Connect with us

Події

Вийшов саундтрек до фільму «Киснева станція»

Published

on



Вийшов саундтрек до біографічної драми режисера Івана Тимченка «Киснева станція», що розповідає про період із життя Мустафи Джемілєва.
 

Як передає Укрінформ, про це Державне агентство України з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.

«Музичний всесвіт стрічки створив видатний японський композитор Джун Міяке, відомий своєю роботою над фільмом «Піна», який був номінований на премію Оскар у 2012 році», – ідеться у повідомленні.

Саундтрек написала й виконала відома турецька співачка Кальбен, чий унікальний голос і стиль додають фільму неповторної атмосфери.

За задумом, це мала бути пісня, яку Мустафа колись записав на аудіокасеті для майбутньої дружини Сафінар.

Однак оригінальний запис використати не вдалося, тому була створена нова, оригінальна композиція.

Читайте також: У Словаччині покажуть український фільм «Киснева станція»

Як повідомляв Укрінформ, у кінотеатрах України 10 квітня стартують покази біографічної драми «Киснева станція».

Фільм «Киснева станція» створений у копродукції України, Чехії та Словаччини за підтримки Держкіно та чеської установи Státní fond kinematografie. Це повнометражна поетична драма, заснована на біографічних подіях із життя лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, розповідає про події літа 1980 року.

Світова прем’єра стрічки відбулася в межах основної конкурсної програми міжнародного Талліннського кінофестивалю «Темні ночі».



Джерело

Події

У Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі

Published

on


На території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» у межах проєкту «Втрачений Київ» встановили другий інформаційний стенд, присвячений Воскресенській церкві.

Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.

У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА зауважили, що Воскресенська церква – видатна пам’ятка київської сакральної архітектури – була зруйнована радянською владою у 1934–1935 роках.

«За різних історичних обставин столиця втратила десятки унікальних храмів, будівель і цілих архітектурних ансамблів. Проєкт «Втрачений Київ» покликаний повернути ці об’єкти в суспільну пам’ять. Адже лише усвідомлюючи масштаб втрат, ми можемо по-справжньому зрозуміти цінність тієї культурної спадщини, яка збереглася, і відповідально ставитися до її захисту», – зазначила директорка департаменту Марина Соловйова.

За її словами, відсутність будівлі не повинна означати відсутність пам’яті про неї. Саме тому в столиці прагнуть повернути пам’ять про ті об’єкти, які формували історичне обличчя Києва.

«Світовий досвід, зокрема Лондона, Відня, Варшави, Гданська чи Дрездена, доводить, що візуалізація втраченої спадщини через інформаційні стенди є важливою частиною сучасної міської культури. Такі маркери дозволяють мешканцям і туристам «прочитати» історію міста, навіть якщо самі пам’ятки вже не збереглися», – підкреслила Соловйова.

Стенд, який розміщений на перетині вулиці Спаської та провулку Хорива, містить історичну довідку про храм, архівні зображення та інформацію про його роль у формуванні історичного середовища Подолу.

Як повідомили в Департаменті, в межах проєкту «Втрачений Київ» планують встановлювати інформаційні стенди на місцях зруйнованих об’єктів, а також записати серію коротких подкастів про найважливіші пам’ятки, що зникли з мапи міста.

Ініціативу реалізує Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» у партнерстві з комунальним закладом «Центр консервації предметів археології» та громадською організацією «Україна Інкогніта».

Читайте також: У Києві суд припинив право приватної власності на флігель садиби Терещенка

Перший стенд у межах проєкту «Втрачений Київ», розміщений на Контрактовій площі, присвячений Богоявленському собору Київського Братського монастиря – одному з найвизначніших храмів Подолу, знищеному в 1935 році.

Як повідомляв Укрінформ, у столиці минулого року стартував проєкт «Втрачений Київ», який реалізується Державним історико-архітектурним заповідником «Стародавній Київ» та ГО «Україна Інкогніта».

Фото: kyivcity.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Події

До ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів

Published

on



Ще десятеро фахівців долучилися до команди експертів, які оцінюватимуть проєкти учасників ініціативи Президента Володимира Зеленського «Тисячовесна».

Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.

Як зазначається, експертами ініціативи стали:

  • співдиректор Львівського органного залу, директор Меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, культурний діяч, менеджер у сфері класичної музики, літературознавець, перекладач, директор Галицького музичного товариства, співзасновник Ukrainian Festival Orchestra Тарас Демко;
  • актор, музикант, волонтер Владислав Михальчук;
  • директор-художній керівник Київської опери, заслужений працівник культури України, продюсер Петро Качанов;
  • керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки, колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович;
  • засновниця платформи Ukrainian. Photographies Вікторія Бавикіна. Вона була кураторкою Національного павільйону України на 60-ій бієнале у Венеції. Також курувала виставкові проєкти для Мистецького Арсеналу (Київ), Єрімлов Центру (Харків), центру фотографії Stills (Единбург), Open Eye Gallery (Ліверпуль), Національного музею фотографії Норвегії тощо.
  • співзасновниця MOCA NGO and UMCA Ольга Балашова;
  • головний виконавчий директор і власниця диджитальної агенції Tyshchuk Digital HUB, експертка з розвитку брендів у Youtube Ольга Тищук;
  • сценаристка, генеральна продюсерка та засновниця Fresh Production Group Юлія Чернявська;
  • письменниця, сценаристка, перекладачка, авторка літературних й анімаційних персонажів «Петрик П’яточкин» та «Капітошка» Наталія Гузєєва;
  • культурна менеджерка, кураторка, лауреатка премії European Heritage Awards / Europa Nostra Awards 2026 Олена Афанасьєва.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що до 12 червня триває етап технічного оцінювання заявок.

«Команда перевіряє подані проєкти на відповідність умовам конкурсу та комплектність документів. А вже з 17 червня розпочнеться експертне оцінювання. Понад 120 експертів аналізуватимуть проєкти за визначеними критеріями, щоб обрати найсильніші ідеї, які будуть реалізовані», – зазначила віцепрем’єрка.

Читайте також: У межах «Тисячовесни» майнові права інтелектуальної власності належатимуть його творцям – Мінкультури

Як повідомлялося, «Тисячовесна» є найбільшою державною ініціативою підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить 4 млрд гривень. Програма покликана посилити український культурний простір та підтримати створення сучасного українського контенту.

Станом на 6 червня ініціатива зібрала 1151 заявку. 17% із заявлених проєктів є дебютними.

Фото: Володимир Зеленський/Телеграм



Джерело

Continue Reading

Події

УІК розраховує на розширення програми перекладів українських книжок за кордоном

Published

on



Український інститут книги розраховує на подальше розширення програми підтримки перекладів Translate Ukraine та залучення нових учасників.

Про це йдеться у відповіді УІК на запит Укрінформу.

“Ми зацікавлені у подальшому розширенні географії програми та залученні нових учасників. Водночас масштаби розвитку програм підтримки значною мірою залежать від виділеного на програму бюджетного фінансування та рівня міжнародного інтересу до української літератури. Сподіваємося, що завдяки системній промоції та розвитку партнерств охоплення програми й надалі зростатиме, що створить додаткові можливості для перекладачів та іноземних видавців, які працюють з українською книгою”, – йдеться у відповіді.

Зазначається, що наразі УІК не визначає окремі країни чи мовні ринки як безумовно пріоритетні для просування української літератури, а прагне працювати з широким колом міжнародних партнерів і підтримувати присутність української книги на різних ринках.

Зокрема, Інститут продовжує популяризувати програму Translate Ukraine на різних міжнародних майданчиках, насамперед під час книжкових ярмарків і професійних подій, а також через мережу партнерів в Україні та за кордоном.

Читайте також: В Україні фіксують стагнацію книжкового ринку

Як повідомлялося, у межах програми Translate Ukraine Україна підтримає видання 100 перекладів українських книжок у 33 країнах. Найбільше перекладів заплановано польською мовою – 9 видань, англійською – 8, сербською – 7. Далі – чеська та німецька мови (по 6 видань). По 5 книжок вийде арабською, французькою та італійською.

Загалом українські книжки перекладуть 30 мовами.

Фото: © vejaa



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.