Connect with us

Події

В галереї Artodessa відкрилася виставка французького фотографа Маттьє Шазаля

Published

on


В галерееї Літнього театру Міського саду Artodessa відкрилася виставка — шани та пам’яті французького фотографа Маттьє Шазалю (1975–2024), який присвятив своє життя пошуку краси на межі між Сходом і Заходом.


Фото: Світлана Корольова/Фейсбук

Маттьє Шазаль (1975 – 2024) був лауреатом багатьох премій. Він на протязі свого творчого шляху документував складнощі життя на лініях розлому між Сходом і Заходом. Любитель життя та гедоніст, Шазаль провів майже два десятиліття, подорожуючи навколо Чорного та Середземного морів, від Балкан до Кавказу, від Греції до Вірменії, від України до Туреччини, Сирії, Іраку та Ірану в пошуках краси. Але його подорож постійно вела його до потворності війни. Не будучи військовим фотографом за покликанням — титул, який він не любив — Шазаль залишив вражаючу хроніку деяких найжахливіших конфліктів цього століття.

Філософ за вдачею та освітою, Шазаль створював образи, які були непрямими та глибоко гуманними роздумами про життя з жахами війни та попри них. Солдати п’ють чай у перервах між боями, дрімають полуденними годинами, купаються в річці. Люди ходять на ринки, сміються та одружуються. Війна присутня лише натяком: зруйнований міст або зламана парасолька. Тут життя займає центральне місце, стаючи ще яскравішим через свою крихкість.

Маттьє вперше приїхав до Одеси у 2011 році, а потім неодноразово приїжджав після повномасштабного вторгнення Росії, починаючи з березня 2022 року. Він закохався в місто, і разом ми мріяли побудувати в Одесі дім фотографії. Маттьє більше немає з нами, але наша спільна мрія живе.

Всі фото – Світлана Корольова/Фейсбук.





Джерело

Події

Марина Ер Горбач отримала нагороду на престижному кінофестивалі в Лос-Анджелесі

Published

on


Українську режисерку, авторку фільмів «Клондайк» та «Ротація» Марину Ер Горбач відзначили премією SEEfest Legacy Award 2026 року. 

Про це повідомляє Укрінформ.

Під час церемонії відкриття XXI Південно-Східного Європейського кінофестивалю SEEfest 29 квітня українській режисерці було вручено нагороду фестивалю «За досягнення».

«Цьогоріч фестиваль SEEfest вшановує молоду режисерку з України, чиї фільми та масштаб творчості вже вивели її в число провідних представників свого покоління. Шість років тому наш фестиваль уперше представив її з фільмом (“Омар і ми” ред.) 2020 року створеним у співавторстві з її чоловіком і творчим партнером Мехметом Багадиром Ером. Її наступний фільм, “Клондайк”, увібрав у себе весь жах і трагедію країни, розірваної напередодні вторгнення. Він здобув головні нагороди на фестивалі “Санденс” і став важливою віхою у її кінематографічній творчості, звертаючись до теми війни в Україні. Її голос став голосом її покоління та її країни. Ми пишаємося тим, що показували фільми Марини Ер Горбач у Лос-Анджелесі, і присуджуємо їй премію SEEfest Legacy Award 2026 року», – коментують організатори фестивалю.

Серед відзначених нагородою Legacy Awards на SEEfest за 21 рік існування фестивалю лише дві українки – акторка Оксана Черкашина та режисерка Марина Ер Горбач.

Читайте також: Українська стрічка «Ілюзія тихої ночі» отримала спецвідзнаку фестивалю у Швейцарії

SEEfest триватиме до 6 травня в Лос-Анджелесі. Серед програми – українське документальне кіно – стрічки «Мілітантропос» Єлизавети Сміт, Аліни Горлової та Семена Мозгового й «З любовʼю з фронту» Аліси Коваленко.

Як повідомляв Укрінформ, Марина Ер Горбач – українська режисерка та сценаристка. Володарка нагороди за найкращу режисуру на фестивалі Sundance та Призу екуменічного журі секції «Панорама» Берлінського міжнародного кінофестивалю за фільм «Клондайк», який також був обраний офіційним представником України на “Оскар”-2023 у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».

Фото надані Мариною Ер Горбач





Джерело

Continue Reading

Події

У бібліотеці Рима знайшли втрачений рукопис англійської поеми VII століття

Published

on


Дослідники з Триніті-коледжу Дубліна (Ірландія) виявили у римській бібліотеці втрачену копію поеми, написану у сьомому столітті пастухом Кедмоном з англосаксонського королівства Нортумбрії – найдавнішого збереженого вірша англійською мовою.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.

Середньовічний теолог Беда Преподобний, якого шанують як батька англійської історії, у VIII столітті записав латинський переклад цього вірша у своїй праці «Церковна історія народу англів», але не включив оригінальну староанглійську версію.

За словами Беди, Кедмон побачив «божественне явище», яке і надихнуло його написати та заспівати гімн, який вихваляє Бога за створення світу.


Фото: Trinity College Dublin


Вважається, що Кедмон був неписьменним пастухом, який працював в абатстві Вітбі в Північному Йоркширі.

Зазначається, що давньоанглійський варіант, знайдений у римській бібліотеці, був переписаний ченцем у північній Італії між 800 і 830 роками нашої ери.

Це третій найстаріший збережений текст поеми після старіших копій, які зберігаються в Кембриджі та Санкт-Петербурзі.

Читайте також: Археологи за допомогою ШІ візуалізували жертву виверження вулкана у Помпеях

В інших версіях поема написана латиною, а староанглійський текст додано на полях або в кінці.

За словами дослідників, те, що знайшли у бібліотеці є важливим, оскільки вірш містить давньоанглійську версію в основній частині тексту, що відображає зростаючий статус мови в IX столітті.

Як повідомляв Укрінформ, команда археологів з Іспанії та Єгипту виявила в Оксирінху мумію з фрагментом давньогрецької поеми Гомера «Іліада».

Перше фото: Rome, National Central Library



Джерело

Continue Reading

Події

Фільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe

Published

on



Фільм «Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки відібрали до участі в міжнародному кінофестивалі Crossing Europe Film Festival Linz.

Про це повідомило Державне агентство з питань кіно, передає Укрінформ.

Стрічка представить Україну в програмі Working Worlds – секції, що порушує актуальні питання сучасної Європи крізь призму соціальних конфліктів і суворої реальності.

«Для творчої команди це важливий етап фестивального шляху, адже участь у такій секції дозволяє винести історію українського спротиву на ширший міжнародний рівень та залучити європейську аудиторію до глибокої дискусії про цінності та виклики сучасності», – зазначають у Держкіно.

Покази стрічки в межах фестивалю заплановані на 29 квітня і 3 травня.

В агентстві наголошують: «Останній Прометей Донбасу» фіксує боротьбу світла з темрявою. Попри постійні обстріли та небезпеку, працівники електростанції залишалися на робочих місцях і забезпечували регіон світлом, доки та не була остаточно зруйнована.

Фільм не намагається пояснити війну політичними термінами, натомість показує, як вона входить у повсякденне життя та змінює його зсередини. Передусім цей проєкт є особистою історією, а не зведенням подій.

Стрічку створила компанія Attention Films за підтримки Держкіно, Українського культурного фонду та Kyivstar TV Originals.

Читайте також: Фільм «Останній Прометей Донбасу» вже доступний для перегляду онлайн

Як повідомлялося, Crossing Europe Film Festival Linz – це один із провідних європейських кінофестивалів, присвячений актуальному авторському кіно. Цьогоріч він проходитиме з 28 квітня по 3 травня. Місце проведення: місто Лінц (Австрія).

Фестиваль фокусується на соціально-політичних темах і культурному розмаїтті Європи. До програми заходу потрапляють фільми, які відображають реальний стан справ у різних куточках континенту та спонукають до критичного мислення.

«Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки – це документальний фільм, який розповідає про героїчну працю енергетиків Курахівської ТЕС. В український прокат стрічка вийшла 26 лютого.

Кадр з фільму



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.