Суспільство
В Україні цьогоріч відкрили 13 справ щодо злочинів проти журналістів

Працівники поліції у цьому році наразі відкрили 13 кримінальних проваджень щодо злочинів проти журналістів.
Про це у інтерв’ю «Детектор медіа» сказав голова Національної поліції України (НПУ) Іван Вигівський, передає Укрінформ.
«У 2025 році ми зареєстрували 13 кримінальних проваджень, сім із них за ст.171 ККУ (перешкоджання законній діяльності – ред.), п’ять — за ст. 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста – ред.) і одна — за ст.347 (умисне знищення або пошкодження майна журналіста). Цього року закінчено розслідування у 28 кримінальних провадженнях, із яких два направлено до суду за статтями 171 та 345-1», – заявив він.
Голова Національної поліції підтвердив, що у 2024 році було відкрито 85 проваджень за злочини проти журналістів.
«Із них 69 за фактами перешкоджання законній професійній діяльності журналістів відкрила саме Національна поліція. Однак ми враховуємо залишки кримінальних проваджень минулих років, тому у 2024 році закінчено розслідування у 98 кримінальних правопорушеннях, із яких 11 направлено до суду. Зокрема, за ст. 171 і ст. 345-1», – зазначив Вигівський.
За його словами, так мало справ цієї групи доходять до суду з різних причин.
«Значна кількість проваджень закривається у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Або є складнощі з проведенням відповідних лінгвістичних експертиз. Іноді журналіст сприймає якісь слова як погрозу, які фактично не є погрозою», – пояснив він.
Відповідаючи на питання, чому так важко розслідувати справи про перешкоджання журналістській діяльності, очільник НПУ пояснив, що тут є чимало проблем, що ускладнюють поліцейським розслідування.
Вигівський заявив, що тут йдеться, зокрема, і про тривалість судових експертиз (лінгвістичних, семантико-текстуальних), і про суб’єктивне сприйняття журналістами висловлювань як погроз, які за висновками експертиз погрозами не є, і про те, що злочини вчиняються відносно журналістів, однак часто вони не пов’язані з професійною діяльністю тощо.
Окремо він акцентував увагу на несвоєчасному повідомленні про злочин, що призводить до втрати часу, необхідного для реагування поліції «по гарячих слідах» і збору доказів.
«Хочу звернутися з проханням, щоб журналісти відразу повідомляли про правопорушення, щоб ми могли діяти негайно. Інакше ми втрачаємо наступальність, докази, час», – закликав очільник НПУ.
За його словами, також йдеться і про невелике покарання за вчинення злочинів, передбачених статтею 171 ККУ, що впливає на строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
«І навіть після направлення кримінальних проваджень до суду іноді суди їх закривають за клопотанням обвинуваченого через три роки після вчинення злочину. Це не є ефективним стримувальним чинником для правопорушників», – зазначив Вигівський.
Він пояснив, що однією з проблем є і відсутність єдиного державного стандарту журналістських документів.
«Немає єдиного зразка журналістського посвідчення та редакційного завдання, затвердженого на рівні закону чи підзаконного акту. І звичайно, війна, бойові дії та окупація частини території унеможливлюють або значно ускладнюють розслідування злочинів проти журналістів на цих територіях», – сказав глава НПУ.
Відповідаючи на питання, що для них є доказом, що особа є журналістом і що є медіа, Вигівський поінформував, що поліцейські тут, по-перше, дивляться, чи має журналіст редакційне посвідчення або чи є він членом НСЖУ. По-друге, правоохоронці з’ясовують, чи має медіа відповідну реєстрацію – для НПУ важлива офіційна реєстрація видання у Нацраді.
Як повідомляв Укрінформ, 24 травня у ІМІ поінформували, що РФ за час повномасштабної війни в Україні скоїла 836 злочинів проти журналістів і медіа.
Суспільство
Правозахисник і журналіст Буткевич увійшов у шортлист премії імені Вацлава Гавела

Український правозахисник і журналіст Максим Буткевич увійшов до короткого списку номінантів найпрестижнішої правозахисної відзнаки Європи – премії імені Вацлава Гавела 2025 року.
Як передає Укрінформ, про це заступниця голови Комітету з питань гуманітарної політики Євгенія Кравчук повідомляє у Фейсбуці.
Сьогодні у Празі відбірковий комітет премії, яка є найпрестижнішою правозахисною відзнакою Європи, оголосив трьох номінантів. Це правозахисник і журналіст Максим Буткевич, Україна, журналістка Мзія Амаглобелі, Грузія і журналіст Ульві Хасанлі, Азербайджан.
Як зауважила Кравчук, у лютому 2022 року Максим вирішив, що найкращий спосіб захистити права людини – це взяти до рук зброю й стати на захист України.
Вже за кілька місяців він опинився в російському полоні, де проти нього сфабрикували обвинувачення та винесли вирок у вигляді 13-річного ув’язнення. Понад два роки Максим провів у неволі, доки у жовтні 2024 року його не звільнили під час обміну.
«Маю честь бути співініціаторкою подання його кандидатури разом з Олександрою Матвійчук (головна спонсорка), Оксаною Покальчук, Support Action Ukraine, Ольгою Герасим’юк, People in Need, PEN Ukraine. Вболіватимемо за Максима вже під час сесії ПАРЄ у вересні, коли відбіркова панель у Страсбурзі обере переможця Премії», — зазначила Кравчук.
За її словами, 29 вересня відбудеться церемонія нагородження переможця. В цей же день Максим виступить перед Парламентською Асамблеєю Ради Європи.
Як повідомляв Укрінформ, у 2024 році премію з прав людини імені Вацлава Гавела, яка присуджується за видатні дії громадянського суспільства на захист прав людини в Європі та за її межами, отримала Марія Коріна Мачадо – політична діячка з Венесуели, яка викриває порушення прав людини та захищає демократію у своїй країні.
Фото: Євгенія Кравчук, ФБ
Суспільство
Французьке місто Нарбона допомогло миколаївським лікарням Анонси

Миколаївці вчергове отримали гуманітарну допомогу від французького муніципалітету Нарбона. Цього разу французи передали українцям автомобіль та фуру з медичними препаратами.
Про гуманітарну акцію повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці мер Миколаєва Олександр Сєнкевич.
За словами мера, подарований службовий автомобіль призначений для комунального підприємства. Медикаменти будуть розподілені серед лікарень міста та області.
Гуманітарна допомога від французьких партнерів вже стала традиційною. У квітні цього року Нарбона вже передавала на Миколаївщину партію лікіів і 10 одиниць автомобільної техніки.
Асоціація “Нарбона–Україна” (президент — Жіль Бургінійон) допомагає Миколаєву з 2022 року. За цей час миколаївська громада отримала техніку, медикаменти, різдвяні подарунки для дітей та багато іншого.
Окрім Франції Миколаївщині також допомагає Данія. Так, раніше Данія погодилась профінансувати ремонт дитячого садка в Миколаєві , який постраждав під час обстрілу у травні 2025 року. Тоді були вибиті вікна та пошкоджено дах. Нині цей садок щодня відвідує близько 100 дітей.
Також Данія передала Миколаєву 9 нових тролейбусів. Раніше, в рамках цієї співпраці, Миколаїв уже отримав 9 тролейбусів, тож загалом рухомий склад ”Миколаївелектротрансу” поповнився вже 18 одиницями транспорту. Завдяки новим тролейбусам вже з 18 серпня у місті планують відкрити два нові маршрути у Корабельному районі.
Також, Миколаївщині передали інклюзивні шкільні автобуси для трьох громад. Купівля відбулась в межах публічного інвестиційного проєкту за підтримки Європейського Союзу в рамках інструменту Ukraine Facility. Спеціалізований транспорт оснащений підйомниками, фіксаторами для крісел колісних та іншими засобами, які дозволяють безпечно перевозити дітей з особливими потребами.
Віктор Турецький
Суспільство
В нацпарку “Тузлівські лимани” врятували лиман від пересихання – птахи вже оцінили

На півдні Одеської області в Національному природному парку “Тузлівські лимани” врятували лиман Малий Сасик від пересихання. Як повідомив науковий співробітник парку Іван Русєв, працівники нацпарку разом з небайдужими місцевими мешканцями села Приморське за допомогою лише лопат розчистили протоку між водоймами. Вода з великого лиману Шагани стала поступати до лиману Малий Сасик.
Це дуже важливо для створення умов вільної міграції гідробіонтам морської фауни між лиманами, а також для міграції риб як з лиманів у море так і у зворотньому напрямку. Вже через кілька днів роботи протоки між лиманами науковці побачили збільшення птахів на лимані Малий Сасик.
-
Події1 тиждень ago
Вийшов друком раніше неопублікований роман Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
-
Суспільство1 тиждень ago
Військовий з Миколаївщини отримав п’ять років за шкоду армії Анонси
-
Події1 тиждень ago
У Львові пройшов масштабний книгообмін «Книжкова площа»
-
Авто5 днів ago
Позашляховий автодім Suzuki Every за $12 500 виходить на ринок — фото
-
Одеса1 тиждень ago
Стало відомо хто загинув на міні в одеській затоці 10 серпня
-
Політика6 днів ago
Швеція хоче бути залученою до гарантій безпеки для України
-
Суспільство1 тиждень ago
Розвідка виявила 42 судна з краденим через кримські порти вантажем Анонси
-
Усі новини1 тиждень ago
режисер «Термінатора» озвучив свої побоювання щодо ШІ