Український борщ у 2022 році внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Це рішення має особливе значення, адже ухвалене під час повномасштабної війни, коли Росія ставить собі за мету знищити українську націю, історію, культуру.

Є багато різновидів цієї традиційної страви, і один із них – козацький із кропивою. Його батьківщина – село Стародубівка Мангуської селищної громади Маріупольського району, тимчасово окупована територія. Рецепт борщу залишається невіддільною частиною кулінарної культури регіону й продовжує жити завдяки зусиллям переселенців та носіїв традицій.

СЕЛО З КОЗАЦЬКИМИ ДУБАМИ

Стародубівку заснували у 1830 році дунайські козаки, у 1831–1864 роках тут була станиця Стародубівська в Азовському козацькому війську.

– Після розгрому Запорізької Січі козаки спочатку знайшли притулок за Дунаєм, а згодом повернулися на рідні землі та залишилися в надазовських степах, на березі річки Каратиш. Вони й зберігали традиції та культуру своїх предків, – розповідає директорка комунального закладу «Мангуська публічна бібліотека» Ірина Сарбей.

Вона пригадує, як під час однієї з етнографічних експедицій вивчали традиції, фольклор та побут жителів Стародубівки. І один зі старожилів поділився історією, яку почув ще від своєї бабусі, яка прожила 105 років. Вона розповідала, що жолуді з дубів, які росли у Запорізької Січі, спочатку привезли за Дунай козаки, а насіння з тих дубів потрапило у село Стародубівку. І в цьому селі виросли три дуби, два з яких колись зрізали для будівництва ферми. Дерево, що залишилося, росте й досі, і його називають козацьким.

– Може, через ці козацькі дуби й назвали село Стародубівкою, бо до 1920 року іменувалося Каратиш, – зауважує дослідниця.

«ЗГІДНО З ПОВІР’ЯМ, КОЖНА ПОРЦІЯ ТАКОЇ СТРАВИ ОЗДОРОВЛЮЄ»

За словами Сарбей, у Стародубівці готували здебільшого страви української кухні, й однією з улюблених був борщ із кропивою. Його варили з весни до 11 липня, бо, згідно з повір’ям, у цей період кропива має цілющі властивості.

Для приготування козацького борщу обирають м’ясо птиці – перепілки, дикої качки або домашньої курки. Нарізають шматочками, обсмажують на пательні, кладуть у казан чи каструлю і заливають холодною водою – щоб вийшов наваристий, смачний бульйон. Додають нарізану картоплю, цибулю.

– Щоб борщ був ситнішим, до бульйону кладуть також цілу картоплину, і коли звариться, товчуть. Для насиченішого аромату і смаку роблять засмажку з моркви та цибулі. Додають сіль, перець, на бажання – томати. І головний складник цього цілющого борщу – дрібненько нарізане листя кропиви. Його кладуть, коли картопля майже готова. Це надає страві і смаку, і користі, – розповідає пані Ірина.

Вона зазначає, що до кропиви можна додати і щавель. Неодмінний інгредієнт борщу – нарізані варені курячі яйця. Після цього страву тримають на вогні ще кілька хвилин, щоб смаки поєдналися. Подають зі сметаною.

Дослідниця наголошує, що з давніх-давен існувала традиція, пов’язана з приготуванням козацького борщу з кропивою: для оздоровлення організму треба з’їсти 12 порцій цієї страви за сезон, до вже згаданого 11 липня.

– Згідно з повір’ям, кожна порція такого борщу оздоровлює, і люди намагалися використовувати цю можливість. Бо кропива – лікарська рослина, – додає пані Ірина.

Так, кропива – справжня скарбниця вітамінів та корисних елементів. До хімічного складу цієї рослини входять вітамін С, що дає змогу зміцнити імунітет, вітамін А (ретинол), який стимулює роботу нирок та печінки, вітамін Е (токоферол), що нормалізує стан шкіри та волосся, і вітамін D, який має регенерувальну і кровоспинну властивості. Крім того, є вітаміни групи В, які поліпшують сон, зміцнюють нервову систему і нормалізують стан організму, також є каротиноїди, що поліпшують зір. У кропиві зосереджені такі елементи, як хлорофіл, цинк, мідь, кальцій, калій та інші, потрібні організму.

За словами дослідниці, молоду кропиву також сушили й зберігали, щоб восени та взимку використовувати до борщу та супів. Але висушену кропиву слід додавати до страви аж наприкінці приготування – лиш довести до кипіння й одразу знімати з вогню, щоб рослина не втратила корисних властивостей.

«ДО 11 ЛИПНЯ ЩЕ Є ЧАС ЗВАРИТИ БОРЩ ІЗ КРОПИВОЮ»

Ірина Сарбей каже, що попри всі виклики часу й те, що село під тимчасовою окупацією, рецепт козацького борщу з кропивою залишається невіддільною частиною кулінарної культури регіону і продовжує жити завдяки носіям традицій – нащадкам українських козаків.

– Для збереження кулінарного спадку – козацького борщу з кропивою – ми налагоджуємо зв’язки між жителями громади, які через війну перебувають у різних куточках України і за кордоном, – зазначає пані Ірина.

За її словами, обміну досвідом серед носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини Донеччини сприяють онлайн-зустрічі, круглі столи, фестивалі.

– У 2024 році у Дніпропетровській області пройшов VII Регіональний молодіжний форум, від кожної громади була команда, наша молодь представила традицію приготування козацького борщу. Готували на вогні, як колись козаки, і всіх пригощали, – каже дослідниця.

Додає, що на майстер-класах молодь навчають готувати страви за стародавніми рецептами, щоб зберегти зв’язок з минулим, повернути переселенцям відчуття дому.

– Люди, які покинули рідні домівки через російську агресію, коли смакують ці знайомі з дитинства страви, зі сльозами на очах кажуть, що це ніби повертає їх додому. А такі відчуття дорого коштують, – каже пані Ірина.

Підбиваючи підсумки своєї розповіді про козацький борщ, вона нагадує, що поки кропива ще молода, до 11 липня є час зварити український борщ за цим рецептом, щоб зміцнити свій організм. І запевняє, що козацьку традицію, яка століттями зберігала здоров’я та духовний зв’язок поколінь, українці обов’язково й надалі передаватимуть своїм нащадкам.

Довідково. У 2008 році Україна ратифікувала ст. 12 Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини.

Укрінформ веде власне дослідження нашого спільного надбання – об’єктів Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Першими, ще у 2012 році, до нього були внесені такі традиційні ремесла, як створення косівської мальованої кераміки, кролевецьке переборне ткацтво, опішнянська кераміка та петриківський розпис. Відтоді до них додалися притаманні різним регіонам нашої країни обряди, пісні й танці, музичні інструменти, страви й напої, звичаї святкувань і поминань… Національний перелік постійно поповнюється.

Олена Колгушева, Донеччина

Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна повідомила у Фейсбуці.

4 червня завершився прийом заявок. Загалом на конкурс надійшло 2634 проєкти з усієї України. Така кількість проєктів свідчить про великий творчий потенціал української культури та готовність авторів створювати культурний продукт.

До 12 червня Держкіно та Держмистецтв проводили технічний відбір. На цьому етапі перевірялися документи, подані учасниками, та їхня відповідність вимогам конкурсу. Комісія Міністерства культури України розпочала роботу після 16 червня.

Зараз конкурсні комісії проводять засідання, де затверджують списки учасників, хто пройшов до другого етапу мистецького конкурсу – експертного оцінювання.

Висновки щодо кожного проєкту та відповідні рішення будуть ухвалені конкурсною комісією колегіально за результатами обговорення під час засідання. Щоб забезпечити рівномірний, прозорий і неупереджений розподіл заявок, конкурсні комісії розподіляють проєкти серед експертів шляхом жеребкування.

За кожним напрямом конкурсу буде опубліковано перелік проєктів, допущених до другого етапу. Інформація з’явиться на офіційних ресурсах Міністерства культури України, Держкіно, Держмистецтв за таким графіком:

17 червня – Візуальне мистецтво;

18 червня – Анімація, Сучасна музика;

19 червня – Ігрове кіно, Неігрове кіно, Перформативне мистецтво;

26 червня – Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.

У переліках буде зазначено назву організації-учасника, назву проєкту, короткий опис та напрям конкурсу.

Учасники, чиї заявки не були допущені до другого етапу за результатами технічного відбору, отримають індивідуальні повідомлення на електронні адреси, вказані під час подання заявки. У листі буде зазначено результат розгляду та інформацію щодо причин недопуску відповідно до вимог Положення про конкурс. Розсилання листів відбуватиметься за таким графіком:

18.06–25.06 – Візуальне мистецтво;

19.06–26.06 – Анімація, Сучасна музика;

22.06–29.06 – Ігрове, Неігрове, Перфомативне мистецтво;

29.06–6.07 -Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.

Віцепрем’єрка закликала дочекатися офіційного повідомлення на електронну пошту. Усі заявки були розглянуті конкурсними комісіями відповідно до встановленої процедури.

Другий етап конкурсу за напрямами Держкіно та Держмистецтв – експертне оцінювання – триватиме до 28 липня. За напрямом Мінкульту (аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж) – орієнтовно 3 серпня.

На цьому етапі проєкти оцінюватимуть незалежні експерти за визначеними критеріями. За результатами оцінювання буде сформовано рейтингові списки проєктів за кожним напрямом конкурсу.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та Офіс Президента оголосили про запуск програми підтримки культурних ініціатив “Тисячовесна”. Ціль ініціативи – збільшити обсяг виробництва українського культурного контенту, зробити його конкурентним у масовому споживанні, забезпечити доступ до авдиторії, посилити присутність українського контенту.

У бюджеті на 2026 рік на програму закладені 4 мільярди гривень. З них 2,6 мільярда гривень заплановані на кінопродукт – ігрові фільми, анімаційні фільми, серіали, неігрові документальні фільми. Інші види контенту – сучасну музику, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво – 1 мільярд гривень, на аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж – близько 300 мільйонів гривень.

Програма стартувала 3 квітня, прийом заявок тривав до 4 червня, з 10 червня по 21 липня – відбуватиметься експертна оцінка проєктів. На серпень запланована публічна презентація проєктів. Початок фінансування відібраних проєктів передбачений на вересень-грудень 2026 року.

Про це у Телеграмі повідомив секретар Рівненської міської ради, в.о. міського голови Віктор Шакирзян, передає Укрінформ.

«У Рівному відкрили виставку робіт учасників архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка» — важливого для нашої громади проєкту, який покликаний не лише оновити громадський простір, а й зберегти його історичну та культурну цінність», – ідеться у повідомленні.

Як зазначається, за результатами роботи журі перемогу здобув проєкт команди архітекторів під керівництвом Юрія Столярова, який запропонував найбільш цілісне та переконливе бачення майбутнього розвитку цієї території. Друге місце посіла студія архітектури та дизайну КОРА, третє — архітектурне бюро Urbanideas.

У Міському будинку культури вручили дипломи та сертифікати переможцям конкурсу. Також відкрили виставку конкурсних робіт, де всі охочі можуть ознайомитися з представленими концепціями та побачити різні підходи до майбутнього оновлення парку.

Як повідомляла міська рада, загалом на конкурс було подано 24 роботи.

Архітектурний конкурс є одним із етапів ревіталізації «парку Єврейка» у межах проєкту «REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину». Проєкт «REHERIT 2.0» впроваджується Центр міської історії / Center for Urban History та Центром «Регіональний розвиток» Агенція економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Повідомлялося, що громадський простір Рівного, відомий як Єврейка, це занедбана зелена ділянка поблизу навчального закладу в центральній частині міста. У минулому тут знаходилися три кладовища — єврейське, православне та епідеміологічне. Найбільшим із них було єврейське, від нього й походить неофіційна та поширена серед рівнян назва місця «Єврейка». Нині містяни переважно використовують цю ділянку як транзитний простір, місце для прогулянок, короткочасного відпочинку та занять велоспортом. Разом з тим поміж дерев та стежок неохайного парку продовжують перебувати залишки надгробкових каменів, нагадуючи про історію цього простору.

У проєкті REHERIT 2.0 прагнуть змінити ставлення до цього місця, переосмислити його бачення та роль, перетворити на безпечний простір пам’яті, діалогу й співтворення. Архітектурний конкурс мав допомогти знайти інноваційні, чутливі до історичного контексту та соціально відповідальні рішення, які поєднають збереження пам’яті, природоорієнтованість та принципи соціальної взаємодії.

Преміальний фонд Всеукраїнського відкритого архітектурного конкурс на кращу проєктну пропозицію ревіталізації території парку «Єврейка» у Рівному складав: 1 премія – 250 тис. гривень, 2 премія – 150 тис. гривень, 3 премія – 100 тис. гривень.

Як повідомляв Укрінформ, у Рівному з’явився сквер імені загиблого воїна, волонтера та громадського активіста Віктора Суходольського – він загинув 16 червня 2023 року поблизу П’ятихаток на Запоріжжі.

Фото: Рівенська міськрада