Суспільство
Як гестапо вирішило долю поетки?
Її останні дні оповиті загадками й міфами. Діячка ОУН, феміністка та поетка Олена Теліга залишилася в окупованому Києві – не зрадивши ні своїй ідеї, ні собі.
Холодна осінь 1941-го і ще холодніша зима 1942 року стали для Олени Теліги останніми. У листі з Києва, який став передостаннім в її збереженому архіві, писала: «…Ми йшли вчора ввечері коло засніженого університету, самі білі і замерзли так, що устами не можна було поворухнути, з холодного приміщення Спілки до холодного дому… Але за цим снігом і вітрами відчувається вже яскраве сонце і зелена весна». Весни Теліга так і не побачила.
У цьому короткому листі – не лише відчуття та сила Теліги, а й промерзлий, але незламний Київ, який лежав розтерзаний і радянською, а тоді ще й німецькою окупацією: вони сповнені передчуттям весни, рішучістю, незламністю і дивовижною життєлюбністю навіть перед загрозою загибелі.
Укрінформ у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті та радіо «Байрактар» запустив мультимедійний проєкт «Правда чи міф?». Відстежувати проєкт можна на сайті Укрінформу та Інституту національної пам’яті, слухати в етері радіо «Байрактар», у соцмережах та на Spotify.
Олена Теліга прожила тільки 36 років, залишивши після себе всього 38 віршів, але її слово стало символом гідності, відваги й українського стоїцизму.
Пізнього жовтня 1941 року Теліга вдруге повернулася до Києва – вже окупованого не совєтською, а німецькою армією. Ще влітку активна діячка ОУН, разом із Уласом Самчуком, у складі похідних груп нелегально перейшла кордон. У Києві Олена мешкала за різними адресами, а після приїзду чоловіка Михайла наприкінці листопада 1941 року родина оселилася в будинку на вулиці Караваєвській (тепер – ріг вулиць Гетьмана Павла Скоропадського і Паньківської, 2/25). Це була її остання адреса.
Ось як описував листопад в окупованому німцями Києві один із когорти друзів Олени Теліги (а як актуально в сучасному воєнному передзим’ї звучить цей опис, – ред.), Олег Штуль-Жданович, український політичний і військовий діяч та член ОУН: «Як жили ми всі, на вул. К., ви знаєте. Потім пані Олена з чоловіком перенеслися на Караваївську (дім «Комуніста»), куди перейшов і я. Там було ще гірше. Де був місяць листопад. Будинок не мав печей – був пристосований до центрального огрівання. За тиждень чи два виключили тец, але почали тріскатися рури (труби, – ред.) і огрівання виключили. Вода замерзала і водотягові рури тріскали, отже воду теж виключили. Згодом виключили і світло. До того треба додати, що й їсти не було що. Це приблизний образ того, як жила п. Олена в Києві. Але трималась вона знаменито».
Після приїзду Теліга очолила створену з ініціативи Олега Ольжича Спілку українських письменників (на вулиці Трьохсвятительській, 23 – тепер Десятинна, 9), тут же відкрила пункт харчування для соратників, співпрацювала з редакцією газети «Українське слово» (редактор Іван Рогач) на Бульварно-Кудрявській, 24, редагувала літературно-мистецький додаток «Літаври», входила до складу Української Національної Ради.
Попри обережність багатьох, жінка не приховувала своїх переконань. «Я не тікаю – я залишаюсь, бо хтось мусить залишитися», – казала вона. За найпоширенішою версією, Олену Телігу заарештували у Спілці письменників у лютому 1942 року.

Часто кажуть, що її видали інформатори в українському підпіллі. Правда чи міф?
Ось що пояснили в Інституті національної пам’яті:
Документів гестапо про арешт та розстріл Олени Теліги не збереглося. Джерелом наших знань є спогади людей, які були у той час поряд з Оленою Телігою. Тож не існує документально підтверджених підстав стверджувати, що заарештували Олену Телігу на підставі дій агента чи інформатора нацистських спецслужб в українському підпіллі.
Щоправда, існують спогади про донос, який написав гестапо на Телігу один персонаж, якому Олена відмовила в публікації у редагованому нею тижневику «Літаври». У доносі її звинуватили в тому, що вимагала прибрати з помешкань українців портрети Гітлера.
Але потрібно мати на увазі, що гестапівці уже з грудня 1941 року розгорнули широку кампанію арештів діячів очолюваної Андрієм Мельником Організації українських націоналістів як в Києві, так і в інших регіонах України. І арешт Олени Теліги цілком вкладався у цю нацистську кампанію «зачистки українського руху» та був далеко не першим.

Про останні дні арешту та ув’язнення Олени Теліги є чимало легенд, одна з них – щодо напису, який лишила активістка на стіні в’язничної камери. Є розповіді, зокрема Олега Штуля, про розстріл чоловіка Олени та останні миті її життя:
«З різних джерел пробував щось довідатися. Надаремно. Лише таке дійшло до нашого відома: однієї ночі, в половині лютого, над ранком зчинився на в’язничних коридорах рух. Звичайна річ – виводять на розстріл. В’язниця насторожилась. Раптом чути крик: Хто вийде живим – скажіть усім, що ґестапо розстріляло Михайла Телігу з Кубані. Почулися крики катів, посипались удари, загрюкотіли двері, все стихло. Інший хтось оповідав, що в котрійсь із келій на стіні бачив надряпаний напис: «Тут сиділа і звідси іде на розстріл Олена Теліга. Зверха тризуб».
Більше деталей знайдете у подкасті «Правда чи міф» на Спотіфай, новий епізод вже готовий для прослуховування:
То ж чи є, чи збереглися ці написи у камері?
Ось що пояснили в Інституті національної пам’яті:
Практика викарбовування написів в’язнями на стінах своїх камер має і тривалу історію, і широке географічне поширення. Тому виключати можливість нанесення такого напису і на стіну камери, де утримували Олену Телігу, не можна, але наразі цей факт не має документального підтвердження. Архівних документів чи фотографій із цим написом не збереглося. Про такий напис залишилися свідчення лише в деяких спогадах.
У більшості джерел зазначено, що Олену Телігу розстріляли в Бабиному Яру. Та іноді з’являються версії, що точного підтвердження немає, що вона змогла втекти, що жила до 1947 року. Тож чи відомо про місце розстрілу поетки? Що тут правда, а що – міф?
Ось що пояснили в Інституті національної пам’яті:
Олена Теліга страчена нацистами у Києві в лютому 1942 року. Але щодо місця, де це сталося, існують дискусії. Останнім місцем, про яке відомо, що там утримували поетку й підпільницю, були застінки гестапо на тодішній вулиці Короленка. А ключовим місцем розстрілів в окупованому нацистами Києві став Бабин Яр. Страти там відбувалися з вересня 1941 і аж до літа 1943 року. У Бабиному Яру нацисти також захоронювали і розстріляних в інших місцях.
Історія Олени Теліги – це історія особистого вибору: залишатися в окупації чи тікати, рятуючи власне життя. А ще – безумовного і сильного вибору на користь того, щоб залишитися, знаючи про небезпеку, і підтримувати своїх. Бо, як казала Теліга: «На мене чекають люди. Я не можу тікати».
Навколо яскравого спалаху Олени Теліги ще крутиться багато легенд – і, можливо, це теж форма пам’яті. У темні похмурі часи залишаються світлі люди, які не відступають від себе.
Про життя і загибель Теліги знято кілька документальних стрічок і програм. Ці відео зберігають спогади, архівні світлини й інтерпретації дослідників.
Ось кілька фактів та фільмів про Олену Телігу:
- Приватний лист світові. Олена Теліга – документальний фільм 2007 року, 41 хв. Режисер Ірина Шатохіна.
- Жіночі історії Другої світової: Олена Теліга – короткий документальний матеріал, доступний на YouTube.
- Танок метелика – короткометражний фільм 2021 року про Олену Телігу. Режисер Марія Філенко.
- Ім’я Олени Теліги назавжди вписане у мапу Києва – вулиця, що носить її ім’я, розташована неподалік Бабиного Яру, саме там, де поетеса загинула у 1942 році.
- Вулиці, названі на її честь, можна знайти не лише у столиці: такі є у Дніпрі, Львові, Запоріжжі, Житомирі, Кропивницькому, Черкасах, Ужгороді, Рівному, Ковелі, Дрогобичі, Конотопі, Сумах, Умані та ще в понад тридцяти українських містах.
- Її ім’ям названо скаутські осередки: 12-ий курінь Української скаутської пластової організації (УСП), 46-ий курінь Українських пластунів-сеніорів (УПС) та 20-ий курінь юначок (УПЮ).
- На її честь створено Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги, яке діє з 1994 року.
- З 2000-го року в Україні вручають Міжнародну літературно-мистецьку премію імені Олени Теліги – відзнаку для тих, хто продовжує її боротьбу словом.
- І навіть у видавничому світі її ім’я живе далі – у «Видавництві імені Олени Теліги», заснованому ще 1994 року.
Текст: Ярина Скуратівська, Київ
Наукова консультація: Володимир Тиліщак, УІНП
Ілюстрації: Катерина Березовець, Укрінформ.
У серії «Правди чи міф» читайте, слухайте і дивіться матеріали:
Покрова без міфів: що ми знаємо про це свято
Олена Степанів: правда і міфи про першу жінку-офіцерку у світі
Радіо «Афродіта»: правда і міфи про підпільну радіостанцію УПА
Вбивство Петлюри: як злочинець став «жертвою»
Таємний український університет: як у Львові діяв підпільний виш?
Суспільство
Корецький анонсував цифрову платформу, де можна повідомляти про відсутність базових послуг
Мінцифри разом із Мінрегіоном готуються запустити єдину цифрову платформу, де кожен зможе повідомляти про відсутність світла, тепла, води.
Як передає Укрінформ, про це Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив у Фейсбуці за результатами наради з профільними міністрами, колегами з Офісу Президента, керівниками обласних і міських адміністрацій та енергетиками.
“Ми не маємо права допустити, щоб повторювалися ситуації, коли в деяких локальних випадках світла не було по декілька днів без належної реакції. Ці дані потрібні, щоб ми бачили реальну картину і реагували у режимі 24/7”, – заявив він.
Зараз тривають відновлювальні роботи після російських ударів по критичній інфраструктурі в Києві, Одесі та інших містах, зазначив Корецький.
“Передусім — Одеса. Більша частина міста з водою, з теплом ситуація складніша. Без опалення досі близько 240 тисяч людей, триває підключення котелень. До кінця доби більшість одеситів мають отримати тепло. Росіяни методично вибивають лінії електропередач в регіоні й постійні атаки не дають бригадам повноцінно працювати”, – поінформував Корецький.
Що стосується Києва, зазначив Прем’єр-міністр, на правобережній частині міста мережу поступово наповнюють водою.
“Наступного тижня на рівні уряду підготуємо декілька рішень потрібних окремо для столиці, а також щодо пріоритизації водопостачання в разі подальших ворожих обстрілів і руйнувань інфраструктури. Алгоритм для критичних ситуацій буде єдиним для всієї країни з урахуванням регіональних особливостей”, – заявив Корецький.
Як поінформував Прем’єр-міністр, “окремо, за дорученням Президента, опрацювали залучення до ремонтних робіт Державної спеціальної служби транспорту, що підпорядкована Міноборони. Цивільні комунальники не мають змоги так же швидко працювати в бойових умовах і не мають спеціальної техніки, як це вже ефективно роблять ДССТ, особливо в прифронтових регіонах”.
“Також Міноборони разом із ЗСУ мають визначити серед військовослужбовців фахових інженерів та електриків, актуалізувати списки і за регіональним принципом направити цих людей у резерв ДССТ. Розцінюємо це як додаткову допомогу в разі необхідності”, – пояснив Корецький.
Як повідомляв Укрінформ, уранці 21 листопада в Голосіївському, Святошинському, Солом’янському, Шевченківському, Подільському районах та на лівобережній частині столиці спостерігалися зниження тиску у водопровідних мережах або тимчасова відсутність водопостачання.
Суспільство
Миколаївський науковець здобув державну іменну стипендію
Молодий науковець Одеської військової академії Михайло Богуш здобув державну іменну стипендію імені Героїв Небесної Сотні. Загалом цього року визначили 25 переможців.
Відповідний наказ оприлюднило Міністерство освіти і науки України.
Розмір щомісячної стипендії становитиме два прожиткові мінімуми для працездатних осіб, встановлені на початок 2027 року. Фінансову підтримку призначили на підставі рішення конкурсної комісії, яка відібрала найкращих дослідників наприкінці жовтня.
Переможців визначили у п’яти номінаціях: імені Дмитра Максимова, Назарія Войтовича, Романа Гурика, Устима Голоднюка та Юрія Поправки. У кожній із них обрали по п’ять молодих науковців.
Читайте також: Президент призначив стипендію трьом діячкам культури з Одещини
Державні іменні стипендії молодим вченим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні заснували в Україні у 2018 році. Їхня головна мета — підтримати талановитих дослідників, які активно розвивають вітчизняну науку та роблять вагомий внесок у зміцнення держави.
Претендувати на нагороду можуть науковці віком до 35 років (або до 40 років, якщо вони мають науковий ступінь доктора наук), які працюють чи навчаються в українських закладах вищої освіти або наукових установах.
Відбір кандидатів відбувається на конкурсній основі. Спочатку претендентів висувають вчені ради їхніх університетів чи інститутів, після чого документи розглядає спеціальна конкурсна комісія при Міністерстві освіти і науки України. Під час оцінювання враховують наукові здобутки кандидатів, наявність публікацій у провідних виданнях, патентів, участь у міжнародних проєктах, а також їхню активну громадянську позицію.
Суспільство
В Ізмаїлі п’яний водій влетів у припарковані авто та відбувся подряпинами
Вчора ввечері, 8 листопада, на території ЖК “Асоль” міста Ізмаїл сталася ДТП за участю трьох автомобілів. Попередньо встановлено, що аварію допустив 46-річний житель Ларжанки, який мав ознаки алкогольного сп’яніння. На щастя, ніхто з людей не постраждав, а сам винуватець ДТП меддопомоги не потребував. Про це із посиланням на власні джерела повідомляє “Бессарабія INFORM”.
ДТП виявили правоохоронці під час несення служби з охорони громадського порядку на вулиці Поперечній.
Попередньо, водій Volkswagen Passat не впорався с керуванням та врізався у два припарковані автомобіля.
На чоловіка було складено адміністративні матеріали за статтями 130 ч.1 КУпАП та ст. 124 ч.1 КУпАП. Згідно санкцій статтей водієві загрожує штраф у розмірі 17 тисяч гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Раніше ми повідомляли: Кілійські депутати підтримали угоду про транскордонну співпрацю з румунською комуною Кілія-Веке
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Події1 тиждень agoЛавреатом премії імені Конрада став Мирослав Лаюк
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Одеса6 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Суспільство5 днів agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
