Одеські учні декілька днів не ходили до школи через сильні морози. Однак від завтра заклади відновлюють очне навчання. Рішення ухвалили через стабілізацію погодних умов у місті. Водночас школи матимуть право гнучко реагувати на ситуацію з температурою.

Про це повідомила Директорка освіти та науки Одеської міської ради Юлія Філлер.

Реклама

Кінець дистанційки

Заклади загальної середньої освіти в Одесі з 4 лютого працюватимуть в очному форматі. За словами Юлії Філлер, погодні умови дозволяють безпечно відновити навчальний процес у школах. Водночас вона наголошує, що рішення може змінюватися залежно від умов у конкретному закладі. Якщо температурний режим не відповідатиме нормам у класах або в укриттях, керівник школи самостійно визначатиме формат навчання — очний або дистанційний.

Зазначимо, дистанційне навчання в одеських школах тривало два дні — 2 та 3 лютого. Його запровадили через сильні морози. За даними синоптиків, у цей період температура повітря в місті опускалася до мінус 16 градусів.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що у Харкові анонсували відкриття додаткових підземних шкіл. Також ми писали про те, яка мінімальна зарплата завуча школи у 2026 році.

Вночі, 3 лютого, росіяни масовано атакували Україну, зокрема Одещину. Сили ППО знищили десятки ворожих повітряних цілей. Серед них — ударні дрони та крилаті ракети. Оборона півдня вкотре зірвала повітряну атаку противника.

Відео зі збиттям дрона показав речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.

Реклама

Збиття дронів

У небі над Одещиною протиповітряна оборона знищила ворожий безпілотник, що зафіксували бійці добровольчого формування територіальної громади “Одеса”. Крім того, за даними Військово-Морських Сил ЗС України, їхніми силами у складі угруповань було збито 21 ударний безпілотник типу Shahed-136.

“Військово-Морські Сили Збройних Сил України разом із підрозділами інших складових Сил оборони продовжують знищувати ворога на землі, в морі та повітрі!”, — зазначили в ВМС.   

Загалом, станом на ранок 3 лютого 2026 року, протиповітряна оборона півдня України збила або подавила шість крилатих ракет Х-101, а також 55 ворожих безпілотників типів Shahed, “Гербера” та інших. Лише протягом 2 лютого було знищено три розвідувальні та 26 ударних дронів противника.

Нагадаємо, ми повідомляли, про те, куди поцілили росіяни під час нічної атаки на Одещину. Також ми писали про те, скільки цілей збили сили ППО в небі над Україною.

Румунія планує створити сучасну систему виявлення загроз у Чорному морі. Йдеться про захист енергетичної та торгової інфраструктури, зокрема газового проєкту Neptun Deep. Інвестиції охоплять радари, дрони та сенсорні системи. Завершити роботи мають до старту видобутку газу у 2027 році.

Про це повідомляють Reuters.

Реклама

Захист Чорного моря

За словами економічного радника президента Румунії Раду Бурнете, країна зробить ставку на сучасні засоби спостереження, щоб краще контролювати безпекову ситуацію в морі. Інвестиції визначені як пріоритетні та мають бути реалізовані до початку видобутку газу на шельфі. Проєкт Neptun Deep, який належить OMV Petrom та державній компанії Romgaz, має запрацювати у 2027 році. Після цього Румунія може стати найбільшим виробником природного газу в ЄС і нетто-експортером енергоресурсів.

Частину витрат на розвиток оборонних і спостережних можливостей профінансують у межах ініціативи ЄС SAFE. За програмою Румунія може отримати до 16,6 млрд євро у 2026–2030 роках. Умови передбачають виробництво частини оборонної продукції в країні та можливість її експорту.

“Безсумнівно, Румунія повинна інвестувати в сучасні засоби виявлення”, — наголосив він.

Бурнете зазначив, що кошти SAFE допоможуть відновити оборонну промисловість, підтримати економіку та частково переорієнтувати підприємства автомобільної галузі. Він також очікує, що оборонні витрати, запуск газового проєкту та скорочення бюджетного дефіциту прискорять економічне зростання з 2027 року.

Роль портів та моря

Окремо радник наголосив на ролі Чорного моря, Дунаю та порту Констанца. Разом із новими інвестиціями це підвищує привабливість Румунії та може зробити її важливим логістичним хабом для післявоєнного відновлення України. Частину інфраструктурних проєктів, що з’єднають Румунію з Молдовою та Україною, також планують фінансувати за програмою SAFE.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, які судна перебувають у портах окупованого Криму. Також ми писали, що росіяни бояться атак, тому ховають кораблі в портах.