Відбудова
Уряд дозволив закупівлі без тендерів для ремонту та захисту критичної інфраструктури
До 1 березня 2026 року закупівлі для будівництва, ремонту чи інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури можуть проводитися шляхом укладення договору без проведення відкритих торгів або електронного каталогу.
Такі зміни щодо особливостей публічних закупівель ухвалені Кабінетом міністрів, передає Укрінформ із посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Зазначається, що Кабінет міністрів ухвалив зміни до пункту 13 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Згідно з рішенням уряду, до 1 березня 2026 року закупівлі для будівництва, ремонту чи інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури можуть проводитися шляхом укладення договору без проведення відкритих торгів або електронного каталогу.
Рішення стосується придбання товарів і послуг (крім поточного ремонту) від 100 тис. грн, послуг із поточного ремонту від 200 тис. грн, робіт від 1,5 млн грн.
У попередній редакції Особливостей така процедура застосовувалася лише для об’єктів паливно-енергетичного сектору. Тепер її поширено також на об’єкти систем життєзабезпечення (вода, тепло, електропостачання), транспорт і пошту.
«Кожна затримка з відновленням означає більш довгі перерви у енергопостачанні, труднощі з перевезеннями. Тимчасові зміни у процедурі дозволять замовникам швидше укладати договори і запускати ремонтні чи захисні роботи там, де це потрібно, негайно», – прокоментував заступник міністра економіки Андрій Телюпа.
Як повідомлялось, особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджені постановою Кабінету міністрів №1178 від 12 жовтня 2022 року.
Фото: ДТЕК
На Херсонщині у межах програми «єВідновлення» за два з половиною роки для понад 7,7 тис. родин нараховано компенсації за знищене та пошкоджене житло.
Уряд виділив з резервного фонду 37 млн грн на ліквідацію наслідків російської атаки на будівлю Інституту кардіології ім.Стражеска у Києві.
Про це у Телеграмі повідомив постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук, передає Укрінформ.
«Виділено на безповоротній основі за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури 37 млн гривень на здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації воєнного характеру, що виникла на території територіальної громади м. Києва внаслідок масованої ракетної атаки РФ 28.09.2025», – йдеться в повідомленні.
Наголошується, що кошти спрямують для проведення аварійно-відновлювальних робіт будівлі клінічного корпусу Національного наукового центру «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М. Д. Стражеска Національної академії медичних наук України».
Як повідомлялося, в ніч на 28 вересня в результаті комбінованої масованої атаки постраждала будівля Інституту кардіології імені академіка М. Д. Стражеска. Будівля зазнала ушкоджень на рівні 3–5 поверхів, втім заклад продовжує роботу.
Загальна вартість відновлення пасажирського депо та 27 знищених вагонів електропоїздів у Фастові після масованої атаки Росії оцінюється у близько 400 млн гривень.
Про це під час спілкування з журналістами на об’єкті повідомив заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Балеста.
Він нагадав, що в ніч з 5 на 6 грудня російські дрони та ракети вкотре вдарили по залізничних об’єктах Фастова, зокрема руйнацій зазнало депо.
«По депо було завдано близько 20 ударів «шахедами». Також зафіксовано влучання не лише дронами, а й ракетою фактично в пасажирську станцію. Це ще раз підтверджує, що агресор цілеспрямовано атакує саме пасажирську інфраструктуру, яка жодним чином не пов’язана з військовими перевезеннями», – сказав він.
За оцінками міністерства, орієнтовно відновлення лише самого депо коштуватиме близько 100 млн грн.
«Ми підрахували скільки орієнтовно має коштувати відновлення депо – близько 100 млн грн. Тут знаходились три склади електричок, тобто близько 27 вагонів. Їх відновлення оцінюємо у приблизно 300 млн грн», – додав посадовець.
Балеста зауважив, що на фастівському вокзалі також зафіксовано серйозні пошкодження. Планується встановлення модульного вокзалу разом із міжнародними партнерами, які долучилися до відновлення. Однак він наголосив і на важливості додаткового фінансування.
«Вимушені через обмежені кошти сепарувати ті обʼєкти, які ми будемо першочергово відновлювати. На цей час йде перша частина робіт, які дозволять використовувати це депо для обслуговування електричок. Тож працюємо над тим, аби залучити до відновлення донорську допомогу», – підсумував урядовець.
Як повідомлялось, в Україні від початку повномасштабного вторгнення зруйновано близько десяти залізничних вокзалів, ще приблизно сорок об’єктів отримали пошкодження різного ступеня.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство6 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Усі новини4 дні agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Війна6 днів agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Одеса1 тиждень ago
Загроза в Чорному морі та вибухи на російських танкерах
-
Політика1 тиждень agoМожливо Україні доведеться піти на «болючі поступки», які можуть завершитися референдумом