Суспільство
Української мови в Одесі стало більше: боєць Азову про зміни за три роки Анонси
В Одесі ситуація з українською мовою стала значно кращою, хоча боротьба з боку умовного русофільського контингенту все ще триває.
Таку думку висловив письменник і військовослужбовець полку “Азов” Павло Дерев’янко. В інтерв’ю для Інтента він поділився враженнями про зміни, які відбуваються в Одесі протягом трьох років повномасштабної війни, зазначивши, що місто поступово трансформується — як у зовнішньому, так і в глибинному культурному сенсі.
“Я знаю, що за ось ці три роки повномасштабки Одеса змінюється. Тут відбуваються постійно усі пертурбасії. В плані української мови ситуація стала значно краще і стала значно більше. При цьому продовжується все одно боротьба умовного русофільського контингенту проти цього”, — каже боєць, який добре пам’ятає місто ще до 24 лютого 2022 року.
За його словами, через масовані російські обстріли Одеса втратила частину населення — частина містян виїхала у більш безпечні регіони. Але навіть попри це, атмосфера міста змінюється, і ці зміни — на користь національного усвідомлення.
“Знаю, що, ну навіть не знаю, це моє особисте враження, тому що я тут був до повномасштабки. Зараз дійсно відчуваюся, що людей стало менше через ці масові обстріли. Зрозуміло, що не всі хочуть жити в цих умовах, тому вони виїжджають до інших міст, які вони вважають безпечнішими. Тому видно, що трішки людей стало менше. Це моє особисте враження від того, як я там прийшов усе вечері по вулицях”, — поділився військовослужбовець.
Він упевнений, що Одеса перебуває на шляху глибшого національного самоусвідомлення, подібно до Харкова. Обидва міста, як нагадує боєць, мають сильний локальний патріотизм, але також і приховану, часто замовчувану українську історичну основу.
“Мені здається, що, в принципі, Одеса, як і Харків, на своєму такому трансформаційному шляху до більшої українськості. Бо що Харків, що Одеса відомі тим, що своїм локальним патріотизмом прапор міста. У нас тут своя атмосфера, там є велика земля, велика Україна, у нас тут Одеса. І все, у нас тут завжди було по-своєму. Хоча по факту Одеса і всі землі довкола – це потужний козацький спадок, побудований на козацьких могилах. І тут насправді є чим пишатися, і тут знову ж таки ми повертаємося до розмови про історію. Якусь частину ми знаємо, і її спеціально розкрутили в часи імперської росії, а яку спеціально замовчали і викреслили, щоб позбавити будь-яких натяків на Русь України”, — зазначив боєць “Азову”.
На його думку, війна актуалізувала історичну пам’ять і відкрила нові сенси, які раніше ховалися під тиском імперської пропаганди.
Комітет з премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності визначив лауреатів 2026 року.
Про це повідомляється на сайті Державного комітету телебачення та радіомовлення, передає Укрінформ.
Зазначається, що цього року на здобуття премії подали 15 творів.
За результатами голосування лауреаткою у номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» стала журналістка, письменниця та членкиня редколегії тижневика «Слово Просвіта» Галина Дацюк за збірку публіцистичних творів «Світло повертається».
У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» переміг творчий колектив у складі Юрія Макарова, Володимира Ладижця, Олесі Моргунець-Ісаєнко та Романа Синчука за документальний фільм «Будапешт. Бомба під незалежність», присвячений історії підписання Будапештського меморандуму та його наслідкам для України.
Лауреатами у номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» стали Юлія Чаплінська, Марина Люта та Анастасія Алєксєєнко за документальний проєкт «Як ми дорослішали? Революції, які нас змінили». Проєкт розповідає про Революцію на граніті, Помаранчеву революцію та Революцію Гідності через архівні записи та спогади учасників подій.
У номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» перемогу здобув професор факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Степан Кость за навчальний посібник «Антиукраїнський Голодомор 1932-1933 років: причини і наслідки, уроки і медійний дискурс».
Премію присуджують щорічно до дня народження Івана Франка (27 серпня) у розмірі 10 тис. грн кожна за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Як повідомляв Укрінформ, Національне видавництво дитячої літератури «Веселка» розпочало прийом конкурсних робіт на здобуття літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки у 2026 році.
Фото: Держкомтелерадіо
У Миколаївській області створили Південноукраїнську міську військову адміністрацію. Її очолив колишній начальник Снігурівської МВА Іван Кухта.
Про це йдеться в указі та розпорядженні президента України Володимира Зеленського.
Згідно з Указом Президента України від 2 липня 2026 року №573/2026, утворено Південноукраїнську міську військову адміністрацію Вознесенського району Миколаївської області.
Документом також доручено Генеральному штабу Збройних сил України та Миколаївській обласній державній адміністрації здійснити заходи, пов’язані зі створенням нової військової адміністрації відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.
Водночас розпорядженням президента №78/2026-рп начальником Південноукраїнської міської військової адміністрації призначено Івана Васильовича Кухту.
Указ та розпорядження набрали чинності з дня їх опублікування.
Раніше Інтент писав, що у Південноукраїнську можуть запровадити військову адміністрацію через тривалу неспроможність міської ради проводити сесії та ухвалювати важливі для громади рішення.
Іван Кухта з 2022 року очолював Снігурівську міську військову адміністрацію після деокупації Снігурівки. До цього він був головою Снігурівської районної державної адміністрації, депутатом Миколаївської обласної ради VII та VIII скликань, а також у 2019 році балотувався до Верховної Ради від “Аграрної партії України”, однак не був обраний.
Інтент аналізував декларацію Кухти та дізнався, що він володіє кількома земельними ділянками, частками в кількох товариствах, автівками та має значну суму готівки.
Перед тим у своїй декларації посадовець вказав зарплату в розмірі 212 441 гривню, а також доходи від двох товариств, одне з яких займається технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспортних засобів.
Суспільство
Як зробити місто кращим? Досвід молодіжної ініціативи «Sprint» у Роздільній – Rayon.in.ua
Молодь Роздільнянської громади об’єднала зусилля з місцевими комунальниками, аби оновити центральний парк міста та привернути увагу до проблеми нищення майна.
За фінансової підтримки Товариства Червоного Хреста України активісти реалізували власну ініціативу, в рамках якої пофарбували паркові лавки, зробивши зону відпочинку більш охайною, комфортною та привабливою для жителів.
Про це Район.Роздільна дізнався із офіційного повідомлення Роздільнянської районної організації Українського Червоного Хреста. Представники організації зазначають, що цей захід став можливим завдяки молодіжній ініціативі «Sprint», де учасники під керівництвом волонтерів самостійно розробляли ідеї для позитивних змін.
«Одним із таких успішних проєктів став проєкт “Вандалізм” спрямований на формування дбайливого ставлення до громадського простору та залучення молоді до покращення благоустрою громади».
Координували масштабний молодіжний захід волонтери Юлія Марченко та Данііл Сушій. Під час мозкових штурмів юнаки та дівчата визначали найбільш актуальні проблеми Роздільнянщини, а найкращі та найперспективніші ідеї отримали грантову підтримку на втілення від Червоного Хреста.
-
Політика4 дні agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Відбудова1 тиждень agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство4 дні agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Політика1 тиждень agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Спорт6 днів agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoкраїни, куди краще поїхати, якщо вам не подобається спека
-
Політика1 тиждень agoВ окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі завершили консервацію даху Успенського собору