Політика
Відкриття трьох кластерів у переговорах з ЄС не підтримує лише Угорщина
Президент Володимир Зеленський заявив, що відкриття трьох кластерів у переговорах з Євросоюзом підтримають усі члени ЄС, крім однієї країни – Угорщини.
Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«Поставлене завдання на середину літа – підготувати до відкриття технічну готовність трьох кластерів. Це дуже важко. Таке завдання отримала наша команда. Вчора була доповідь Стефанішиної. Вона мені сказала, що ми вважаємо, що до 1 липня ми технічно будемо готові. Вважаємо, що всі будуть нас підтримувати, окрім відповідної країни. Стефанішина була на зустрічах в Угорщині – наша команда їздила, вони говорять. Результату поки що немає», – розповів Зеленський.
Він також відзначив, що опозиційні сили Угорщини провели опитування, яке засвідчило, що 70% угорців виступають за вступ України до Євросоюзу.
«Просто не треба нас втягувати у свої вибори. Він (Віктор Обран – ред.) це робить. Тим, що він нас блокує в ЄС. Врешті-решт ця методика не буде виграшною. Чому? Тому що, все одно люди там за Україну. Як би він їх не накручував. Якийсь відсоток він накрутить, але не можна просто на ненависті постійно перемагати. На мою думку, він робить дуже небезпечні речі», – зазначив Президент.
Як відомо, Угорщина, використовуючи принцип одностайності рішень щодо розширення ЄС, блокує процес початку переговорів про вступ України до ЄС.
Раніше міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час спілкування з журналістами у Варшаві заявив, що Україна розглядає різні варіанти врегулювання питання блокування Угорщиною процесу початку переговорів про вступ до ЄС і розраховує на можливість задіяння для цього європейської дипломатії.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов обговорив з американськими сенаторами підтримку України, перемовний процес та гарантії безпеки.
Як передає Укрінформ, про це Буданов повідомив у Фейсбуці.
“Провів розмову у форматі відеоконференції з головою Комітету Сенату США зі збройних сил Роджером Вікером та членом Комітету Сенату з питань розвідки Майклом Беннетом”, – зазначив Буданов.
За словами Буданова, американські сенатори порушили низку актуальних тем, зосередившись на ключових викликах, з якими Україна стикається на нинішньому етапі протистояння російській агресії, та пріоритетних напрямах двосторонньої співпраці.
“Оцінюючи посилення ударів РФ по тилових містах України, наголосив, що російські обстріли цивільної та критичної інфраструктури є систематичним терором, який не має військової доцільності й принципово не змінює ситуації на фронті. Україна критично залежить від американської допомоги у сфері систем раннього попередження про повітряні загрози для захисту цивільного населення під час зими”, – повідомив Буданов.
Керівник Офісу Президента зауважив, що цінує зусилля США в організації та просуванні переговорного процесу, про що він проінформував американську сторону під час розмови.
“Для досягнення результату необхідно підготувати належні умови, тому Україна очікує на прогрес під час наступного раунду тристоронніх переговорів”, – додав Буданов.
Також він відзначив особливу важливість питань гарантій безпеки для України та зауважив, що будь-яке мирне врегулювання чи припинення бойових дій без чітких безпекових механізмів не гарантуватиме сталого миру. Тому вироблення надійних архітектур безпеки за участю партнерів є одним з основних пріоритетів України.
“Відповідні домовленості слід розглядати не як односторонню благодійність, а як прагматичну інвестицію США у зміцнення оборонних спроможностей і власну безпеку”, – підкреслив Буданов.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що у листопаді можуть відбутися переговори у форматах, які довго обговорюються.
Фото: Кирило Буданов, Facebook
Канада долучиться до надання позики на підтримку України (Ukraine Support Loan), яку ЄС передбачив на 2026–2027 роки, та виділить 500 млн євро.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив премʼєр-міністр Канади Марк Карні під час спільної із президентом Європейської ради Антоніу Коштою пресконференції у Монреалі.
“Наш перший внесок становитиме 500 млн євро”, – відповів Карні на запитання про те, яким чином Канада бачить свою участь у наданні позики на підтримку України (Ukraine Support Loan).
За словами Карні, ця позика – “важливий та ефективний механізм, що використовує заморожені кошти для надання дуже потрібної Україні допомоги”.
“Йдеться, звісно, і про суттєву підтримку оборони та відбудови України. Ми поговорили й про ширші фінансові та безпекові потреби України”, – зазначив премʼєр Канади.
Своєю чергою Кошта подякував Канаді за рішення долучитися до цієї позики. “Це – потужний сигнал нашої довготривалої спільної відданості Україні”, – наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ: за підсумками саміту в Монреалі Канада та ЄС зобов’язалися й надалі посилювати тиск на Росію й підтримувати Україну, в тому числі у реформах та євроатлантичній інтеграції.
Фото Укрінформу можна купити тут
Українські удари по легітимних військових цілях на території РФ слід розглядати як відповідь на російський терор проти цивільного населення та умисні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України.
Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий на брифінгу в п’ятницю, 30 жовтня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Тихий наголосив, що внаслідок російських атак лише протягом останніх днів у Дніпрі загинули 15 людей, у Кременчуці – троє, у Чернігові – двоє 15-річних дівчат, в Ізюмі на Харківщині – четверо, у селі Біленькому на Запоріжжі – двоє. Також росіяни атакували житлову забудову в Києві, громадський транспорт у Запоріжжі та цивільне підприємство в Лозовій на Харківщині.
Окремо речник МЗС навів дані про удари по енергетичній інфраструктурі. Зокрема, за 29–30 жовтня російські ракети й дрони пошкодили щонайменше чотири енергооб’єкти у Київській, Дніпропетровській та Полтавській областях. Зокрема, були уражені підстанції, трансформатори та об’єкти нафтопереробки. Через атаки без електропостачання залишилися 350 тисяч абонентів.
«Я називаю вам ці цифри, тому що це реальність, в якій ми існуємо, і вся подальша зовнішньополітична наша діяльність, і всі новини мають розглядатися з точки зору цієї реальності. Тому будь-які новини про ураження Україною легітимних законних військових цілей на території Російської Федерації треба приймати як відповідь на цей терор, який відбувається», — сказав речник МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, у п’ятницю, 30 жовтня, росіяни вдарили по одному з торговельних центрів Харкова, постраждали четверо жінок.
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса5 днів ago
Графіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна4 дні agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна5 днів agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Війна1 тиждень agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Усі новини1 тиждень agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…