Події
в Одесі відкрилася виставка Михайла Реви
У культурному центрі «Уніон» в Одесі відкрилася виставка “Щоденники Часів” скульптора, заслуженого художника України Михайла Реви.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Експозиція включає графіку, живопис та скульптури, зроблені з уламків російських ракет та інших артефактів війни.
«Найголовніше, що я тут показую, – це альбоми, графіку з власними переживаннями та емоціями. Тут представлена невелика частина цих альбомів, з якими я не розлучаюся, – близько 600 графічних робіт. Потім з цих замальовок створюються роботи. Ця виставка для мене – свого роду одкровення, яким я ділюся», – зазначив Рева.
Матеріал для створення скульптур митцю передають військові. Проте для першої роботи уламки зібрали сусіди Михайла Реви, коли по їхніх дачних будиночках вдарила російська ракета.
«Величезна дорога ракета зруйнувала близько 15 маленьких куренів. Мої сусіди зібрали для мене уламки цієї ракети. З них я створив свою першу скульптуру «Квітка». При цьому я побачив дивовижну річ: через цей метал природа все одно показує нам гармонію. Ми знаємо, що цей метал направлений вбити нас, а природа все одно показує красу. Це парадокс між життям та смертю», – поділився митець.
Також на виставці є експонат, який, за словами Реви, створив не він, а час. Це двері, які до одеських берегів принесло море після підриву росіянами Каховської ГЕС.
«Двері знайшли мої друзі та привезли мені в майстерню. Я побачив, що на дверях стоїть пломба. Її поставили господарі з хлібного м’якуша. Будь-який крадій міг розбити скло та відкрити їх, але в цій пломбі було щось особисте. Ці двері – символ нашого часу, коли випробовуються сили родини, як ми можемо підтримати один одного в цьому кругообігу зла», – розповів Рева.
У липні ці експонати, а також інші роботи митця на тему війни покажуть на виставці в Римі. Проходитиме виставка на колишній скотобійні.
«Виставка «Коло», присвячена війні, пройде у Римі. Мої роботи експонуватимуться на колишній скотобійні, якій близько 800 років. Це місце пронизане жахливою енергією, муніципалітет Риму вирішив його переформатувати. Вони залишили там частину чанів, колій, якими возили туші, – це перегукується з духом моїх скульптур із уламків та частин ракет, з цією енергією вбивства. За рахунок мистецтва італійці «лікують» це місце. Мені дуже сподобалася така ідея», – зазначив скульптор.
Також у планах митця створити ще кілька скульптур, які встановлять в Одесі у Грецькому парку цього року.
Михайло Рева – заслужений художник України, скульптор, художник архітектурно-декоративної пластики, засновник фонду RevaFoundation, співзасновник благодійного фонду «Майбутнє». Першою роботою митця в Одесі став барельєф «Чотири сторони Світу» до монументальної скульптури Ернста Невідомого «Золоте дитя», яка прикрашає собою простір біля Морвокзалу. Другим, і одним із найвідоміших творінь, став «Янгол милосердя», який прикрасив дитячий реабілітаційний центр. Саме через цю скульптуру будівлю почали називати «Будинок з янголом».
Також Рева є автором скульптури «Джерело» біля Воронцовського палацу, «Будинок сонця» на пляжі Ланжерон, «Початок початків» у Грецькому парку тощо. Михайло Рева також розробив концепцію меморіалу воїнам, що загинули в районі проведення АТО/ООС. Пам’ятний парк планували облаштувати за будівлею Одеської ОВА, проте через початок війни будівництво не завершили. З початком вторгнення митець почав використовувати для своїх робіт кулі, уламки російських ракет та інші артефакти війни.
Як повідомляв Укрінформ, в Одесі 24 лютого на виставці робіт фотографа Бориса Бухмана урочисто погасили марку «Сон героя».
Одеський національний академічний театр опери та балету оголосив про старт реалізації проєкту «Спадщина. Digital. Odesa Opera House», що впроваджується за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Співробітники Служби зовнішньої розвідки повернули в Україну рідкісний стародрук – молитовну книгу «Требник» 1844 року з маргіналією митрополита Андрія Шептицького.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Служба зовнішньої розвідки.
Співробітники зовнішньої розвідки провели довготривалу багатоходову операцію для повернення виняткової історико-релігійної цінності з маргіналією Шептицького – видатного релігійного та громадського діяча ХХ століття, провідника Української греко-католицької церкви.
Стародрук переданий Міністерству культури та стратегічних комунікацій України.
На одному з маргінесів книги збережений напис: «Предложено вь время каноничной визитаціи 1902 года, дня 10 мая месяца в селі Костенів» і підпис Андря Шептицького.
Напис засвідчує, що книга використовувалась під час канонічної візитації у селі Костенів Львівської області, яку очолював сам митрополит.
Згідно з переказами місцевої громади, «Требник» був втрачений під час Другої світової війни, коли храм пограбували, а частина церковного архіву була знищена або розпорошена. Доля стародруку з маргіналією Шептицького тривалий час залишалась невідомою.
Повернення примірника з маргіналією митрополита Шептицького відновлює один із фрагментів втраченого духовного спадку країни. «Требник» – не лише пам’ятка друкарського та богослужбового мистецтва, але й свідчення особистої присутності Шептицького в житті конкретної парафії.
Як повідомляв Укрінформ, через російську агресію в Україні пошкоджені 1528 пам’яток культурної спадщини та 2359 об’єктів культурної інфраструктури.
Фото: Служба зовнішньої розвідки
В Одесі на Приморському бульварі студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського та співробітники Інституту археології НАН України виявили залишки Хаджибейського замку, який підірвали російські війська невдовзі після штурму 1789 року, а згодом розібрали на будматеріали.
Про це у Фейсбуці повідомив ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського Андрій Красножон, передає Укрінформ.
«Хаджибейський замок знайдено. Поставлено крапку в дискусіях щодо його локалізації, які тривали майже 200 років», – написав вчений.
За словами історика, пошуки ускладнювало те, що згідно з дослідженням споруда стояла на самому краю берегового плато, де спостерігалися потужні зсувні процеси. Під час першої експедиції з пошуку замка у 2020 році Красножон з командою прийшов висновку, що пошук замку треба звузити до території напівциркульної площі. Влітку 2021 дослідники розбили там три розкопи, на північ від пам’ятника Дюка і ще кілька шурфів по алеях. Нинішнього року роботи продовжилися на схід від старих ділянок та принесли довгоочікуваний результат.
«Отже, замок розташовувався між напівкруглим будинком № 8, фунікулером, Дюком та алеями південної частини бульвару, займаючи квадрат приблизно 40×40 м», – написав Красножон.
В двох розкопах та двох шурфах археологи знайшли фронтальну стіну артилерійської берегової батареї, що була добудована до замку з берега, а також сліди демонтажу куртин. Батарея, на думку вченого, була збудована турками пізніше самого замку.
За словами Красножона, батарея являла собою відкритий майданчик, огороджений стіною висотою до 1,5 м та 90 см завтовшки. Вона утримувала по фронту невисокий земляний насип, на якому розміщувалися гармати, направлені до моря.
Він додав, що сліди демонтажу стін та руйнувань зафіксовані у всіх розкопах цього сезону.
«Якусь інтригу в цих пошуках задає кераміка та нумізматика XIV ст., знахідки якої тепер вже є нормою в розкопках на Приморському бульварі. Археологічні артефакти XIV ст. маркують зовсім інший історичний період – пов’язаний з італійською факторією Джинестра. І немає нічого дивного в такому насиченому та стародавньому історичному контексті, в якому опинилася сучасна Одеса», – зазначив Красножон.
В коментарі Укрінформу директор Департаменту культури ОМР Іван Ліптуга повідомив, що наразі розглядається варіант встановлення над розкопом скляного куполу.
«Над залишками фортеці на Приморському бульварі можуть облаштувати скло, а контури споруди позначити плиткою іншого кольору. Якщо такий задум затвердять, також вмонтуємо бронзову інформативну табличку, де буде роз’яснення – що було на цьому місці», – наголосив Ліптуга.
Як повідомляв Укрінформ, в Одесі на Приморському бульварі біля пам’ятника Дюку поновили археологічні розкопки. За словами ректора Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського Андрія Красножона, ще у 2021 році георадарні дослідження виявили на Приморському бульварі аномалію, не пов’язану з сучасними комунікаціями. Повторні дослідження, які фахівці провели навесні 2025 року, її підтвердили. Вчений впевнений – тут стояла кам’яна фортеця Хаджибей.
-
Усі новини1 тиждень agoяк виглядає знаменита локація влітку в 30-градусну спеку — відео
-
Одеса1 тиждень agoМасштабне відключення води в Одесі – які адреси відключень та коли відновлять постачання (від Інфоксводоканалу)
-
Суспільство1 тиждень agoВолонтери теж люди: в Одесі запускають ретрити для тих, хто вигорів Анонси
-
Усі новини5 днів agoСин Андрія Молочного з прокуратури насмерть збив жінку у Києві — всі подробиці
-
Усі новини6 днів agoЦі гаджети можуть уповільнювати ваш Wi-Fi: несподіваний список пристроїв-»шкідників»
-
Політика1 тиждень agoПісля схвалення 18-го пакету євросанкцій проти РФ Литва обіцяє ініціювати наступний
-
Події1 тиждень agoСуд заборонив акторці Еммі Вотсон сідати за кермо пів року
-
Відбудова7 днів agoРумунія готова допомагати Україні в обороні та відбудові