Події
Вийшов саундтрек до фільму «Киснева станція»
Вийшов саундтрек до біографічної драми режисера Івана Тимченка «Киснева станція», що розповідає про період із життя Мустафи Джемілєва.
Як передає Укрінформ, про це Державне агентство України з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.
«Музичний всесвіт стрічки створив видатний японський композитор Джун Міяке, відомий своєю роботою над фільмом «Піна», який був номінований на премію Оскар у 2012 році», – ідеться у повідомленні.
Саундтрек написала й виконала відома турецька співачка Кальбен, чий унікальний голос і стиль додають фільму неповторної атмосфери.
За задумом, це мала бути пісня, яку Мустафа колись записав на аудіокасеті для майбутньої дружини Сафінар.
Однак оригінальний запис використати не вдалося, тому була створена нова, оригінальна композиція.
Як повідомляв Укрінформ, у кінотеатрах України 10 квітня стартують покази біографічної драми «Киснева станція».
Фільм «Киснева станція» створений у копродукції України, Чехії та Словаччини за підтримки Держкіно та чеської установи Státní fond kinematografie. Це повнометражна поетична драма, заснована на біографічних подіях із життя лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, розповідає про події літа 1980 року.
Світова прем’єра стрічки відбулася в межах основної конкурсної програми міжнародного Талліннського кінофестивалю «Темні ночі».
На Прикарпатті презентували культурний мультимедійний маршрут «Мандрівка плаями Гуцульської столиці».
Про це у Фейсбуці повідомляє Верховинська селищна рада, передає Укрінформ.
Проєкт покликаний популяризувати історико-культурну спадщину Гуцульщини, зберігати її самобутність та відкривати нові можливості для розвитку туризму на Верховинщині, зазначає селищна рада.
Повідомляється, що новий культурний маршрут об’єднує 12 історико-культурних локацій і охоплює близько 17 кілометрів.
На кожній зупинці встановлено інформаційні знаки з QR-кодами, які дають змогу перейти на портал Verkhovyna Life, ознайомитися з архівними матеріалами, переглянути відео та історичні реконструкції, почути цікаві розповіді про минуле краю й традиційні гуцульські співанки.
Проєкт реалізує громадська організація «Альянс розвитку» за підтримки Українського культурного фонду та благодійників у межах конкурсу «Культурні стежки громад».
Як повідомляв Укрінформ, у Карпатах створили туристичний маршрут пам’яті загиблого військового.
Фото: Верховинська селищна рада
Виконавча рада ЮНЕСКО 19 жовтня на 225-й сесії ухвалила рішення «Дії та програма надзвичайної допомоги ЮНЕСКО Україні», яким продовжила програму, що реалізується в умовах війни РФ проти України.
Про це повідомляється на сайті Міністерства закордонних справ України, передає Укрінформ.
У зовнішньополітичному відомстві зазначили, що в умовах триваючих російських атак на українські міста, об’єкти культурної спадщини, заклади освіти та наукові установи особливого значення набувають оцінка завданих збитків, документування пошкоджень, невідкладні заходи зі збереження культурних цінностей, забезпечення безперервності освіти та наукової діяльності, а також відновлення постраждалої інфраструктури.
«Ухвалене рішення має стати додатковим імпульсом для мобілізації міжнародних ресурсів та перетворення солідарності з Україною на конкретні результати, необхідні для захисту й відновлення сфер компетенції ЮНЕСКО, які продовжують зазнавати руйнівного впливу російської агресії», – зазначили в МЗС.
У відомстві додали, що важливим практичним сигналом підтримки суверенітету та територіальної цілісності України стало передбачене рішенням Виконради завдання Генеральному директору ЮНЕСКО щодо моніторингу ситуації в Україні у сферах, що належать до мандату Організації, в межах міжнародно визнаних кордонів нашої держави.
Після ухвалення рішення Україна наголосила на необхідності підвищення оперативності реагування ЮНЕСКО, забезпечення належного фінансування відповідних програм та закликала держави-члени ЮНЕСКО і міжнародних донорів збільшувати фінансові внески й долучатися до реалізації конкретних проєктів із захисту та відновлення української освіти, науки, культури та культурної спадщини.
Як повідомляв Укрінформ, Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) передала Національній спілці журналістів України обладнання для підтримки журналістів під час відключень світла.
Фото: unesco.com
У Бережанському замку на Тернопільщині віднайшли роботи відомого скульптора Йогана Пфістера, які вважалися втраченими.
Про це кореспондентці Укрінформу розповіла директорка Державного історико-архітектурного заповідника у місті Бережани Ірина Мигович.
“Йоган Пфістер один з найвідоміших скульпторів кінця 16 – першої половини 17 століття. Бережани стали одним із найважливіших осередків творчості Пфістера. Саме завдяки його роботам наше місто посіло особливе місце в історії української та європейської скульптури першої половини XVII століття. Він працював над оздобленням Бережанського замку та замкової каплиці у 1615-1642 роках. Саме у нашому місті завершився довгий шлях творчого становлення скульптора та викристалізувався його унікальний стиль”, – зазначила Мигович.
Оскільки до сьогодні збереглися лише руїни Бережанського замку, то велика кількість цінних скульптурних елементів були пошкоджені або ж втрачені. Однак команда Державного історико-архітектурного заповідника у Бережанах провадить активну роботу з ревіталізації пам’ятки і перетворення Бережанського замку на сучасний артпростір, інноваційний туристичний хаб та майданчик для соціальної інтеграції громади, гостей міста, ВПО та захисників України.
“Протягом останніх кількох місяців у межах грантового проєкту відбувалися науково-реставраційні дослідження у майстерні «Pfister RestSculptures», яка функціонувала як освітньо-практичний хаб, спрямований на порятунок, вивчення та збереження автентичної мистецької спадщини видатного скульптора Йоганна Пфістера. Розбираючи завали румовища каплиці, команді фахівців вдалося знайти роботи скульптора, які вважалися втраченими. Серед них незавершена мармурова чаша для хрещення, робота над якою зупинилася в 1642 році через смерть скульптора. Вона наочно демонструє всі етапи обробки каменю – від грубого обтісування до фінального полірування. Також віднайшли грановані елементи «трикутний діамант» та «діамантовий руст», які вражають філігранною роботою різця й витонченим поліруванням. У багатьох творах можна простежити унікальні технологічні прийоми XVII століття, використані для поєднання каменю та металу. Оригінальні залізні анкери скульптор зафіксував всередині каменю за допомогою рідкого свинцю”, – розповіла Ірина Мигович.
Всі віднайдені фрагменти скульптур під керівництвом професорів Олега Рибчинського (НУ «Львівська політехніка») та Януша Смази (Академія образотворчих мистецтв у Варшаві) опрацювали, провівши фотофіксацію, також провели їх очищення, знесолення, аналіз та зміцнення крихких ділянок.
У процесі роботи фахівцям вдалося віднайти вироби із так званого “чорного мармуру” – це дембницький вапняк із родовищ поблизу Кракова, який вирізнявся особливою міцністю.
“Цей матеріал у часи бароко вважався справжнім символом розкоші, статусу та меморіальної величі. Його насичений колір, надзвичайна щільність і можливість глибокого полірування заворожували сучасників, але водночас робили камінь винятково складним для обробки. Висока міцність вимагала від скульптора ювелірної точності та досконалого володіння різцем”,- додала керівниця заповідника.
За її словами, проєкт «Pfister RestSculptures» вдалося реалізувати за підтримки Українського культурного фонду та в партнерстві з провідними українськими й польськими інституціями. Зокрема кафедрою архітектури та реставрації Національного університету «Львівська політехніка», Національним інститутом польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка», Академією образотворчих мистецтв у Варшаві.
“Учасниками виїзної реставраційної майстерні у Бережанському замку стали студенти “Львівської політехніки”. Вони отримали унікальну можливість попрацювати безпосередньо з автентичними фрагментами однієї із визначних пам’яток Центрально-Східної Європи, а також зробити свій склад у збереження культурної спадщини України”, – додала Мигович.
Всі врятовані роботи великого майстра барокового мистецтва можна побачити у Бережанському замку на виставці «Кам’яна симфонія Йоганна Пфістера».
Фото надані Державним історико-архітектурним заповідником у Бережанах
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Одеса1 тиждень ago
Працівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Суспільство1 тиждень agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів
-
Світ1 тиждень agoMinerva Zen — судно перевозить 280 тисяч барелів дизельного палива з РФ до США
-
Відбудова1 тиждень agoНаразі в Україні реалізується 342 проєкти щодо закладів охорони здоров’я
-
Відбудова1 тиждень agoбанки вже профінансували проєктів на ₴68,7 мільярда
-
Політика1 тиждень agoЗеленський підписав закон про освіту мовами нацменшин
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесский залив под угрозой загрязнения из-за войны