Події
Вийшов саундтрек до фільму «Киснева станція»
Вийшов саундтрек до біографічної драми режисера Івана Тимченка «Киснева станція», що розповідає про період із життя Мустафи Джемілєва.
Як передає Укрінформ, про це Державне агентство України з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.
«Музичний всесвіт стрічки створив видатний японський композитор Джун Міяке, відомий своєю роботою над фільмом «Піна», який був номінований на премію Оскар у 2012 році», – ідеться у повідомленні.
Саундтрек написала й виконала відома турецька співачка Кальбен, чий унікальний голос і стиль додають фільму неповторної атмосфери.
За задумом, це мала бути пісня, яку Мустафа колись записав на аудіокасеті для майбутньої дружини Сафінар.
Однак оригінальний запис використати не вдалося, тому була створена нова, оригінальна композиція.
Як повідомляв Укрінформ, у кінотеатрах України 10 квітня стартують покази біографічної драми «Киснева станція».
Фільм «Киснева станція» створений у копродукції України, Чехії та Словаччини за підтримки Держкіно та чеської установи Státní fond kinematografie. Це повнометражна поетична драма, заснована на біографічних подіях із життя лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, розповідає про події літа 1980 року.
Світова прем’єра стрічки відбулася в межах основної конкурсної програми міжнародного Талліннського кінофестивалю «Темні ночі».
Події
У Мінкульті розповіли про ключові результати роботи у 2025 році
Міністерство культури у 2025 році разом з партнерами запустило реформу меценатства, створило Український фонд культурної спадщини, додало нові інструменти фінансування та цифрові сервіси, а також працювало над системними змінами у сфері.
Про це повідомляє пресслужба Мінкульту, передає Укрінформ
«Рік став точкою переходу від реагування до системних рішень. Ми закріпили культуру як елемент національної безпеки. З чіткими правилами, новими фінансовими інструментами й міжнародною підтримкою. У центрі політики Мінкульту – сильні інституції культурної сфери, захист спадщини й люди, які творять культуру сьогодні та творитимуть завтра. У 2026 році зосередимося на масштабуванні цих рішень, посиленні фінансової підтримки та розвитку доступних інструментів для підтримки культури», – сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарних питань — міністерка культури Тетяна Бережна.
Як зазначається, у 2025 році Міністерство культури України втілило проєкти й рішення, спрямовані на міжнародну підтримку культури, захист культурної спадщини та інституційне посилення галузі. Зокрема, в міністерстві ініціювали Альянс культурної стійкості — міжнародну платформу для підтримки української культури та посилення глобальної культурної безпеки. До Альянсу приєдналися понад 20 країн і міжнародних організацій.
Також створено Український фонд культурної спадщини. Міжнародні партнери вже спрямували на проєкти з відновлення культурної спадщини понад 3 млн євро.
Команда Мінкульту співпрацювала з міжнародними організаціями стосовно захисту: 19 українських об’єктів увійшли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО.
Цьогоріч також запустили співпрацю з Польщею: українські та польські фахівці провели пошуково-ексгумаційні роботи на території України та Республіки Польща в межах міждержавної співпраці у сфері збереження історичної пам’яті.
Кабінет міністрів затвердив Стратегію розвитку культури до 2030 року та Операційний план її реалізації на 2025–2027 роки, сформувавши довгострокову рамку розвитку сфери.
В Україні запустили програму «Власна справа» для креативних індустрій. Уже 155 підприємців креативного сектору отримали гранти на понад 50 млн грн.
Також було розширено можливості для закладів культури, що дозволило їм надавати сучасні послуги та залучати додаткові ресурси на розвиток.
Крім того, в Мінкульті працювали над захистом української мови. Верховна Рада України оновила офіційний переклад Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Документ узгодили з міжнародними стандартами та вилучили російську мову зі сфери захисту.
В Україні цьогоріч виробили 50 фільмів, присвячених стійкості українців в умовах протистояння з ворогом під час російсько-української війни та формуванню української національної та громадянської ідентичності.
Уряд схвалив законопроєкт про меценатство, який Міністерство культури України розробило для стимулювання приватної підтримки культури.
У Державному бюджеті на 2026 рік держава збільшила видатки на культуру на 45%.
Тривала робота над підтримкою культурної сфери та митців. Зокрема, 4 млрд грн держава передбачила на реалізацію «Національної програми фінансування української культури».
Під ініційовані Мінкультом санкції потрапили 15 керівників російських музеїв, які відповідальні за привласнення українських музейних цінностей на тимчасово окупованих територіях.
Було забезпечено випуск і безоплатне поширення газет на деокупованих і прифронтових територіях, щоб люди мали доступ до суспільно важливої інформації.
Міністерство затвердило порядок та умови страхування життя, здоров’я та працездатності журналістів і працівників медіа. З 14 листопада 2025 року таке страхування діє для тих, хто працює у відрядженнях у районах бойових дій та на тимчасово окупованих територіях України.
Тривала робота і в напрямках цифровізації, відобудоби та безбар’єрності. Зокрема, Міністерство культури створило платформу CuRe (Culture for Recovery), яка інтегрує культуру в процеси відбудови та відновлення України; запустило три національні цифрові реєстри: базової мережі закладів культури; видавців і розповсюджувачів видавничої продукції, музейного фонду України.
У межах проєкту «Культура без бар’єрів» Мінкульт спільно з компанією ЛУН створив Мапу безбар’єрності закладів культури. До неї вже внесли понад 5 тисяч об’єктів по всій країні.
У межах ініціативи «Інформація без бар’єрів» навчили 60 тисяч фахівців принципів простої мови, а понад тисячу працівників медіа та культурної сфери пройшли спеціалізовані тренінги
У Верховній Раді зареєстрували розроблений Мінкультом проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення доступності аудіовізуальних медіасервісів (крім аудіальних медіа-сервісів) для осіб з інвалідністю».
“2025 рік став для сфери культури продуктивним і результативним. Міністерство культури України ухвалило низку стратегічних рішень та запустило інструменти, які вже працюють на практиці — від міжнародних механізмів підтримки та фінансових програм до цифрових сервісів і безбар’єрних рішень. Багато ініціатив дали перші відчутні результати вже цього року”, – наголосили у Мінкульті.
Як повідомляв Укрінформ, 30 грудня Міністерство культури ухвалило рішення про перейменування Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського – відтепер заклад має назву Національна музична академія України.
Фото: Новинарня
Події
У Козовій на Тернопільщині руїни замку XVI століття перетворили на культурний центр
У містечку Козова на Тернопільщині за грантові кошти створили мультифункціональний культурний центр у приміщенні, збудованому на руїнах замку родини Потоцьких XVI століття.
Про це кореспондентці Укрінформу повідомила керівниця громадської організації “Інститут міської культури” Марічка Юрчак.
“Замок у Козовій був споруджений у XVI столітті родиною Потоцьких. Це була оборонна споруда, яку зруйнувала турецько-татарська орда в 1667 році. На залишках мурів спорудили будівлю, де розташовувалася броварня, згодом фабрика лікерів, а у радянські часи – склад. В останні роки це була закинута будівля. Наша громадська організація вирішила ревіталізувати споруду. Ми отримали малий інфраструктурний грант за програмою ЄС “House of Europe” на €20 тисяч на реалізацію проєкту “Козівський замок – культурний центр Козівської громади”, – зазначила Юрчак.
За її словами, за ці кошти вдалося замінити дах, вікна та двері, залити підлогу та придбати піч для опалення приміщення. Також ₴400 тисяч на ремонт споруди залучив ініціатор проєкту – громадська організація “Інститут міської культури”. Аби відновити занедбане приміщення, ініціатори об’єднали волонтерів і спільно влаштували толоки, щоб прибрати і винести сміття, яке роками залишали у будівлі.
“Ця будівля не є пам’яткою архітектури, вона не внесена в жодні реєстри, але ми дуже поставилися відповідально до цієї культурної спадщини області. Ми нічого не перебудовували і не руйнували. Ми залишили вигляд кам’яної кладки, яка збереглася від замку. А вже добудовані пізніше стіни, які не мають жодної історичної цінності, зашпаклювали”, – зазначила Юрчак.
У 2025 році вдалося закінчити першу чергу відновлення Козівського замку та відкрити простір площею 200 м², де жителі громади зможуть проводити творчі вечори, концерти або ж театральні постановки, організовувати виставки картин. Під час відкриття оновленого козівського замку в артпросторі провели концерт фольк-гурту “ДваТри” та мініярмарок. Подія об’єднала як жителів громади, так і гостей із Тернополя.
Загальна площа приміщення близько 1000 м². Також тут збереглися старовинні замкові підземелля. Ініціатори проєкту продовжать залучати кошти, аби повністю його відновити і повернути до життя. Зокрема, у планах відкрити хостел, кав’ярню, крамницю крафтової продукції. Це будуть соціальні підприємства, прибуток з яких направлятиметься на розвиток громади. У пивницях замку планують створити музей, який діятиме і як укриття.
Як повідомляв Укрінформ, у Бережанському замку облаштовують імерсивну експозицію у підземеллях.
-
Відбудова3 дні agoМіст у селі Маяки на Одещині поки не ремонтуватимуть
-
Війна1 тиждень agoРФ знову використовує військову базу в Луганську, яка раніше зазнавала удару ATACMS
-
Політика1 тиждень agoспікер Джонсон назвав основну причину
-
Політика1 тиждень agoВибори в Україні – ЦВК відновив роботу Державного реєстру виборців
-
Усі новини1 тиждень agoРікі Мартін — історія про життя співака та шлюб з чоловіком
-
Одеса1 тиждень agoОтруєння чадним газом у Чорноморську: постраждали діти
-
Війна1 тиждень agoУ прикордонному Сотницькому Козачку на Харківщині лінія фронту стабільна
-
Відбудова1 тиждень agoКошти на відновлення підуть лише на території, що перебувають під контролем України
