Суспільство
Української мови в Одесі стало більше: боєць Азову про зміни за три роки Анонси
В Одесі ситуація з українською мовою стала значно кращою, хоча боротьба з боку умовного русофільського контингенту все ще триває.
Таку думку висловив письменник і військовослужбовець полку “Азов” Павло Дерев’янко. В інтерв’ю для Інтента він поділився враженнями про зміни, які відбуваються в Одесі протягом трьох років повномасштабної війни, зазначивши, що місто поступово трансформується — як у зовнішньому, так і в глибинному культурному сенсі.
“Я знаю, що за ось ці три роки повномасштабки Одеса змінюється. Тут відбуваються постійно усі пертурбасії. В плані української мови ситуація стала значно краще і стала значно більше. При цьому продовжується все одно боротьба умовного русофільського контингенту проти цього”, — каже боєць, який добре пам’ятає місто ще до 24 лютого 2022 року.
За його словами, через масовані російські обстріли Одеса втратила частину населення — частина містян виїхала у більш безпечні регіони. Але навіть попри це, атмосфера міста змінюється, і ці зміни — на користь національного усвідомлення.
“Знаю, що, ну навіть не знаю, це моє особисте враження, тому що я тут був до повномасштабки. Зараз дійсно відчуваюся, що людей стало менше через ці масові обстріли. Зрозуміло, що не всі хочуть жити в цих умовах, тому вони виїжджають до інших міст, які вони вважають безпечнішими. Тому видно, що трішки людей стало менше. Це моє особисте враження від того, як я там прийшов усе вечері по вулицях”, — поділився військовослужбовець.
Він упевнений, що Одеса перебуває на шляху глибшого національного самоусвідомлення, подібно до Харкова. Обидва міста, як нагадує боєць, мають сильний локальний патріотизм, але також і приховану, часто замовчувану українську історичну основу.
“Мені здається, що, в принципі, Одеса, як і Харків, на своєму такому трансформаційному шляху до більшої українськості. Бо що Харків, що Одеса відомі тим, що своїм локальним патріотизмом прапор міста. У нас тут своя атмосфера, там є велика земля, велика Україна, у нас тут Одеса. І все, у нас тут завжди було по-своєму. Хоча по факту Одеса і всі землі довкола – це потужний козацький спадок, побудований на козацьких могилах. І тут насправді є чим пишатися, і тут знову ж таки ми повертаємося до розмови про історію. Якусь частину ми знаємо, і її спеціально розкрутили в часи імперської росії, а яку спеціально замовчали і викреслили, щоб позбавити будь-яких натяків на Русь України”, — зазначив боєць “Азову”.
На його думку, війна актуалізувала історичну пам’ять і відкрила нові сенси, які раніше ховалися під тиском імперської пропаганди.
Суспільство
Щоб українці поверталися, потрібно створити візію повоєнної держави
Україна має вже зараз визначити, якою буде держава після війни, щоб люди, які виїхали за кордон, бачили перспективу повернення. Українська діаспора прагне брати участь у формуванні цієї візії та в ухваленні рішень про відбудову.
Про це голова Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО) Ярослава Хортяні розповіла кореспонденту Укрінформу на полях міжнародної конференції «Українки світу в дії» у Лісабоні.
«Ми запитуємо українок з усього світу, чи повернуться вони. Й лунає чимало голосів, що так. Але щоб люди справді захотіли повернутися, їм потрібно показати візію майбутнього. Якою буде Україна після війни?» – сказала Хортяні.
За її словами, федерація розпочала цю розмову ще на конференції в Будапешті у 2024 році, куди запросила українок, змушених виїхати через війну. Обговорення продовжили на конференції в іспанській Малазі у 2025 році, після якої напрацювали дорожню карту дій.
Хортяні бачить повоєнну Україну демократичною державою, яка спирається на європейські принципи місцевого самоврядування. Важливою умовою відбудови вона назвала прозорий контроль за використанням міжнародної допомоги, та наголосила «українські організації за кордоном можуть долучитися до такого моніторингу завдяки своїм зв’язкам із партнерами в країнах проживання».
Водночас, наголосила вона, відбудова має відповідати потребам людей. Потрібна також програма, яка допоможе охочим повернутися до України та застосувати набутий за кордоном досвід. Для цього, на переконання голови СФУЖО, діаспора повинна мати повноцінний голос у владі.
«Я бачу Україну, в парламенті якої є і наша присутність. Раз вже є закон про множинне громадянство, то ми не просто за те, щоб мати український паспорт, але без прав, а за те, щоб ми могли брати повну участь і у процесах відновлення, відбудови України. Наша критика й наполегливість у діалозі з владою – це не конкуренція з нею. Ми говоримо не проти, а заради України. Наш голос має бути почутий», – наголосила вона.
Одним із практичних шляхів такої участі Хортяні назвала роботу в Альянсі діаспори з відновлення України, співголовою якого її нещодавно обрали.
За словами Хортяні, представниці СФУЖО вже працюють у тематичних групах Альянсу, зокрема над питаннями людського капіталу та регіонального відновлення. Тож вона сподівається, що напрацювання українських жіночих організацій будуть представлені на наступній Конференції з відновлення України, яка має відбутися у січні 2027 року в Таллінні.
У Лісабоні українки світу обговорюють підтримку та відбудову України / Фото: Софія Шовікова
1 / 16
Як повідомляв Укрінформ, лідерки українських громад із різних країн цими вихідними зібралися в Лісабоні на третю міжнародну конференцію «Українки світу в дії: єдність заради перемоги, відновлення України та збереження ідентичності».
У заході, який організувала Світова федерація українських жіночих організацій (СФУЖО) та Товариство українок Португалії, беруть участь понад 100 представниць із 23 країн.
Учасниці заходу обговорюють, як координувати підтримку України, долучатися до її відбудови та зберігати зв’язок українців за кордоном із Батьківщиною.
Суспільство
Жителі, які залишили Олешки, розповіли про випадки смер…
В окупованих Олешках на Херсонщині критична гуманітарна ситуація – у місті майже не залишилося їжі, а люди виживають, варячи портулак із власних городів. За повідомленнями, там уже є випадки голодної смерті.
Про ситуацію розповів журналіст Олег Батурін, який поспілкувався з мешканцями Олешок, що одними з останніх цього року виїхали з міста. Вони досі підтримують зв’язок зі знайомими, які залишаються в окупації.
За словами співрозмовників журналіста, місцевий ринок майже зник. Продукти там практично неможливо купити – їх можна лише виміняти. Люди збирають портулак на городах, варять його та їдять.
“В Олешках стає все гірше. Є вже випадки голодної смерті. “Базару”, на якому чогось купити майже неможливо – лише виміняти, майже теж немає. Люди рвуть портулак на городі, його варять і їдять”, – розповіли мешканці.
Вони також повідомили, що майже весь час сидять удома через страх виходити на вулицю. Зв’язок у місті дуже поганий і лише зрідка відновлюється.
Проте співрозмовники Батуріна не підтвердили повідомлення про те, що люди їдять собак або щурів. Журналіст зазначив, що через зруйновану інфраструктуру, заміновані дороги, небезпеку обстрілів і відсутність зв’язку мешканці можуть не знати, що відбувається в інших частинах міста.
Про критичну гуманітарну ситуацію в Олешках також заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він закликав ООН, Міжнародний комітет Червоного Хреста та інші міжнародні організації домогтися доступу до міста для доставки гуманітарної допомоги та безпечної евакуації цивільних.
За його словами, в Олешках бракує не лише їжі, а й ліків, чистої води, електроенергії та медичної допомоги. У таких умовах залишаються й діти.
Олешки були окуповані росією в перші дні повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який наразі є природною перепоною між звільненою та окупованою частинами Херсонщини.
Суспільство
Понад 3 мільярди гривень єдиного податку отримали бюджети Одещини
За сім місяців поточного року до місцевих бюджетів Одещини надійшло 3,1 млрд грн єдиного податку
Про це повідомили в пресслужбі ГУ ДПС в Одеській області.
«За січень – липень 2026 року суб’єктами господарювання Одещини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування сплачено до місцевих бюджетів 3,1 млрд грн єдиного податку. Це на 9,7 %, або на 0,3 млрд грн більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року», – зазначив у повідомленні начальник Головного управління ДПС в Одеській області Юрій Гурський.
Із загальної суми, фізичними особами – підприємцями сплачено 2,1 млрд грн єдиного податку, що на 9,6 % більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Сільськогосподарські виробники — платники єдиного податку IV групи сплатили до бюджетів громад 0,6 млрд грн єдиного податку, що на 13 більше, ніж за січень — липень 2025 року.
Юридичні особи, які обрали ІІІ групу єдиного податку, сплатили 0,4 млрд грн, що на 5,6 % більше, ніж за 7 місяців 2025 року
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Події1 тиждень agoНа Закарпатті митці з семи країн створюють роботи для «Карпатського скульптурного шляху»
-
Відбудова6 днів agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Усі новини5 днів agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса1 тиждень agoУкраїнське зерно продають у збиток через блокування портів
-
Усі новини1 тиждень agoНародна артистка України вперше розповіла про втрату мами
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
