Події
В галереї Artodessa відкрилася виставка французького фотографа Маттьє Шазаля
В галерееї Літнього театру Міського саду Artodessa відкрилася виставка — шани та пам’яті французького фотографа Маттьє Шазалю (1975–2024), який присвятив своє життя пошуку краси на межі між Сходом і Заходом.
Фото: Світлана Корольова/Фейсбук
Маттьє Шазаль (1975 – 2024) був лауреатом багатьох премій. Він на протязі свого творчого шляху документував складнощі життя на лініях розлому між Сходом і Заходом. Любитель життя та гедоніст, Шазаль провів майже два десятиліття, подорожуючи навколо Чорного та Середземного морів, від Балкан до Кавказу, від Греції до Вірменії, від України до Туреччини, Сирії, Іраку та Ірану в пошуках краси. Але його подорож постійно вела його до потворності війни. Не будучи військовим фотографом за покликанням — титул, який він не любив — Шазаль залишив вражаючу хроніку деяких найжахливіших конфліктів цього століття.
Філософ за вдачею та освітою, Шазаль створював образи, які були непрямими та глибоко гуманними роздумами про життя з жахами війни та попри них. Солдати п’ють чай у перервах між боями, дрімають полуденними годинами, купаються в річці. Люди ходять на ринки, сміються та одружуються. Війна присутня лише натяком: зруйнований міст або зламана парасолька. Тут життя займає центральне місце, стаючи ще яскравішим через свою крихкість.
Маттьє вперше приїхав до Одеси у 2011 році, а потім неодноразово приїжджав після повномасштабного вторгнення Росії, починаючи з березня 2022 року. Він закохався в місто, і разом ми мріяли побудувати в Одесі дім фотографії. Маттьє більше немає з нами, але наша спільна мрія живе.
Всі фото – Світлана Корольова/Фейсбук.
У кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку вдруге відбувся хоровий собор, присвячений українській хоровій культурі та 275-річчю від дня народження композитора Дмитра Бортнянського.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Луцька міськрада.
«У кафедральному соборі Святої Трійці відбувся Другий Луцький хоровий собор. Мистецька подія об’єднала українські хорові колективи та поціновувачів духовної музики», – йдеться у повідомленні.
У концерті взяли участь місцеві хорові колективи Gloria, «Аксіос», Credo» та «Оранта», а також київський камерний хор «Київ» під керівництвом Миколи Гобдича.
Особливістю заходу стало антифонне виконання: хори, розташовані в різних частинах собору, почергово вступали в музичний діалог, а потім об’єднувалися в багатоголосе звучання.
Програма охоплювала українську хорову класику та духовну музику – від XVII століття до сучасності.
Проєкт започаткували торік. Його автор – керівник архієрейського хору «Оранта» Василь Мойсіюк.
Як повідомляв Укрінформ, Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка продовжує створення віртуального музею в межах проєкту «Голоси, що звучатимуть знову».
12 жовтня в Університеті Байройта, Німеччина, відкриється фотовиставка Documenting Crimea: Cultural Heritage Through Open Knowledge. Вона розповідатиме про Крим – його природу, культуру та людей, для яких півострів є історичною батьківщиною.
Про це повідомляє у Фейсбуці представництво Президента у Криму, передає Укрінформ.
Зазначається, що експозиція налічує понад 40 фотографій із Wikimedia Commons та особистих сімейних архівів. На них показано Крим таким, яким його бачать і пам’ятають його мешканці: унікальна природа, культурні пам’ятки, традиції та життя корінних народів України — кримських татар, караїмів і кримчаків.
Фотографії супроводжуватимуться публікаціями з поясненнями та додатковою інформацією, підготовленими науковцями й представниками спільнот.
Фотоекспозиції можна буде побачити до 27 жовтня.
Виставку організовує Мар’яна Сеньків, кандидатка географічних наук, доцентка, стипендіатка програми DAAD на кафедрі географії Університету Байройта, спільно з ГО «Вікімедіа Україна».
Раніше Укрінформ повідомляв, що у Києві відбулася мистецька виставка «Тінь від води» до 11-ї річниці спротиву окупації Криму.
Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим
У столиці Ісландії Рейк’явіку під час щорічної асамблеї «Арктичного кола» відбувся показ документального фільму про українських полярників «Воїни науки» із прямим включенням з Антарктики.
Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомив у Фейсбуці.
Стрічка була знята у 2024 році у трьох основних локаціях – на станції «Академік Вернадський», криголамі «Ноосфера» та на фронті. Вона розповідає не лише про роботу українських експедицій в Антарктиці, а й про «бойових пінгвінів» – полярників, які стали на захист України.
На «Арктичному колі» картину представив її автор, журналіст українського іномовлення Геннадій Куркін.
Зокрема, він відзначив, що це можливість ще раз розповісти міжнародній аудиторії про вчених, які попри все продовжують безперервні дослідження в Антарктиці, та їхніх побратимів на фронті, які боронять Україну та її можливість мати власну науку.
Як зауважили у НАНЦ, з іншого кінця планети до події онлайн долучилася очільниця 31-ї Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук.
Під час включення вона розповіла про дослідження та побут українських полярників на станції «Академік Вернадський» й відповіла на запитання глядачів. Окрім того, Ганчук показала пінгвінів, які живуть прямо біля станції, від чого, як зазначається, зал був у захваті.
Також у показі взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Ісландії в Україні Фрідрік Йонссон.
«Для НАНЦ цей захід є досить знаковим, адже цьогоріч українські вчені отримали унікальну можливість проводити дослідження в Арктиці на польській станції «Хорнсунн». У перспективі ми прагнемо мати власну арктичну базу. Тож це чудова нагода більше розповісти арктичній спільноті про Україну – високий рівень наших досліджень в Антарктиці та щоденну боротьбу за рідну землю», – зауважили полярники.
Вони також нагадали, що фільм «Воїни науки» доступний для перегляду українською та англійською мовами на Ютуб-каналах «Дім» та UATV.English.
«Арктичне коло» – міжнародна платформа для діалогу про майбутнє Арктики та планети. Її щорічна асамблея об’єднує політичних лідерів, науковців, представників корінних народів, бізнесу та міжнародних організацій. Серед ключових тем програми – зміна клімату, наукова співпраця, безпека, енергетика, судноплавство та розвиток північних громад.
Як повідомляв Укрінформ, Національний антарктичний науковий центр оголосив конкурс на розробку шеврона для українських полярників, які вирушать в експедицію до Антарктики.
Фото: Національний антарктичний науковий центр, Facebook
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень ago
Росіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство7 днів ago
Одещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса1 тиждень ago
ДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Суспільство1 тиждень ago
Одеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Усі новини1 тиждень ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)