Connect with us

Події

В ОП пояснили значення культурних проєктів для нацбезпеки країни

Published

on



Реалізація культурних проєктів є питанням національної безпеки, адже саме завдяки їм українці не залишатимуть країну.

На цьому наголосила заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська в коментарі Укрінформу за підсумками презентації Школи для громад “Культура у відновленні”.

“Дискусія про доцільність вкладання грошей в культуру під час війни триває весь час. Наше суспільство сьогодні зараз дуже вразливе, тому що людям боляче. Мова йде особливо про тих українців, у яких рідні перебувають на фронті, й тих, хто втратив домівки, хто втратив свої міста. Їм боляче, тому вони дуже реагують на такі речі”, — пояснила Ковальська.

Вона навела приклад палкої дискусії у суспільстві, яка виникла під час заміни радянського герба на тризуб на монументі “Україна-Мати”.

“Якщо подивитися з точки зору національної безпеки і питання української ідентичності, з одного боку, це питання є стратегічним. Адже мова йде фактично про бренд України, головний маркер. А ми ж бачили на монументі радянський герб. Це фактично теж саме якби на щиті була літера “Z” чи фашистський хрест. Це просто неможливо. Дискусія тривала два тижні, але є результат: діти, яким зараз п’ять років, не згадають цього радянського герба взагалі. Тому і потрібно, щоб це відбувалось”, — наголосила заступниця керівника ОП.

Читайте також: Найбільший запит на культурні проєкти спостерігається на сході та півдні України – ОП

За її словами, питання культури є питанням національної безпеки.

“Всі проблеми вирішуються спочатку в наших головах. І коли ми будемо наголошувати на важливості культури, коли всі наші селебриті будуть говорити, що це так само важливо, як і зброя, гостроти цього питання вже не буде. Будемо чесні: якби в Україні цим займалися всі 30 років незалежності, можливо, ми б не втрачали території. Якби ж української культури було б трошки більше в Криму (до анексії півострова — ред.). Тому я і кажу про те, що культура – це елемент національної безпеки і це потрібно доносити людям”, — додала вона.

Ковальська також подякувала українським артистам, які гастролюють до прифронтових міст, а також населених пунктів, які постраждали внаслідок атаки РФ.

“Я дуже вдячна київським театрам, львівським театрам, українським, які роблять гастролі туди, нашим українським співакам, які їздять на фронт. І я не знаю, може, умовно кажучи, один візит в Харків Вакарчука робить для людей стільки ж, скільки робить, наприклад, (закупівля — ред.) установки ППО. Це підтримує і надихає людей. А коли відчувають себе щасливішими, вони менше купують квитки до Варшави”, — додала Ковальська.

Читайте також: Проєкт школи для громад «Культура у відновленні» допоможе залучити міжнародних партнерів – МКСК

Як повідомляв Укрінформ, в рамках платформи Culture for Recovery в Україні стартує школа для громад «Культура у відновленні» – проєкт, який сприятиме закріпленню культурного компонента в планах відновлення.

Раніше у Римі на сесії “Культура та туризм: каталізатори відновлення України” презентували Платформу культурного відновлення та пілотний освітній проєкт для громад.

Перші 16 громад вже долучилися до платформи під час форуму місцевого самоврядування «Україна-Італія», який відбувся до Конференції в Римі.

У лютому 2025 року в Ужгороді відбулася перша міжнародна конференція з питань культури України «Співпраця заради стійкості», організована за ініціативи МКСК у партнерстві з європейськими державами та міжнародними організаціями. Результатом конференції стало ухвалення Декларації про посилення стійкості культурного сектору, яка закріпила політичне визнання культури як одного з фундаментальних чинників сталого відновлення, демократичної трансформації та довіри в суспільстві.



Джерело

Події

У Києві відкриється виставка «Жайворонкові небеса» художника Валерія Франчука

Published

on


У Музеї книги і друкарства України у четвер, 14 серпня, о 16:00 відкриється виставка народного художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Валерія Франчука «Жайворонкові небеса».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Експозиція, присвячена 75-річчю від дня народження митця, представить мальовничі пейзажі, квіткові натюрморти та архітектурні композиції, що оспівують красу і духовну силу української землі.

Як зауважили у МКСК, Валерій Франчук є автором понад 8500 картин, 3000 графічних робіт і близько 120 скульптур. Його творчий доробок охоплює теми історії України, духовності, біблійних сюжетів, Голодомору, Чорнобильської трагедії.

Роботи художника зберігаються у більш ніж 75 музеях і культурних центрах світу та в численних приватних колекціях.

Читайте також: На Прикарпатті стартував пленер українських художників до 100-річчя Опанаса Заливахи

Виставка «Жайворонкові небеса» триватиме до 19 вересня за адресою: Київ, вулиця Лаврська, 9, корпус 9 (територія Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»).

Як повідомляв Укрінформ, у саду біля Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» відкрилася експозиція масштабованих робіт майстра художньої кераміки та живописця Гії Міміношвілі.



Джерело

Continue Reading

Події

У МКСК оцінили культурний розвиток Запоріжжя

Published

on


Перший заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко під час робочої поїздки до Запоріжжя відвідала низку культурних закладів.

Про це повідомляє МКСК, передає Укрінформ.

«Попри близькість до лінії фронту, Запоріжжя живе, розвивається і впроваджує нові ініціативи у сфері культури. Це свідчить про силу громади та важливість підтримки культурного життя навіть у найскладніші часи», — сказала Григоренко.

У МКСК зазначають, що цьогоріч Запоріжжя стало пілотним майданчиком для Українського культурного фонду у реалізації проєктів зі співфінансуванням з місцевого бюджету. Крім того, платформа «Дім актора» стала прикладом успішної підтримки незалежних мистецьких ініціатив за рахунок міської інфраструктури.

У межах візиту Григоренко обговорила з начальником Запорізької ОВА Іваном Федоровим низку ключових для сфери питань: збереження та відновлення об’єктів культурної спадщини — музейних колекцій і нерухомих пам’яток; створення та облаштування укриттів для закладів культури на прифронтових територіях; меморіалізація пам’яті загиблих героїв і опору цивільного населення.

Заступниця міністра також відвідала Національний заповідник «Хортиця», переміщену Мелітопольську школу мистецтв, Запорізький державний цирк, Запорізький обласний історико-краєзнавчий музей імені Я. П. Новицького, а також Центр сучасного мистецтва Запоріжжя, де відкрилася виставка Антона Логова.

Читайте також: Очільниця МКСК обговорила з японськими партнерами підтримку українських медіа

Як повідомлялося, фахівці Національного заповідника «Хортиця» спільно з гідроенергетиками провели моніторингову експедицію на островах «Три стовпи», що знаходяться на Дніпрі неподалік Дніпровської ГЕС. Під час роботи на островах науковці знайшли речі, як датовані V тисячоліттям до нашої ери.

Фото: МКСК



Джерело

Continue Reading

Події

Премія книжкових блогерів оголосила короткий список

Published

on


Премія книжкових блогерів оголосила короткий список претендентів на перемогу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Цього року премія, яку 2024 року заснував фестиваль “Книжкова країна”, відзначає твори української та перекладної літератури окремо, аби більше приділити уваги саме українському літературному полю.

На весняній “Книжковій країні” обрали найкращу українську книжку, видану з травня по березень 2024 року, а на осінній відзначать перекладну.

До короткого списку осінньої премії увійшли:

“Зайчик” Мони Авад, видавництво “Жорж”;

“Одного разу розбите серце” Стефані Ґарбер, видавництво “Vivat”;

“Щасливе місце” Емілі Генрі, видавництво “ARTBOOKS”;

“Наречена” Алі Гейзелвуд, видавництво “Vivat”;

“Дім на краю світу” Майкла Каннінґема, видавництво “Лабораторія”.

Цьогоріч до журі увійшли блогери, з якими “Книжкова країна” продовжує співпрацю з минулорічної премії, а також нові учасники, найчастіше рекомендовані відвідувачами фестивалю та підписниками.

До жюрі увійшли Надія Панченко (Svitlo Bibliotek); Тетяна Гонченко (Непозбувний книгочитун); Юлія Типусяк (Проліт); Олексій Рафалович (Перехресні стежки); Сергій Маловічко (A book about); Діана Данилюк (Називай мене Діаночка); Марі Ініч (Марі Ініч про книжки); Валентина Комар (In book we trust); Ліза Сусік (Susic.book); Дмитро Катеруша (Dima.Superpersik).

Короткий список сформували читачі шляхом голосування. Книжки з нього організатори відправлять у бібліотеку на сході.

Нагородження книжки-переможниці відбудеться восени під час фестивалю.

Премія книжкових блогерів має на меті популяризувати читання, згуртувати книжкових шанувальників та посилити співпрацю блогерів та видавців.

Читайте також: У Львові учетверте вручили премію «Сміливі»

Переможцем премії весняної “Книжкової країни” у 2025 році стала книжка “Погляд медузи” Любка Дереша, а у 2024 році — роман “Жовтолика” Ребекки Кван.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні запустили проєкт “Буксінь” – мобільну бібліотеку в автобусі, який забезпечений книжками та культурною програмою.

Фото Укрінфрму можна купити тут.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.