Connect with us

Події

В галереї ARTODESSA відкрилася виставку колажів студентів і викладачів “Греківки”

Published

on


Галерея «#ARTODESSA» Літнього театру Міського відкрилася виставка колажів студентів і викладачів Одеського художнього фахового коледжу ім. М. Б. Грекова під назвою «Eclectic Fragments».

У проєкті молоді митці та їхні наставники звертаються до фрагментованості сучасного світу як до базового художнього принципу. Колаж, що у ХХ столітті став однією з ключових стратегій модернізму — від дадаїстського заперечення «високого мистецтва» до постмодерної практики привласнення й переосмислення візуальних кодів, — сьогодні знову повертається як інструмент роботи з надлишковістю інформації та нескінченною візуальною навігацією. Він стає способом збирання сенсу з уламків.

Викладачі та студенти Грековки пропонують еклектичні, сміливі композиції, у яких несумісні образи вступають у діалог, конфлікт або парадоксальну гармонію. Одним із ключових матеріалів виставки є фрагменти списаних радянських видань, навчальних аркушів і зразків, із якими покоління студентів працювали десятиліттями. Перетворюючи цей спадкоємний матеріал на підґрунтя нових образів, учасники не намагаються реставрувати радянське чи будь-яке інше минуле — навпаки, вони свідомо залишають його позаду.

У час війни, коли старі наративи остаточно втрачають сенс, ці фрагменти історичної пам’яті перестають функціонувати як ностальгічні цитати. Вони стають матеріалом для радикальної трансформації: з уламків минулих образів народжується щось принципово нове, вільне від тягаря травм і ідеологічних нашарувань. Це не жест руйнації — це жест перевизначення. Робота з минулим тут не є поверненням, а стрибком уперед, що дозволяє новій щирості прорости на місці віджилого.

Динамічні композиції, зведені за кольором і ритмом, створюють відчуття руху всередині площини. У кожній роботі поєднані інтуїція й аналітичність, випадковість і точний розрахунок — саме ця напруга робить колаж ідеальним медіумом для сучасної чутливості, яка існує між хаосом і порядком.


 
«Eclectic Fragments» — це проєкт, у якому минуле та сучасність, традиція й експеримент співіснують у новій, несподіваній візуальній мові.
Куратор проєкту: Валік Лапшин.
 

 





Джерело

Події

Посольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи

Published

on


Посольство Японії в Україні розпочало прийом заявок для участі в 20-му Міжнародному конкурсі манґи.

Як передає Укрінформ, про це Посольство Японії в Україні повідомило у Фейсбуці.

«Раді повідомити про відкриття прийому заявок на 20-й Міжнародний конкурс манґи», – ідеться у повідомленні.

Період подання триватиме з 15 квітня до 30 червня 2026 року.

Подробиці можна дізнатись за посиланням.

Заявки необхідно надіслати до 30.06.2025 23:59 за японським часом.

Читайте також: Скульптури з уламків снарядів: у Лондоні відкрилася виставка Voices From Ukraine

Громадяни України подають свої роботи до Посольства Японії в Україні.

Як правило, роботи подаються виключно у цифровому вигляді.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури України у співпраці з фондом «Повір у себе» й дослідницькою компанією Gradus розпочинає перший етап національного дослідження читання в Україні.



Джерело

Continue Reading

Події

Оголосили перших лауреатів Премії з документалістики імені Руслана Ганущака

Published

on



У Києві відбулася перша церемонія вручення Премії з документалістики імені Руслана Ганущака. Головну нагороду отримав пресофіцер 24-ї ОМБр ім. Короля Данила Костянтин Мельников.

Про це повідомляє пресслужба премії, передає Укрінформ.

Церемонія відбулася 14 квітня, у день народження документаліста та воїна Руслана Ганущака. Як зазначається, експертна рада під керівництвом Лариси Покальчук оцінювала роботи за чотирма критеріями: документальна цінність, особиста мужність, майстерність та соціальний вплив.

Головну нагороду ім. Руслана Ганущака отримав пресофіцер 24-ї ОМБр ім. Короля Данила Костянтин Мельников за репортаж «Божевільня. Костянтинівка».

У номінації «Герой у кадрі» переміг Едуард Тимошенко зі стрічкою «Очі війни» із найсильнішим візуальним образом воїна з передової.

У номінації «Кіно-слово» здобув перемогу фільм Аліси Коваленко «З любов’ю з фронту» / MY DEAR TEO — за майстерне поєднання тексту та візуального ряду.

У номінації «Документалістика гідності» за висвітлення незламності духу перемогла стрічка «Мілітантропос» В’ячеслава Цвєткова, Христини Лизогуб і Дениса Мельника.

У номінації «Тиша у війні» перемогла Олена Максьом із фільмом «Не питай мене, чи я вбивав»/ Don’t Ask Me If I Killed — за глибоке дослідження психологічного стану людини на війні.

«Ім’ям року» став Артем Рижиков із фільмом «Простий солдат» — як головне відкриття року в документалістиці.

У номінації «Світло майбутнього» нагородили “молодих авторів, які сміливо документують історію” — Вікторію Гнатюк та Марію Шевченко.

Спеціальні відзнаки за мужність «Кришталева лінза» отримали: Олег Петрасюк (спеціальна відзнака «Фотомить» за кадри з Костянтинівки), Владислав Винарівський («Вєня») (68-ма ОЄБр) та Ілля Мальцев («Білий янгол») — «Герой у кадрі», Артем Дубина (12-та бригада «Азов») — особлива відзнака захиснику та медійнику, а також Дмитро Тяжлов та медійники 92-ї ОШБр.

Експерти також відзначили Дмитра Коновалова за висвітлення воєнних злочинів проти дітей, Андрія Варьонова за популяризацію професії оператора, Сергія Неретіна та команду фільму «Приборкати страх».

Церемонію нагородження провели офіцер ЗСУ Віта Титаренко та директорка фундації Христина Бабляк. Захід розпочався з хвилини мовчання “Перерваний кадр” – на екрані демонструвалися імена документалістів, операторів та репортерів, які загинули з 2014 року.

Читайте також: V фестиваль «Книжкова країна» оголосив програму

“Пам’ять має перетворюватися на дію. Саме тому була створена наша фундація. Ми хочемо, щоб кадри тих, хто пішов у вічність, продовжували жити, а ті, хто сьогодні тримає камеру як зброю, відчували підтримку”, — зазначила засновниця фундації, сестра Руслана Ганущака Ірина Ганущак-Форостян.

Як повідомляв Укрінформ, Руслан Ганущак – військовий журналіст, фотограф та оператор, який загинув 11 січня 2025 року під час виконання бойового завдання у Курській області. Його родина створила Фундацію документалістики імені Руслана Ганущака, що започаткувала премію його імені для військових журналістів, документалістів і фотографів.

Фото: 1 центр ІКП Сухопутних військ



Джерело

Continue Reading

Події

На Рівненщині презентували факсимільну копію Турівського Євангелія

Published

on



На Рівненщині у Дубенському замку презентували факсимільну копію унікальної пам’ятки староукраїнської писемності XI століття – Турівського Євангелія, це один із найдавніших рукописів, який є визначною пам’яткою київської книжкової школи і зберігається в бібліотеці Академії наук Литви.

Про це уФейсбуці повідомив голова Рівненської облради Андрій Карауш, передає Укрінформ.

«Унікальну пам’ятку староукраїнської писемності XI століття, яка збереглась усього на 10 пергаментних аркушах, тепер можна побачити на Рівненщині. Турівське Євангеліє презентували у нашому Дубенському замку, мав за честь розділити з науковцями, військовими, волонтерами цю урочисту подію. Звісно, йдеться про факсимільну копію стародруку», – написав Карауш.

Як зазначається, факсимільна копія стародруку з’явилась, великою мірою, завдяки ентузіастам. Серед них – видавництво «Горобець», яке у вигляді копій повертає в Україну втрачені книги. А ще – науковців, до цієї когорти входить і професор із Житомира Віктор Мойсієнко, він, до звільнення із лав ЗСУ за віком, давав тлумачення цієї та інших книг просто із зони бойових дій.

Турівське Євангеліє – один із найдавніших рукописів, який є визначною пам’яткою київської книжкової школи. Він зберігається в бібліотеці Академії наук Литви, а науковці певні, що книга створена в середині XI ст. у Софійському соборі в Києві. Як наголосив голова облради, у ній – найдавніші риси української мови, і «саме це вказує, що у нас вже тоді були свої мовні особливості, відмінні від недосусідів. Ми – не один народ, і ви знаєте, що московія не може з цим змиритись».

Окрім того, Карауш звертає увагу, що у Турівському Євангелії є вкладні грамоти князя Костянтина Острозького. А Дубенський замок – це фортеця, заснована саме цим княжим родом. Як нагадав голова облради, саме Костянтин Острозький, керуючи об’єднаним військом, розбив переважаючу орду московитів у битві під Оршею.

Читайте також: Дубенський замок отримав унікальну колекцію монет XVII століття

Як повідомляв Укрінформ, у Дубенському замку на Рівненщині до півтисячолітнього ювілею князя Василя-Костянтина Острозького відкрили зал князів Острозьких.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.