Connect with us

Події

В Україні оголосили лауреата мистецької премії Малевича

Published

on



Лауреатом мистецької премії імені Казимира Малевича став Станіслав Туріна. Її вручили вперше після п’ятирічної перерви.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.

Станіслав Туріна є художником, літератором, куратором мистецьких проєктів, волонтером, співзасновником ательєнормально – майстерні для митців із синдромом Дауна та без нього.

Він народився у 1988 році в Макіївці. Живе та працює в Києві.

Станіслав закінчив кафедру скла Львівської Національної академії мистецтв. Працює у техніках скла, графіки, скульптури, вишивки та тексту.

Для нього важливими є теми спільноти, часу, простору, стосунків, мінливості, помилки, мови та слова.

Туріну на премію номінував колектив «Метод Фонд».

Читайте також: Оголосили конкурс на щорічні гранти Президента для молодих митців

Премія Малевича заснована Польським інститутом у Києві в партнерстві з Центром сучасного мистецтва «Замок Уяздовський у Варшаві», її ціль – підтримка українських митців та стала співпраця України й Польщі у сфері сучасного мистецтва.

Премія названа на честь митця Казимира Малевича, який мав польське походження та народився в Києві. Нагорода присуджується раз на два роки українським художникам і художницям віком до 45 років, незалежно від місця проживання.

Цьогоріч до конкурсу вперше змогли долучитися мистецькі об’єднання.

Премія відкрита для представників усіх мистецьких дисциплін – головне, аби їхня творчість вирізнялася якістю, оригінальністю, актуальністю та внеском у розвиток сучасного мистецтва.

До Міжнародного журі премії увійшли:

Ярослав Ґодун – голова журі, директор Польського інституту в Києві, радник-посланник Посольства Республіки Польща в Україні;

Ольга Висоцька – директорка Інституту Адама Міцкевича, культурний менеджер і політолог;

Алевтина Кахідзе – художниця, лавреатка Премії Малевича;

Саша Курмаз – митець, лауреат премії Малевича;

Анна Лазар – директорка Центру сучасного мистецтва Замок Уяздовський, кураторка, авторка текстів, перекладачка;

Данієль Музичук – директор Музею мистецтва у Лодзі, куратор низки мистецьких проєктів;

Олеся Островська-Люта – генеральна директорка «Мистецького Арсеналу»;

Тетяна Філевська – креативна директорка Українського інституту;

Моніка Шевчик – директорка галереї «Арсенал» у Білостоці, історикиня мистецтва, кураторка багатьох вистав.

У 2025 році премія Малевича повернулася через п’ять років після перерви.

Серед попередніх лауреатів: 2008 – Алевтина Кахідзе, 2010 – Стас Волязловський, 2012 – Жанна Кадирова, 2014 – Лада Наконечна, 2016 – Микита Кадан, 2018 – Іван Світличний, 2020 – Саша Курмаз.

Усі вони увійдуть до ради лауреатів та лауреаток, яка має гарантувати безперервність ініціативи.

Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії імені Григорія Кочура в 2025 році став Олег Жупанський за переклад з німецької на українську мову збірки поезії Андреаса Гріфіуса «Сльози вітчизни».

Фото: Facebook/Польський інститут



Джерело

Події

Український фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами

Published

on


Повнометражний документальний фільм «Сліди» (Traces), обраний кандидатом від України на премію «Оскар», наприкінці жовтня розпочне тур у США.

Покази відбудуться в межах оскарівської та адвокаційної кампаній стрічки, повідомляє Укрінформ із посиланням на команду фільму.

Стрічка режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк буде представлена на фестивальних і закритих показах. Вони покликані познайомити американську аудиторію з історіями українських жінок, які пережили сексуальне насильство й тортури внаслідок російської агресії та вирішили не мовчати про пережите.

Тим часом, за даними команди фільму, за кілька тижнів жовтня фільм «Сліди» здобув нагороди на світових кінофестивалях. Також у жовтні режисерка Аліса Коваленко й головна героїня стрічки Ірина Довгань відвідали Париж, де взяли участь у серії показів і пресзустрічей для запрошених гостей та членів кіноакадемій.

У Берліні, де в лютому 2026 року розпочався фестивальний шлях «Слідів», стрічку показали на Ukrainian Film Festival Berlin. Фестиваль заснували у 2020 році для популяризації українського кіно в Німеччині.

Також фільм представили на Київському тижні критики в межах фокусної програми «Україна-Швейцарія». Його обрали швейцарські кінокритики. «Сліди» стали єдиною документальною стрічкою у секції, до якої також увійшли «Демони» Наталки Ворожбит і «За перемогу!» Валентина Васяновича.

Серед останніх відзнак фільму – нагорода Checkpoints Award Міжнародного кінофестивалю в Бергені (BIFF), яку присуджують у сфері прав людини у партнерстві з Фондом прав людини імені Рафто. Нею відзначають найкращі документальні фільми про права людини в міжнародному конкурсному відборі. «Сліди» отримали нагороду за глибоко співчутливий і кінематографічний портрет виживання, спільноти та опору.

Ще одну відзнаку стрічка здобула на Unlimited Hope Film Festival у німецькому Бохумі, де її визнали найкращим повнометражним документальним фільмом. Фестиваль присвячений темам прав людини, демократії, різноманіття, виживання та опору геноциду, війнам і несправедливості.

Читайте також: До шорт-листа Європейської кінопремії увійшли п’ять українських стрічок

Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня 2026 року Україна обрала стрічку «Сліди» національним кандидатом на 99-ту премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».

Фото надані командою фільму “Сліди”



Джерело

Continue Reading

Події

Українська ілюстраторка створила айдентику для Болонської виставки дитячої книжки 2027 року

Published

on


Українська ілюстраторка Марія Різак створила візуальну айдентику Болонської виставки дитячої книжки 2027 року: основою дизайну стали шість пейзажів, вишитих вручну.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.







Українська ілюстраторка Марія Різак створила айдентику для Болонської виставки дитячої книжки 2027 року/Фото: bolognachildrensbookfair.com

1 / 9

Різак обрали для роботи над айдентикою після Болонської виставки ілюстраторів 2026 року, де вона стала однією із 75 переможців із 31 країни. Команда італійської дизайн-студії Chialab переглянула роботи учасників виставки та зупинилася на українській художниці через її незвичну техніку, зокрема використання вишивки.

“Її техніка, вишивка й фактури сплітали історії та пейзажі, які нас підкорили”, – зауважили у студії.

Зважаючи на повномасштабну війну в Україні, організатори спершу уточнили, чи зможе ілюстраторка долучитися до роботи. Різак погодилася, і в липні 2026 року її запросили до Болоньї.

Темою айдентики обрали “Пейзаж” (Landscape). Організатори запропонували розглядати її якнайширше – від реалістичних краєвидів до абстрактних, духовних, сільських, гірських і морських пейзажів.

За словами команди Chialab, на вибір теми могли вплинути й війни та прикордонні конфлікти у світі. Для роботи над дизайном учасники мали надати по шість пейзажів, які мають для них особисте значення. Вони розповідали про ці місця, людей, які там живуть, та власні спогади, а потім розрізали зображення й складали з їхніх фрагментів нові краєвиди. Кожен новий пейзаж мав містити щонайменше шість частин.

Спочатку команда розглядала можливість використати образи дому та гнізда як першого простору, в якому людина почувається захищеною. Проте від цієї ідеї відмовилися, оскільки вона не цілком відповідала темі пейзажу та творчій техніці Різак. Згодом ілюстраторка разом з учасницями воркшопу Мариною Лепоре та Луною Перр’є придбали голки, кольорові нитки й п’яльця та почали експериментувати з вишивкою.

Так з’явилася остаточна концепція – шість пейзажів: небо, море, місто, сільська місцевість, ліс і гори.

В останній день воркшопу Різак намалювала на планшеті ескізи шести пейзажів, після чого повернулася до України, щоб вишити їх вручну. На початку вересня готові роботи надійшли до студії Chialab з України. За словами дизайнерів, вишиті зображення змінюють вигляд залежно від освітлення: нитки по-різному відбивають світло, а фактури створюють відчуття об’єму.

Шість пейзажів, переплетених між собою та поєднаних мостами, дорогами, кораблями й залізницями, стали основою айдентики Болонської виставки дитячої книжки 2027 року.

64-та Болонська виставка дитячої книжки відбудеться 5–8 квітня 2027 року в Італії. Почесною гостею стане Польща, яка представить програму виставок, зустрічей і воркшопів, присвячених дитячій літературі та ілюстрації.

Болонська виставка дитячої книжки – міжнародна професійна подія у сфері дитячого книговидання, що відбувається з 1963 року. Вона збирає видавців, письменників, ілюстраторів, літературних агентів і перекладачів із різних країн. У межах виставки проводять Болонську виставку ілюстраторів, яка з 1967 року представляє роботи художників з усього світу.

Читайте також: Українську майстерню «Аґрафка» номінували на премію Астрід Ліндґрен

Як повідомляв Укрінформ, у січні 2026 року Різак стала однією з переможниць 60-ї Болонської виставки ілюстраторів. На конкурс надійшли 20 790 робіт від 4158 художників із 95 країн і регіонів світу. До фіналу увійшли 317 ілюстраторів, серед яких восьмеро українців. Переможцями стали 75 митців із 31 країни. Різак відзначили за вишиту роботу “Зображення 1”, присвячену закарпатському фольклору. Вона зобразила міфічних істот і людей, які співіснують в одному просторі.

У 2025 році переможницею Болонської виставки ілюстраторів стала українська художниця Марія Гайдук із проєктом “Вбиваючи богів”, присвяченим злочинам людини проти природи та тварин. Згодом її також відзначили Міжнародною премією за ілюстрацію Bologna Children’s Book Fair – Fundación SM.

Фото: bolognachildrensbookfair.com



Джерело

Continue Reading

Події

автор найбільшої у світі картини не відновлюватиме її до кінця війни

Published

on


Художник Петро Антип, автор найбільшої у світі картини «Космогонія», вирішив не відновлювати пошкоджену внаслідок російської атаки частину монументального полотна до закінчення війни.

Про це він розповів кореспондентові Укрінформу.

«Поки триває війна, не відновлюватиму “Космогонію”. Поки що вирішили так, а там будемо дивитися», — сказав Антип.

Петро Антип, фото: Суспільне Луцьк

За його словами, про наслідки обстрілу йому повідомили відразу.

«Там згоріло десь 150 квадратів, пошкоджена саме остання частина – “Майбутнє”. Це символічно. Але також символічно, що центральна композиція – “Людина” – залишилася», — додав художник.

Фото: Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків
Фото: Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків

“Космогонія” — наймасштабніший мистецький проєкт в історії сучасного українського та світового живопису. Площа полотна становить близько 2000 квадратних метрів (висота — 10 метрів, ширина — 200 метрів), що робить його найглибшим та найбільшим за площею живописним твором у світі, виконаним одним автором. Написання картини тривало понад півтора року в луцькому Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, процес створення був відкритим для відвідувачів.

Читайте також: В Україні росіяни пошкодили 2138 об’єктів культурної спадщини і 2640 закладів культури

Як повідомляв Укрінформ, увечері 13 жовтня внаслідок падіння уламків російського дрона пошкоджено найбільшу картину світу «Космогонія» в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку.

Перше фото: Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.