Відбудова
В Україні напрацюють новий, ефективніший механізм відбудови
Відбудова одного об’єкта в Україні триває занадто довго, для пришвидшення усіх процесів її механізм потребує вдосконалення.
На цьому наголосив під час форуму «Відновлення Київщини» голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин, передає Укрінформ.
«Враховуючи усі процедури, аби відбудувати обʼєкт, нам потрібно 763 дні! З яких лише 300 днів – безпосередньо процес будівництва. І це при ідеальному проходженні тендерів та за умови, що підрядник вчасно виконає всі зобовʼязання. Але на практиці так буває не завжди», – зазначив Сухомлин.
Багато питань у суспільства виникає також до прозорості процедур, ціноутворення, вибору підрядників.
За словами Сухомлина, уряд доручив провести поглиблений аналіз моделі, за якою впроваджуються проєкти відбудови, та відпрацювати новий механізм: швидший, зрозумілий, з простими процедурами, які зроблять процес відбудови максимально ефективним.
Як повідомляв Укрінформ, згідно з новим звітом Світового банку про оцінку збитків і потреб, на відновлення України упродовж наступного десятиліття необхідно $524 мільярдів
Фото: Сергій Сухомлин, Facebook
Відбудова
Ще 13 проєктів у межах Програми відновлення України III отримають фінансування
Експертна робоча група розглянула і рекомендувала до фінансування 13 проєктів у прифронтових громадах за спільною з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) Програмою відновлення України ІІІ (транш В).
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
Як наголошують у міністерстві, за результатами засідання рекомендовано до фінансування два проєкти у Закарпатській області – реконструкція корпусу дитячого садка в Ясінянській громаді та реконструкція школи в Ужгородській громаді; шість проєктів у Львівській області – будівництво каналізаційних мереж та захисної споруди у Підберізцівській громаді, реконструкція з добудовою у Камʼянсько-Бузький громаді, реконструкція систем електропостачання та теплопостачання і капремонт лікарні у Львівській громаді, капремонт укриття у навчальному закладі Новояричівської громади.

Також кошти у межах програми отримають п’ять проєктів у Рівненській області – капремонт відділення медичного закладу у Рівненській громаді, реконструкція на очисних спорудах у Корецькій громаді, капремонт приміщень медзакладу у Вараській громаді, капремонт системи опалення у медзакладі Березнівської громади, капремонт протирадіаційного укриття у Радивілівській громаді.

Раніше на засіданні Комісії відібрані до фінансування: п’ять обʼєктів у Кіровоградській області, 12 проєктів у Київській області, сім – в Івано-франківській, п’ять – у Черкаській, сім – у Житомирській області, та п’ять – у Вінницькій області, 14 проєктів – у Полтавській області, дев’ять проєктів у Волинській області, три проєкти у Закарпатській області.

Окремо підтримані 76 проєктів у прифронтових регіонах.
Розгляд проєктів робочою групою триває.
Як повідомлялося, упродовж минулого року Європейський інвестиційний банк фінансово підтримав більш як 2,6 тисячі малих та середніх підприємств в Україні.
Фото: mindev.gov.ua
Відбудова
Нафтогаз представив європейським партнерам план відбудови «Дружби»
У НАК “Нафтогаз України” відбулася зустріч із технічною робочою групою щодо наслідків російської атаки на інфраструктуру нафтопроводу “Дружба”.
Як передає Укрінформ, про це повідомив голова правління компанії Сергій Корецький у Фейсбуці.
“Разом із заступником посла ЄС Гедімінасом Навіцкасом зустрілись з технічною робочою групою. Спільно з керівництвом Укртранснафти детально поінформували партнерів про наслідки російської атаки на інфраструктуру нафтопроводу “Дружба”. Розповіли про поточний стан справ, а також презентували системний план відбудови. Намітили наступні спільні дії”, – написав Корецький.
Він зазначив, що Нафтогаз цінує пропозицію ЄС щодо фінансової та технічної допомоги з відбудови інфраструктурних активів перекачувальної станції Броди відповідно до кращих європейських інженерних та безпекових норм та протидії повторним терористичним атакам.
Як повідомлялося, Євросоюз запропонував Україні сприяння та фінансування для пришвидшення ремонтних робіт на нафтогоні «Дружба» на фоні позиції Угорщини, яка продовжує блокувати кредит ЄС для України та пакет санкцій проти РФ, пов’язуючи ці питання з відновленням транзиту нафти.
Росіяни 27 січня вдарили по енергетичній інфраструктурі на Львівщині. Внаслідок пошкоджень зупинився транзит російської нафти по нафтопроводу “Дружба”. За словами першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики Дениса Шмигаля, внаслідок пожежі була пошкоджена велика частина внутрішнього обладнання нафтопроводу.
Фото: Нафтогаз
Відбудова
Виконавчий директор Реєстру збитків пояснив, чому можуть відхилити заяву
“Процес компенсації починається з Реєстру збитків для України – першого компонента Міжнародного компенсаційного механізму для України, створеного під егідою Ради Європи. Реєстр уже функціонує. Відкрито 16 категорій. Уже подано понад 130 000 заяв, і десятки тисяч із них перевірено на відповідність критеріям та внесено до Реєстру”, – сказав він.
Він також зазначив, що “другим компонентом стане майбутня Компенсаційна комісія, яку також створять під егідою Ради Європи. Конвенцію про її створення вже підписали 35 держав і Європейський Союз. Після набуття чинності Конвенції та початку роботи нової установи, заяви, зареєстровані в Реєстрі, будуть передані до Комісії для прийняття рішень, а сам Реєстр стане основою, на якій вона функціонуватиме. Комісія працюватиме через групи незалежних комісарів, які розглядатимуть заяви, оцінюватимуть докази, визначатимуть, чи дотримано правових критеріїв, і ухвалюватимуть рішення щодо розміру компенсації, якщо це доречно. Водночас не кожна заява обов’язково призведе до виплати компенсації”.
Ключковський пояснив, що заяву можуть відхилити, якщо вона не відповідає встановленим критеріям.
“Наприклад, якщо шкоду не можна пов’язати з агресією РФ проти України, якщо заява виходить за межі мандату Реєстру або майбутньої Комісії, якщо вона взагалі не підлягає компенсації за міжнародним правом, або якщо бракує підтверджуючих доказів. Саме тому важливо подавати заяви ретельно та з максимальною кількістю відповідної інформації й доказів”, – сказав він.
Ключковський наголосив, що “загальний принцип міжнародного права чіткий: Російська Федерація повинна виплатити відшкодування за збитки, завдані її агресією проти України. Цей принцип прямо закріплений у тексті Конвенції про створення Комісії. І хоча джерелом фінансування має бути Росія, конкретні механізми фінансування компенсацій ще мають визначити держави-учасниці в межах ширшої роботи над міжнародним компенсаційним механізмом”.
За його словами, Комісія почне розгляд заяв після запуску своєї роботи.
“Уже досягнуто значного прогресу. Конвенцію підписано, розпочався процес ратифікації. Після набуття чинності та формування керівних органів Комісія розпочне діяльність. Важливо, що Реєстр разом із експертизою Секретаріату та технічними системами стане основою для швидкого запуску роботи Комісії. Масштаб шкоди, завданої війною проти України, є безпрецедентним, і кількість заяв уже дуже велика”, – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, до Міжнародного реєстру збитків можна буде подати заяву про втрату роботи через війну.
-
Усі новини1 тиждень agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Події1 тиждень agoІталійський уряд не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале
-
Одеса1 тиждень agoБратчук пояснив навіщо ЗСУ б’ють по Криму
-
Політика1 тиждень agoПитання про поступки у війні слід ставити Росії, а не Україні
-
Політика1 тиждень agoПрезидентка Бундестагу вшанувала пам’ять полеглих захисників України біля Стіни пам’яті у Києві
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі значно зросте вартість послуг у міських туалетах
-
Суспільство1 тиждень ago“Птахи Мадяра” вдарили по нафтобазі в Криму: уражені автоцистерни Анонси
-
Війна1 тиждень agoУкраїна вже отримала від Німеччини ракети для Patriot
