Напередодні Дня воєнної розвідки, що відзначався 7 вересня, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов відвідав один із медичних закладів, де перебувають на лікуванні поранені розвідники.

Про це повідомляє одна з медичних установ у соцмережах, передає Укрінформ.

Очільник ГУР вручив воїнам державні та відомчі нагороди, а також цінні подарунки. Однак, за словами самих бійців, найважливішим для них стало щире людське спілкування з шефом розвідки. Буданов особисто поспілкувався з кожним захисником, запитуючи про їхній стан здоров’я та потреби.

«Найбільше мріємо про швидку перемогу», — відповіли воїни, а потім попросили зробити спільне фото.

Буданов також висловив вдячність медичному персоналу лікарні за їхню самовіддану працю. Директор лікарні, зі свого боку, подякував ГУР за постійну підтримку та допомогу.

«Ви — приклад сили та незламності. Ми зробимо все можливе, щоб ви відчували нашу підтримку й турботу», – зазначив очільник розвідки.

Читайте також: Вадим Скібіцький, заступник начальника ГУР Міністерства оборони України

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський вручив державні нагороди воєнним розвідникам з нагоди їхнього професійного свята.

У селі Каракурт Болградського району 31 серпня сталося загоряння сухої трави на відкритій ділянці по вулиці Арнаутській.

На місце події прибули рятувальники ДСНС. Пожежу, що охопила площу близько 100 квадратних метрів, вдалося оперативно ліквідувати.

Під час гасіння вогню було виявлено тіло загиблого чоловіка, 1986 року народження.

Причини виникнення пожежі наразі з’ясовуються. До ліквідації залучалися 4 рятувальники та одна одиниця техніки.

День міста завжди був головним святом для одеситів. Щороку до війни він перетворювався на масштабну подію: концерти на Потьомкінських сходах, виступи у дворах і на площах, ярмарки, паради й салюти збирали десятки тисяч людей. Це було свято на все місто, яке створювало особливу атмосферу та нагадувало про неповторний характер Одеси. Та війна змінила формат життя і ставлення до багатьох речей, у тому числі до святкувань. 

Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, як вони ставляться до можливого святкування цього року та чи треба витрачати на це гроші?

Реклама

Не на часі

Коли країна воює, будь-яке свято сприймається інакше. Люди дивляться на нього не лише як на можливість розважитися, а й через призму потреб, які зараз є важливішими. У такій ситуації масові концерти чи салюти для багатьох виглядають зайвими, а головним аргументом стає просте питання: чи доречно витрачати бюджетні гроші на розваги, коли є стільки невирішених проблем?

 “Я вважаю, що ні. Тому що є більш важливі проблеми, і допомога тим переселенцям, котрі переїжджають, і збройним силам треба допомагати”, — каже Тетяна.

Прозвучала і думка, що святкувати можна, але робити це потрібно дуже обережно й без розмаху. Не всі проти самого факту відзначення, але пропонують змінити його формат. Наприклад, провести невеликі ярмарки, зробити камерні культурні заходи чи тематичні акції. Так місто матиме свій День народження, але без великих витрат і без скупчення людей, що в умовах війни також важливо. 

 “Я вважаю, що, мабуть, святкувати не варто. Або якщо так, то не помпезно, не ярко, тихенько якось. Можливо, якісь ярмарки невеликі, але не гучні співи і не багато людей разом”, — каже Світлана.

Міська традиція

З іншого боку, багато одеситів говорять, що людям зараз як ніколи потрібен позитив. Постійні тривоги, обмеження і новини з фронту виснажують, і навіть невелике свято може стати способом на якийсь час відволіктися й відчути, що життя триває. День міста в цьому сенсі — важлива дата, яка дає можливість хоч трохи відпочити душею.

 “Я вважаю, що варто, бо в нас і так мало якихось позитивних моментів. І людині треба якось відпочивати своєю душею. Тому я вважаю, що хай буде День міста”, — каже Олег.

Ще один важливий момент — традиція. Для одеситів День міста завжди був особливим символом: від нього чекали святкового настрою, зустрічей і відчуття єдності. Відмовитися від цієї дати повністю означало б втратити частину міської ідентичності. Тому навіть у воєнних умовах люди кажуть: святкування має бути, але без дорогих концертів і атракціонів. Головне — не дати традиції зникнути, бо вона є частиною одеської душі.

 “Це ж День міста. Ми завжди його святкували. Можна не так багато коштів витрачати, можна по мінімуму зробити, але це треба зробити. Це наше місто, ми тут живемо”, — каже Олена.

Є й ті, хто дивиться на святкування як на спосіб розрядки. Люди наголошують, що за три з половиною роки війни всі втомилися від постійного напруження, і навіть невелика подія здатна дати ковток повітря. 

 “Ви знаєте, з однієї сторони, що не варто, а з іншої сторони, хочеться людям зробити якесь таке свято, щоб хоч трошки люди розгрузилися від цього, тому що дуже-дуже всі люди стомилися від цієї ситуації, що в нас зараз відбувається”, — каже Ксенія.

Одеса завжди святкувала свій день голосно й з розмахом. Але сьогодні в суспільстві звучать різні настрої: одні кажуть, що головним пріоритетом має бути допомога військовим і переселенцям, інші вважають, що навіть у складний час не можна відмовлятися від традицій і радості. Очевидно одне: День міста залишається важливим символом для одеситів, і війна змінила лише форму його проведення, але не значення. Святкування можна зробити тихішим і скромнішим, проте від самої ідеї відмовлятися ніхто не готовий.

Раніше ми писали, чи будуть традиційні лінійки на День знань в Одесі, а також про те, чи прогрілася вода в морі біля Одеси.