Connect with us

Суспільство

В Україні цьогоріч відкрили 13 справ щодо злочинів проти журналістів

Published

on



Працівники поліції у цьому році наразі відкрили 13 кримінальних проваджень щодо злочинів проти журналістів.

Про це у інтерв’ю «Детектор медіа» сказав голова Національної поліції України (НПУ) Іван Вигівський, передає Укрінформ.

«У 2025 році ми зареєстрували 13 кримінальних проваджень, сім із них за ст.171 ККУ (перешкоджання законній діяльності – ред.), п’ять — за ст. 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста – ред.) і одна — за ст.347 (умисне знищення або пошкодження майна журналіста). Цього року закінчено розслідування у 28 кримінальних провадженнях, із яких два направлено до суду за статтями 171 та 345-1», – заявив він.

Голова Національної поліції підтвердив, що у 2024 році було відкрито 85 проваджень за злочини проти журналістів.

«Із них 69 за фактами перешкоджання законній професійній діяльності журналістів відкрила саме Національна поліція. Однак ми враховуємо залишки кримінальних проваджень минулих років, тому у 2024 році закінчено розслідування у 98 кримінальних правопорушеннях, із яких 11 направлено до суду. Зокрема, за ст. 171 і ст. 345-1», – зазначив Вигівський.

За його словами, так мало справ цієї групи доходять до суду з різних причин.

Читайте також: На фронті воюють 17 тисяч поліцейських, тобто кожен п’ятий – Вигівський

«Значна кількість проваджень закривається у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Або є складнощі з проведенням відповідних лінгвістичних експертиз. Іноді журналіст сприймає якісь слова як погрозу, які фактично не є погрозою», – пояснив він.

Відповідаючи на питання, чому так важко розслідувати справи про перешкоджання журналістській діяльності, очільник НПУ пояснив, що тут є чимало проблем, що ускладнюють поліцейським розслідування.

Вигівський заявив, що тут йдеться, зокрема, і про тривалість судових експертиз (лінгвістичних, семантико-текстуальних), і про суб’єктивне сприйняття журналістами висловлювань як погроз, які за висновками експертиз погрозами не є, і про те, що злочини вчиняються відносно журналістів, однак часто вони не пов’язані з професійною діяльністю тощо.

Окремо він акцентував увагу на несвоєчасному повідомленні про злочин, що призводить до втрати часу, необхідного для реагування поліції «по гарячих слідах» і збору доказів.

«Хочу звернутися з проханням, щоб журналісти відразу повідомляли про правопорушення, щоб ми могли діяти негайно. Інакше ми втрачаємо наступальність, докази, час», – закликав очільник НПУ.

За його словами, також йдеться і про невелике покарання за вчинення злочинів, передбачених статтею 171 ККУ, що впливає на строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

«І навіть після направлення кримінальних проваджень до суду іноді суди їх закривають за клопотанням обвинуваченого через три роки після вчинення злочину. Це не є ефективним стримувальним чинником для правопорушників», – зазначив Вигівський.

Він пояснив, що однією з проблем є і відсутність єдиного державного стандарту журналістських документів.

«Немає єдиного зразка журналістського посвідчення та редакційного завдання, затвердженого на рівні закону чи підзаконного акту. І звичайно, війна, бойові дії та окупація частини території унеможливлюють або значно ускладнюють розслідування злочинів проти журналістів на цих територіях», – сказав глава НПУ.

Відповідаючи на питання, що для них є доказом, що особа є журналістом і що є медіа, Вигівський поінформував, що поліцейські тут, по-перше, дивляться, чи має журналіст редакційне посвідчення або чи є він членом НСЖУ. По-друге, правоохоронці з’ясовують, чи має медіа відповідну реєстрацію – для НПУ важлива офіційна реєстрація видання у Нацраді.

Як повідомляв Укрінформ, 24 травня у ІМІ поінформували, що РФ за час повномасштабної війни в Україні скоїла 836 злочинів проти журналістів і медіа.



Джерело

Суспільство

голова Міграційної служби у програмі «Є Розмова»

Published

on


У новому випуску програми Укрінформу «Є Розмова» ітиметься про те, що робить держава, аби повернути додому мільйони українців після закінчення війни, а також про можливість отримання українського громадянства іноземцями, які воюють у ЗСУ.

Гостею програми стала голова Державної міграційної служби Наталія Науменко.

В інтерв’ю вона також роз’яснила, чому держава не планує масштабно залучати трудових мігрантів до відбудови країни.

«Держава на сьогодні не планує масштабно залучати трудових мігрантів на відбудову економіки України. Водночас міграційне законодавство України відповідає європейському, і працевлаштування іноземців є однією із законних підстав для їхнього в’їзду та перебування в Україні», – зазначила Науменко.

Вона також розповіла, як Україна врегулювала статус іноземців, які захищають нашу державу зі зброєю в руках.

Читайте також: Експерт – про масштаби трудової міграції: Іноземців в Україні значно менше, ніж до війни

«Громадяни інших країн, які уклали контракт зі Збройними силами України, через рік служби можуть отримати дозвіл на постійне проживання або подати документи на громадянство України», – пояснила голова ДМС.

У програмі піде мова і про те, скільки українців нині перебувають за кордоном та чи є реальні прогнози щодо їхнього повернення; як працює множинне громадянство і чи звільняє воно від військового обов’язку, а також як держава реагує на порушення закону іноземцями. Зокрема, ведуча і гостя програми обговорять нещодавній випадок побиття українки в Одесі громадянином Туреччини.

Прем’єра нового випуску програми відбудеться о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Підтверджено перебування у російському полоні майже 2 тисяч цивільних ,— омбудсман Анонси

Published

on



У російському полоні офіційно підтверджено перебування 1978 цивільних громадян України, однак реальна кількість заручників може бути значно більшою. Крім того, у реєстрі зниклих безвісти перебувають понад 16 тисяч цивільних.

Про це під час пресконференції повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

За його словами, цифра у 1978 осіб стосується лише верифікованих цивільних, щодо яких є підтверджені дані.

«За нашою інформацією, у російському полоні перебувають 1978 верифікованих цивільних. Ми чітко розуміємо, що в Росії залишаються й неверифіковані цивільні заручники. Яка їхня кількість — можемо лише здогадуватися», — зазначив Лубінець.

Омбудсмен наголосив, що в реєстрі зниклих безвісти наразі перебуває понад 16 тисяч цивільних осіб, а скільки ще українців незаконно утримує Росія без офіційного підтвердження, наразі невідомо.

Водночас 27 червня Україні вдалося повернути з російського полону ще сімох цивільних, яких російські військові затримали у 2022 році.

За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, за чотири роки з російського полону вдалося повернути 9606 українців — як військових, так і цивільних.

Раніше Інтет писав, на новоокупованих територіях Запорізької та Херсонської областей було викрадено щонайменше 395 людей, з яких 103 – представники кримськотатарського народу.

Влітку окупанти на Херсонщині вдруге викрали з власної квартири в тимчасово окупованій Каховці, редакторку місцевої газети Жанну Кисельову. Вперше жінку силовики рф забирали у вересні 2022 року і “майже місяць тримали на підвалі”. Де її утримують зараз, досі не відомо.

За даними Міністерства оборони України, в російському полоні після повномасштабного вторгнення кремля в Україну загинули щонайменше 177 українських в’язнів. За словами представниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вікторії Цимбалюк, чим більше часу полонені проводять у російських в’язницях, тим ближче вони до смерті. Також вона зазначила, що через відсутність міжнародного контролю реальна кількість смертей у російських в’язницях, ймовірно, набагато більша.


Андрій Колісніченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Росіяни атакували торговельні судна біля портів Одещини, загинув громадянин Єгипту

Published

on


За інформацією, озвученою головою Одеської обласної державної адміністрації Олегом Кіпером, в ніч на 22 червня агресор здійснив атаку на цивільне судноплавство у Чорному морі за допомогою ударних безпілотних літальних апаратів. Унаслідок цієї ракетно-дронової операції пошкодження отримали три торговельні судна, які курсували до портів Одещини.

Наслідки атаки

Зокрема, Олег Кіпер повідомив:

  • Одне з влучань припало на суховантаж, що прямував до одеського регіону.
  • Внаслідок обстрілів загинув громадянин Єгипту, який перебував на борту постраждалих суден.

Про подію інформує ресурс ТЕПЛОДАР.BIZ.UA, детально висвітлюючи обставини нападу і причинені збитки цивільній морській інфраструктурі південного регіону України.

Таким чином, в результаті нічної агресії з використанням безпілотних ударних систем територія Чорного моря зазнала значної небезпеки для торговельного флоту Одещини, що негативно вплинуло на роботу портової галузі та безпеку моряків.

  • У журналістиці з 2021 року, неодноразово публікувався у місцевих онлайн-виданях. Пишу просто і зрозуміло про новини, події та життя громади.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.