В Одесі та частині Одеського району 15 вересня можливі короткочасні перебої з електропостачанням. Енергетики проводитимуть термінові роботи протягом дня. Перерви можуть тривати до години, а під час повітряної тривоги роботи можуть затягнутися. Через це тимчасові перебої можливі також на окремих важливих об’єктах.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням не ДТЕК.

Реклама

Термінові роботи

У вівторок, 15 вересня, ДТЕК Одеські електромережі проводитиме термінові роботи. Вони триватимуть із 08:00 до 17:00. У цей час у частині Одеського району області, зокрема в Одесі, можливі короткочасні відключення електропостачання. За попередженням енергетиків, світло можуть вимикати на період до однієї години. Також можливі тимчасові перебої в роботі об’єктів критичної інфраструктури.

Якщо під час робіт оголосять повітряну тривогу, їхні терміни можуть подовжити. Енергетики зазначили, що докладатимуть усіх зусиль для якнайшвидшого відновлення електропостачання.

Як дізнатися, коли з’явиться електроенергія

Дізнатися, коли з’явиться світло, можна кількома способами:

• сайту ДТЕК Одеські електромережі  (розділ “Відсутня електроенергія?”);
• чат-бота у Telegram;
• приватних повідомлень у Facebook;
• подати заявку на сайті ДТЕК.

Тариф на електроенергію

У вересні 2026 року тариф на електроенергію для побутових споживачів в Одесі не змінився. За один кВт·год одесити платять 4,32 грн. Окремого тарифу для Одеси чи Одеської області немає — ціна встановлюється на загальнодержавному рівні.

Власники двозонних лічильників можуть платити за світло вдвічі менше у нічні години. З 23:00 до 07:00 діє тариф 2,16 грн за кВт·год, тоді як в інший час електроенергія коштує 4,32 грн за кВт·год.

Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч на 1 вересня РФ масовано атакувала Одесу та область ракетами й дронами. Під ударом опинилася цивільна інфраструктура. Внаслідок атаки є пошкодження. Зокрема, пошкоджено Одеську ТЕЦ. Атака спричинила наслідки для цивільних об’єктів міста та області. Інформацію уточнюють відповідні служби. Відомо, що роботи на об’єктах тривають.

Також Новини.LIVE писали, що у ніч проти 22 серпня російські війська під час масованої атаки завдали ударів по енергетичній інфраструктурі Одеської області. Значних пошкоджень зазнали кілька об’єктів ДТЕК. Через наслідки обстрілу є перебої в роботі критичної інфраструктури. Деякі райони наразі й без води.

Вночі Одещина знову опинилася під масованою атакою. Удар пошкодив цивільну інфраструктуру, житлові будинки, гаражі та автомобілі. На одному зі складських об’єктів виникла пожежа. Наслідки ліквідовують.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.

Реклама

Наслідки удару

Внаслідок ворожого удару пошкоджено складську будівлю, яка не експлуатується. Після атаки там виникла пожежа. Також пошкоджені дахи, фасади та вікна трьох приватних житлових будинків. Унаслідок вибухів постраждали 10 приватних гаражів та два легкові автомобілі. Загоряння на них не сталося. На щастя, загиблих і постраждалих немає.

Робота рятувальників

На місцях працюють рятувальники та інші відповідні служби. До ліквідації наслідків атаки залучили понад 50 працівників ДСНС. Роботи з ліквідації наслідків ворожого удару тривають.

Що відомо про атаку

Першу дронову загрозу на Одещині оголосили о 1:04 в Одеському районі. Уже о 1:07 Повітряні сили повідомили про безпілотник в акваторії Чорного моря, який рухався у напрямку Чорноморська. Відбій у районі оголосили о 1:15.

О 2:08 дронову загрозу оголосили у Білгород-Дністровському та Болградському районах. На Болградщині о 2:53 повідомили про рух БпЛА в напрямку Татарбунарів, Сарати та Арциза. О 2:45 там також повторно оголосили тривогу. О 2:59 загроза поширилася на Ізмаїльський район.

О 4:12 дронову загрозу знову оголосили в Одеському районі. Для Білгород-Дністровського, Болградського, Ізмаїльського та Одеського районів основний відбій прозвучав о 5:54.

Але вже о 6:15 в Одеському районі знову оголосили тривогу через БпЛА. Її скасували о 7:07. Після цього о 7:11 дронову загрозу оголосили у Білгород-Дністровському районі, вона тривала до 07:47.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія системно атакує портову інфраструктуру та цивільне судноплавство в Чорному морі. Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково знищено понад 1000 об’єктів портової інфраструктури та більше ніж 200 цивільних суден. 

Також Новини.LIVE писали, що росіяни під час масованої атаки на Одещину пошкодили цивільне судно. Ударний безпілотник влучив у морський пошуково-рятувальний буксир “Сапфір”, який перебував в одному з портів регіону. Попередньо, люди не постраждали.

День міста Одеси пропонують залишити 2 вересня, хоча дискусії про вік міста та дату його заснування тривають. Олег Кіпер вважає, що остаточний рік мають визначити історики за документами. Водночас він закликав не перетворювати дату святкування на нову лінію поділу серед одеситів і всієї громади міста.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.

Реклама

Дата святкування

Очільник Одеської ОВА Олег Кіпер під час виїзного засідання комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики заявив, що День міста варто й надалі відзначати 2 вересня. Водночас він наголосив, що справжній вік Одеси та рік її фактичного заснування мають визначити історики. На його думку, під час цього дослідження потрібно спиратися на документи та підтверджені факти, а не на імперські міфи.

Кіпер також закликав не робити дату Дня міста новою причиною для суспільного протистояння. За його словами, 2 вересня — дата, до якої звикли одесити.

“Десятиріччями Росія нав’язувала нам міфи, переписувала нашу історію, просувала власну пропаганду та витісняла українську мову і культуру. Саме тому для нас принципово важливо зміцнювати український культурний та інформаційний простір, розширювати присутність української мови, підтримувати національні медіа та очищати публічний простір від імперської спадщини”, — заявив Кіпер.

Наратив про Катерину

Дискусія стосується не лише дати святкування, а й самої історії Одеси. В ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE співкерівник археологічної експедиції Андрій Красножон розповів, що, твердження про те, що саме Катерина II заснувала Одесу, не виникло за її життя. Історик зазначає, що цей наратив сформувався вже у XIX столітті, приблизно у 1837 році, за часів князя Михайла Воронцова.

Красножон наголошує, що навіть у XIX столітті цю версію не сприймали як беззаперечний історичний факт. За його словами, у професійному середовищі до неї ставилися скептично, а дату заснування святкували лише кілька разів.

“Цей наратив, так званий, з’явився за часів Воронцова аж в 1837 році. І до нього самі російські професори і одесити ставилися неважливо. Ми бачимо це по спогадах численних XIX століття”, — розповів історик.

Порт Хаджибей

Окремо історик звертає увагу на документи Катерини II. За його словами, в указі імператриці йдеться про будівництво порту в Хаджибеї, тобто населений пункт уже існував до початку будівництва нової портової інфраструктури. Саме тому, вважає Красножон, називати Катерину засновницею міста некоректно. Імператриці вже було відоме існування Хаджибея, а її рішення стосувалося розвитку порту.

“Вона дуже здивувалася б, якби почула, що їй разом з Дерібасом і Деволаном приписують заснування Одеси. Яка засновниця Одеси, коли вона у своєму декреті пише: в місті Хаджибей побудувати порт? Місто Хаджибей в її власному уявленні вже існувало”, — зазначив Красножон.

За словами історика, Хаджибей був відомий ще до переходу території під контроль Російської імперії. Водночас точний час виникнення міста поки не можна назвати остаточно встановленим.

Фортеця Хаджибей

Красножон також розповів про те, як образ Хаджибея змінювався в радянський період. За його словами, радянська влада не могла просто заперечити існування Хаджибея, адже про нього писали ще в російській історіографії та документах XVIII–XIX століть. Зокрема, історик згадує Хаджибейську фортецю, яка фігурувала в історичних працях. У 1889 році в Одесі навіть видали ювілейне дослідження, присвячене століттю взяття Хаджибея. Сам факт існування фортеці та її захоплення Дерибасом не зникав із російської та радянської історіографії.

За словами Красножона, натомість змінювався інший акцент — Хаджибей почали подавати не як місто, а як маленьке поселення.

“Не можна скасувати Хаджибей, а що тоді брав Дерибас? А от скасувати місто можна. І таким чином було негласно зафіксовано в радянській історіографії переважно, що так, було щось тут османське, але не місто, навіть не містечко. Селище, чотири хати татарські, напівземлянки”, — пояснив історик.

Місто біля моря

Водночас у документах XVIII століття Хаджибей називали містом або містечком. Красножон посилається на картографічні матеріали та описи того часу, зокрема роботи Ісленєва та Деволана. Тому, за словами історика, сучасники сприймали Хаджибей як невелике місто. Інше питання — коли саме він сформувався як населений пункт. Це вже потребує подальшого археологічного дослідження.

“З точки зору нормативів кінця XVIII століття, як російських, так і османських, це було невеличке місто, яке тут існувало від якихось часів. Від XVI століття або XVII — це вже справа археологів. Але ж сучасники сприймали його як місто”, — сказав Красножон.

Перебудування Хаджибея

Після переходу Хаджибея під контроль Російської імперії місто не виникло на порожньому місці. За словами Красножона, його перебудували, змінили планування, розвинули гавань і звели великі кам’яні моли. Це суттєво збільшило масштаби торгівлі. Водночас основна логіка розвитку території через порт збереглася: український степ постачав зерно, а море давало можливість відправляти його далі.

“Російська імперія все перебудувала, зробила нове планування, інтегрувала морську гавань під свою технологічну на той час спроможність, відбудувала великі кам’яні моли і почалася набагато більша за інтенсивністю торгівля”, — розповів історик.

Перейменування Одеси

Ще один важливий момент стосується самої назви міста. Красножон зазначає, що після захоплення Хаджибея у 1789 році російська влада не перейменувала його одразу. За словами історика, до 1795 року населений пункт продовжував називатися Хаджибеєм. При цьому чіткого наказу про перейменування на Одесу, за його словами, немає.

“Від 1789, як вони його захопили, до 1795, під російською владою, це місто продовжувало зберігати османську старовинну назву. Лише потім воно ніби було перейменовано на Одесу, хоча немає ніяких наказів цього приводу”, — зазначив Красножон.

Історичні розкопки

Тому питання про вік Одеси не зводиться лише до вибору між двома датами. Йдеться про те, що саме вважати початком історії міста — появу першого поселення, існування Хаджибея як міста чи масштабну перебудову та розвиток порту наприкінці XVIII століття. Красножон наголошує, що остаточні висновки мають спиратися на документи й археологічні знахідки. Для цього, зокрема, потрібні дослідження залишків Хаджибейської фортеці.

“Тут треба чітко розставляти акценти. Для того, аби побачити залишки фортеці Хаджибей, потрібно гроші”, — наголосив історик.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі пропонують переглянути офіційну дату заснування міста. Наразі нею вважається 2 вересня 1794 року, однак військові вважають такий відлік пов’язаним із російською імперською історією. Вони нагадали про давніші згадки про поселення на території сучасної Одеси та закликали провести фахове обговорення.

Також Новини.LIVE писали, що раніше на Приморському бульварі науковці вилучили понад тисячу артефактів в хронологічному діапазоні від античності до періоду окупації Одеси. За 2.5 місяці робіт на алеях і площі біля Дюка закладено близько 10 шурфів (вертикальна гірнича виробка) і 3 розкопу.