Новина про намір одеської влади взяти кредит на суму понад 600 мільйонів гривень під 16,5% викликає гостру тривогу — не лише через розмір суми чи невигідні умови, а передусім через контекст, у якому це відбувається. Бо в мирний час — це було б одне. Але у воєнний — зовсім інше.

Почнемо з того, що кредити самі по собі не є злом. У сучасній фінансовій практиці позики — це інструмент розвитку. Їх беруть для реалізації інфраструктурних проєктів, модернізації транспорту, утеплення будинків, будівництва нових шкіл і лікарень. І в багатьох випадках це розумна інвестиція в майбутнє міста, якщо все прозоро, прораховано й під контроль громадськості.

Проте в умовах повномасштабної війни, коли економіка країни балансує на межі витривалості, будь-яке боргове навантаження повинне бути виправданим до останньої копійки. Коли бюджети всіх рівнів тріщать по швах, а зовнішні й внутрішні ризики зростають щодня — залучення кредиту під такі відсотки перетворюється на прямий фінансовий тягар для наступних років.

Особливо неприємно, що цю ініціативу просуває мер Геннадій Труханов — людина, яка роками критикувала своїх попередників за практику кредитування. Сьогодні він не лише йде тим самим шляхом, а й робить це за гірших умов. Це викликає логічне питання: якщо тоді кредити були “злом”, то чому тепер вони стали “порятунком”?

Крім того, сама необхідність звертатися до кредитів у серпні (!) свідчить про серйозні прорахунки в бюджетному плануванні. Міський бюджет має бути збалансованим і стратегічно сформованим. Якщо вже через кілька місяців після його ухвалення виявляється, що грошей бракує на критичні потреби — це або недбалість, або маніпуляція, щоб створити штучну “дірку” і під неї взяти кошти.

І тут ми підходимо до найголовнішого: таймінг. Вибори наближаються? Тоді дуже ймовірно, що цей кредит потрібен не для розвитку міста, а для показових ремонтів, тендерів, підрядів “своїм” компаніям. Бо, як показує практика, асфальт кладуть саме перед виборами.

Натомість реальні потреби міста — це стабільність, прозорість та стратегічне управління. Не кулуарні рішення, не борги, за які доведеться платити нашим дітям, а публічна дискусія й відповідальність перед громадою.

Одеса заслуговує на більше, ніж політичні “схеми” під красивим соусом “порятунку бюджету”.

Валерій Болган

Публікації у розділі “Блоги”
відображають винятково
точку зору автора. Позиція редакції Інтента може не збігатися з позицією автора.

В Одессе оцифруют помещение настоящего символа города — академического театра Оперы и балета. Благодаря этому проекту туристы смогут посетить учреждение из любой точки мира.

Об этом сообщает Одесская мэрия.

Реклама

Оцифрованный оперный театр

В августе 2025 года в нашем городе стартовал масштабный культурно-цифровой проект “Наследие. Digital. Odesa Opera House”. Он финансируется Украинским культурным фондом и предусматривает оцифровку здания Одесского национального академического театра оперы и балета.

В рамках первого этапа реализации проекта уже осуществлено:

• лазерное 3D-сканирование более 1100 точек здания театра (включая фасады, балконы, лестницы, служебные помещения),
• создание более 4000 высококачественных снимков деталей интерьера для 3D-моделирования,
• панорамную съемку и подготовку виртуального тура.

Исполнителем технической части проекта стала львовская команда “Skeiron”.

Виртуальные экскурсии по Оперному — каким образом

С помощью оцифровки помещений планируют создать виртуальную экскурсию по одесскому Оперному театру. Это позволит из любой точки мира прогуляться по символу нашего города. Презентация результатов проекта запланирована на сентябрь 2025 года.

Напомним, недавно мы писали о создании виртуальной модели катакомб под нашим городом. А также об отреставрированной двери Одесского художественного музея.

В Одесі проведуть конкурс на скульптора, який створить пам’ятник Лесі Українці у сквері Космонавтів. Його переможець отримає 140 тис. грн премії з бюджету міста.

Про це повідомляє Одеська міська рада.

Реклама

Конкурс на пам’ятник

Виконавчий комітет Одеської міськради оголосив всеукраїнський конкурс на проєкт пам’ятника Лесі Українці у сквері Космонавтів. У планах також облаштування території навколо майбутнього об’єкту.

Слід зазначити, що цей сквер вже найближчим часом також матиме ім’я письменниці. Це рішення ухвалили члени історико-топонімічної комісії та виконком. Остаточно крапку у питанні з перейменуванням буде поставлено на найближчій сесії міської ради.

Конкурс триватиме з 29 вересня 2025 року до 30 січня 2026 року. Зазначається, що участь можуть брати архітектори, скульптори, дизайнери, студенти та колективи з досвідом монументального мистецтва.

Які вимоги на премії

Проєктні пропозиції учасників конкурсу мають містити:

• ситуаційний план у масштабі 1:2000;
• генеральний план у масштабі 1:500;
• планувальний макет 1:500; 
• план благоустрою прилеглої території у масштабі 1:250; 
• художньо-пластичне рішення пам’ятника Лесі Українці;
• макет пам’ятника у зменшеному масштабі 1:10;
• метрову модель скульптури у гіпсі;
• основні креслення пам’ятника;
• перспективу (масштаб довільний);
• загальний зовнішній вигляд пам’ятника та прилеглої території;
• пояснювальну записку із роз’ясненням архітектурно-планувальної ідеї  та архітектурних рішень, застосованих технологій і матеріалів. 

Премія за перше місце складатиме 140 тис. грн, за друге — 105 тис. грн, а за трктє — 70 тис. грн. Ще 35 тис. грн — заохочувальний бонус. Загальний бюджет конкурсу сягає 350 тис. грн.

Нагадаємо, нещодавно ми писали про те, що пам’ятник Утьосову в Одесі облили фарбою вандали. А також про знищення тіні Пушкіна у нашому місті.