Події
Вийшов саундтрек до фільму «Киснева станція»
Вийшов саундтрек до біографічної драми режисера Івана Тимченка «Киснева станція», що розповідає про період із життя Мустафи Джемілєва.
Як передає Укрінформ, про це Державне агентство України з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.
«Музичний всесвіт стрічки створив видатний японський композитор Джун Міяке, відомий своєю роботою над фільмом «Піна», який був номінований на премію Оскар у 2012 році», – ідеться у повідомленні.
Саундтрек написала й виконала відома турецька співачка Кальбен, чий унікальний голос і стиль додають фільму неповторної атмосфери.
За задумом, це мала бути пісня, яку Мустафа колись записав на аудіокасеті для майбутньої дружини Сафінар.
Однак оригінальний запис використати не вдалося, тому була створена нова, оригінальна композиція.
Як повідомляв Укрінформ, у кінотеатрах України 10 квітня стартують покази біографічної драми «Киснева станція».
Фільм «Киснева станція» створений у копродукції України, Чехії та Словаччини за підтримки Держкіно та чеської установи Státní fond kinematografie. Це повнометражна поетична драма, заснована на біографічних подіях із життя лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, розповідає про події літа 1980 року.
Світова прем’єра стрічки відбулася в межах основної конкурсної програми міжнародного Талліннського кінофестивалю «Темні ночі».
Події
Український ПЕН оголосив імена фіналістів фестивалю «Прописи»
Український ПЕН завершив прийом заявок на четвертий фестиваль для авторів-початківців «Прописи» і обрав десятку фіналістів, які стануть учасниками професійних воркшопів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український ПЕН.
Цьогоріч фіналістами «Прописів» стали Ганна Аргірова, Валерія Бойко, Ольга Кацан, Дарина Мелашенко, Аліса Москаленко, Яна Мохончук, Мая Полікарпова, Микола Сипко, Марія Хілініч і Анна Часова.
Загалом на участь у фестивалі надійшли 107 заявок.
До журі «Прописів-2026» увійшли Остап Сливинський, Олеся Яремчук, Тарас Прохасько, Марічка Паплаускайте, Ганна Устинова і Ярина Микитин.
Менторами, які проводитимуть заняття з авторами-початківцями, стануть українська письменниця, журналістка, медіадослідниця Марія Титаренко, українська репортерка, авторка-документалістка Віра Курико, а також французька журналістка, колишня головна редакторка газети Le Monde Наталі Нугайред.
Як зауважили в Українському ПЕН, у фокусі цьогорічної програми фестивалю буде репортаж.
Зокрема, фіналісти «Прописів» матимуть змогу дізнатися більше про цей жанр, а також ознайомитися з досвідом фахових журналістів-репортажистів.
Крім того, дебютанти здобудуть знання про підготовку до написання репортажів, особливості репортажистики, висвітлення подій війни та репортажні традиції в інших країнах світу.
Також у межах «Прописів» відбудуться відкриті для відвідування події. Публічну програму фестивалю організатори оголосять згодом .
Четвертий фестиваль-воркшоп «Прописи» проходитиме з 31 березня до 4 квітня в Івано-Франківську, а його підсумком стане друкований альманах, до якого ввійдуть твори 10 учасників і учасниць проєкту та їхні тексти з враженнями про подію.
Співорганізатором фестивалю-воркшопу виступає програма промоції читання «Текстура». Фестиваль відбудеться за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН оголосив фокус-тему 2026 року – «Відчуття дому», на яку запрошує поміркувати українських інтелектуалів в есеях та під час публічних дискусій.
Події
Італійський уряд не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале
Уряд Італії не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале, оскільки таке рішення ухвалила незалежна фундація, яка організовує виставку.
Про це сказала віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна в телеефірі, передає Укрінформ.
“Міністерство культури Італії, наші партнери оприлюднили заяву, в якій вони також зазначили, що фундація Бієнале самостійно ухвалила рішення про участь Росії попри позицію уряду. Тобто ми розуміємо, що в Італії Бієнале організовує приватна фундація, яка незалежна від уряду. А уряд італійський засуджує це рішення”, – сказала Бережна.
Вона зазначила, що Україна продовжує працювати з італійською стороною та європейськими партнерами, щоб не допустити участі Росії у виставці.
“Бієнале відбудеться в травні цього року, тому часу залишилось досить мало. Але я впевнена, що ті кроки, які ми плануємо зробити, це технічні, юридичні, інструментальні кроки спільно з Міністерством закордонних справ, мають нашу позицію підсилити і унеможливити участь Росії на Бієнале”, – підкреслила Бережна.
За її словами, Україна готує дуже потужний павільйон – “Гарантії безпеки”, який говорить світові, що гарантії безпеки мають бути потужними та ефективними.
Міністерка додала, що для України бієнале є важливим майданчиком для того, щоб продемонструвати цей політичний сигнал.
Як повідомлялося, у ЗМІ з’явилася інформація, що цьогоріч Росія відкриє свій національний павільйон на Венеційській бієнале. Це підтвердив делегат країни-агресорки з міжнародних культурних обмінів, її колишній міністр культури Михайло Швидкой.
Проєкт матиме назву «Дерево вкорінене в небі». Один із його меседжів: «Політика існує в тимчасових вимірах, тоді як культури спілкуються у вічності».
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти свою позицію 2022-2024 років.
Події
У Ботсвані встановили перший в Африці памʼятник Тарасу Шевченку
В Університеті Ботсвани, за участі керівництва, викладачів, студентів, іноземного дипкорпусу, української громади та журналістів відбулося урочисте відкриття першого в Африці памʼятника Тарасу Шевченку.
Як передає Укрінформ, про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив у Фейсбуці.
Монумент створений з ботсванської бронзи скульптором Франсуа Котеце. Під час церемонії декан гуманітарного факультету Тапело Отлохетсве зачитав власний переклад “Заповіту” національної мовою Ботсвани – сетсвана.
У світі встановлено 1384 памʼятники Кобзарю, з яких 128 – у 35 країнах світу. Тепер до них доєдналася перша держава Африки – Ботсвана.
Сибіга подякував директорці українського департаменту Африки та регіональних організацій Любові Абравітовій, послу України в Ботсвані Олексію Сиваку та команді посольства за втілення цієї важливої ініціативи, керівництву Ботсванського Університету за співпрацю, українській громаді – за небайдужість.
“Перший Кобзар на африканській землі – це про глобальність ідей Шевченка, про позачасовість його слова, про силу його думки, яка крізь століття обʼєднує український народ і весь світ довкола універсальних цінностей свободи, справедливості, національної самобутності”, – зауважив очільник МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, у Тернополі презентували рідкісні видання творів Шевченка і дослідження його спадщини, привезені з Канади.
Фото: Андрій Сибіга / Фейсбук
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Усі новини1 тиждень agoБудинок для мами в гаражі — жінка показала, де живе її родичка
-
Усі новини1 тиждень agoКупити будинок у Португалії — жінка показала, що знайшла за 37 тисяч євро
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Суспільство1 тиждень agoМіноборони пояснило, як російські спецслужби вербують українців
-
Одеса5 днів agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вдарили по засобах російської ППО, логістиці та пунктах управління дронами
-
Політика1 тиждень agoпро зустріч із Фіцо: Прем’єр Словаччини погодився приїхати саме в Україну
