У Національному академічному театрі опери та балету України імені Шевченка в Києві відбувся спеціальний концерт «Музи Пуччіні», де представили творчість італійського композитора Джакомо Пуччіні.

В Одеському музеї західного та східного мистецтва продовжили виставку «Кримська сюїта» Костянтина та Світлани Шаповалових до 7 липня. «Кримська сюїта» – це добірка робіт, з якими митці об’їхали майже всю Україну, стверджуючи, що Крим – це Україна. Ця потужна заява, проголошена засобами мистецтва, набуває сьогодні особливого звучання.

Виставка вже експонувалася в 12 музеях України, зокрема в залах обласних художніх музеїв Чернігова, Черкас, Вінниці, Кропивницького, Хмельницького, Сум, Полтави та Тернополя.

Костянтин та Світлана Шаповалови – не лише талановиті художники, але й активні громадяни. Вони є ініціаторами численних благодійних проєктів на підтримку дитячої кардіології, для допомоги військовим, які отримали інвалідність внаслідок війни. У 2018 році подружжя започаткувало благодійний аукціон живопису «Київський арт-вернісаж» на підтримку сімей загиблих захисників України, який проводиться щорічно.

Квиток: 100 грн
*Для людей, які були тимчасово вимушені полишити свої домівки вхід безкоштовний
📍Італійська, 9.

Як заявила у коментарі Укрінформу заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Анастасія Бондар, їхня поява буде можливою завдяки запуску Україною разом із міжнародними партнерами Українського фонду культурної спадщини (УФКС).

«Разом із міжнародними партнерами ми запускатимемо фонд культурної спадщини. Це буде окремий міжнародний фонд, до якого зможуть долучитися різні країни і який буде націлений саме на збереження, відновлення, реставрацію культурних цінностей, а також на побудову національних сховищ, адже на сьогодні катастрофічно не вистачає місць для евакуації і збереження цінностей», – підкреслила Бондар.

За її словами, у зв’язку з воєнними діями Україна змушена продовжувати евакуацію предметів, а місць, куди їх можна евакуювати, на жаль, не стає більше.

«Більше того, ті предмети, які були евакуйовані, вони вже давним давно потребують перерозподілу, перепакування, зміни місця, адже вони не можуть лежати постійно закритими. А приміщення, в яких вони зберігаються, жодним чином ніколи не були розраховані таку кількість предметів, щоб їх зберігати. Тому питання побудови цих національних сховищ для нас стоїть дуже гостро», – підкреслила Бондар.

Вона додала, що це буде одним із основних напрямків роботи фонду культурної спадщини.

Другим важливим напрямком вона назвала роботу з громадами, аби донести до них ідею, як інтегрувати культуру і культурну спадщину у відновлення інфраструктури, що відбувається вже зараз.

«У нас відновлюються лікарні, школи, будують шелтери, триває інфраструктурний і урбаністичний розвиток. Ми повинні показати громадам і навчити їх інтегрувати культурну складову у ці проєкти. Коли будується школа чи лікарня, то вона повинна будуватися не тільки за принципами енергозбереження чи використання екоматеріалів, вона також повинна в себе включати і мистецько-естетичну складову. Ми не хочемо, щоб це були просто тисячі однакових сірих будівель, в кожній громаді повинно бути те, що даватиме людям відчуття свого місця, своєї історії, приналежності до конкретної території. І ось це така школа культурного відновлення громад, те, що ми хочемо запустити», – наголосила заступниця міністра.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та стратегічних комунікацій планує створити Фонд захисту культурної спадщини для додаткового фінансування галузі.