Connect with us

Відбудова

В Україні на відбудову за три роки витратили близько $20 мільярдів

Published

on



За три роки повномасштабної війни в Україні на будівельні закупівлі, які можна вважати пов’язаними з відбудовою, витрачено близько 20 млрд доларів.

Про це свідчать результати дослідження, представленого Центром економічної стратегії, передає кореспондент Укрінформу.

“Щорічно на будівельні закупівлі витрачається майже 300 млрд грн, або 7-8 млрд дол. За три роки вони сягнули 20 млрд дол.”, – зазначила старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.

Водночас, зауважила дослідниця, що точних даних щодо витрат саме на відбудову в Україні немає. Тому аналіз базується на будівельних закупівлях з порталу Prozorro, які певним чином можна вважати дотичними до відбудови. Проте це не вичерпний перелік, оскільки не всі будівельні закупівлі стосуються саме відбудови.

За словами Колесніченко, третина всіх закупівель припадає на третій – четвертий квартали кожного року, що пов’язано зі специфікою витрачання державних коштів. Найбільші обсяги були витрачені на розвиток інфраструктури, зокрема на водозабори для Миколаєва, Кривого Рогу та Марганця після втрати Каховського водосховища, а також на захист та відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів.

Читайте також: Відновлення України стане складовою безпеки всієї Європи – генсек Ради Європи

Серед лідерів за обсягами будівельних закупівель – Київ та прифронтові регіони, зокрема, Харківська та Одеська області.

Економістка також наголосила на проблемах закупівель – низькій конкурентності (значна частина відбувається з одним учасником) та великій частці допорогових закупівель. Водночас там, де конкуренція висока, ціни знижуються істотно, подекуди навіть на 80%, що засвідчили тендери на розробку проєктної документації.

За словами провідної експертки ІЕД Олександри Бетлій, моніторинг 800 об’єктів соціальної інфраструктури показав інші серйозні проблеми.

Так, більшість проєктів не відповідає стандартам безбар’єрності для людей з інвалідністю. Залучення громадськості до планування відбудови залишається дуже низьким, а жителі пошкоджених багатоквартирних будинків часто не мають інформації про строки відновлення їхнього житла.

Читайте також: Міжнародні партнери допоможуть Україні з цифровізацією та відновленням громад

Як повідомляв Укрінформ, 6 листопада Кабінет міністрів України схвалив постанову щодо розподілу та використання другого траншу фінансування від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у розмірі 100 млн євро в межах Програми відновлення України III.

Загальний обсяг фінансування за Програмою відновлення України ІІІ становить 250 млн євро.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Відбудова

Київщина отримала від донора зі Швеції конструкції для захисту енергооб’єктів

Published

on



Київській області передали понад 33 тонни захисних конструкцій від The Swedish Civil Defence and Resilience Agency.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.

“Минулого місяця зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України до Київщини передано понад 33 тонни гуманітарної допомоги від The Swedish Civil Defence and Resilience Agency (MSB)”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Полтавщина отримала понад 80 тонн енергообладнання від Німеччини

Зазначається, що це – захисні конструкції, які допоможуть зміцнити енергооб’єкти, підвищити їх стійкість до можливих атак, забезпечити безпечніше проведення ремонтно-відновлювальних робіт та сприятимуть більш надійній роботі енергетичної інфраструктури Київщини.

Як повідомлялося, одне з комунальних підприємств Київської області отримало 55 одиниць енергетичного обладнання від Бельгії.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У «Дії» відкрили дві нові категорії заяв до Міжнародного реєстру збитків

Published

on


У «Дії» доступні ще дві категорії заяв до Міжнародного реєстру збитків – про державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення та про розмінування й очищення від нерозірваних боєприпасів.

Про це у Телеграмі повідомило ДП «Дія», передає Укрінформ.

«У «Дії» розширили можливості подання заяв до міжнародного Реєстру збитків. Відтепер доступні ще дві категорії, пов’язані з наслідками російської агресії з 24 лютого 2022 року», – йдеться в повідомленні.

Так, від органів влади, державних і комунальних установ приймаються заяви про гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення. А також заяви про здійснення за бюджетні кошти розмінування та очищення території України від нерозірваних боєприпасів.

Керівники органів влади можуть подати заяву самостійно або призначити представника через цифрові повноваження.

Щоб подати заяву, потрібно авторизуватися на порталі «Дія» за допомогою електронного підпису, заповнити заяву та додати підтверджувальні документи. Підписану електронним підписом заяву слід надіслати до Міжнародного реєстру збитків.

На сайті Міжнародного Реєстру збитків для України уточнюється, що відкрито можливість подання заяв про компенсацію у нових категоріях, що стосуються державних витрат, понесених внаслідок агресії Російської Федерації проти України: B4 Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення, B5 Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів.

Заяви в категоріях B4 та B5 можуть бути подані державою Україна, включаючи її центральні, регіональні та місцеві органи влади та установи.

Категорія B4 охоплює гуманітарні витрати, спрямовані на підтримку постраждалого від агресії Російської Федерації населення, зокрема витрати на евакуацію фізичних осіб, тимчасове житло та місця колективного поселення, екстрену медичну допомогу, реабілітаційні програми, а також інші витрати, безпосередньо пов’язані з пом’якшенням наслідків агресії для фізичних осіб. До таких витрат може належати, зокрема, компенсація за пошкоджене чи зруйноване житло за програмою “єВідновлення”.

Категорія B5 охоплює витрати на розмінування та очищення території України від нерозірваних боєприпасів, зокрема на діяльність з розмінування, наймання операторів протимінної діяльності, обстеження та картування територій, знешкодження і знищення вибухонебезпечних предметів, навчання місцевого персоналу технікам розмінування та заходам безпеки, а також на інформування й навчання громадськості про мінну небезпеку.

Заяви в обох категоріях можуть подаватися лише щодо витрат, профінансованих з Державного бюджету України або бюджетів регіональних та місцевих органів влади.

Водночас повідомляється, що заяви, пов’язані з витратами на користь фізичних осіб, які безпосередньо постраждали від мін і нерозірваних боєприпасів, подаються в категорії B4. Заяви юридичних осіб щодо понесених ними витрат на розмінування та гуманітарні витрати, подаються в інших відповідних категоріях, які невдовзі будуть відкриті.

Заяви, що відповідають установленим вимогам, будуть внесені до Реєстру. У подальшому вони будуть передані на розгляд майбутньої Міжнародної компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір належної компенсації.

«Ціна агресії Росії не вичерпується зруйнованим будинком чи підприємством, – зауважила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра у своєму дописі у Фейсбуці. – Це евакуація родини після удару. Лікування і реабілітація. Тимчасовий дах над головою. Розмінована дорога чи поле, куди можна безпечно повернутися. Так поступово вибудовується вся компенсаційна архітектура: збитки та витрати – заяви – Реєстр – Компенсаційна комісія – компенсація. Що повнішою вона стає, то важче буде перекласти цю ціну на жертв агресії або на наших партнерів».

Мудра нагадала, що «до Реєстру вже приєдналися 44 держави та Європейський Союз, а кількість поданих заяв перевищила 180 000. Конвенцію про Компенсаційну комісію підписало 39 держав і ЄС, потрібно 25 ратифікацій для набуття чинності, вже є перші 8».

Читайте також: За програмою компенсації у липні розмінували 210 гектарів сільгоспземель

Як повідомлялося, на порталі «Дія» проведуть бета-тест заяв до Міжнародного реєстру збитків про втрату об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Чехія допоможе Україні з відновленням інфраструктури

Published

on



Чеська Республіка планує надати Україні допомогу перед зимовим сезоном, зокрема у відновленні енергетичного сектору.

Про це у соцмережі Х повідомив перщий віцепрем’єр – міністр торгівлі та промисловості Чехії Карел Гавлічек, підтвердивши плани здійснити візит в Україну восени, передає Укрінформ.

«Співпраця у промисловості, енергетиці, дослідженнях та розробках. Дякую за сьогоднішні дебати з віцепрем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. Водночас я підтвердив, що готую місію чеських компаній до України з метою залучення їх до відновлення інфраструктури», – написав Гавлічек.

Він додав, що уряд Чехії посилив інструменти фінансової підтримки бізнесу, який співпрацює з Україною.

Читайте також: Шмигаль обговорив із першим віцепрем’єром Чехії співпрацю в енергетиці та підготовку до зими

Нагадаємо, Чехія уже надала Україні 35 партій енергетичного обладнання.

Як повідомляв Укрінформ, в уряді Чехії провели зустріч із бізнесом, однією з головних тем якої стала підготовка підприємницької місії в Україну.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.