Суспільство
В Україні почали діяти нові правила оплати лікарняних
Із 4 квітня застраховані українці матимуть право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах не тільки за основним місцем роботи, а й за сумісництвом.
Про це повідомив Пенсійний фонд України, передає Укрінформ.
Відповідні зміни, ухвалені Законом України від 18 грудня 2024 року №4158-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування», набувають чинності з 4 квітня 2025 року.
Так, внесені зміни до абзацу другого частини першої статті 22 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, якими передбачено надання застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах як за основним місцем роботи (діяльності), так і за місцем роботи за сумісництвом. Обмежень щодо кількості місць роботи за сумісництвом застрахованих осіб, за якими вони мають право отримати страхові виплати, не передбачено.
Наголошується, що зазначена норма застосовуватиметься до страхових випадків, які настануть з 4 квітня 2025 року.
Якщо людина втратила працездатність через нещасний випадок і при цьому перебуває у трудових відносинах з іншим страхувальником (за іншим місцем роботи ніж те, де стався нещасний випадок), такий страхувальник оплачує потерпілому перші 5 днів тимчасової непрацездатності за власні кошти у розмірі 100% середньої зарплати (оподаткованого доходу) незалежно від страхового стажу працівника.
З шостого дня тимчасової непрацездатності фінансування лікарняних здійснюється Пенсійним фондом України.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування. Основні зміни в законі передбачають звільнення релігійніх організацій від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, заміну особистого страхування для посадових осіб природно-заповідного фонду на загальнообов’язкове соціальне страхування, надання право на допомогу з тимчасової непрацездатності та вагітності не тільки за основним місцем роботи, але й за сумісництвом, створення можливості отримання страхових виплат у паперовій чи електронній формі в умовах форс-мажору тощо.
За уточненими даними, чоловік, який помер у лікарні після отриманих унаслідок ракетного удару по Київській області поранень, не був чинним дипломатом.
У Корабельному районі Херсона місцевий житель підірвався на російській вибухівці. Протипіхотна міна типу “Пелюстка” здетонувала в руках чоловіка.
Про це повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Від отриманих травм херсонець помер. Його особу наразі не встановлено.
Протипіхотні міни “Пелюстка” (ПФМ-1) — це вибухові пристрої уповільненої дії, розроблені для ураження живої сили через пошкодження нижніх кінцівок. Завдяки своєму компактному розміру, пластиковому корпусу та специфічній формі, що нагадує дитячу іграшку або листок, вони часто залишаються непоміченими у траві чи на ґрунті. Особлива підступність цих мін полягає в тому, що вони зазвичай розкидаються за допомогою систем дистанційного мінування у великій кількості, а для детонації достатньо найменшого натиску вагою від кількох кілограмів.
Раніше у Херсоні російським обстрілом знищено останній робочий боксерський зал, в якому тренувалися підлітки. Діти та тренер зняли відео в постраждалому приміщенні. Вони розповіли, що о 12-тій годині мали тренуватися, проте застали свій зал у зруйнованому стані.
Тренер та вихованці боксерської секції звернулися до Міжнародного олімпійського комітету із закликом не допускати російських спортсменів до участі в міжнародних змаганнях.
Херсонського лікаря Сергія Дмитрієва, який загинув 2 липня на своєму робочому місці внаслідок цілеспрямованого російського удару по лікарні, президент нагородив посмертно Орденом “За заслуги” III ступеня.
Одеський зоопарк заявляє про фінансові втрати через тривалу інформаційну кампанію навколо діяльності закладу. За словами колишнього директора Ігоря Бєлякова, за останні місяці кількість відвідувачів помітно скоротилася.
Як наслідок, лише від продажу квитків зоопарк недоотримав понад 600 тисяч гривень.
У закладі стверджують, що протягом останніх місяців співробітники змушені постійно відповідати на скарги та проходити численні перевірки. За їхніми словами, це відволікає персонал від основної роботи з тваринами та створює додаткове адміністративне навантаження.
Крім того, у зоопарку зазначають, що через негативний інформаційний фон стало складніше залучати партнерів, спонсорів і ветеринарних фахівців.
Нагадаємо, однією з найактивніших критикинь діяльності Одеського зоопарку була журналістка Анжеліка Карапетян. Після її публікацій навколо закладу неодноразово виникали резонансні ситуації, зокрема щодо умов утримання тварин, загибелі левиці, вимог провести перевірки та закликів до закриття зоопарку.
Останнім гучним епізодом став конфлікт навколо пораненої олениці, яку зоозахисники пропонували перевезти до іншого реабілітаційного центру.
Наразі, за словами представників зоопарку, наступним етапом цього протистояння може стати судовий розгляд.
-
Одеса5 днів agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса6 днів ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Одеса1 тиждень ago
Увечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Події4 дні agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події3 дні agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Суспільство3 дні ago
Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Події3 дні agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини