Connect with us

Події

В галереї Artodessa відкрилася виставка французького фотографа Маттьє Шазаля

Published

on


В галерееї Літнього театру Міського саду Artodessa відкрилася виставка — шани та пам’яті французького фотографа Маттьє Шазалю (1975–2024), який присвятив своє життя пошуку краси на межі між Сходом і Заходом.


Фото: Світлана Корольова/Фейсбук

Маттьє Шазаль (1975 – 2024) був лауреатом багатьох премій. Він на протязі свого творчого шляху документував складнощі життя на лініях розлому між Сходом і Заходом. Любитель життя та гедоніст, Шазаль провів майже два десятиліття, подорожуючи навколо Чорного та Середземного морів, від Балкан до Кавказу, від Греції до Вірменії, від України до Туреччини, Сирії, Іраку та Ірану в пошуках краси. Але його подорож постійно вела його до потворності війни. Не будучи військовим фотографом за покликанням — титул, який він не любив — Шазаль залишив вражаючу хроніку деяких найжахливіших конфліктів цього століття.

Філософ за вдачею та освітою, Шазаль створював образи, які були непрямими та глибоко гуманними роздумами про життя з жахами війни та попри них. Солдати п’ють чай у перервах між боями, дрімають полуденними годинами, купаються в річці. Люди ходять на ринки, сміються та одружуються. Війна присутня лише натяком: зруйнований міст або зламана парасолька. Тут життя займає центральне місце, стаючи ще яскравішим через свою крихкість.

Маттьє вперше приїхав до Одеси у 2011 році, а потім неодноразово приїжджав після повномасштабного вторгнення Росії, починаючи з березня 2022 року. Він закохався в місто, і разом ми мріяли побудувати в Одесі дім фотографії. Маттьє більше немає з нами, але наша спільна мрія живе.

Всі фото – Світлана Корольова/Фейсбук.





Джерело

Події

В Україні розпочали підготовку до 100-річчя української анімації

Published

on


Команда фестивалю актуальної анімації та медіамистецтва Linoleum та Довженко-Центру спільно з анімаційною спільнотою та за підтримки Українського культурного фонду розпочала підготовку до святкування 100-річчя української анімації у 2027 році.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на фестиваль Linoleum.

«100-річчя української анімації – це не лише нагода згадати нашу історію, а й можливість разом визначити, якою ми хочемо бачити українську анімацію в майбутньому. Саме тому ми починаємо не зі святкування, а зі стратегічної розмови, до якої запрошуємо представників різних професійних середовищ», – зазначила директорка фестивалю Linoleum Анастасія Верлінська.

За її словами, протягом наступних місяців вони спільно напрацюють практичні рішення для виставкових і музейних проєктів, кураторських програм, освітніх форматів, створення нового контенту та використання сучасних технологій.

“Ми хочемо, щоб 2027 рік став не лише серією подій, а початком довгострокових змін, які посилять українську анімацію та зроблять її історію більш видимою як в Україні, так і за її межами», – зазначила вона.

До програми святкування увійдуть дослідницькі, архівні, дискусійні, фестивальні, освітні та індустрійні ініціативи з метою осмислення української анімаційної спадщини, актуалізації «сліпих зон» її історії та формування сталої моделі збереження й розвитку анімації як невіддільної складової культурної політики України.

До участі у фокус-групах долучаться представники анімаційної та аудіовізуальної спільноти, а також провідні фахівці й фахівчині, які формують розвиток відповідних напрямів – експерти у сфері музейної справи, архівної діяльності, продюсування, програмування фестивалів, цифрових технологій, культурної політики та міжнародної співпраці. Серед них – аніматор Микита Лиськов, представники/ці фестивалів Миколайчук OPEN, Sunny Bunny, KISFF та Docudays, Музею історії міста Києва, Українського дому, Squat 17b – культурний простір, Довженко-Центру тощо.

Читайте також: Презентували перший фрагмент українського анімаційного фільму «Наша Файта»

Презентація стратегії святкування відбудеться 29 вересня під час відкриття Міжнародного фестивалю актуальної анімації Linoleum у Довженко-Центрі.

Як повідомляв Укрінформ, фестиваль актуальної анімації та медіамистецтва Linoleum – найбільший показ авторської анімації в Україні, який займається промотування незалежної анімації та створення сприятливих умов для розвитку анімаційної та суміжних індустрій в Україні.

У 2026 році фестиваль відбудеться з 29 вересня по 4 жовтня у двох локаціях Києва – UNIT.City та Довженко-Центрі.

Фото ілюстративне: скриншот відео



Джерело

Continue Reading

Події

Премія книжкових блогерів оприлюднила лонглист

Published

on


Організатори оприлюднили довгий список Премії книжкових блогерів «Книжкової країни», яка об’єднує 35 найобговорюваніших перекладів книжок, виданих у 2025-2026 роках.

Як передає Укріноформ, про це повідомило Читомо.

Як зазначають організатори, ключовим критерієм відбору став вплив на читацьку спільноту й популярність книжки серед читачів.

Формуючи довгий список, журі враховувало власні читацькі враження, інтерес до видань, а також те, як активно їх обговорювали у книжкових клубах і спільнотах.

На сайті фестивалю стартувало читацьке голосування за короткий список премії – воно триватиме до 31 липня. Проголосувати можна за посиланням.

За його результатами визначать 5 книжок-фіналістів. Переможця серед них обере журі Премії книжкових блогерів, а оголосять його 19 вересня під час фестивалю «Книжкова країна. Загадкова».

Колаж: Читомо

До складу журі цього сезону увійшли:

  • Надія Панченко («Світло бібліотек»);
  • Тетяна Гонченко («Непозбувний книгочитун»);
  • Влад Рудніцький («Той, хто не любив читати»);
  • Анастасія Іщенко («Книжковий восьминіг»);
  • Євгенія Яцюк («Це ніхто не буде читати»);
  • Настя Гавриш («Настя, що почитати?»);
  • Наталя Телентюк («Ната в книжкових світах»);
  • Анна Хакімова («Книжкова драконка»).

Колаж: Читомо
Колаж: Читомо


До довгого списку премії увійшли:


  • «Жінки» (Крістін Генна, «РМ»);
  • «Мої друзі» (Фредрік Бакман, #книголав);
  • «Божественні супротивники», кн. 1 (Ребекка Росс, «РМ»);
  • «Тисяча осяйних сонць» (Халед Госсейні, «Видавництво Старого Лева»);
  • «Життя після «так» (Тейлор Дженкінс Рід, Artbooks);
  • «Опівнічні діти» (Салман Рушді, «Фабула»);
  • «Завіт води» (Абрахам Верґіс, Artbooks);
  • «Катабазис» (Ребекка Кван, «Жорж»);
  • «Поховай наші кості в опівнічній землі» (В. Е. Шваб, #книголав);
  • «Інциденти у нас вдома» (Джош Малерман, «Ще одну сторінку»);
  • «Наші дружини на дні морському» (Джулія Армфілд, «Ще одну сторінку»);
  • «Сирени» (Емілія Гарт, Glimmer);
  • «Траурно ваш» (Айві Фербенкс, Glimmer);
  • «Пташиний короб» (Джош Малерман, «Лабораторія»);
  • «Ми — Легіон, ми — Боб», кн. 1 (Денніс Тейлор, Lobster);
  • «Послухач», кн. 1 (Петра Стеглікова, «Навчальна книга — Богдан»);
  • «Пам’ять під назвою Імперія» (Аркаді Мартін, Vivat);
  • «Затруєна чаша» (цикл «Тінь Левіафана»), кн. 1 (Роберт Джексон Беннетт, «Апріорі»);
  • «Аґла. Алеф», кн. 1 (Радек Рак, «Видавництво Жупанського»);
  • «Місто сходів» (Роберт Джексон Беннетт, «Апріорі»);
  • «Фамільяр» (Лі Бардуґо, Vivat);
  • «Псалом для дикостворених» (Бекі Чемберс, Vivat);
  • «Повернення Рейчел Прайс» (Голлі Джексон, Readberry);
  • «Пісня Ахілла» (Медлін Міллер, Vivat);
  • «Світанок перед Жнивами» (Сюзанна Коллінз, BookChef);
  • «Не закохані» (Алі Гейзелвуд, Vivat);
  • «Чорти» (Джо Аберкромбі, Nebo BookLab Publishing);
  • «Одне темне вікно» (Рейчел Ґілліґ, Nebo BookLab Publishing);
  • «Бджолине жало» (Пол Мюррей, «Видавництво Старого Лева»);
  • «Якщо зі світу зникнуть коти» (Ґенкі Кавамура, «Ще одну сторінку»);
  • «Весільний народ» (Елісон Еспач, «Фабула»);
  • «Проєкт “Аве Марія”» (Енді Вейр, «Видавництво 333»);
  • «Книга гуски» (Іюнь Лі, «Видавництво Старого Лева»);
  • «П’ята фігура» (Робертсон Девіс, Stretovych);
  • «Бірнамський ліс» (Елінор Каттон, «Лабораторія»).

Навесні переможцем премії стала збірка Артура Дроня «Гемінгвей нічого не знає» (Видавництво Старого Лева), а торік восени перемогли одразу дві книжки – «Зайчик» Мони Авад («Жорж») і «Дім на краю світу» Майкла Каннінгема («Лабораторія»).

Читайте також: Оповідання Андрія Куркова увійде до збірки букерівських лавреатів і номінантів

Як повідомляв Укрінформ, на фестивалі «Книжкова країна», який відбувся 23-26 квітня у Києві на ВДНГ, відвідувачі придбали понад 85 000 книжок, ще 1 580 зібрали для військових на фронті, а понад 400 передали сільським бібліотекам.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Буданов привітав акторку Аду Роговцеву з днем народження

Published

on



Керівник Офісу Президента Кирило Буданов привітав акторку театру та кіно Аду Роговцеву з днем народження, наголосивши, що вона є прикладом справжнього служіння українській культурі.

Допис і відеопривітання він опублікував у Телеграмі, передає Укрінформ.

“Є люди, чия присутність у культурі давно вийшла за межі професії. Ада Роговцева саме така людина. Видатна акторка, яка десятиліттями творить українське мистецтво, а у найважчі для країни часи завжди поруч зі своїм народом”, — зазначив Буданов.

Він наголосив, що талант Роговцевої, її людська гідність, чесність і любов до України викликають щиру повагу багатьох поколінь українців.

“Дякую за Вашу працю, за Вашу принципову позицію і за приклад справжнього служіння українській культурі. З днем народження, дорога пані Адо! Многая літа!” — зазначив керівник ОП.

Читайте також: Стали відомі номінанти кінопремії «Золота Дзиґа»

Ада Роговцева сьогодні святкує 89-ліття. Вона народилася 16 липня 1937 року у Глухові Чернігівської області.

Роговцева є Народною артисткою УРСР (1967), Народною артисткою СРСР (1978), Героєм України (2007).

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.