Суспільство
Української мови в Одесі стало більше: боєць Азову про зміни за три роки Анонси
В Одесі ситуація з українською мовою стала значно кращою, хоча боротьба з боку умовного русофільського контингенту все ще триває.
Таку думку висловив письменник і військовослужбовець полку “Азов” Павло Дерев’янко. В інтерв’ю для Інтента він поділився враженнями про зміни, які відбуваються в Одесі протягом трьох років повномасштабної війни, зазначивши, що місто поступово трансформується — як у зовнішньому, так і в глибинному культурному сенсі.
“Я знаю, що за ось ці три роки повномасштабки Одеса змінюється. Тут відбуваються постійно усі пертурбасії. В плані української мови ситуація стала значно краще і стала значно більше. При цьому продовжується все одно боротьба умовного русофільського контингенту проти цього”, — каже боєць, який добре пам’ятає місто ще до 24 лютого 2022 року.
За його словами, через масовані російські обстріли Одеса втратила частину населення — частина містян виїхала у більш безпечні регіони. Але навіть попри це, атмосфера міста змінюється, і ці зміни — на користь національного усвідомлення.
“Знаю, що, ну навіть не знаю, це моє особисте враження, тому що я тут був до повномасштабки. Зараз дійсно відчуваюся, що людей стало менше через ці масові обстріли. Зрозуміло, що не всі хочуть жити в цих умовах, тому вони виїжджають до інших міст, які вони вважають безпечнішими. Тому видно, що трішки людей стало менше. Це моє особисте враження від того, як я там прийшов усе вечері по вулицях”, — поділився військовослужбовець.
Він упевнений, що Одеса перебуває на шляху глибшого національного самоусвідомлення, подібно до Харкова. Обидва міста, як нагадує боєць, мають сильний локальний патріотизм, але також і приховану, часто замовчувану українську історичну основу.
“Мені здається, що, в принципі, Одеса, як і Харків, на своєму такому трансформаційному шляху до більшої українськості. Бо що Харків, що Одеса відомі тим, що своїм локальним патріотизмом прапор міста. У нас тут своя атмосфера, там є велика земля, велика Україна, у нас тут Одеса. І все, у нас тут завжди було по-своєму. Хоча по факту Одеса і всі землі довкола – це потужний козацький спадок, побудований на козацьких могилах. І тут насправді є чим пишатися, і тут знову ж таки ми повертаємося до розмови про історію. Якусь частину ми знаємо, і її спеціально розкрутили в часи імперської росії, а яку спеціально замовчали і викреслили, щоб позбавити будь-яких натяків на Русь України”, — зазначив боєць “Азову”.
На його думку, війна актуалізувала історичну пам’ять і відкрила нові сенси, які раніше ховалися під тиском імперської пропаганди.
У новому випуску програми Укрінформу «Є Розмова» ітиметься про те, що робить держава, аби повернути додому мільйони українців після закінчення війни, а також про можливість отримання українського громадянства іноземцями, які воюють у ЗСУ.
Гостею програми стала голова Державної міграційної служби Наталія Науменко.
В інтерв’ю вона також роз’яснила, чому держава не планує масштабно залучати трудових мігрантів до відбудови країни.
«Держава на сьогодні не планує масштабно залучати трудових мігрантів на відбудову економіки України. Водночас міграційне законодавство України відповідає європейському, і працевлаштування іноземців є однією із законних підстав для їхнього в’їзду та перебування в Україні», – зазначила Науменко.
Вона також розповіла, як Україна врегулювала статус іноземців, які захищають нашу державу зі зброєю в руках.
«Громадяни інших країн, які уклали контракт зі Збройними силами України, через рік служби можуть отримати дозвіл на постійне проживання або подати документи на громадянство України», – пояснила голова ДМС.
У програмі піде мова і про те, скільки українців нині перебувають за кордоном та чи є реальні прогнози щодо їхнього повернення; як працює множинне громадянство і чи звільняє воно від військового обов’язку, а також як держава реагує на порушення закону іноземцями. Зокрема, ведуча і гостя програми обговорять нещодавній випадок побиття українки в Одесі громадянином Туреччини.
Прем’єра нового випуску програми відбудеться о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Суспільство
Підтверджено перебування у російському полоні майже 2 тисяч цивільних ,— омбудсман Анонси
У російському полоні офіційно підтверджено перебування 1978 цивільних громадян України, однак реальна кількість заручників може бути значно більшою. Крім того, у реєстрі зниклих безвісти перебувають понад 16 тисяч цивільних.
Про це під час пресконференції повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
За його словами, цифра у 1978 осіб стосується лише верифікованих цивільних, щодо яких є підтверджені дані.
«За нашою інформацією, у російському полоні перебувають 1978 верифікованих цивільних. Ми чітко розуміємо, що в Росії залишаються й неверифіковані цивільні заручники. Яка їхня кількість — можемо лише здогадуватися», — зазначив Лубінець.
Омбудсмен наголосив, що в реєстрі зниклих безвісти наразі перебуває понад 16 тисяч цивільних осіб, а скільки ще українців незаконно утримує Росія без офіційного підтвердження, наразі невідомо.
Водночас 27 червня Україні вдалося повернути з російського полону ще сімох цивільних, яких російські військові затримали у 2022 році.
За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, за чотири роки з російського полону вдалося повернути 9606 українців — як військових, так і цивільних.
Раніше Інтет писав, на новоокупованих територіях Запорізької та Херсонської областей було викрадено щонайменше 395 людей, з яких 103 – представники кримськотатарського народу.
Влітку окупанти на Херсонщині вдруге викрали з власної квартири в тимчасово окупованій Каховці, редакторку місцевої газети Жанну Кисельову. Вперше жінку силовики рф забирали у вересні 2022 року і “майже місяць тримали на підвалі”. Де її утримують зараз, досі не відомо.
За даними Міністерства оборони України, в російському полоні після повномасштабного вторгнення кремля в Україну загинули щонайменше 177 українських в’язнів. За словами представниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вікторії Цимбалюк, чим більше часу полонені проводять у російських в’язницях, тим ближче вони до смерті. Також вона зазначила, що через відсутність міжнародного контролю реальна кількість смертей у російських в’язницях, ймовірно, набагато більша.
За інформацією, озвученою головою Одеської обласної державної адміністрації Олегом Кіпером, в ніч на 22 червня агресор здійснив атаку на цивільне судноплавство у Чорному морі за допомогою ударних безпілотних літальних апаратів. Унаслідок цієї ракетно-дронової операції пошкодження отримали три торговельні судна, які курсували до портів Одещини.
Наслідки атаки
Зокрема, Олег Кіпер повідомив:
- Одне з влучань припало на суховантаж, що прямував до одеського регіону.
- Внаслідок обстрілів загинув громадянин Єгипту, який перебував на борту постраждалих суден.
Про подію інформує ресурс ТЕПЛОДАР.BIZ.UA, детально висвітлюючи обставини нападу і причинені збитки цивільній морській інфраструктурі південного регіону України.
Таким чином, в результаті нічної агресії з використанням безпілотних ударних систем територія Чорного моря зазнала значної небезпеки для торговельного флоту Одещини, що негативно вплинуло на роботу портової галузі та безпеку моряків.
-
Політика3 дні agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Відбудова1 тиждень agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика1 тиждень agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Суспільство3 дні agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Усі новини1 тиждень agoВолодимира Путіна побачили на старих фото 1920 та 1941 — його запідозрили в безсмерті
-
Усі новини1 тиждень agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників
-
Спорт5 днів agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoкраїни, куди краще поїхати, якщо вам не подобається спека