Суспільство
Заклади освіти намагаються не афішувати випадки булінгу як учнів, так і вчителів
Заклади освіти намагаються не афішувати випадки булінгу як школярів, так і вчителів.
Про це у коментарі Укрінформу заявила освітня омбудсменка Надія Лещик.
«Досить часто керівництво шкіл намагається замовчати й приховати випадки булінгу. Це відбувається як у випадку булінгу між учнями, булінгу щодо вчителя, так і булінгу, де кривдником виступає педагог. Якщо говорити про випадки, де педагогічні працівники виступають кривдниками, зазвичай, вони звільняються за власним бажанням або за згодою сторін. Хоча я бачу, що керівники наважуються застосовувати таке дисциплінарне стягнення, як догана щодо таких працівників. А в окремих випадках – звільнення за аморальний вчинок. Я підтримую таке швидке і дієве реагування, тому що затягування реагування лише погіршує ситуацію», – зазначила Лещик.
Вона зауважила, що кількість звернень щодо булінгу дітей до Служби освітнього омбудсмена збільшується. У 2025 році Служба освітнього омбудсмена отримала 165 звернень щодо жорстокого поводження, зокрема булінгу, дискримінації в закладах освіти.
А у 2026 році, станом на 25 березня, було вже 66 таких звернень.
«До нас звертаються батьки, здобувачі освіти, мені дуже прикро, що педагоги проявляють насильство щодо дітей і є приклади неприпустимої поведінки. Не можу сказати, що їх дуже багато, але є. Ми бачимо ці гучні справи, хоча зараз важко сказати, чи це пов’язано із загальним збільшенням кількості випадків, чи просто про такі випадки вже не бояться говорити. Можу припустити, що причинами можуть бути некваліфіковані вчителі, психологічний стан вчителів, професійне вигорання. Тому що психологічний стан як у вчителів, так і в учнів, батьків також доволі нестабільний», – зазначила омбудсменка.
Вона наголосила, що керівники закладів освіти зобов’язані реагувати на випадки булінгу, якщо вони трапляються.
«Має бути проведене службове розслідування й скликана комісія з випадків насильства і жорстокого поводження, зокрема булінгу, мають бути розглянуті всі факти. Крім того, що директор закладу освіти має скликати комісію, він також повинен оперативно повідомити про цей випадок поліції», – зауважила Лещик.
Якщо керівник закладу освіти не відреагував на випадок булінгу, не повідомив поліцію, то на нього можуть скласти адмінпротокол, передати його до суду, і керівник буде оштрафований, додала вона.
Також, за словами Лещик, батьки мають право і можуть подати заяву до поліції щодо дій педагога у випадку булінгу дитини. Поліція має розслідувати цю справу і вже тоді передавати до суду.
Відповідаючи на запитання про те, чи звертаються до Служби освітнього омбудсмена вчителі щодо мобінгу з боку керівництва або булінгу з боку учнів, Лещик зауважила, що такі звернення є, але щодо булінгу їх суттєво менше.
«Кількість офіційних звернень від вчителів суттєво менша. Це одиниці звернень, коли вчителі скаржаться на дії учнів чи батьків. Хоча в соцмережах багато вчителів на це скаржаться, але вони не наважуються довести це до логічного завершення – подавати скарги, звертатися до поліції та до суду. Особливо це стосується, зокрема, скарг на керівництво закладів освіти. І я … закликаю вчителів, якщо такі випадки є, не мовчати, реагувати відповідним чином, подавати заяви до поліції», – наголосила освітній омбудсмен.
Водночас, як додала вона, частина керівників закладів освіти намагається приховати випадки булінгу як щодо дітей, так і щодо вчителів.
«Є певний тиск на вчителів, щоб вони не подавали скарги, заяви до поліції, щоб все завершилося тихо-мирно. Тобто, бояться публічності, розголосу, тому намагаються або тиснути, або навіть примушувати вчителя звільнятися», – зазначила Лещик.
Як пояснила освітня омбудсменка, якщо учень дозволяє собі неприпустиму поведінку щодо вчителя, така дія також є булінгом. Набагато складніша, за її словами, ситуація, коли батьки цькують вчителя чи навіть проявляють насильство. Такі дії під поняття булінг не підпадають.
«У таких випадках можливе лише загальне реагування – заява до поліції», – наголосила вона.
Лещик додала, що для керівників закладів освіти реагування на булінг – це не тільки про вплив на імідж закладу освіти, а й додаткові дії – збір комісії, протоколи засідання цих комісій, спілкування з поліцією тощо.
«Зрозуміло, що заклади освіти сприймають це як зайві клопоти і часто намагаються вирішити ситуацію, приховуючи її. Але треба розуміти, що не всі дії, які відбуваються у закладах, є дійсно булінгом. Частина звернень, які до нас надходять, це не булінг, це певний конфлікт між учасниками освітнього процесу. Дуже важливо, навіть якщо є якийсь разовий випадок, залучати психолога, щоб він разом, наприклад, із класним керівником здійснив превентивні дії і конфлікт не переріс у подальше цькування, не став систематичним», – зауважила Лещик.
Натомість, на думку освітнього омбудсмена, пропозиція ліцензування педпрацівників і, відповідно, позбавлення їх ліцензії, яка періодично дискутується, зокрема, у соцмережах, недоречна.
«Я не підтримую поки таку пропозицію. У нас є атестація педагогічних працівників, хоча вона більше стосується професійних якостей, але серед професійних якостей є і дотримання педагогічної етики, протидія насильству, навчання, як діяти в різних ситуаціях тощо, тобто атестація має стосуватися і таких питань», – підкреслила вона.
Як повідомляв Укрінформ, працівники закладів освіти мають інформувати поліцію про дітей, які не охоплені навчанням. Відповідні зміни до Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів ухвалив Кабінет Міністрів України у лютому 2026 року.
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Понад півтори тисячі учасників програми «Досвід має значення» знайшли роботу
У межах програмі підтримки зайнятості «Досвід має значення» 1 522 українці поважного віку знайшли роботу, ще 1 177 проходять стажування.
Про це під час першого заходу «Швидкі зустрічі» у межах програми повідомила заступниця міністра економіки та довкілля Дарія Марчак, передає кореспондент Укрінформу.
«Станом на вчора до нашого проєкту для людей віком 50+ долучилися вже 3 189 кандидатів, а роботодавці запропонували 3 555 вакансій. Тобто загальна кількість вакансій навіть перевищує попит. 1 177 людей вже проходять стажування, а 1 522 людини вже працевлаштовані. І я щиро сподіваюся, що за результатами сьогоднішньої зустрічі у нас ще на сотні збільшиться кількість працевлаштованих громадян», – наголосила Марчак.
За її словами, в Україні сьогодні троє з чотирьох роботодавців відчувають брак кадрів, тоді як рівень залученості людей старшого віку залишається низьким. За даними дослідження, яке провела Ruban Litvinova Social Impact Agency, серед українців віком 55-60 років працюють лише 27%, віком від 61 року – 26%, причому стабільну роботу з них мають тільки 21%.
Програма «Досвід має значення» має на меті допомогти роботодавцям знайти підходящих їм працівників, а громадянам – реалізувати свій потенціал на ринку праці.
Сьогодні у програмі зареєструвалися 1 259 осіб віком 50–54 роки, 1 095 осіб віком 55–59 років і 716 осіб, яким більше 60 років.

Модуль «Швидкі зустрічі» пройшов у Києві вперше. Як зауважила заступниця міністра, після пілоту планується організувати подібні заходи у Львові та Харкові. А вже згодом – масштабувати на всю країну.
Протягом дня запрошені учасники проєкту, а їх було близько 300, мали змогу пройти перші співбесіди з потенційними роботодавцями. Цього разу свої вакансії кандидатам запропонували 18 великих компаній, серед яких державні банки, Укрзалізниця, мережі «Сільпо», Auchan, WOG, «Метінвест Діджитал» та інші.
Формат передбачає короткі, довжиною 7 хвилин, співбесіди між кандидатом та представником роботодавця. Учасники залишають свої контактні дані для подальшої взаємодії і чекають запрошення на співбесіду вже безпосередньо до керівника HR-відділу підприємства.

«Можеш підійти до будь-якого роботодавця, побачити всі вакансії, які в нього є, проговорити. Роботодавець достатньо швидко зможе побачити значну кількість потенційних кандидатів. Обидві сторони швидко розуміють: подобаються вони один одному, не подобаються, має сенс продовжувати цей діалог чи ні, кого можна запросити одразу на роботу, кому запропонувати спочатку стажування, а після цього вже працевлаштовувати», – пояснила задум формату Марчак.

Свою чергою директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк підкреслила, що головним KPI програми «Досвід має значення» і зокрема формату «швидких зустрічей» є як мінімум отримана інформація про можливості Служби.

«Як мінімум, учасники програми отримують нові знання після проходження курсів, розуміння, куди їм рухатися далі і до кого звертатися у пошуках роботи, інформацію про наші можливості, такі як перекваліфікація, профорієнтація. Ну і як максимум – щоб людина отримала бажаний offer від роботодавця», – прокоментувала Жовтяк.
За її словами, найбільше вакансій у програмі наразі для продавців та бухгалтерів. Вона пояснила це більшою залученістю саме торговельних мереж до проєкту і висловила сподівання, що з часом роботододавців серед його учасників стане більше.
Як повідомлялося, Міністерство економіки та довкілля спільно з Державним центром зайнятості, агропромхолдингом «Астарта-Київ», благодійним фондом “Життєлюб” і Федерацією роботодавців України запускає проєкт дорослого стажування для людей 50+ «Досвід має значення».
Суспільство
В Одесі депутат міськради очолив Інститут Філатов Анонси
Депутата Одеської міської ради Левона Нікогосяна призначили директором Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова
Джерело
Суспільство
Одеситку затримали на спробі допомогти військовозобов’язаному незаконно перетнути кордон
На Одещині поліцейські викрили жительку обласного центру у сприянні незаконному переправленню військовозобов’язаних за кордон.
Про це повідомили в пресслужбі ГУ Нацполіції в Одеській області.
У дописі йдеться про те, що жінці повідомили про підозру. Їй загрожує до дев’яти років ув’язнення з конфіскацією майна.
Зазначається, що співробітники управління протидії кіберзлочинам в Одеській області ДКП НПУ та слідчі Одеського районного управління поліції № 2 спільно з прикордонниками встановили, що 57-річна жителька Одеси у змові з невстановленими наразі особами транспортувала клієнтів до кордону, звідки ті за вказівками перетинали його поза встановленими пунктами пропуску. Наприкінці червня правоохоронці задокументували одну оборудку, вартість якої становила 4500 доларів.
Жінка взялася перевезти військовозобов’язаного чоловіка до українсько-молдовського кордону. Вона прибула на автомобілі до автозаправної станції в одному з населених пунктів Одеського району, де забрала «клієнта», посадила його на підлогу салону та прикрила подушками й м’якими іграшками, а далі рушила у напрямку прикордонних населених пунктів. У місті Роздільна, біля умовної точки висадки, чоловік дав водійці 700 доларів, і вона наказала йому чекати подальших вказівок щодо перетину кордону. На цьому етапі її діяльність була припинена.
У якості речових доказів слідчі вилучили на місці злочину мобільні телефони, гроші та автівку. Суд наклав на майно арешт. Поліцейські затримали у процесуальному порядку фігурантку і повідомили їй про підозру за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України – у сприянні в незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів. Цей злочин карається позбавленням волі на строк до дев’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 266 тис. грн, яким вона скористалася.
Слідство триває. Встановлюються всі обставини та особи, причетні до оборудки. Процесуальне керівництво у справі здійснює Біляївська окружна прокуратура Одеської області.
-
Одеса7 днів agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство4 дні agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Події5 днів agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події5 днів agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Україна4 дні agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса4 дні agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
