштовних медпослуг для ветеранів

Published

12 години ago

17.12.2025

Головний з новин

Із січня 2026 року ветерани зможуть отримати довготривалий медичний догляд та послуги з корекції рубцевих змін шкіри після травм та опіків.

Про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграмі, передає Укрінформ.

За її словами, Україна створює систему медичних послуг, орієнтованих на реальні потреби захисників і захисниць. Серед таких програм – безоплатне лікування та протезування зубів. У 2025 році послугою скористалися майже 94 тисячі пацієнтів.

Отримати можна стоматологічні послуги від первинного огляду та лікування карієсу до складного протезування. Держава має подбати про відновлення здоровʼя зубів після складних умов служби чи повернення з полону, зазначила Свириденко.

Послуга доступна незалежно від місця проживання чи реєстрації — у медичних закладах, які мають договір із Національної служби здоров’я України. Її надають вже понад 500 медичних закладів по всій країні.

За словами очільниці уряду, Кабмін продовжує розвивати й інші медичні ветеранські послуги:

програму розширених послуг з первинної медичної допомоги;

психологічну підтримку;

реабілітацію за кордоном та офтальмологічну допомогу.

З нового року також почнуть діяти нові ініціативи: довготривалий медичний догляд та послуги з корекції рубцевих змін шкіри після травм та опіків.

Читайте також: Понад 200 українських ветеранів цьогоріч пройшли лікування за кордоном – Калмикова

Більше можливостей для ветеранів, ветеранок та їхніх родин можна знайти та оформити на платформі “Ветеран.Про”.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів схвалив спільний проєкт Міністерства охорони здоров’я, Міністерства у справах ветеранів та Національної служби здоров’я України щодо довготривалого медичного догляду ветеранів та ветеранок війни.

Фото: Юлія Свириденко / Телеграм

Джерело

Суспільство

Як Одеса готує інфраструктуру до блекаутів: в етері Інтент.Інсайт розбирали досвід світу Анонси

Published

12 години ago

17.12.2025

Головний з новин

В Одесі досліджують шляхи адаптації міської інфраструктури до надзвичайних умов енергопостачання. Експерти обговорили світовий досвід та перші кроки для підвищення стійкості міст уже сьогодні.

Сьогоднішній етер Інтент.Інсайт присвячений темі перспектив систем життєзабезпечення міст у воєнний час.

Гостями етеру стали Роман Зінченко, засновник мережі енергетичних інновацій Greencubator, та Сергій Лейвіков, спеціаліст систем життєзабезпечення.

В етері обговорюватимуть, чи є в Україні та світі приклади міст, які вже перебудовують енергосистеми з урахуванням війни, і що з цього можна застосувати зараз.

Також експерти спробували дати відповіді на ключові питання: чи може криза стати шансом, чи змінить війна підхід до того, як виглядатимуть міста після неї, а також що потрібно починати робити вже зараз, не чекаючи її завершення.

Глядачі можуть долучитися до обговорення, поставивши своє запитання під час трансляції або залишивши його у коментарях. Початок етеру о 17:00 на YouTube-каналі та Facebook-сторінці Інтент.

Водночас Програма захисту ключових енергетичних підстанцій у південних областях України від російських обстрілів за два роки фактично провалилася. Упродовж 2023–2024 років в Одеській і Миколаївській областях виконали лише два з двадцяти договорів, укладених Укренерго та Державною агенцією з відновлення інфраструктури.

В Одеській та Миколаївській областях проєктами передбачали укріплення шести енергетичних підстанцій. Миколаївське агентство підписало дві закриті угоди на 1,9 мільярда і 243 мільйони гривень, тоді як Одеське уклало чотири договори загальною вартістю понад 5 мільярдів. Втім, станом на жовтень 2025 року жоден із контрактів так і не був реалізований, а дедлайни виконання неодноразово зсувалися.

Нещодавно в Одесі відбулося обговорення Зеленої та Білої книг — аналітичних матеріалів, які ляжуть в основу нової стратегії розвитку міста на 2026–2027 роки. Експерти під час етеру Інтент.Інсайт зауважили, що значна частина одеситів недооцінює важливість цього процесу.

Водночас чинна версія документа майже не містить безпекових рішень, у ній відсутні програми розбудови укриттів, не враховані потреби внутрішньо переміщених осіб та трансформація економіки міста.

Анна Бальчінос

Джерело