Суспільство
Український ПЕН та ІМІ удостоєні шведської відзнаки за досягнення під час війни
Український ПЕН та Інститут масової інформації отримали шведську нагороду за “видатні журналістські досягнення під час війни в Україні”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український ПЕН.
22 листопада у шведському місті Уппсала відбулося вручення премії The Monismanien Prize, що присуджується організаціям та особам, які доклали значних зусиль для захисту свободи слова.
Цьогорічними лауреатами стали Інститут масової інформації та Український ПЕН.
За словами президента Фонду Монісманіен імені Кенне Фанта Якоба Норгалла, Український ПЕН та ІМІ удостоєні нагороди за “видатні журналістські досягнення під час війни в Україні”.
Премію на урочистій церемонії отримали директорка ІМІ Оксана Романюк і президент Українського ПЕН Володимир Єрмоленко.
“Monismanien prize – це шведська премія, яка існує вже 50 років. Нинішній рік – ювілейний. Це премія тим, хто бореться проти авторитаризму та неволі і за свободу слова. Для нас сьогодні важливо наголосити, що немає свободи слова без свободи людей. Немає вільного слова без життя тих, хто є носіями цього слова”, – зазначив Єрмоленко.
Тому, за його словами, сьогодні так важливо захищати життя – українців та Української держави і української культури. І вшановувати тих, хто віддав свої життя за життя інших. “Росія сьогодні несе смерть в Україні – смерть свободи в усьому світі. А Україна це життя у свободі захищає”, – підкреслив президент Українського ПЕН.
“Нагорода, яку сьогодні отримав ІМІ – це важливий сигнал, що світ розуміє роль українських журналістів у збереженні демократичного порядку навіть під час війни”, – сказала Романюк.
На її переконання, “стійкість демократії починається з того, чи має громада доступ до перевіреної інформації. Ця підтримка дозволить нам продовжувати системну роботу над тим, щоб українські медіа залишалися сильними, незалежними й професійними”.
The Monismanien Prize (Monismanienpriset) була заснована у 1975 році шведським кінорежисером Кенне Фантом на згадку про журналіста Торґні Сеґерстедта, відомого своєю антинацистською позицією та зусиллями з метою інформувати громадськість Швеції про небезпеку фашизму в 1930-х і 1940-х роках.
З 1976 року Ґетеборзьке національне товариство Уппсальського університету присуджує її майже кожні два роки організаціям та особам, які доклали значних зусиль для захисту свободи слова.
У різні роки володарями The Monismanien Prize Лех Валенса, Вацлав Гавел, саудівський дисидент Раїф Бадаві. У 2022 році премію отримав журналіст Bellingcat Еліот Гіґґінс за “зусилля у боротьбі з дезінформацією”.
Як зазначається, у листопаді 2024 року в рамках 12-ї Глобальної асамблеї Світового руху за демократію Український ПЕН, Львівський медіафорум та медіа “Рубрика” отримаи відзнаку “Відвага заради демократії”.
Цією нагородою організатори відзначили “відважну діяльність українського громадянського суспільства в часи війни, зокрема документування злочинів війни Росії проти України, просування демократичних реформ, надання гуманітарної допомоги, сприяння поінформованості та залученості українців”.
Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН оголосив 20 переможців стипендійної програми, яка покликана підтримати проєкти вітчизняних письменників і журналістів, котрі фіксують і осмислюють досвід війни.
Фото з сайту pen.org.ua
Прокурори Офісу генерального прокурора заочно повідомили про підозру громадянці України, яка організувала механізм незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон.
Як передає Укрінформ, про це генпрокурор України Руслан Кравченко повідомив у Телеграмі.
«Схема працювала так. Жінка реєструвалась як фізична особа-підприємець і діяла нібито у сфері культури. Вона підшуковувала чоловіків, які не мали законних підстав для виїзду за кордон, і за грошову винагороду від 7 500 доларів пропонувала їм «оформлення» як учасників музичних гуртів», – ідеться у повідомленні.
Після цього вона подавала до Міністерства культури та стратегічних комунікацій списки таких осіб, вказуючи, що вони нібито беруть участь у благодійних концертах за кордоном.
На підставі цих звернень міністерство готувало та направляло до Державної прикордонної служби листи сприяння для перетину кордону.
Саме ці листи ставали підставою для виїзду.
У результаті за такою схемою з України виїхали 28 осіб. До цього часу вони не повернулися.
Ще 16 осіб планували виїзд аналогічним способом, але реалізувати його не встигли.
Організаторці заочно повідомили про підозру за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України. Вона перебуває за межами України.
Проведені обшуки у колишніх працівників міністерства, в тому числі у колишнього тимчасового виконувача обов’язків міністра культури України, які погоджували відповідні листи, а також інших фігурантів.
В ОГП перевіряють причетність посадових осіб міністерства до цієї схеми.
«Коли державні механізми використовують як «послугу» для обходу закону – це вже не про культуру. Це про відповідальність. І вона буде», – зазначив генпрокурор.
Як повідомляв Укрінформ, Національна поліція України затримала учасників злочинної групи на чолі із кримінальним авторитетом, які, за інформацією слідства, продавали бронь та виїзд за кордон.
Фото ілюстративне: ДПСУ
Виконувати обов’язки голови Подільської районної державної адміністраці в Одеській області з 7 квітня почав Рулан Пітак, який був до цього першим заступником голови Одеської районної державної адміністрації.
Як повідомив Центр публічних розслідувань, це стало відомо зі сторінки Подільської громади у Facebook.
Руслан Пітак в декларації за 2025 рік вказав наявність квартири 43,6 квадртаного метра в Одесі та 1,6 гектара в Арцизі. Audi Q5 2013 року випуску, яким володіє його дружина Владлена Пітак. З доходів 123,5 тисячі гривень заробітної плати.
Руслан Пітак керував вже цією адміністрацією у 2017-2020 році коли у 2018 році тодішній президент Петро Порошенко перевів його керувати в Подільськ з Татарбунарської районної адміністрації.
У 2020 році президент Володимир Зеленський звільнив Руслана Пітака з посади керівника Подільської районної адміністрації.
Президент України Володимир Зеленський підписав розпорядження про звільнення очільника Подільської районної військової адміністрації в Одеській області Михайла Лазаренка у березні. В розпорядженні вказано, що президент прийняв відставку голови РВА. 11 березня депутати Подільської райради одноголосно висловили недовіру голові Михайлу Лазаренку під час таємного голосування. Його звільнення стало предметом кримінального розслідування через підроблену заяву. На сесії Подільської районної ради Одеської області зібралися 33 депутати, які одноголосно проголосували за висловлення недовіри голові Лазаренку.
Перед тим Кабінет міністрів України погодив звільнення голови Подільської районної військової адміністрації Одеської області Лазаренка на підставі його заяви про звільнення за власним бажанням, яка виявилася підробленою. Зараз у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України — підробка документів. Причиною стала нібито заява Михайла Лазаренка, у якій було встановлено підробку рукописного тексту та підпису.
Захарівський районний суд Одеської області виніс вирок місцевому мешканцю, який під час домашньої сварки наніс тілесні ушкодження своїй цивільній дружині. За скоєне чоловік сплатить штраф.
Про це повідомляє Район.Роздільна із посиланням на вирок суду від 16 березня 2026 року.
Подія сталася 2 березня 2026 року в селі Перехрестове Роздільнянського району. Близько опівдня між чоловіком та його співмешканкою, з якою він проживає в одному будинку, виник раптовий конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин.
Під час сварки чоловік ударив жінку лівою долонею по правій стороні обличчя. Від сили удару потерпіла не втрималася на ногах і вдарилася обличчям об шафу.
Згідно з медичними висновками, жінка отримала низку травм:
- синець у ділянці правої вилиці;
- гематоми на повіках обох очей;
- крововилив у склеру лівого ока;
- садна на верхній повіці.
Ці ушкодження судово-медична експертиза класифікувала як легкі тілесні ушкодження.
Справу розглядали за спрощеною процедурою — без виклику сторін до зали суду. Такий порядок став можливим завдяки тому, що обвинувачений повністю та беззаперечно визнав свою провину, не оспорював обставини справи, встановлені слідством, та надав згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності. Потерпіла також не заперечувала проти такого формату розгляду.
Суд зауважив, що хоча обвинувачений раніше не був судимим і характеризується посередньо, обтяжливою обставиною є те, що правопорушення було вчинене щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних (фактичних шлюбних) відносинах.
Суд визнав чоловіка винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження).
Рішення суду:
- Призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень (50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
- Цивільний позов у справі не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.
Оскільки вирок ухвалювався у спрощеному провадженні, сторони позбавлені права оскаржувати його в апеляційному порядку з підстав недослідження доказів у судовому засіданні або для оспорювання фактичних обставин справи.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Події1 тиждень agoФільм «Мавка. Справжній міф» вже зібрав у прокаті понад ₴21,5 мільйона
-
Політика1 тиждень agoВибори президента — перша леді розповіла, чи піде Зеленський на другий термін
-
Усі новини6 днів agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Війна1 тиждень agoвійськовий розповів про український парк наземних роботів
-
Політика1 тиждень agoСуд продовжив запобіжний захід ексголові ДПСУ Дейнеку до 30 травня
-
Політика1 тиждень agoУкраїна має чітку стратегію перемоги
-
Політика6 днів agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів