Connect with us

Суспільство

В Україні представили флагманські навчальні програми для безбар’єрного відновлення громад

Published

on


Під час конференції «Громади та міста дружні для людей – 2025» відбулася презентація напрацювань двох флагманських навчальних програм, які вже допомагають перетворювати відновлення України на справді безбар’єрний процес.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

Зазначається, що конференція зібрала понад 150 учасників та учасниць – представників міністерств, громад, архітекторів, урбаністів, громадських лідерів та міжнародних партнерів.

Як зауважили у Мінкульті, під час заходу презентували ідеї трансформації культурних просторів, модернізації театрів та музеїв, створення ветеранських і громадських хабів, а також рішення від громад для зручних та доступних маршрутів у містах по всій країні.

Так, Школа універсального дизайну та Школа безбар’єрних маршрутів стали платформою, яка об’єднала фахівців та фахівчинь із різних регіонів.

Вони розробили практичні, реалістичні та потрібні своїм громадам проєкти, що вже незабаром стануть частиною відновлення та розвитку місцевих територій.

Захід відкрили представники державних органів влади та міжнародних партнерів, зокрема, радниця, уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна, заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська та заступниця міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.

У своїх виступах спікери наголосили, що створення безбар’єрного простору — це системна робота, яка потребує об’єднання зусиль держави, громад, фахівців та громадянського суспільства. Зокрема, особливу увагу приділили ролі партнерства з ПРООН у розвиткові інклюзивних практик.

За словами Бондар, універсальний дизайн стає ключовим підходом у розвитку культурних просторів.

Читайте також: Україна працює над забезпеченням безбар’єрного доступу до культурної спадщини – Мінкульт

«Для культурних установ України універсальний дизайн — це не просто про комфорт, а про відкритість, гідність і сучасність. Ми цінуємо наше тривале партнерство з ПРООН, адже саме завдяки таким програмам музеї, театри та бібліотеки отримують реальні інструменти, щоб ставати ближчими до кожної людини. Проєкти, представлені сьогодні, демонструють: саме у час відновлення культура може бути простором, який об’єднує, підтримує й надихає — без бар’єрів і винятків», – зауважила вона.

Цього року три заклади сфери культури приєдналися до програми «Школа універсального дизайну» та вже розпочали впроваджувати безбар’єрні підходи у своїй діяльності.

Так, публічна бібліотека Кролевецької міської ради (Сумська область) виступила активним учасником створення середовища безбар’єрності. Тут проводяться інформаційно-просвітницькі заходи на тему доступності, приміром, «Бібліотека без бар’єрів» для працівників дитячої бібліотеки, що свідчить про готовність закладу працювати на створення комфортного середовища для всіх.

Крім того, Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки вже здійснює серйозні кроки на шляху безбар’єрності, зокрема малу сцену обладнали підйомником, адаптованою вбиральнею, оновленим амфітеатром з універсальним рядом для комфортного перегляду вистав людьми, які пересуваються на кріслах колісних.

Також театр адаптував вистави для людей з порушеннями зору – у репертуарі з’явилися вистави з аудіодискрипцією, серед адаптованих вистав: ерополітична драма за мотивами «Камінного господаря» Лесі Українки «Жага», вистава «Плейлист подорожнього» та химерна вечірка за мотивами «Intermezzo» М. Коцюбинського «Клуб «Зневіра». Це є показником того, що інклюзивність для театру не декларація, а практика.

Читайте також: У Полтаві відкрилася фотовиставка кореспондентки Укрінформу Мирослави Липи «Мрії Супергероїв»

Своєю чергою Національний музей історії України у Другій світовій війні (Київ) – один із провідних, що увійшов до програми – має великий потенціал для створення безбар’єрного простору завдяки своїй масштабній інфраструктурі.

Музей проводив тренінг із безбар’єрності, а також долучився до ініціативи амбасадорів безбар’єрності. Це означає, що заклад активно готується до застосування принципів універсального дизайну й посилення доступності.

Як зауважили у міністерстві, кожен із цих закладів у 2025 році робить крок у бік того, аби культурна інфраструктура стала дійсно відкритою для всіх — незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин.

Також протягом двох панелей громади презентували результати роботи над створенням безбар’єрних туристичних і громадських маршрутів.

У першій частині були представлені Полтава, Львів, Опішня та Славутич, у другій – Вінниця, Рівне, Буча та Тернопіль.

Так, громади продемонстрували практичні кроки, зокрема адаптацію середовища, розробку інклюзивних рішень, навчання команд, залучення людей з різними потребами до оцінювання доступності.

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні Міністерство культури представило дослідження доступності культурних подій та закладів культури.

Фото: Данило Павлов / ПРООН в Україні



Джерело

Суспільство

РФ вчинила наймасовіше викрадення дітей у Європі з часів Другої світової війни

Published

on


Посол України в Нідерландах Андрій Костін заявив, що Росія вчинила наймасовіше викрадення дітей у Європі з часів Другої світової війни.

Про це він сказав у Гаазькому університеті прикладних наук під час виступу на панельній дискусії щодо впливу агресивної війни Росії проти України на дітей та молодь.

“Діти є найбільш уразливими. Вони невинні та не мають жодної можливості захистити себе. І саме вони страждають найбільше. Багато дітей в Україні зазнали поранень. Вони втратили членів родини, були змушені покинути свої домівки або й досі живуть з глибокими емоційними травмами. За нашими даними, 675 дітей були вбиті, 2287 – поранені внаслідок воєнних злочинів Росії. Водночас реальні цифри можуть бути значно вищими, оскільки Україна не має доступу до тимчасово окупованих територій та інших. Росія вчиняє низку злочинів, спрямованих суто проти дітей. Це депортація, примусове вивезення українських дітей до Росії або на окуповані території, а також катування, нелюдське поводження, сексуальне насильство, мілітаризація та агресивні ідеологічні програми, спрямовані на стирання їхньої української ідентичності. Росія вчинила наймасовіше викрадення дітей у Європі з часів Другої світової війни”, – сказав він.

За його словами, у роботі Міністерства юстиції України орієнтовно 20 тисяч випадків можливої депортації чи примусового переміщення українських дітей до Росії або на окуповані території.

“Правда в тому, що лише Росія знає реальну кількість викрадених дітей”, — наголосив Костін.

Він підкреслив, що Росія систематично відмовляється надавати будь-яку інформацію, блокує доступ міжнародних організацій і не допускає ООН чи незалежні місії до місць утримання дітей.

Костін також зазначив, що Україна вибудувала власну систему пошуку та повернення дітей. За підтримки уряду, громадських організацій, волонтерів і міжнародних партнерів 1898 дітей вже повернуто додому станом на 5 грудня 2025 року. Проте ця цифра не означає зменшення кількості викрадених, адже багато з повернутих дітей не входили до списку з 20 тисяч зниклих.

“Ми не можемо зволікати. Треба діяти, адже час іде, і багато дітей були викрадені у дуже ранньому віці. І вони можуть забути, що вони українці. Росія змінює їхні персональні дані й намагається стерти їхню ідентичність”, — наголосив Костін.

Він закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, щоб пришвидшити повернення всіх викрадених українських дітей додому.

Захід було проведено як частину фотовиставки “Втрачений дитячий світ”, що відображає очі та історії українських дітей, чиє життя було зруйноване депортацією, переміщенням та травмами війни. Виставка була представлена Bring Kids Back UA, мета якої привернути увагу до величезної людської ціни конфлікту.






Фотовиставка “Втрачений дитячий світ” у Гаазі / Фото: Ірина Драбок. Укрінформ

Читайте також: Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, яка вимагає від Росії негайно повернути українських дітей

Як повідомляв Укрінформ, судді Міжнародного кримінального суду (МКС) видали ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської дитячої омбудсманки Марії Львової-Бєлової.

Президента РФ та уповноважену президента РФ у справах дитини підозрюють у воєнних злочинах у вигляді незаконних депортації та переміщення населення, зокрема дітей, з окупованої території України, щонайменше з 24 лютого 2022 року.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Росіяни відправили на підвал окупаційного депутата з Херсонщини Анонси

Published

on



Російські окупанти арештували та кинули ”на підвал” 50-річного Руслана Кунгурова — аграрія з села Кучерявоволодимирівка Чаплинської селищної громади Каховського району Херсонщини. 

Про це повідомив Центр журналістських розслідувань з посиланням на власні джерела. 

Кунгуров був ”депутатом” місцевого окупаційного ”совета депутатов” від пропутінської партії ”Единая Россия”. Джерела ЦЖР підтвердили, що Кунгурова не бачили вже понад два тижні. Росіяни нібито звинувачують Кунгурова в махінаціях з компенсацією за неврожай сільгоспкультур, яку виплачує окупаційна влада.

Цей арешт відбувається на тлі великого фінансового конфлікту: в окупаційному ”арбітражному суді” розглядається позов про стягнення майже 13 мільйонів рублів боргу з очолюваного Кунгуровим аграрного ТОВ ”АП Зоря-Юг” на користь російської компанії з Воронезької області. Позивач стверджує, що підприємство Кунгурова не займалось сільським господарством у 2025 році.

Джерела припускають, що після цих подій Кунгуров може втратити контроль над агрофірмою, яка, до слова, до окупації належала громадянам США.

Кунгуров, уродженець Дніпра, з 2013 року є директором ТОВ ”АП Зоря-Юг”. Після окупації він був активним колаборантом: незаконно перереєстрував свої аграрні підприємства в російській юрисдикції, вивозив зерно до Криму, був призначений ”мундєпом” від ”Единой России” та брав активну участь у пропагандистських заходах, зокрема у відкритті ”Юнармії” та бюста радянському політику.

Також, за процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури жителю регіону заочно повідомлено про підозру у займанні посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на окупованих територіях.

Слідство встановило, що підозрюваний добровільно співпрацював з окупаційною владою, виконуючи функції у структурі, створеній агресором для підтримки окупаційного режиму.

39-річний підозрюваний у липні 2022 року добровільно обійняв посаду так званого ”временно исполняющего обязанности специалиста отдела паспортно-визовой службы” у незаконному ”Управлении общественной безопасности ГУ МВД Херсонской области”.


Катерина Глушко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Біляївці повідомили про надану допомогу жертвам обстрілу на суму понад 2,5 млн грн

Published

on


Біляївка: як місто розбудовує надію після 25 травня

Смужка турботи пройшла крізь Біляївку — не героїчна театральність, а буденна організована робота. 25 травня російські дрони завдали удару, пошкодивши десятки будинків. Але те, що сталося потім, стало справжнім тестом на громадянство для міської влади та міжнародної солідарності.

Заступниця міського голови Олена Кравченко виступила на апаратній нараді не з гаслами, а з фактами. Біляївській громаді вдалося залучити 2,5 мільйона гривень підтримки через державні, міжнародні та приватні канали. Це цифри, які мають імена і адреси позаду.

Перша хвиля: реєстрація й облік

Перші кроки виявилися вирішальними. Комісія міськради обійшла 49 домогосподарств, завести офіційні акти про пошкодження — схоже просто, але саме це дало змогу згодом отримувати компенсації від держави й міжнародних фондів. Без акта — без грошей, без допомоги. Чиновники зробили роботу, яку часто не видно: вони записали, виміряли, зафіксували щоб довести, що біда реально існує.

П’ять організацій, одна мета

Міська рада звернулася до п’яти помічників: Товариства Червоного Хреста, Caritas Одеса УГКЦ, ГО “Десяте квітня”, Global Empowerment Mission Ukraine та ГО “Право на захист” разом з УВКБ ООН. Кожна організація взяла на себе чітко визначену функцію — розподіл ролей замість хаотичного паралельного кидання ресурсів в натовп.

Червоний Хрест і “Десяте квітня” першими поспішили з тентами, плівкою та дошками — люди потребували захисту від дощу, який розпочався відразу після удару. Це була екстрена допомога, коли кожна година рахується.

Гроші: швидко і конкретно

УВКБ ООН через ГО “Право на захист” виїжджали до Біляївки двічі. Вони зареєстрували 108 осіб із 47 домогосподарств і протягом кількох тижнів кожен отримав по 10 800 гривень — усього 1,116 мільйона гривень. Гроші летять не назавжди на рахунки чиновників, а потрапляють у руки людям, які знають, як їх витратити.

Додатково міська рада виділила 140 тисяч гривень із місцевого бюджету чотирьом власникам найпошкодженіших будинків — премія за терпіння чи визнання найбільшої потреби, залежить від точки зору.

Матеріалізована турбота

Карітас Одеса УГКЦ вибрала дев’ять домогосподарств з урахуванням уразливості: люди старше 60 років, сім’ї з малими дітьми, люди з інвалідністю. Для них організація не просто привезла матеріали — вона організувала повний цикл ремонту. Робілося повільно через погоду й дефіцит підрядчиків, але завершено.

Global Empowerment Mission Ukraine обстежила 19 будинків і встановила 58 нових металопластикових вікон замість вибитих. Вікно — то не лише захист, то психологічний символ: житло стає жилим знову.

Державна програма: коридор надії з нюансами

Усіх попросили подати заявки на “єВідновлення” — державну програму компенсацій. Міська рада допомагала складати документи. Десять заяв узгодили (дві люди згодом відкликали), за результатом комісія нарахувала 1,312 мільйона гривень. Більшість уже виплачена, залишок ідеть шляхом бюрократії.

Члени комісії не приховують: робота з державною програмою складна, вимагає постійного контролю, щоб роботи виконувалися якісно і вчасно. Це не критика держави, то реальність, яку потрібно знати наступним постраждалим.

Математика солідарності

  • Держава: 1 312 550 гривень
  • Міжнародні фонди (ООН, Caritas, Global Empowerment): матеріали, вікна, ремонт, 1 116 400 гривень
  • Міський бюджет: 140 000 гривень
  • Місцеві благодійці й організації: повільна, невидима робота

Разом: 2,5 мільйона гривень, які перетворилися на тепло в домах, психологічний спокій і впевненість, що громада не залишить тебе наодинці з нещастям.

Біляївка стала прикладом того, як працює справжня допомога — без гайок і парадів, але з точністю й турботою.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.