Події
В Україні гостро стоїть питання побудови сховищ для культурних цінностей
В Україні станом на сьогодні в умовах війни дуже важливим є питання побудови національних сховищ для культурних цінностей.
Як заявила у коментарі Укрінформу заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Анастасія Бондар, їхня поява буде можливою завдяки запуску Україною разом із міжнародними партнерами Українського фонду культурної спадщини (УФКС).
«Разом із міжнародними партнерами ми запускатимемо фонд культурної спадщини. Це буде окремий міжнародний фонд, до якого зможуть долучитися різні країни і який буде націлений саме на збереження, відновлення, реставрацію культурних цінностей, а також на побудову національних сховищ, адже на сьогодні катастрофічно не вистачає місць для евакуації і збереження цінностей», – підкреслила Бондар.
За її словами, у зв’язку з воєнними діями Україна змушена продовжувати евакуацію предметів, а місць, куди їх можна евакуювати, на жаль, не стає більше.
«Більше того, ті предмети, які були евакуйовані, вони вже давним давно потребують перерозподілу, перепакування, зміни місця, адже вони не можуть лежати постійно закритими. А приміщення, в яких вони зберігаються, жодним чином ніколи не були розраховані таку кількість предметів, щоб їх зберігати. Тому питання побудови цих національних сховищ для нас стоїть дуже гостро», – підкреслила Бондар.
Вона додала, що це буде одним із основних напрямків роботи фонду культурної спадщини.
Другим важливим напрямком вона назвала роботу з громадами, аби донести до них ідею, як інтегрувати культуру і культурну спадщину у відновлення інфраструктури, що відбувається вже зараз.
«У нас відновлюються лікарні, школи, будують шелтери, триває інфраструктурний і урбаністичний розвиток. Ми повинні показати громадам і навчити їх інтегрувати культурну складову у ці проєкти. Коли будується школа чи лікарня, то вона повинна будуватися не тільки за принципами енергозбереження чи використання екоматеріалів, вона також повинна в себе включати і мистецько-естетичну складову. Ми не хочемо, щоб це були просто тисячі однакових сірих будівель, в кожній громаді повинно бути те, що даватиме людям відчуття свого місця, своєї історії, приналежності до конкретної території. І ось це така школа культурного відновлення громад, те, що ми хочемо запустити», – наголосила заступниця міністра.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та стратегічних комунікацій планує створити Фонд захисту культурної спадщини для додаткового фінансування галузі.
Національний банк 15 травня 2026 року ввів у обіг дві нові пам’ятні монети – “Розстріляне відродження. Іван Падалка” та “Розстріляне відродження. Майк Йогансен”.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба НБУ.
“Ці монети продовжують тематичний напрям, присвячений Розстріляному відродженню та його митцям, які у 20-х – на початку 30-х років XX століття стали символом потужного культурного прориву України, але були безжально знищені тоталітарним радянським режимом”, – ідеться в повідомленні.
Іван Падалка – художник-монументаліст, графік і педагог, талановитий учень Михайла Бойчука. Митець ілюстрував дитячі книжки, розписував фрески, створював гравюри, як-от “Будівництво Держпрому в Харкові” (1927 рік). Його твори експонувалися на виставках у Данії, Італії, Німеччині, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Франції та Японії, зокрема на Венеційській бієнале 1928 року.
Майк Йогансен – поет, прозаїк, перекладач, лінгвіст, сценарист і критик. Був одним із засновників літературних об’єднань “Гарт”, “ВАПЛІТЕ” та “Техно-мистецької групи А”, співредактором Літературного ярмарку. Поліглот, мандрівник і невтомний експериментатор, він піднімав українську літературу до рівня Європи.
Ці українські митці в 1937 році були репресовані і розстріляні тоталітарною владою, а їхні імена протягом багатьох років були під забороною.
Обидві пам’ятні монети мають спільний символічний аверс із написом “СЛОВО” – назвою легендарного харківського будинку, який став свідком трагічної долі своїх мешканців.
Трагізм історичної епохи підкреслює прострелена літера “О”, з якої стікає кров, нагадуючи про болючу рану в історії України.
Пам’ятні монети мають номінал 5 гривень, виготовлені з нейзильберу, оздоблені кольоровим друком. Тираж кожної – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.
Продаж монет розпочнеться 19 травня 2026 року.
Як передає Укрінформ, Національний банк України 19 червня 2025 року ввів у обіг дві пам’ятні монети – “Розстріляне відродження. Микола Хвильовий” та “Розстріляне відродження. Юліан Шпол”.
Фото: НБУ
Події
Стрічка «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на фестивалі документального кіно у Белграді
На Міжнародному фестивалі документального кіно Beldocs International Documentary Film Festival покажуть фільм режисера Антона Штуки “Останній Прометей Донбасу”.
Про це Державне агентство з питань кіно повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Фестиваль проходитиме 20 – 26 травня 2026 року у столиці Сербії – Белграді. Beldocs International Documentary Film Festival — один із найважливіших фестивалів документального кіно в Південно-Східній Європі та на Балканах, має дуже сильну репутацію серед авторського й суспільно-політичного документального кіно.
Фільм буде представлений у програмі “Hope Is a Discipline”. Ця програма зібрана навколо життя в умовах війни, кризи або соціальної травми; людей, які продовжують діяти попри безнадійність; тем солідарності, витривалості й людської гідності; кіно, де надія не романтизована, а “виборюється”.
Показ стрічки запланований на 23 травня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, фільм “Останній Прометей Донбасу” фіксує боротьбу світла з темрявою. Попри постійні обстріли та небезпеку, працівники Курахівської ТЕС, яка розташовувалася всього за 10 км від лінії фронту на Донеччині, залишалися на робочих місцях і забезпечували регіон світлом, доки та не була остаточно зруйнована.
Фільм не намагається пояснити війну політичними термінами, натомість показує, як вона входить у повсякденне життя та змінює його зсередини. Передусім цей проєкт є особистою історією, а не зведенням подій.
Стрічку створила компанія Attention Films за підтримки Держкіно, Українського культурного фонду та Kyivstar TV Originals.
Фото: Держкіно
Голлівудська зірка Скарлетт Йоганссон і англійський актор Роберт Паттінсон зіграють у фільмі «Бетмен. Частина ІІ» (The Batman: Part II).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Hollywood Reporter.
За словами кінорежисера стрічки Метта Рівза, Паттінсон зіграє головну роль «Бетмена», а роль Йоганссон наразі не розголошується.
Також у фільмі знімуться Колін Фаррел у ролі Оза Кобба, Себастіан Стен у ролі Гарві Дента, Джеффрі Райт у ролі Джима Гордона, Енді Серкіс у ролі Альфреда Пенніворта тощо.
Зазначається, що перший сюжет «Бетмена» (2022) зібрав 772 мільйони доларів США у світовому прокаті.
Минулого тижня Рівз розповів у соцмережі Instagram, що зйомки проєкту вже розпочалися. Очікується, що «Бетмен. Частина II» вийде в кінотеатрах 1 жовтня 2027 року.
Як повідомляв Укрінформ, американський актор і номінант на премію «Оскар» Лоренс Фішберн приєднається до акторського складу фільму «Екзорцист» (The Exorcist), в якому зіграє голлівудська зірка Скарлетт Йоганссон.
Фото: imdb.com
-
Усі новини1 тиждень agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Події1 тиждень agoNetflix і Українська кіноакадемія оголосили проєкти, що отримають гранти на розробку сценарію
-
Події1 тиждень agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Одеса1 тиждень agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Суспільство1 тиждень agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси
-
Суспільство5 днів agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Політика1 тиждень agoЗеленський та Алієв обговорили розвиток двосторонніх відносин
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїнців закликають активніше подавати заяви до Реєстру збитків