Connect with us

Суспільство

Української мови в Одесі стало більше: боєць Азову про зміни за три роки Анонси

Published

on



В Одесі ситуація з українською мовою стала значно кращою, хоча боротьба з боку умовного русофільського контингенту все ще триває.

Таку думку висловив письменник і військовослужбовець полку “Азов” Павло Дерев’янко. В інтерв’ю для Інтента він поділився враженнями про зміни, які відбуваються в Одесі протягом трьох років повномасштабної війни, зазначивши, що місто поступово трансформується — як у зовнішньому, так і в глибинному культурному сенсі.

“Я знаю, що за ось ці три роки повномасштабки Одеса змінюється. Тут відбуваються постійно усі пертурбасії. В плані української мови ситуація стала значно краще і стала значно більше. При цьому продовжується все одно боротьба умовного русофільського контингенту проти цього”, — каже боєць, який добре пам’ятає місто ще до 24 лютого 2022 року.

За його словами, через масовані російські обстріли Одеса втратила частину населення — частина містян виїхала у більш безпечні регіони. Але навіть попри це, атмосфера міста змінюється, і ці зміни — на користь національного усвідомлення.

“Знаю, що, ну навіть не знаю, це моє особисте враження, тому що я тут був до повномасштабки. Зараз дійсно відчуваюся, що людей стало менше через ці масові обстріли. Зрозуміло, що не всі хочуть жити в цих умовах, тому вони виїжджають до інших міст, які вони вважають безпечнішими. Тому видно, що трішки людей стало менше. Це моє особисте враження від того, як я там прийшов усе вечері по вулицях”, — поділився військовослужбовець.

Він упевнений, що Одеса перебуває на шляху глибшого національного самоусвідомлення, подібно до Харкова. Обидва міста, як нагадує боєць, мають сильний локальний патріотизм, але також і приховану, часто замовчувану українську історичну основу.

“Мені здається, що, в принципі, Одеса, як і Харків, на своєму такому трансформаційному шляху до більшої українськості. Бо що Харків, що Одеса відомі тим, що своїм локальним патріотизмом прапор міста. У нас тут своя атмосфера, там є велика земля, велика Україна, у нас тут Одеса. І все, у нас тут завжди було по-своєму. Хоча по факту Одеса і всі землі довкола – це потужний козацький спадок, побудований на козацьких могилах. І тут насправді є чим пишатися, і тут знову ж таки ми повертаємося до розмови про історію. Якусь частину ми знаємо, і її спеціально розкрутили в часи імперської росії, а яку спеціально замовчали і викреслили, щоб позбавити будь-яких натяків на Русь України”, — зазначив боєць “Азову”.

На його думку, війна актуалізувала історичну пам’ять і відкрила нові сенси, які раніше ховалися під тиском імперської пропаганди.


Ірина Глухова



Джерело

Одеса

Росіяни перекидають «Панцирів» в Крим після ударів ЗСУ

Published

on


ЗРК росіян, який перекинули у Крим. Фото: Кримський вітер

Українські сили продовжують точкові удари по ключових об’єктах окупантів, знижуючи їхні логістичні та оборонні можливості. У тимчасово окупованому Криму зафіксовано перекидання зенітних ракетно-гарматних комплексів “Панцирь-С1”.

Про це повідомила моніторингова група “Кримський вітер”.

Реклама

Читайте також:

Перекидання ППО

Росія перекидає на південний напрямок комплекси “Панцирь-С1”, які поєднують зенітну гармату та ракети малої дальності. Вони призначені для захисту аеродромів, складів і командних пунктів від авіаударів та БпЛА. Також фіксуються пересування інших систем ППО для посилення оборони Криму.

Сили оборони продовжують завдавати удари по ключових військових об’єктах окупантів, послаблюючи їхню здатність атакувати українські міста. Операції тривають у різних напрямках, включно з Кримом, що дозволяє контролювати рух техніки та знижувати можливості ворога.

Атака на Крим

Нещодавно українські сили уразили місце зберігання російських ударних безпілотників на аеродромі Саки. Перед ударом було знешкоджено кілька засобів ППО ворога, серед них комплекси “Панцирь-С1” і “Тор-М2”. А також командно-диспетчерський пункт і військовий вантажний автомобіль “КамАЗ”.

Що відомо про Панцирь-С1

Панцирь-С1 — це російська зенітно-ракетна та артилерійська система ближньої дії. Вона поєднує керовані ракети та дві 30-мм автоматичні гармати на одній платформі. Наведення цілей здійснюється за допомогою радіолокаційної та оптико-електронної систем, що дозволяє працювати в будь-яку погоду і вночі. Панцирь-С1 може бути встановлений на колісну або гусеничну платформу, що забезпечує швидку зміну позицій. Його використовують для прикриття сухопутних військ і стратегічних об’єктів.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що українські захисники атакували місце запуску “шахедів” на мисі Чауда. Також ми писали, що росіяни ховають пальне у Криму від ударів ЗСУ.



Джерело

Continue Reading

Україна

як компаніям вирватися з пастки «табличної» логіки на шляху до реальної автоматизації

Published

on



Чому ми не можемо розпрощатися з таблицями?

Справа не в тому, що Excel — поганий інструмент. Навпаки, він чудово виконує свої функції. Але це лише базовий інструмент: ним можна ефективно виконати просте завдання, але спроби використати його не за призначенням призводять до помилок і ризиків. 

  1. Хибне відчуття свободи. Excel створює відчуття повної автономії: кожен керівник може працювати у власному форматі, обходячи стандартизовані процедури. ERP-система, навпаки, вимагає дотримання правил — заповнення обов’язкових полів, проходження етапів погодження — що часто сприймається як зайва бюрократія. У результаті в компанії формується безліч паралельних «локальних систем», які між собою не синхронізуються.
  2. Плутанина між контролем і відчуттям контролю. Робота з таблицею створює ілюзію повного володіння ситуацією: дані можна сортувати, змінювати, форматувати. Але це лише моментальний знімок, зроблений певний час тому. Фактичний стан справ уже може бути іншим — наприклад, товар на складі закінчився, але інформація ще не оновлена у «фінальній» версії файлу.
  3. Неправильні стимули всередині компанії. Часто «героями» стають співробітники, які залишаються допізна, щоб звести фінальний звіт, знаходять формульні помилки чи виконують ручне злиття даних. Утім, це не ознака професіоналізму, а симптом системної неефективності. У зрілих компаніях потреби в таких «пожежниках» немає, оскільки процеси працюють автоматизовано, прозоро та без надмірного ручного втручання. 

Ілюзія автоматизації: коли технології створюють більше шуму, ніж користі

Поширений приклад: компанія формально «автоматизувала» продажі — замовлення з сайту надходять на електронну пошту. Далі менеджер друкує їх і передає на склад; складський працівник шукає товар і виписує накладну вручну; після цього інформацію окремо вносять у 1С, а частину — додатково в Excel.

Такий підхід не є автоматизацією. Це — цифровий хаос: комбінація фрагментованих інструментів, які створюють більше навантаження, ніж користі. Це ситуація, коли до застарілої моделі роботи «прикручують» окремі технологічні елементи, але логіка процесів залишається незмінною.

Найбільший ризик полягає в тому, що бізнес починає вважати себе сучасним. Насправді ж він лише прискорює роботу старих, неефективних механізмів.

Ознаки того, що цифрова трансформація зупинилася на півдорозі 

На запитання клієнта «Чи є в наявності?» неможливо відповісти без дзвінка на склад.

  • Для підготовки квартального звіту компанію фактично доводиться «закривати» на два дні, залишаючи працювати лише бухгалтерію.
  • Після відпустки помічника ніхто не може знайти файл з актуальними цінами.
  • У команді регулярно звучить: «Так, у системі є, але в моїй таблиці дані точніші». 

Якщо хоча б один пункт здається знайомим — система не виконує своїх функцій, навіть якщо формально всі нею користуються.

Як вибудувати культуру роботи з даними 

Перше й ключове — змінити сам підхід. Неможливо просто впровадити нове програмне забезпечення й вимагати від команди «просто користуватися». Потрібно працювати з культурою.

Ефективна модель змін зазвичай включає такі кроки:

  1. Показати «больові точки». Важливо відкрито пояснювати наслідки хаотичної роботи з даними: наприклад, що інформація, розкидана по десятках файлів, призводить до втрати клієнтів чи затримок у процесах. Коли команда бачить реальні наслідки, з’являється мотивація діяти.
  2. Показати особисту вигоду. Зміна звичок відбувається лише тоді, коли люди розуміють, що в результаті їм стане легше. Потрібно підкреслювати, що автоматизація — це не про контроль, а про зменшення ручної роботи, кількості перевірок, паперів і дзвінків.
  3. Навчати та підтримувати. Персонал не можна залишати сам на сам із новою системою. Важливо забезпечити супровід, консультації та прості перші кроки. Коли люди відчувають підтримку, опір змінам суттєво зменшується.
  4. Відмовитися від Excel-звітів на рівні керівництва. Це зазвичай найскладніший етап. Керівник має послідовно вимагати дані саме з системи, а не з таблиць. Фраза «Покажіть це, будь ласка, у системі» поступово формує нову норму — систему як єдине джерело правди. 

Три ключові дії для ефективної Data-дисципліни 

Фіксація даних у момент їх появи. Звичка записати на аркуші й перенести в систему пізніше руйнує будь-яку автоматизацію. Дані мають вводитися там і тоді, де вони виникають: сканування штрих-коду на місці, виставлення рахунку зі смартфона, відмітка виконаного завдання в застосунку.

  1. Довіра системі. Якщо система не дозволяє відвантажити більше, ніж є на складі, — це не обмеження, а запобіжник. Вона примушує працювати з фактичними даними, а не з уявними залишками чи ручними коригуваннями.
  2. Підвищення залученості. Елементи гри працюють: швидкість і точність обробки замовлень, мінімальна кількість помилок під час сканування, внутрішні рейтинги й невеликі заохочення — усе це формує нову дисципліну. 

Отже, Excel — це не ворог, а тимчасова опора, яка є корисною в окремих випадках, але не здатна забезпечити масштабування процесів.

Перехід на повноцінну систему — це не ще одна програма, а зміна способу роботи: більше дисципліни, певний дискомфорт на старті, але і єдиний шлях до швидшого зростання.

Тож якщо маєте задачу зупинити хаотичність процесів, почніть із малого, адже завтра ваш ключовий «Excel-фахівець» може піти, і разом із ним зникне єдина точка, що тримає увесь крихкий порядок.  

Цифрові інструменти проти хаосу: огляд сучасних цифрових альтернатив 

ERP (Enterprise Resource Planning) є класом інформаційних систем, призначених для комплексного управління ресурсами підприємства, що об’єднує в єдиній цифровій платформі ключові бізнес-процеси — фінанси, закупівлі, продажі, складський облік, виробництво, логістику та взаємодію з контрагентами. Система забезпечує централізоване збирання, зберігання та обробку даних, що дозволяє отримувати інформацію в реальному часі та координувати роботу всіх підрозділів компанії.

Окрім ERP існує цілий спектр цифрових рішень, які можуть частково або повністю замінити роботу в Excel. Це, зокрема, CRM-системи для управління продажами й взаєминами з клієнтами, WMS-рішення для контролю складських операцій і логістики, BI-платформи для аналітики та автоматичної звітності. Компанії також часто будують гібридні екосистеми, поєднуючи CRM, WMS, BI або окремі модулі та розширення, чи розробляють закриті корпоративні рішення, повністю адаптовані під власні процеси.

Такі інструменти можуть значно зменшити ручні дії, підвищити прозорість та допомогти ухвалювати рішення на основі даних. Однак лише небагато з них дають комплексне охоплення операцій, як система планування ресурсів. 

Типові ERP-рішення включають модулі для планування, обліку, аналізу та контролю операцій. Вони зменшують кількість ручних дій, синхронізують дані між відділами й допомагають ухвалювати управлінські рішення на основі актуальної аналітики. Застосовуються у компаніях різного масштабу — від малого бізнесу до великих корпорацій.

Система планування ресурсів дає бізнесу одну ключову річ — контроль і прозорість у режимі реального часу. Вона автоматично рахує собівартість і прибуток, показує залишки, рух грошей та статуси замовлень без десятків файлів і дзвінків. Вона забирає ручну роботу, зменшує кількість помилок і допомагає ухвалювати точніші рішення. ERP легко інтегрується з CRM, доставками та фінансовими сервісами, а дані зберігаються безпечно на захищених серверах. Це SaaS-рішення, яке не потребує власних програмістів і працює стабільно завдяки автоматичним оновленням. У підсумку бізнес отримує масштабовані процеси, менше хаосу й можливість зростати швидше. 

Довідково. Дмитро Обухов. CEO та співзасновник Bimp, засновник Obukhov Strategy. Має понад 18 років досвіду у сфері технологій. Починав із розробки та впровадження систем обліку. Закінчив Одеську національну академію зв’язку у 2009 році, отримавши ступінь магістра. Додатково пройшов навчання з Java у IT-Center та з управління проєктами в Business Pro.

Протягом понад десяти років займав управлінські посади в ІТ-компаніях. У 2018 році заснував Trend Consulting, де обіймав посаду CEO.

У 2020 році став співзасновником і CEO стартапу Bimp, який спеціалізується на розробці ERP-систем і рішеннях для автоматизації ланцюгів постачання. Компанія створює комплексні ІТ-продукти для B2B-сегмента.

У 2025 році він заснував консалтингову компанію Obukhov Strategy, що допомагає B2B SaaS і IT-сервісним компаніям розробляти Go-to-Market стратегії та формувати ціннісні пропозиції (Value Proposition).



Джерело

Continue Reading

Суспільство

СБУ заочно оголосила підозру «Доктору зло» з Мордовії, який у колонії катував українських військових

Published

on



Служба безпеки України заочно повідомила про підозру медпрацівнику виправної колонії в Російській Федерації, який застосовував тортури до українських військовополонених.

Як передає Укрінформ, про це повідомила Служба безпеки України.

Йдеться про Іллю Сорокіна – фельдшера медчастини виправної колонії №10 управління виконання покарань по республіці Мордовія РФ.

Як встановило розслідування, фігурант вчиняв тортури до поранених українських воїнів, яких тримали в місцевій тюрмі.

За жорстокі катування над ув’язненими Сорокін отримав від них прізвисько “доктор зло”.

Серед іншого задокументовано, що під виглядом проведення “медогляду” фігурант застосовував до полонених електрошокер, що призводило до їхньої непритомності або тимчасового паралічу різних частин тіла.

Крім того, російський фельдшер навмисно залишав поранених воїнів без знеболювальних і перев’язок.

На підставі зібраних СБУ і Національною поліцією доказів слідчі заочно повідомили фігуранту про підозру за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини, жорстоке поводження з військовополоненими).

Оскільки фігурант перебуває на території РФ, тривають комплексні заходи, щоб знайти його і покарати.

Читайте також: В Україні заочно оголосили підозру 14 клірикам зі «священного синоду» РПЦ

Як повідомляв Укрінформ, СБУ заочно оголосила підозру колишньому псевдоміністру освіти і науки так званої “ДНР” і чотирьом його спільникам за фактом депортації до Росії дітей із тимчасово захопленої частини Донецької області.

Фото: СБУ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.