Connect with us

Суспільство

Української мови в Одесі стало більше: боєць Азову про зміни за три роки Анонси

Published

on



В Одесі ситуація з українською мовою стала значно кращою, хоча боротьба з боку умовного русофільського контингенту все ще триває.

Таку думку висловив письменник і військовослужбовець полку “Азов” Павло Дерев’янко. В інтерв’ю для Інтента він поділився враженнями про зміни, які відбуваються в Одесі протягом трьох років повномасштабної війни, зазначивши, що місто поступово трансформується — як у зовнішньому, так і в глибинному культурному сенсі.

“Я знаю, що за ось ці три роки повномасштабки Одеса змінюється. Тут відбуваються постійно усі пертурбасії. В плані української мови ситуація стала значно краще і стала значно більше. При цьому продовжується все одно боротьба умовного русофільського контингенту проти цього”, — каже боєць, який добре пам’ятає місто ще до 24 лютого 2022 року.

За його словами, через масовані російські обстріли Одеса втратила частину населення — частина містян виїхала у більш безпечні регіони. Але навіть попри це, атмосфера міста змінюється, і ці зміни — на користь національного усвідомлення.

“Знаю, що, ну навіть не знаю, це моє особисте враження, тому що я тут був до повномасштабки. Зараз дійсно відчуваюся, що людей стало менше через ці масові обстріли. Зрозуміло, що не всі хочуть жити в цих умовах, тому вони виїжджають до інших міст, які вони вважають безпечнішими. Тому видно, що трішки людей стало менше. Це моє особисте враження від того, як я там прийшов усе вечері по вулицях”, — поділився військовослужбовець.

Він упевнений, що Одеса перебуває на шляху глибшого національного самоусвідомлення, подібно до Харкова. Обидва міста, як нагадує боєць, мають сильний локальний патріотизм, але також і приховану, часто замовчувану українську історичну основу.

“Мені здається, що, в принципі, Одеса, як і Харків, на своєму такому трансформаційному шляху до більшої українськості. Бо що Харків, що Одеса відомі тим, що своїм локальним патріотизмом прапор міста. У нас тут своя атмосфера, там є велика земля, велика Україна, у нас тут Одеса. І все, у нас тут завжди було по-своєму. Хоча по факту Одеса і всі землі довкола – це потужний козацький спадок, побудований на козацьких могилах. І тут насправді є чим пишатися, і тут знову ж таки ми повертаємося до розмови про історію. Якусь частину ми знаємо, і її спеціально розкрутили в часи імперської росії, а яку спеціально замовчали і викреслили, щоб позбавити будь-яких натяків на Русь України”, — зазначив боєць “Азову”.

На його думку, війна актуалізувала історичну пам’ять і відкрила нові сенси, які раніше ховалися під тиском імперської пропаганди.


Ірина Глухова



Джерело

Суспільство

Мілітарна риторика РПЦ щодо України у 5 разів переважає миротворчу

Published

on


Мілітарна риторика РПЦ у п’ять разів переважає миротворчу, РПЦ сакралізує агресію проти України і не засуджує її.

Про це під час міжнародної конференції «Сильне громадянське суспільство – шлях до побудови справедливого миру в Європі», яка відбулася в Укрінформі, повідомив завідувач сектору з питань європейської інтеграції Департаменту моніторингу додержання рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Сергій Ковшевний.

Сергій Ковшевний

“З кожним роком фіксується підвищення градусу ворожої риторики щодо України. У цій діяльності РПЦ сакралізує агресію, де насильство не тільки не засуджується, а подається як духовний обов’язок і виправдовується. Якщо відслідкувати різницю між мілітарними та миротворчими конструкціями у риториці РПЦ, то мілітарна риторика РПЦ майже вп’ятеро переважає миротворчу”, – зазначив Ковшевний.

Він зауважив, що РФ інструменталізує релігію, використовує її як пропаганду, в тому числі спрямовану на трансформацію свідомості дітей, молоді, насадження антиукраїнського світогляду та виховання кадрового резерву для збройних сил РФ.

При цьому, наголос Ковшевний, Росія не тільки використовує релігію як пропаганду, а й в цілому здійснює порушення проти свободи віросповідання, і не тільки на окупованих територіях. Зокрема, за його словами, це також відноситься до руйнувань та знищення будівель релігійних споруд.

“Ми фіксуємо зростання кількості релігійних споруд, які з початку повномасштабного вторгнення або зруйновані повністю, або пошкоджені. Станом на кінець грудня 2025 року це вже 700 таких будівель. Цифра насправді більша, тому що фіксація ускладнена бойовими діями. З початку 2026 року ми вже маємо 14 таких пошкоджених або зруйнованих будівель. І вчора (під час обстрілу столиці та Київської області – ред.), на жаль, ми мали ще три таких випадки, коли внаслідок російської агресії було пошкоджено ще три такі будівлі, у тому числі в Бориспільському районі Київщини”, – констатував Ковшевний.

Він також зауважив, що на тимчасово окупованих територіях, зокрема в Криму, Росія вдається до масової зміни керівництва єпархій, змін в управлінському складі метрополій, закриття релігійних організацій: “Станом на зараз у Криму немає жодної греко-католицької церкви. Не так давно вийшов наказ окупаційної запорізької адміністрації про повну заборону діяльності УКГЦ. Також не існує в Криму незалежних самоврядних мусульманських організацій. У 2017 році Росія заборонила повністю організацію Свідків Ієгови, причисляючи їх до екстремістських організацій. Станом на зараз відомо про 33 переслідуваних або засуджених представників Свідків Ієгови”.

Читайте також: У Москві під виглядом форуму священникам РПЦ провели інструктаж, як «продавати» війну пастві – ЦПД

Як зазначив завідувач сектору з питань європейської інтеграції, Офіс Омбудсмена постійно фіксує увагу міжнародних партнерів на порушеннях свободи віросповідання та утисках релігійних громад, організацій, до яких вдається Росія у війні проти України.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні були іпошкоджені понад 700 релігійних об’єктів, зокрема православна церква у селі Гнідин Бориспільського району на Київщині.

Фото: Геннадій Мінченко,/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Помер одеський письменник Сергій Стеблиненко Анонси

Published

on



Одеський письменник і драматург Сергій Стеблиненко помер 23 лютого.

Про це редакції повідомив син письменника Віктор Стеблиненко.

“З урахуванням трагедії з мамою та його стану здоров’я, серце батька не витримало. Мій батько був нестандартною людиною, творчою особистістю, інтелектуалом, гумористом та завжди веселою людиною. Батьки разом завжди були як папуги-нерозлучники, підтримували один одного і не могли бути нарізно”, – зазначив він.

Сергій Стеблиненко є автором книг та п’єс, займався підприємницькою діяльністю.

“Він беззаперечно любив життя, гумор, Україну і Одесу, був з чіткою і принциповою проукраїнською патріотичною позицією, радів за мої успіхи та завжди з гордістю розповідав своїм друзям та близьким про мене, хоча я казав “тато не треба”, – розповів Віктор Стеблиненко.

Сергій Стеблиненко Вікторович закінчив Одеський інститут інженерів морського флоту працював на судноремонтному заводі. У 2002 році випустив першу книгу “Байки старого боцмана”, яку втім роздав знайомим не продавши жодного екземпляра. З 2005 року почав писати для телебачення. Став автором сценарію повнометражної комедії “Свєта з того світу”, комедійного серіалу “Йохан да Мар’я”, української політ-гумористичної програми “Пупсня”. У 2013 році створив п’єсу “Єврейське щастя”, у 2014 – трагікомедію “Тепла куртка із шести літер”, а в 2015 – п’єсу абсурду “Фобії” та комедію “Кошерний джин”. У 2016 році у співавторстві з Євгеном Женіним написані п’єси “Червонець від Льодика” та “Десь на Великому Фонтані”.

Лауреат премії Міжнародної асоціації діячів літератури та мистецтва GLORIA (Німеччина) за оповідання “Кутюр’є Біберман” за 2015 рік.


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В одеській лікарні помер патрульний, поранений унаслідок атаки РФ

Published

on



В одеській лікарні помер патрульний, поранений унаслідок атаки РФ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.