Суспільство
Української мови в Одесі стало більше: боєць Азову про зміни за три роки Анонси
В Одесі ситуація з українською мовою стала значно кращою, хоча боротьба з боку умовного русофільського контингенту все ще триває.
Таку думку висловив письменник і військовослужбовець полку “Азов” Павло Дерев’янко. В інтерв’ю для Інтента він поділився враженнями про зміни, які відбуваються в Одесі протягом трьох років повномасштабної війни, зазначивши, що місто поступово трансформується — як у зовнішньому, так і в глибинному культурному сенсі.
“Я знаю, що за ось ці три роки повномасштабки Одеса змінюється. Тут відбуваються постійно усі пертурбасії. В плані української мови ситуація стала значно краще і стала значно більше. При цьому продовжується все одно боротьба умовного русофільського контингенту проти цього”, — каже боєць, який добре пам’ятає місто ще до 24 лютого 2022 року.
За його словами, через масовані російські обстріли Одеса втратила частину населення — частина містян виїхала у більш безпечні регіони. Але навіть попри це, атмосфера міста змінюється, і ці зміни — на користь національного усвідомлення.
“Знаю, що, ну навіть не знаю, це моє особисте враження, тому що я тут був до повномасштабки. Зараз дійсно відчуваюся, що людей стало менше через ці масові обстріли. Зрозуміло, що не всі хочуть жити в цих умовах, тому вони виїжджають до інших міст, які вони вважають безпечнішими. Тому видно, що трішки людей стало менше. Це моє особисте враження від того, як я там прийшов усе вечері по вулицях”, — поділився військовослужбовець.
Він упевнений, що Одеса перебуває на шляху глибшого національного самоусвідомлення, подібно до Харкова. Обидва міста, як нагадує боєць, мають сильний локальний патріотизм, але також і приховану, часто замовчувану українську історичну основу.
“Мені здається, що, в принципі, Одеса, як і Харків, на своєму такому трансформаційному шляху до більшої українськості. Бо що Харків, що Одеса відомі тим, що своїм локальним патріотизмом прапор міста. У нас тут своя атмосфера, там є велика земля, велика Україна, у нас тут Одеса. І все, у нас тут завжди було по-своєму. Хоча по факту Одеса і всі землі довкола – це потужний козацький спадок, побудований на козацьких могилах. І тут насправді є чим пишатися, і тут знову ж таки ми повертаємося до розмови про історію. Якусь частину ми знаємо, і її спеціально розкрутили в часи імперської росії, а яку спеціально замовчали і викреслили, щоб позбавити будь-яких натяків на Русь України”, — зазначив боєць “Азову”.
На його думку, війна актуалізувала історичну пам’ять і відкрила нові сенси, які раніше ховалися під тиском імперської пропаганди.
В Україні завершився прийом заяв за програмою «Пакунок школяра». За допомогою від держави звернулося понад 205 тис. родин першокласників.
Про це у Телеграмі повідомило Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності, передає Укрінформ.
«1 листопада завершився прийом заяв на державну програму «Пакунок школяра». За час її дії батьки першокласників подали понад 205 тисяч заяв, із них більше ніж 195 тисяч уже погоджено», – йдеться в повідомленні.
За даними міністерства, найчастіше родини використовували 5 000 державної допомоги на купівлю дитячого одягу — 30% усіх витрат, сімейного одягу — 27,8%, канцелярських товарів та шкільного приладдя — 15%.
Батьки також купували товари в магазинах зі зниженими цінами (5,5%), іграшкових магазинах (4,2%) та взуттєвих магазинах (3,4%).
Як повідомлялося, цьогоріч навчальний рік у 11 940 школах розпочинають понад 3,5 млн учнів і учениць. Серед них — 243 398 першокласників, 148 065 з яких, за даними Мінсоцполітики, отримують «Пакунок школяра».
Фото: freepik
Росія наразі не планує проводити аналогічні гуманітарні операції після евакуації жителів окупованих Олешок на Херсонщині.
Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам, повідомляє Цензор.НЕТ.
За словами Пєскова, Москва вважає гуманітарну операцію в Олешках успішною та високо оцінює координацію її учасників.
“Планів та ініціатив, аналогічних цій гуманітарній операції, наразі немає, однак у кожному випадку інтереси громадян будуть на першому місці”, — заявив речник Кремля.
Нагадаємо, з тимчасово окупованого міста Олешки до Генічеська вивезли тіла 47 загиблих цивільних. Понад пів року вони зберігалися у підвалах місцевої лікарні.
В свою чергу Омбудсман Дмитро Лубінець підтвердив, що під час режиму тиші з міського моргу вивезли тіла загиблих жителів. Також провели репатріаційні заходи – зібрали тіла як військових, так і цивільних.
30 жовтня українська делегація на чолі з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем прибула до окупованих Олешків на Херсонщині. Люди, які хотіли виїхати з міста на підконтрольну Україні територію, отримали таку змогу.
Того ж дня з Олешків вирушили дві колони: одна прямувала до України, інша – до росії.
Наразі, за словами Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, гуманітарна місія в Олешках успішно завершилася. Він зазначив, що люди, які прибули в Україну, дуже втомлені після складної дороги, але водночас щасливі. Омбудсмен розповів, що евакуйовані діляться пережитим, розповідають про свої плани, говорять про те, що потрібно їм зараз.
Якісна, своєчасна та доступна медицина – це не лише фундаментальне право людини, а в багатьох випадках і життєва необхідність.
Питання дотримання прав пацієнтів, реалізації державних гарантій у сфері охорони здоров’я та покращення доступу до медичних послуг стали головними темами робочої зустрічі Представника Уповноваженого Ігоря Міщенка з в.о. директора Південного міжрегіонального департаменту НСЗУ Денисом Чорним,повідомили у Представництві Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області, передає Район.Медицина.
Під час засідання сторони обговорили ключові аспекти взаємодії та функціонування медичної сфери в умовах сучасних викликів.
Основні напрями співпраці та контролю
Денис Чорний ознайомив учасників зустрічі з пріоритетними напрямами роботи Національної служби здоров’я України. Зокрема, увагу зосередили на таких питаннях:
- Програма медичних гарантій: особливості її реалізації та забезпечення безоплатних послуг для пацієнтів;
- Контрактування закладів: порядок укладання договорів із закладами охорони здоров’я та фінансування медичних послуг;
- Моніторинг: контроль за дотриманням лікувальними закладами умов договорів з НСЗУ;
- Доступність та якість: рівень надання медичної допомоги пацієнтам у різних регіонах.
Медицина в умовах війни: фокус на людиноцентричність
Учасники зустрічі наголосили, що сьогодні особливої уваги потребують такі напрями, як лікування бойових поранень, повноцінна реабілітація, підтримка ментального здоров’я, а також медична допомога ветеранам, дітям та людям із хронічними захворюваннями.
У таких реаліях критично важливо, аби система охорони здоров’я залишалася людиноцентричною – повністю орієнтованою на потреби пацієнта, його стан здоров’я та життєві обставини.
Учасники висловили вдячність за конструктивний діалог. Адже вирішення проблем у сфері медичного забезпечення – це передусім захист прав людини, її здоров’я, гідності та невіддільного права на життя.
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна6 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Одеса7 днів ago
Відеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Війна5 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Одеса1 тиждень ago
Атака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів