Таку думку в коментарі Укрінформу висловив політолог, партнер агенції з комунікацій та урядових зв’язків GOOD POLITICS Максим Джигун.

«Американці здизайнували цю ситуацію таким чином, щоб в України не було простого виходу із ситуації», – зазначив політолог.

За його словами, таким чином Вашингтон намагається спонукати Україну до деескалації на фронті без відповідних кроків з боку Російської Федерації.

Джигун вважає, що Києву варто діяти прагматично та продовжувати діалог з американською адміністрацією, пояснюючи, що послаблення санкцій проти російського нафтового сектору не обов’язково призведе до зниження цін на пальне. А будь-які домовленості про деескалацію, на його думку, мають передбачати взаємність.

«Україна готова до деескалаційних заходів, зокрема не бити по російських НПЗ, але обійтися, скажімо, неударами Росії по українських НПЗ, яких у нас лише один і той в дуже складному стані зараз, – точно для нас неприйнятна історія», – наголосив політолог.

Він також зауважив, що Україні важливо фіксувати російські атаки на енергетичну інфраструктуру, аби мати докази того, хто порушує можливі домовленості про припинення ударів.

«Потрібно просто очікувати, коли Росія буде завдавати ударів по українському енергосектору, щоб, завдаючи ударів у відповідь, мати аргумент, що це не Україна порушила перемир’я», – сказав Джигун.

Також політолог пояснив навіщо Трампу тиснути на Україну.

«Ми вже побачили ключову причину, через яку Трамп робить ці кроки зараз. Він хоче позбавитися власної відповідальності за неуспіх у війні з Іраном і шалене зростання цін на пальне в усьому світі і перекласти її на Україну», – запевнив Джигун.

За його словами, ця стратегія Трампа розрахована на його радикальних прихильників, які не сприймають раціональні аргументи, не мають критичного погляду на ситуацію і будуть вірити, що Трамп був в усьому правий і це українці зробили щось не так. Однак, додав політолог, це не допоможе американському лідеру на проміжних виборах до Конгресу.

«Справа в тому, що ця стратегія не працює на користь Трампа, і соціологія за останні кілька днів після тих його заяв не показала збільшення шансів на перемогу чи то в Палаті представників, чи то в Сенаті республіканської більшості», – зауважив політолог.

Насамкінець Джигун наголосив, що Україна не може ставити власне виживання в залежність від прагнення зберегти прихильність американського президента.

«Коли питання стоїть між власним виживанням і спробою сподобатися Трампу, то очевидно, що ставка буде зроблена точно не на американського президента», – підсумував Джигун.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Зеленський заявив, що з моменту оголошення Трампом «енергетичного перемир’я» Україна не била по нафтопереробці РФ.

Раніше Президент США заявив, що оголошене ним енергетичне перемир’я між Україною та Росією порушили обидві сторони.

Фото: Білий Дім

Як передає Укрінформ, про це він в інтерв’ю BBC News Україна.

«Так от, проблема була в тому, що якраз міністр оборони проводив закупівлю певних видів озброєння, в першу чергу дронів, і віддавав перевагу певним видам цих дронів, ігноруючи потреби армії, які надавались Генеральним штабом», – сказав Сирський.

За його словами, потреби армії визначає Генеральний штаб на підставі заявок, які надходять із військ. Під час планування закупівель вивчають тенденції застосування озброєння, його ефективність і необхідність для війська. Відповідно до цих потреб формують план закупівель і фінансування.

Сирський водночас зауважив, що через розбіжності між закупівлями та реальними потребами військ виник значний дисбаланс, зокрема щодо наземних роботизованих платформ.

«Ми постачали п’ять-шість відсотків, це стосувалось далекобійних боєприпасів, наприклад для артилерії. Тобто от в цьому була проблема. Звичайно, це питання розглядалося на ставках, от в чому в нас були непорозуміння», – пояснив колишній головнокомандувач.

Він наголосив, що проблема полягала не в самій закупівлі дронів, а в нерівномірному розподілі коштів на забезпечення армії. За його словами, військовий бюджет розподіляється Генеральним штабом і погоджується з відповідними структурами та Міністерством оборони. Фінансування має забезпечувати синхронні закупівлі різних видів необхідного військам озброєння й техніки.

«А він (ексміністр оборони Михайло Федоров – ред.) робив такий перекіс, тобто він вважав, що він краще знає наші потреби, що можна не звертати уваги на наші потреби, і він фінансував, наприклад, дрони на весь рік. А закупка, наприклад, тих же НРК або інших зазначених видів, вона не проводилась, і виходив дефіцит», – стверджує Сирський.

Він додав, що фронт має забезпечуватися збалансовано. Окрім безпілотників, військам потрібні наземні роботизовані комплекси (НРК), пікапи, мотоцикли, квадроцикли, багі та ударні безпілотники. Водночас закупівлі й постачання озброєння потребують часу, оскільки між фінансуванням і виробництвом є затримка.

За словами Сирського, проблеми виникали й з постачанням самих дронів, які не надходили в повному обсязі. «От суть проблеми була – не враховувалися інтереси військ, от конфліктна ситуація в чому була», – заявив він.

Сирський також заперечив, що висував Федорову ультиматуми, про які той заявляв, пояснюючи обставини звільнення.

«Та ні, ніяких, я взагалі на фронті в цей час був. Я дізнався, коли він сказав, що я якісь там ультиматуми робив, я якраз перебував на Лиманському напрямку і був на командному пункті однієї з бригад, коли я це почув», – розповів колишній головнокомандувач.

Коментуючи слова Президента Володимира Зеленського про те, що військові відповідають за операції на полі бою, а Міністерство оборони – за забезпечення, Сирський заявив, що вже пояснив причини непорозумінь і не має наміру повертатися до цього питання.

«Право звільняти з посади – це право Президента, він прийняв відповідне рішення. Його рішення абсолютно в межах його повноважень», – сказав він.

Сирський також прокоментував протести, які почалися після звільнення Федорова, серед вимог учасників яких було і його звільнення. За словами колишнього головнокомандувача, на той час він перебував на фронті й не розумів, чому ситуацію пояснювали конфліктами та ультиматумами.

«Це рішення Президента, його повноваження, він звільняє з посади, я ж не виводив людей на вулиці. Я отримував рішення Президента, він переговорив, зрозуміло все. Тобто кожний повинен мати свою гідність. І розуміння», – підсумував колишній головнокомандувач.

Як повідомляв Укрінформ, 22 липня Сирський заявив, що залишає посаду головнокомандувача ЗСУ, яку обіймав майже 2,5 роки, та підбив підсумки своєї роботи на посаді.

Фото: ОП

В інтересах країн Чорноморського регіону та ЄС – працювати над мораторієм на атаки на торговельні судна, зокрема для забезпечення безпеки перевезень українського зерна.