Така думка лунала під час експертної конференції «Україна та ми: куди ми рухаємося звідси» (Ukraine and Us: Where do we go from here), яку організував у Берліні аналітичний центр Liberale Moderne, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми чуємо про переговори, але ми не бачимо їх. Відбувається обмін люб’язностями. І США не ведуть ніяких «важких» переговорів з РФ», – зазначив старший науковий співробітник Данського інституту міжнародних студій Флеммінг Сплідсбель Гансен.

За його словами, у Вашингтоні та Москві вважають, що Євросоюз не є важливим, він не має важелів впливу та бачення. Але насправді це не так, і європейці повинні сидіти за столом переговорів разом з українцями.

Депутатка Бундестагу від партії «Зелених» Сара Нанні додала, що їй не подобається «цей стіл, де двоє хочуть капітуляції України». Вона висунула ідею «створити новий стіл переговорів». Політикиня дорікнула президенту США, що він поки нічого не зробив стосовно РФ, що покращило б ситуацію для України, а просто намагається вийти із ситуації.

Заступниця директора Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Шарлотта Родхе вказала: «Ми часто говоримо про мирні переговори, але це не має нічого спільного з досягненням миру, з перемир’ям. Це ілюзія переговорів, пастка, яка була створена для нас». За її словами, США та РФ добре знають «хореографію» такої гри. Росія, приміром, «танцювала ці танці» у 2008 році в Грузії, та у 2014-му – в Україні. Вона застерегла від недооцінки намірів Москви і нагадала, що наступна агресія завжди більш потужна, ніж попередня.

Країни Північної Європи, так само як країни Балтії добре розуміють загрозу, яка походить з боку РФ.

«Ми хотіли б мати мирного сусіда в особі Росії. Але історія показує, що це просто неможливо. Єдина можливість для нас – посилювати стримування та власну силу», – вважає посол Латвії у ФРН Алда Ванага. Вона поінформувала, що Латвія вже витрачає на оборону 3,5% ВВП, і цього року планує збільшити обсяг до 4%, а наступного – до 5%. Дипломатка зауважила, що розуміння загрози в країнах цього регіону інакше, ніж у багатьох інших державах Європи – звідси й особлива підтримка України.

Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підключився до дискусії по відеозв’язку.

«Точиться багато розмов, але ми бачимо, як Росія бомбить наші міста, атакує на фронті. Таке відчуття, що переговори окремо, а війна окремо», – описав він сприйняття пересічного українця.

Кулеба закликав Європу «навчитися діяти швидко» та припинити нескінченні дебати:  «Для європейців настав момент виключити питання європейської безпеки з політичних дебатів. Немає часу на дебати, треба діяти. Треба виконувати ухвалені рішення. Втрата часу означає втрату безпеки. Треба повчитися в нас, українців, швидкості в ухваленні рішень».

За його словами, Путін і Трамп розуміють, що Європа може стати «геймченджером», тож вони будуть продовжувати тиснути, щоб нав’язувати свої наративи.

Ексглава МЗС також назвав великою помилкою політиків, особливо європейських, те, що слово «перемога» зникло з їхнього лексикона. Росіяни тим часом бачать, коли їхні супротивники знижують «поріг очікувань», і вважають це слабкістю та самі при цьому ні на міліметр не відступають від своїх вимог, озвучених у 2022 році.

«Слово «перемога» має повернутися в політичний словник. Європейцям треба почати вірити в себе. І ЄС має знайти відповідь на запитання: хто забезпечить йому ядерну парасольку», – порадив Кулеба. Він додав, що наступні шість місяців будуть вирішальними з погляду постачання Україні зброї та висловив сподівання, що в Німеччині перестануть твердити, що їм треба ще подумати над цим.

Як повідомлялося, США ведуть переговори щодо припинення вогню окремо з Україною та Росією. Але що поки не виконується навіть єдина досягнута домовленість – припинити удари по енергетичній інфраструктурі.

Про це заявив спецпосланник президента США Стів Віткофф в інтерв’ю американському блогеру Такеру Карлсону, передає Укрінформ.

За словами Віткоффа, йдеться про Крим і «так звані чотири регіони: Донбас, Луганськ і ще два». Спецпосланник повторив російські наративи про псевдореферендуми на тимчасово окупованих РФ українських територіях, що, за його словами, буцімто є обгрунтуванням для «включення» їх до складу Росії.

«Вони (окуповані Росією українські регіони – ред.) російськомовні, були референдуми, де переважна більшість людей показали, що вони хочуть бути під владою Росії. Я вважаю, що це ключове питання конфлікту», – зазначив Віткофф.

Він додав, що це завжди було «проблемою, хоча про це ніхто не хоче говорити».

«Це слон у кімнаті. Слон у кімнаті – це і конституційні питання в Україні щодо того, чим вони можуть поступитися, коли йдеться про відмову від територій. Росіяни де-факто контролюють ці території. Питання в тому, чи визнає світ, що це російські території? Чи зможе Зеленський вижити політично, якщо визнає це? Це і є центральним питанням конфлікту», – вважає спецпредставник Трампа.

Щодо вступу України в НАТО Віткофф заявив, що Україна наразі не може приєднатися до Альянсу «через позицію Росії та США». Однак питання надання їй гарантій безпеки за 5-ю статтею Північноатлантичного договору про колективну оборону залишається відкритим.

«Щодо НАТО, я думаю, що Зеленський і його права рука Єрмак (керівник Офісу Президента Андрій Єрмак – ред.), вони значною мірою визнали, що не збираються бути членами НАТО», – сказав Віткофф.

За словами спецпредставника президента США, були різні розмови про те, чи може Україна мати такий захист.

«Було багато розмов про те, чи може Україна все ж отримати так званий захист за статтею 5, який мають усі країни НАТО. Мовляв, чи може Україна отримати якусь форму такого захисту – чи то від США, чи від європейських держав – навіть без повноправного членства в НАТО. І я думаю, що це тема для обговорення», – заявив Віткофф.

Він зазначив, що «якщо має бути мирна угода між Україною і Росією, то Україна не повинна бути членом НАТО».

На запитання Карлсона, чи очікувати виборів в Україні, Віткофф відповів ствердно. «Так, ви маєте рацію. Будуть (вибори – ред.). Так, вони погодилися про це. В Україні будуть вибори», – зазначив Віткофф.

На його переконання, Президент України Володимир опинився у складній ситуації. «Зеленський намагається зробити все можливе. Він у дуже, дуже складному становищі, але він протистоїть ядерній державі, і він також проти держави, яка має в чотири рази більше населення, ніж у нього… Зараз найкращий час для нього, щоб укласти угоду. Президент Трамп може надати йому найкращу можливу угоду, яку він коли-небудь отримає», – заявив спецпредставник США.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не визнає окуповані території російськими, водночас він підтвердив, що під час переговорів у Джидді питання окупованих територій порушувалося.

 Фото: Bloomberg

«Окрім всіх пріоритетів, яких ми маємо досягати для зміцнення нашої оборони та спроможностей, для нас пріоритетом є також посилення підтримки України. Це військова допомога – поставки артилерії, боєприпасів, систем протиповітряного захисту, дронів, іншого обладнання, забезпечення тренувань. Це також пряма підтримка для промисловості, доступ до космічних програм ЄС і навіть більше. Саме тому ми запропонували утворити нову, спільну з Україною оперативну групу для координації всіх наших зусиль з підтримки України», – зазначив представник Єврокомісії.

Він наголосив, що представлена лідерам ЄС кредитна програма SAFE (Security Action for Europe) місткістю 150 мільярдів євро надає країнам-членам нові можливості працювати з Україною та підтримувати українську оборонну промисловість.

«Від початку повномасштабної війни ми надали Україні близько 50 мільярдів євро військової допомоги – такі цифри близькі до допомоги, що надійшла від Сполучених Штатів. Але якщо рахувати, скільки ми надавали Україні кожного року, наша підтримка буде меншою за 0,1 відсотка від сукупного ВВП. Тож ми можемо – і маємо – зробити набагато більше. Немає необхідності повторювати, що сьогодні Україна воює та обороняє не лише себе, а й захищає всіх нас», – зауважив Кубілюс.

Він наголосив, що невипадково один з ключових розділів «Білої книги» присвячено Україні.

«Ми не робимо більше жодної відмінності у питаннях безпеки між Європейським Союзом і Україною. І це дуже важливий крок уперед. Формально ми продовжуємо говорити про український шлях до ЄС, але у деяких питаннях відбувається справжній прорив, особливо у тих сферах, де ми були уражені поточною безпековою кризою», – сказав єврокомісар.

Як повідомлялося, під час Спеціальної Європейської ради 6 березня лідери країн ЄС визначили стратегічні напрямки зміцнення європейської оборони, нарощування спроможностей оборонної промисловості та погодилися з необхідністю значного збільшення витрат на оборону як на рівні ЄС, так і на національному рівні. Глави держав та урядів ЄС також підтвердили непохитну підтримку України.