Події
В Україні спостерігається нова хвиля інтересу до творчості Шекспіра
В Україні після 2014 року спостерігається нова хвиля інтересу до творчості Вільяма Шекспіра.
Про це сказала театрознавиця, докторка мистецтвознавства, професорка Ганна Веселовська під час круглого столу на тему: «ШекспіроБУМ українського театру воєнного часу» в Укрінформі.
“2014 рік був ювілейним для Шекспіра. У всьому світі його широко святкували — це був справжній рік Шекспіра. Ми ж той рік пропустили. І символічно, що хвиля зацікавлення Шекспіром в Україні почалася вже після 2014 року. Тобто ми не йдемо в ногу з рештою світу — ми рухаємось своїм шляхом”, — зазначила Веселовська.
За її словами, до 2014 року в Україні також ставили Шекспіра, причому чимало, однак ці постановки носили радше церемоніальний і статусний характер. Такого живого інтересу глядача, як сьогодні, тоді не було, додала вона.
“На українській сцені сьогодні домінують шекспірівські трагедії та хроніки, тоді як комедій — надзвичайно мало. І навіть коли вони з’являються, часто набувають майже трагічного звучання. Очевидно, з нами щось відбулося: ми відчули, що Шекспір бачить світ так, як бачимо його ми. Він відчуває трагізм нашої ситуації, її затяжність, невизначеність, ту безвихідь, у якій складно дати однозначну відповідь. А саме про це у Шекспіра йдеться дуже багато”, — сказала Веселовська.

За її словами, саме ця емоційна та філософська спорідненість робить Шекспіра близьким не лише митцям і режисерам, які безпосередньо працюють із його текстами, а й багатьом глядачам, які навіть не читали його п’єс, але інтуїтивно відчувають їхній настрій і сенс.
Загалом з 2014 року в театрах України зʼявилося 111 нових вистав за пʼєсами Вільяма Шекспіра, а впродовж 2024 року – 19 нових постановок за його творами.
Цей захід показує декілька маркерів, сказав у вступному слові генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий: «Найперше – наша культура живе і розвивається, не дивлячись на війну, не дивлячись на те, що наш ворог хотів би бачити нас у паніці й стресі. Але нас неможливо нічим знітити і відволікти від головного – від боротьби за Україну».
Другим маркером Череватий назвав те, що український театр дотримується світових трендів і створює постановки за творами загальновизнаних авторів, незважаючи на те, що культура в нашій країні десятиліттями перебувала в російській окупації і стані нав’язування нам дискурсу про меншовартість.
На заході виступили:
- шекспірознавиця Дженіффер Лоу з Лондона, почесна професорка Florida Atlantic University;
- поет, прозаїк, перекладач Юрій Андрухович (Івано-Франківськ);
- генеральний директор-художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, актор Євген Нищук (Київ);
- директор-художній керівник Рівненського обласного академічно музично-драматичного театру Володимир Петрів;
- композитор неоопери-жаху HAMLET Ілля Разумейнко;
- директор Українського шекспірівського фестивалю, генеральний директор-художній керівник Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка Ростислав Держипільський та багато інших спікерів.

«Ми не претендуємо на лаври міжнародного шекспірівського фестивалю, чи шекспірівської конференції, у нас дещо інша стратегічна мета. Ми – національне інформаційне агентство, яке під час війни, під час становлення ідентифікації української культури має говорити з масовим читачем, з українцями зрозумілою мовою і пропагувати українське мистецтво та культуру», – сказала модераторка круглого столу Любов Базів, завідувачка відділу стратегічних комунікацій Укрінформу.
Як повідомлялося, Закарпатський муздрамтеатр поставив трагедію Шекспіра «Річард ІІІ».
Події
«Оскар» за найкращу документалку отримав фільм про російську пропаганду
Фільм “Містер Ніхто проти Путіна” виборов нагороду на цьогорічній церемонії “Оскар” у категорії “Найкращий документальний повнометражний фільм”.
Про це із церемонії нагородження у Лос-Анджелесі повідомляє кореспондент Укрінформу.
Це – документальний фільм спільного датсько-чесько-німецького виробництва про Павла Таланкіна, який працює в школі у шахтарському містечку поблизу Уральських гір та знімає своїх учнів, “документуючи дії адміністрації Путіна, спрямовані на контроль над громадською думкою під час російсько-української війни”.
Всього ж у цій номінації цьогоріч змагалися пʼять стрічок. Крім оголошеного переможця, за «Оскара» боролися: “Рішення Алабами”, “Побач мене у гарному світлі”, “Крізь каміння” та “Ідеальна сусідка”.
Зауважимо, що в цій же категорії висувався фільм українського режисера Мстислава Чернова”2000 метрів до Андріївки”, однак він не увійшов до остаточного списку номінантів на премію.
Як повідомляв Укрінформ, у Лос-Анджелесі журі Академії кінематографічних мистецтв і наук США оголосило переможців 98-ої церемонії однієї з найпрестижніших кінопремій світу “Оскар”.
Фото: flickr.com/Prayitno
Події
В Одесі відбудеться прем’єра балету «Снігова королева»
В Одеському національному академічному театрі опери та балету 27 березня відбудеться прем’єра спектаклю «Снігова королева».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
На сцені театру постане хореографічна історія про Снігову Королеву – балет на музику сучасного фінського композитора Туомаса Кантелінена, який вже створив музику до понад 30 кінострічок, а його «Снігова Королева» вважається справжнім хітом Фінського національного балету.
За словами генеральної директорки-художньої керівниці театру Надії Бабіч, «Снігова Королева» Т. Кантелінена стане ще однією яскравою сторінкою у новітній історії балету Одеської опери та перетворить сцену театру на територію формування нового, сучасного танцю.
На глядачів чекають містичні сміливі образи, відеоінсталяції, світлові ефекти та мінімалістичні декорації. Все це разом дозволяє виставі бути унікальним твором мистецтва.
Як повідомляв Укрінформ, у Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки 20 березня відбудеться прем’єра вистави «Будівничий Сольнес» за п’єсою норвезького драматурга Генріка Ібсена.
Події
Біля Галича археологи виявили колекцію скляних намистин X-XIII століть
На Прикарпатті, у селі Крилос поблизу міста Галич, археологи виявили колекцію скляних намистин X-XIII століть, що слугували прикрасою жінок княжої доби. Артефакти передали до музею.
Про це у Фейсбуці повідомляє Національний заповідник «Давній Галич», передає Укрінформ.
«У Крилосі – серці літописного Галича – виявлено колекцію скляних намистин X-XIII століть, що колись прикрашали жінок княжої доби. Ці маленькі артефакти – мовчазні свідки часу, коли Галич був важливим центром торгівлі між Візантією, Центральною Європою та Сходом… Щиро дякуємо Мар’яні Коваль за передані до музею цінні артефакти», – йдеться у повідомленні заповідника.
Тут зауважили, що смарагдово-зелені, темно-зелені, кобальтово-сині, жовті та білі намистини зберегли на собі сліди століть – патину, іризацію скла та навіть тріщини, які сьогодні допомагають дослідникам розкривати секрети давнього склоробства.
Зазначається, що серед знахідок є велика намистина жовтуватого кольору, ймовірно, з бурштину, а також кам’яна.
За інформацією Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Мар’яна Коваль – молодша наукова співробітниця науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич».
Як повідомляв Укрінформ, біля Галича археологи виявили залишки дороги часів княжої доби.
Фото: Національний заповідник «Давній Галич»
-
Одеса1 тиждень agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Війна1 тиждень agoРосіяни намагаються повністю захопити Покровськ і Мирноград
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи
-
Усі новини1 тиждень agoВартість життя в Італії в 2026 році — житло, продукти, розваги
-
Усі новини6 днів agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Усі новини7 днів agoтоп-3 моделі за результатами тестування (фото)
-
Україна1 тиждень agoКонцерт Квартала 95 – як виглядав Палац Україна 7 березня
-
Війна1 тиждень agoлітаки Ізралю вдарили по бункеру Хаменеї — відео
