Connect with us

Суспільство

Української мови в Одесі стало більше: боєць Азову про зміни за три роки Анонси

Published

on



В Одесі ситуація з українською мовою стала значно кращою, хоча боротьба з боку умовного русофільського контингенту все ще триває.

Таку думку висловив письменник і військовослужбовець полку “Азов” Павло Дерев’янко. В інтерв’ю для Інтента він поділився враженнями про зміни, які відбуваються в Одесі протягом трьох років повномасштабної війни, зазначивши, що місто поступово трансформується — як у зовнішньому, так і в глибинному культурному сенсі.

“Я знаю, що за ось ці три роки повномасштабки Одеса змінюється. Тут відбуваються постійно усі пертурбасії. В плані української мови ситуація стала значно краще і стала значно більше. При цьому продовжується все одно боротьба умовного русофільського контингенту проти цього”, — каже боєць, який добре пам’ятає місто ще до 24 лютого 2022 року.

За його словами, через масовані російські обстріли Одеса втратила частину населення — частина містян виїхала у більш безпечні регіони. Але навіть попри це, атмосфера міста змінюється, і ці зміни — на користь національного усвідомлення.

“Знаю, що, ну навіть не знаю, це моє особисте враження, тому що я тут був до повномасштабки. Зараз дійсно відчуваюся, що людей стало менше через ці масові обстріли. Зрозуміло, що не всі хочуть жити в цих умовах, тому вони виїжджають до інших міст, які вони вважають безпечнішими. Тому видно, що трішки людей стало менше. Це моє особисте враження від того, як я там прийшов усе вечері по вулицях”, — поділився військовослужбовець.

Він упевнений, що Одеса перебуває на шляху глибшого національного самоусвідомлення, подібно до Харкова. Обидва міста, як нагадує боєць, мають сильний локальний патріотизм, але також і приховану, часто замовчувану українську історичну основу.

“Мені здається, що, в принципі, Одеса, як і Харків, на своєму такому трансформаційному шляху до більшої українськості. Бо що Харків, що Одеса відомі тим, що своїм локальним патріотизмом прапор міста. У нас тут своя атмосфера, там є велика земля, велика Україна, у нас тут Одеса. І все, у нас тут завжди було по-своєму. Хоча по факту Одеса і всі землі довкола – це потужний козацький спадок, побудований на козацьких могилах. І тут насправді є чим пишатися, і тут знову ж таки ми повертаємося до розмови про історію. Якусь частину ми знаємо, і її спеціально розкрутили в часи імперської росії, а яку спеціально замовчали і викреслили, щоб позбавити будь-яких натяків на Русь України”, — зазначив боєць “Азову”.

На його думку, війна актуалізувала історичну пам’ять і відкрила нові сенси, які раніше ховалися під тиском імперської пропаганди.


Ірина Глухова



Джерело

Суспільство

Українці зможуть побачити Персеїдський метеорний дощ у ніч на четвер

Published

on



У ніч проти четверга, 13 серпня, українці зможуть побачити Персеїдський метеорний дощ (Персеїди), який накриє Землю, коли вона перетинала шлях комети Свіфта-Туттля.

Про це повідомляє The Guardian, передає Укрінформ.

Очікується, що метеорний потік досягне піку в ніч з середи на ранок четверга 13 серпня, що співпаде у часі з повним сонячним затемненням над Іспанією, Ісландією та Гренландією, а також парадом шести планет, хоча найкращий час для спостереження за зорепадом настане вже після повного затемнення.

За даними NASA, за ідеальних умов може бути видно від 50 до 100 метеорів на годину.

Персеїди – це уламки комети 109P/Свіфта-Туттля, яка обертається навколо Сонця кожні 133 роки і не планує повертатися до Сонця до 2125 року.

Спостереження за цим метеорним потоком ведуться вже понад 2000 років.

Найкращі краєвиди будуть між серединою ночі та світанком, коли сузір’я Персея високо на північному небі.

Метеори виглядатимуть так, ніби вони виходять з цього сузір’я.

Читайте також: Hubble показав асиметричну спіральну галактику в сузір’ї Діви

Як повідомляв Укрінформ, у середу, 12 серпня, мільйони людей по всій Європі стануть свідками одного з найвидовищніших явищ природи: повного сонячного затемнення.

Фото: unsplash



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Готелі в окупованому Криму заборгували туристам мільярди рублів Анонси

Published

on



Туристичний бізнес в окупованому Криму потерпає через зменшення бронювання та скасовані поїздки. Через це російський союз туріндустрії (РСТ) запропонував запровадити додаткові заходи підтримки для учасників галузі.

Про це написали Крим.Реалії. 

За даними російського Міністерства туризму Криму, кількість бронювань на липень скоротилася на 72% порівняно з минулим роком, на серпень — на 68%. Сума, яку необхідно повернути туристам за скасовані поїздки, оцінюється в 6,1 мільярда рублів. При збереженні тенденції вона може зрости до 9,3 мільярда рублів.

Деякі готелі не повертають кошти за скасування бронювань або затримують повернення. Туристи скаржаться на відписки та ігнорування їхніх звернень.

РСТ пропонує запустити федеральну програму пільгового кредитування підприємств туріндустрії Криму та Севастополя за ставкою 1–2% річних. Також союз виступає за відстрочку податкових платежів, кредитні канікули та послаблення в частині стягнень і банкрутств. Ініціативу направили міністру економічного розвитку рф Максиму Решетникову.

Співзасновник російського туроператора “Кандагар” Борис Зелінський вказав, що з кожним днем ситуація в Криму погіршується. 

“Якщо раніше хтось ще чогось вичікував, то зараз уже ніхто нічого не чекає. Попиту немає і не буде до закінчення військових дій”, — заявив він.

Зелінський вважає, що пільгове кредитування вирішить проблему лише частково. Питання щодо того, коли бізнес зможе заробляти на погашення кредитів, залишається відкритим.

Раніше стало відомо, що в анексованому Криму планують знову знизити обсяги вільного продажу пального на автозаправках компаній “ТЕС” та “Атан”. Збільшення обсягів можливе після відвантаження наступної партії. 

У Севастополі тим часом прийняли рішення повернути QR-коди на бензин. Система відновить роботу з наступного тижня. Найімовірніше, що при цьому збережуть колишній ліміт у 20 літрів на один автомобіль.


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Суспільство

у Рені офіційно закрили єврейський цвинтар

Published

on


Депутати Ренійської міської ради прийняли рішення про повне закриття старого єврейського кладовища, яке є одним із найдавніших та мовчазним свідком минулих епох міста. Відтепер будь-які поховання на цій території заборонені, а сам об’єкт остаточно переходить у статус закритого. Про це повідомляє інтернет-видання «Махала» з посиланням на Ренійську міську раду.

Згідно з рішенням 93-ої сесії восьмого скликання № 1833-VIII від 2 липня 2026 року, кладовище, що розташоване за адресою вулиця Будагяна, 23-25, закрито у зв’язку з відсутністю вільних місць для облаштування нових могил. Крім того, як зазначається у документі, який зобов’язує повністю припинити поховання померлих на цій ділянці, цей крок має на меті зменшення санітарно-захисної зони навколо об’єкта. Насправді ж фактичних поховань тут не проводилося вже дуже давно. Останній раз некрополь приймав покійних близько двадцяти років тому. 

Сьогодні занедбаний стан цвинтаря є наслідком демографічних змін, які спіткали місто у минулому столітті. Колись єврейська громада в Рені була надзвичайно потужною та налічувала близько 8 тисяч осіб. Однак у 1970-1980-х роках, і особливо масово на початку 90-х років, містяни почали активно залишати країну.

Люди масово виїжджали за ізраїльськими візами задля возз’єднання родин, через що сьогодні доглядати за більшістю старовинних могил просто нікому. Територія часто потерпає від навали чагарників та бур’яну, а періодично очищати її від сухої рослинності вдається переважно завдяки благодійним пожертвам, що надходять від колишніх ренійців, які нині проживають в Ізраїлі.

Між тим, це кладовище має величезну історичну цінність для Придунав’я. Його історія сягає корінням ще у ХІХ століття. На цьому цвинтарі поховані видатні лікарі, вчителі, талановиті ремісники та успішні торговці, які свого часу розбудовували Рені та формували його багатонаціональний колорит. Написи на багатьох вцілілих пам’ятниках викарбувані на івриті та ідиші, а на більш ранніх надгробках можна зустріти епітафії румунською мовою.

Однією з унікальніших пам’яток цього кладовища є напівзруйнована братська могила єврейських солдатів, які загинули під час російсько-турецької війни 1877–1878 років. Їхні останки спочивають під постаментом з орлом. І хоча від величної фігури птаха сьогодні залишилася лише частина, цей монумент продовжує нагадувати про глибоку та складну історію краю, збереження якої тепер є спільним завданням для всієї громади. 

Більш детальніше про історію єврейського кладовища у місті Рені читайте у матеріалі за посиланням

Фото: Махала.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.