Connect with us

Суспільство

В Україні почали діяти нові правила оплати лікарняних

Published

on



Із 4 квітня застраховані українці матимуть право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах не тільки за основним місцем роботи, а й за сумісництвом.

Про це повідомив Пенсійний фонд України, передає Укрінформ.

Відповідні зміни, ухвалені Законом України від 18 грудня 2024 року №4158-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування», набувають чинності з 4 квітня 2025 року.

Так, внесені зміни до абзацу другого частини першої статті 22 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, якими передбачено надання застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах як за основним місцем роботи (діяльності), так і за місцем роботи за сумісництвом. Обмежень щодо кількості місць роботи за сумісництвом застрахованих осіб, за якими вони мають право отримати страхові виплати, не передбачено.

Наголошується, що зазначена норма застосовуватиметься до страхових випадків, які настануть з 4 квітня 2025 року.

Якщо людина втратила працездатність через нещасний випадок і при цьому перебуває у трудових відносинах з іншим страхувальником (за іншим місцем роботи ніж те, де стався нещасний випадок), такий страхувальник оплачує потерпілому перші 5 днів тимчасової непрацездатності за власні кошти у розмірі 100% середньої зарплати (оподаткованого доходу) незалежно від страхового стажу працівника.

З шостого дня тимчасової непрацездатності фінансування лікарняних здійснюється Пенсійним фондом України.

Читайте також: Пенсійний фонд у березні перерахує деяким домогосподарствам розмір призначеної субсидії

Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування. Основні зміни в законі передбачають звільнення релігійніх організацій від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, заміну особистого страхування для посадових осіб природно-заповідного фонду на загальнообов’язкове соціальне страхування, надання право на допомогу з тимчасової непрацездатності та вагітності не тільки за основним місцем роботи, але й за сумісництвом, створення можливості отримання страхових виплат у паперовій чи електронній формі в умовах форс-мажору тощо.



Джерело

Суспільство

Лубінець розповів про зустріч із Москальковою у день обміну військовополоненими

Published

on



Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець провів зустріч з російським омбудсманом Тетяною Москальковою, під час якої обговорили повернення цивільних осіб і домовилися продовжити верифікацію зниклих безвісти.

Як передає Укрінформ, про це Лубінець повідомив у Телеграмі.  

“У день обміну військовополоненими вкотре провів робочу зустріч із російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою”, – зазначив омбудсман.

Лубінець і Москалькова обговорили питання повернення цивільних осіб та обмінялися листами від військовополонених для їхніх родичів.

Також вони домовилися продовжувати доставку посилок, щоб їх змогли отримати абсолютно всі військовополонені як на території України, так і в РФ.

Крім того, досягнута домовленість щодо продовження роботи з верифікації осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Читайте також: СБУ показала ексклюзивні кадри із сьогоднішнього обміну полоненими

Лубінець і Москалькова обговорили також низку інших технічних питань, у тому числі повʼязаних із обмінними процесами.

Як повідомляв Укрінформ, 5 лютого Україна повернула з російського полону 150 військових і сімох цивільних

Звільнені військові захищали країну на Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Сумському, Київському напрямках. Більшість потрапили у полон під час оборони Маріуполя. Наймолодшому захиснику виповнилося 23 роки. У полон він потрапив у 19-річному віці під час оборони Маріуполя та був засуджений Росією до “довічного ув’язнення”. Вік найстаршого оборонця – 63 роки.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

За чотири роки ворог втратив пів сотні військової авіації у Криму Анонси

Published

on


06 лютого 2026 р. 09:51

2



ІНФОГРАФІКА: slovoidilo.ua

За майже чотири роки повномасштабної війни росія втратила в окупованому Криму та над Чорним морем понад 50 військових літаків і вертольотів. Кількість уражень різко зросла у 2025 році, однак наймасштабнішим ударом досі залишається атака на авіабазу Саки в Новофедорівці в серпні 2022-го.

Напередодні дванадцятої річниці анексії Криму Слово і діло підрахувало, скільки російських винищувачів і бойових вертольотів було втрачено на півострові та над Чорним морем.

Перший рік війни ознаменувався нищівним ударом по авіабазі Саки поблизу Новофедорівки в серпні 2022 року. Цей аеродром був одним із ключових для російської авіації в Криму. Там базувалися багатоцільові Су-30СМ, фронтові бомбардувальники Су-24М та Су-24МР, транспортні Ил-76 й інша техніка. Саме з цієї бази літаки здійснювали вильоти для ракетних атак по Україні. Під час атаки 9 серпня росія втратила вісім Су-24М і чотири Су-30СМ. Ще один Су-24 був знищений 16 серпня на аеродромі “Гвардійське”. Вартість одного такого літака може сягати близько 6 мільйонів доларів.

У серпні 2023 року Сили оборони України завдали ракетного удару по російському літаку над Чорним морем поблизу острова Зміїний — борт зазнав ушкоджень. А вже у жовтні того ж року російська ППО в Криму збила власний гелікоптер Мі-8, переплутавши його з українським безпілотником. 

У квітні 2024 року на півострові було втрачено гелікоптер Ка-27. У липні українські військові знищили один Су-30СМ та пошкодили ще один такий самий винищувач. У вересні під час спецоперації в Чорному морі бійці ГУР уразили Су-30СМ за допомогою переносного зенітного ракетного комплексу. У грудні неподалік Криму спецпризначенці ГУР, застосувавши морські дрони Magura V5 з ракетним озброєнням, знищили два гелікоптери Мі-8, ще один було пошкоджено.

У 2025 році втрати російської авіації в Криму та поблизу півострова різко зросли.

Протягом року рф втратила 13 гелікоптерів Мі-8 та Мі-24. Чотири з них були знищені під час удару по аеродрому “Кіровське” в червні, два — внаслідок атаки ЗСУ на аеропорт Сімферополя у серпні, ще два — поблизу Сімферополя у вересні, а три — під час рейду бійців ГУР того ж місяця. Також фіксувалися окремі випадки знищення вертольотів без уточнення місця — зокрема, в листопаді було ліквідовано корабельний багатоцільовий гелікоптер Ка-27.

Втрати бойових літаків у 2025 році виглядали так: три Су-30, чотири Су-24, три Су-30СМ, три транспортні Ан-26 та один МіГ-31. Окрім цього, на території військового аеродрому «Кача» в Криму було знищено багатоцільовий винищувач МіГ-29.

Також 21 вересня минулого року спецпідрозділ ГУР знищив у Криму два російські протичовнові літаки-амфібії Бе-12 “Чайка”. 

Наприкинці січня 2026 року Сили оборони України збили російський бомбардувальник над Чорним морем під час атаки на Одещину. Одночасно ворог завдав удару по місту ударними безпілотниками, пошкоджено об’єкт інфраструктури.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

ДТЕК Одещини повідомляє про аварію в енергосистемі

Published

on



ДТЕК Одещини повідомляє про аварію в енергосистемі



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.