Події
В галереї Artodessa відкрилася виставка французького фотографа Маттьє Шазаля
В галерееї Літнього театру Міського саду Artodessa відкрилася виставка — шани та пам’яті французького фотографа Маттьє Шазалю (1975–2024), який присвятив своє життя пошуку краси на межі між Сходом і Заходом.
Фото: Світлана Корольова/Фейсбук
Маттьє Шазаль (1975 – 2024) був лауреатом багатьох премій. Він на протязі свого творчого шляху документував складнощі життя на лініях розлому між Сходом і Заходом. Любитель життя та гедоніст, Шазаль провів майже два десятиліття, подорожуючи навколо Чорного та Середземного морів, від Балкан до Кавказу, від Греції до Вірменії, від України до Туреччини, Сирії, Іраку та Ірану в пошуках краси. Але його подорож постійно вела його до потворності війни. Не будучи військовим фотографом за покликанням — титул, який він не любив — Шазаль залишив вражаючу хроніку деяких найжахливіших конфліктів цього століття.
Філософ за вдачею та освітою, Шазаль створював образи, які були непрямими та глибоко гуманними роздумами про життя з жахами війни та попри них. Солдати п’ють чай у перервах між боями, дрімають полуденними годинами, купаються в річці. Люди ходять на ринки, сміються та одружуються. Війна присутня лише натяком: зруйнований міст або зламана парасолька. Тут життя займає центральне місце, стаючи ще яскравішим через свою крихкість.
Маттьє вперше приїхав до Одеси у 2011 році, а потім неодноразово приїжджав після повномасштабного вторгнення Росії, починаючи з березня 2022 року. Він закохався в місто, і разом ми мріяли побудувати в Одесі дім фотографії. Маттьє більше немає з нами, але наша спільна мрія живе.
Всі фото – Світлана Корольова/Фейсбук.
Події
У Києві відкрилася всеукраїнська виставка до роковин Чорнобильської катастрофи
У Центральному будинку художників проходить масштабна виставка, присвячена 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи.
Про це йдеться у пресрелізі Національної спілки художників України, наданому Укрінформу.
«Експозиція поєднує роботи кінця 1980-х років і сучасні твори. Зокрема, представлені картини Василя Гуріна, а також плакати та роботи молодих авторів, серед яких студенти й учні сучасних мистецьких шкіл. Значна частина експозиції — близько 90% — це новітні роботи, що переосмислюють трагедію через призму сьогодення», – йдеться у повідомленні.
Серед учасників виставки — Юрій Пшеничний, Анатолій Марчук, Ганна Миронова, Павло Шарко та інші митці. Їхні роботи емоційно відтворюють атмосферу трагедії, передають біль, страх і глибоке осмислення подій.


Голова Національної спілки художників України Костянтин Чернявський наголосив на особливій ролі виставки та постаті свого вчителя Василя Гуріна. За його словами, Гурін був не лише видатним митцем, а й художником-філософом, який глибоко осмислював трагедію Чорнобиля у своїх роботах.
«Його твори — це не просто художні образи, а глибокі роздуми про відповідальність людини, про біль і наслідки катастрофи, що залишаються з нами назавжди», — сказав очільник НСХУ.

Він також підкреслив значення самої виставки як унікального проєкту, що об’єднав різні покоління митців і різні художні підходи. На його думку, ця експозиція є важливим внеском у збереження історичної пам’яті та культурного осмислення трагедії, а також дає можливість молодому поколінню краще зрозуміти події 1986 року через мистецтво.
Вхід на виставку безкоштовний. Триватиме вона до 10 травня.
Як повідомлялося, у Національному історико-архітектурному музеї “Київська фортеця” відкрилася виставка “Пам’ятаємо” до 40-ї річниці з дня аварії на Чорнобильській АЕС.
Фото надані Національною спілкою художників України
Події
Українська стрічка «Ілюзія тихої ночі» отримала спецвідзнаку фестивалю у Швейцарії
Український документальний фільм «Ілюзія тихої ночі» режисерки Ольги Черних отримав спеціальну відзнаку міжнародного кінофестивалю Visions du Réel у програмі Burning Lights Competition.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.
Стрічку представили на 57-му фестивалі, який проходить у Ньйоніз 17 по 26 квітня. Фільм бере участь у конкурсній програмі Burning Lights, що фокусується на новаторському документальному кіно.
Як зазначається, стрічка «Ілюзія тихої ночі» створена як масштабний колективний проєкт: її фільмували протягом однієї ночі в липні 2025 року за участі понад 40 операторів і сотень людей із різних регіонів України.
Фільм фіксує ніч із 27 на 28 липня 2025 року – від північних лісів до південних степів, від прифронтових територій до міст, що пережили повітряні атаки.
До зйомок долучилися люди різного віку, професій і досвіду, які документували власну реальність під час війни. У підсумку був створений колективний портрет країни, що переживає війну, поєднуючи масштабні плани та інтимні спостереження.
За словами команди, проєкт став експериментальним і водночас емоційним висловлюванням про життя країни під час комендантської години.
Міжнародні критики вже звернули увагу на масштаб і концепцію стрічки. Зокрема, оглядачі відзначають багатошаровість наративу та поєднання різних досвідів – від повсякденних сцен до життя на тлі війни.
«Хоча фільм показує, як українці непохитно продовжують жити своїм життям, у розповіді відчувається моторошний підтекст. Як ми дізнаємося з титрів, більшість російських атак на українську інфраструктуру відбувається вночі. Тільки в липні 2025 року було вбито 286 цивільних осіб. За останні три роки загинуло понад 15 000 цивільних осіб», – йдеться у Business Doc Europe.
У Cineuropa фільм описують як колективний портрет людей, які, попри війну, «шукають хоч трохи надії» та зберігають відчуття людяності:
«Легкість, пов’язана з повсякденними справами, поступилася місцем страху, оскільки вони з тривогою чекають на майбутнє, позначене руйнуванням і хаосом: змирившись, собака лежить у квартирі, чекаючи, коли припиняться бомбардування, жираф порожньо дивиться в порожньому зоопарку, а мати намагається втішити свою дитину, кажучи їй, що звуки, які вона чує, — це лише звичні звуки повітряних нальотів. Але попри все, бажання жити й чинити опір ніколи не покидає цей поранений народ, який не має наміру здаватися».
Водночас у International Cinephile Society назвали стрічку «суворим нагадуванням про те, що коли війна стає повсякденністю, жодна ніч більше не буде по-справжньому тихою»:
«Фільм не має ані сюжетної, ані стилістичної лінії, що робить деякі епізоди важкими для перегляду, але він передає незламний дух українського народу. Вони прийняли це як частину свого життя, принаймні тимчасово, бо знають, що свобода їхньої країни важливіша за їхні тимчасові незручності».
Світова прем’єра стрічки відбулася 21 квітня в межах фестивалю Visions du Réel.
Телевізійна прем’єра «Ілюзії тихої ночі» запланована на другу половину 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, минулого року на фестивалі документального кіно Visions du Réel стрічка Зої Лактіонової «Прах, що осідає шаром на поверхні» про Маріуполь здобула нагороду Eurimages Co-Production Award.
Кадр з фільму/Cуспільне
Події
У Львові покажуть виставу з використанням жестової мови «Тут буде сад»
У Львові 28 квітня у театрі ляльок покажуть виставу з використанням жестової мови «Тут буде сад», створену за мотивами текстів британської письменниці Олівії Ленґ.
Про це повідомляє Львівська міська рада, передає Укрінформ.
«28 квітня у Львівському театрі ляльок відбудеться показ вистави «Тут буде сад» — танцювального перформансу з використанням української жестової мови, створеного за мотивами текстів британської письменниці Олівії Ленґ», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що ця вистава поєднує рух, звук, вібрації та жестову мову, формуючи особливий простір сприйняття. В основі постановки — образ саду як місця пам’яті, втрати і надії.
«У контексті війни цей образ набуває нових сенсів — про вкорінення, спільність і потребу будувати навіть тоді, коли все навколо нестабільне», – додали у міськраді.

У постановці використовуються гучні звуки та вібрації, що є частиною художнього задуму.
«У час війни ми свідомо підтримуємо ініціативи, які адаптовують мистецтво до нових реалій, зокрема до потреб ветеранів і людей з різним досвідом сприйняття», – зазначила керівниця управління культури Львова Марта Бешлей.
Зазначається, що такі проєкти — це не лише про мистецтво, а й про турботу, про створення спільного простору, де кожен може бути включеним.
Як повідомляв Укрінформ, у березні в Сумській філармонії відбувся концерт пісні з перекладом жестовою мовою.
Фото: Театр “Нафта”
-
Усі новини1 тиждень agoСпівачка Lama – скільки зірці потрібно грошей для життя в Києві
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події5 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Суспільство5 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Політика5 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Одеса1 тиждень agoЗ Одеси до Чорноморська подорожчає проїзд: нова вартість
