Connect with us

Події

Вийшов саундтрек до фільму «Киснева станція»

Published

on



Вийшов саундтрек до біографічної драми режисера Івана Тимченка «Киснева станція», що розповідає про період із життя Мустафи Джемілєва.
 

Як передає Укрінформ, про це Державне агентство України з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.

«Музичний всесвіт стрічки створив видатний японський композитор Джун Міяке, відомий своєю роботою над фільмом «Піна», який був номінований на премію Оскар у 2012 році», – ідеться у повідомленні.

Саундтрек написала й виконала відома турецька співачка Кальбен, чий унікальний голос і стиль додають фільму неповторної атмосфери.

За задумом, це мала бути пісня, яку Мустафа колись записав на аудіокасеті для майбутньої дружини Сафінар.

Однак оригінальний запис використати не вдалося, тому була створена нова, оригінальна композиція.

Читайте також: У Словаччині покажуть український фільм «Киснева станція»

Як повідомляв Укрінформ, у кінотеатрах України 10 квітня стартують покази біографічної драми «Киснева станція».

Фільм «Киснева станція» створений у копродукції України, Чехії та Словаччини за підтримки Держкіно та чеської установи Státní fond kinematografie. Це повнометражна поетична драма, заснована на біографічних подіях із життя лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, розповідає про події літа 1980 року.

Світова прем’єра стрічки відбулася в межах основної конкурсної програми міжнародного Талліннського кінофестивалю «Темні ночі».



Джерело

Події

На Тернопільщині розповіли про два елементи лемківської культури, які увійшли до переліку нематеріальної спадщини

Published

on


“Відповідно до наказу Міністерства культури до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини ввійшли традиція приготування та споживання киселиці в лемківській спільноті та орнаментальні традиції і технологія виготовлення лемківської жіночої нагрудної прикраси кривулька”, – зазначила Байталюк.

Киселиця – це королева лемківської кухні. Перші згадки про страву датують часами Київської Русі. Головний інгредієнт цієї страви – овес, культура, яка добре родила на Лемківщині.

Фото: facebook.com/oda.te.gov.ua

“Кривулька — це широкий заокруглений комір з бісеру, який прикриває шию, плечі і груди жінки. Ця прикраса є жіночим оберегом, кожен орнамент несе у собі певний символізм, як і у вишиванці. Ми щиро вдячні музейному комплексу “Лемківське село”, які організували збір матеріалів, подання і листи-згоди носіїв, обласному товариству “Лемківщина” за ефективну співпрацю, адже дуже важливо зібрати спогади носіїв і показати тяглість цих традицій, – додала Байталюк.

Фото: facebook.com/kulturtoda
Фото: facebook.com/kulturtoda

За її словами, внесення цих елементів лемківської культури до переліку нематеріальної спадщини дуже важливе саме зараз, адже у ці роки Україна вшановує скорботну дату – 80-ліття з часу депортації лемків з їх етнічних територій.

“За цей час вже пройшла активна асиміляція і вже десь почалася втрата традицій і обрядів. Тому внесення цих елементів у перелік нематеріальної спадщини приверне увагу до них і допоможе їх зберегти”, – наголосила посадовиця.

Читайте також: У Харкові через російську атаку 2 січня пошкоджені 17 об’єктів культурної спадщини

Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.

Перше фото: Світлана Байталюк у лемківській кривулі, Суспільне Тернопіль



Джерело

Continue Reading

Події

Книжкова премія KBU Awards оголосила шортлист претендентів

Published

on



Організатори книжкової премії KBU Awards, якою відзначають українські нонфікшн-книжки, оприлюднили короткі списки 2025 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомив kniga.biz.ua, власник якого – Дмитро Лаппо, входить до оргкомітету премії.

Книжкова премія  KBU Awards була заснована у 2020 році для популяризації українських авторів, їх книг та ідей.

У 2025 році премія має п’ять номінацій: бізнес, особистий розвиток, історія, ідентичність та війна.

У номінації “Бізнес” до короткого списку увійшли:

  • “Більше ніж команда” Артура Лупашка (Punkt publishing);
  • “Твій AI-маркетолог” Антона Воронюка (ArtHuss);
  • “Солодкий несолодкий бізнес” Анни Завертайло (Stretovych);
  • “Люди купують у людей” Юлії Колесник (Stretovych);
  • “Storytelling наше все” Еліни Слободянюк (Артіль).

У номінації “Ідентичність” до короткого списку потрапили:

  • “Шляхетна традиція” Ольги Петренко-Цеунової (Стилет і стилос);
  • “Культурна колонізація” Радомира Мокрика (Локальна історія);
  • “Суперсила Різдва” Богдани Неборак та колективу авторів (Stretovych);
  • “Як вдихнути вільно?” Маріам Найєм (Лабораторія);
  • “Проти культурної амнезії” Віри Агеєвої (Віхола).

У номінації “Війна” у короткому списку:

  • “Життя на межі” Тетяни Огаркової та Володимира Єрмоленка (Дух і Літера);
  • “Перша енергетична” Віталія Крижевського та Євгена Мочалова (Віхола);
  • “Книга обіймів” Ірини Білоцерківської (Білка);
  • “Володар гніву” Галини Тютюнник (Білка);
  • “Чорнобильська рулетка” Сергія Плохія (КСД).

У номінації “Історія” до переліку найкращих увійшли:

  • “Агентура НКВС–МДБ–КДБ у православному єпископаті України” Романа Скакуна (Видавництво УКУ);
  • “Мазепа. Тисячоликий герой української історії” Віктора Горобця (Віхола);
  • “Генерал Кук” Володимира В’ятровича (Vivat);
  • “Жінки свободи” Марини “Мамайки” Мірзаєвої (Vivat);
  • “29 століть” Анни Євгенії Янченко (Vivat);
  • “Українське радіо. Історія буремного століття” Вадима Міського та Тамари Гусейнової (Лабораторія).

У номінації “Саморозвиток” у короткому списку:

  • “Відріж себе ніжно” Максима Роменського (СІМІО);
  • “Любов не минає” Тетяни Трощинської (Yakaboo Publishing);
  • “Що зі мною?” Софії Терлез та Марка Лівіна (Vivat);
  • “Як написати книгу” колективу авторів (Stretovych);
  • “Soft skills: Бути собою” Володимира Станчишина та Олени Жильцової (Віхола);
  • “Прийняття” Ганни Крицької (Книголав).

KBU Awards – спеціалізована премія, що відзначає українських авторів за найкращі нонфікшн-книжки, зокрема відзначаючи літературу про розвиток бізнесу і особистісне зростання. Її заснували у 2021 році. Оргкомітет премії: власник інтернет-магазину бізнес-літератури kniga.biz.ua Дмитро Лаппо, очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль, ресторатор Максим Храмов (є співзасновниками премії), секретарка премії Наталія Кучер.

Читайте також: Книжковий інфобум – 2025: найкращі твори із понад 100

До складу журі входять Юлія Тичківська, Георгій Коваленко, Олена Ластівка Мокренчук, Ганна Скоріна, Тетяна Пилипець, Тетяна Лукинюк, Владислав Рашкован, Катерина Глазкова, Андрій Длігач, Лариса Мудрак, Богдан Тихолоз, Андрій Миронюк, Дмитро Джеджула, Михайло Крикунов, Лала Тарапакіна, Остап Українець, Екатерина Ясько, Тамара Сухенко, Олена Джеджора, Оксана Кісь, Роман Кабачій, Андрій Любка, Тетяна Кіпіані, Олена Юзькова, Ірина Тихомірова, Олена Нікольська.

Як повідомлялося, Премія Читомо визначила короткі списки претендентів на перемогу за видатні досягнення дієвців українського книговидання та літературної сфери у 2025 році.

Фото: KBU Awards



Джерело

Continue Reading

Події

У справі про ймовірне шахрайство з картинами Марчука проводять слідчі ді

Published

on



Слідчі Шевченківського управління поліції ГУ Нацполіції у Києві проводять усі необхідні слідчі дії у кримінальному провадженні, яке розпочали на підставі заяви українського художника Івана Марчука за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою.

Про це повідомила у коментарі Укрінформу речниця Київської міської прокуратури Ірина Винокурова.

“Слідчим відділенням Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні від 18.12.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, яке розпочато на підставі заяви художника. Розслідування проводиться за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою. Процесуальне керівництво здійснює Шевченківська окружна прокуратура міста Києва”, – повідомила Винокурова.

За її словами досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, проводяться усі необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на всебічне, повне й об’єктивне проведення досудового розслідування.

Як повідомляв Укрінформ, про спробу заволодінням авторськими правами на зображення його творів іншими особами Іван Марчук повідомив на своїй офіційній сторінці.

Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини Марчука.

Читайте також: Іван Марчук подарував свою картину українським полярникам

Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору 11 липня 2025 року за позовною заявою Марчука. Відповідачами у справі є підписанти ліцензійного договору Павленко Сергій Петрович, Синиця Михайло Миколайович, Апостол Ігор Михайлович та Стрипко Тамара Олексіївна.

Як повідомляв Укрінформ, поліція Києва розпочала розслідування за заявою Марчука щодо привласнення авторських прав на його картини.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.