Про це повідомило видання “Радіо Свобода”.

Тинка вийшов до міської Ратуші з картонним плакатом, на якому написав звернення до українців: “Я – поляк. Мене звати Борис Тинка. Багато років я підтримую Україну. І мені не була потрібна війна, щоб довести, таких, як я, у Польщі переважна більшість. Не забувайте про це”.

Тинка розповів, що останні два-три тижні думав, як показати українцям свою підтримку. Він зазначив, що постійно організовує проукраїнські акції у Кракові, а допомагати Україні почав ще до початку повномасштабної війни.

“Подумав, що моя акція стане сигналом для українців, що більшість поляків залишаються з українцями. Це мені дуже важливо, щоб знали українці”, — сказав “Радіо Свобода” польський волонтер.

Борис Тинка є туристичним гідом і автором путівників про Київ, Одесу та Чорнобиль. Із лютого 2022 року він перебував в Одесі, де протягом трьох місяців допомагав українцям, а також зараз доставляє гуманітарну допомогу до міста.

Тинка вважає, що посилення антиукраїнських настроїв у Польщі пов’язане, зокрема, з використанням політиками історичної тематики.

“Раптом всі поляки пригадали собі Волинь. Забули про Катинь, а чудово пам’ятають Волинь. 90% поляків не мають поняття, де ця Волинь знаходиться”, — говорить він.

Під час акції до Тинки підходили львів’яни та гості міста, щоб подякувати йому за підтримку України. Серед них була Юлія з сином Максимом, які приїхали до Львова з Одеси. Вони мають польське походження та є громадянами України.

Тим часом польські єпископи засудили випадки агресії між поляками та українцями й закликали до чесного історичного діалогу. Вони також звернулися до влади Польщі із закликом ефективніше запобігати інцидентам на національному ґрунті.

За офіційною інформацією, за перші шість місяців 2026 року польська поліція отримала 180 повідомлень про ймовірні напади чи інші прояви агресії. Це більш ніж на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Раніше Фокус повідомляв про випадки нападів на українців у Польщі. Один із них стався у Вроцлаві, де троє кремезних поляків напали на українське подружжя. Чоловік і жінка зазнали серйозних травм: жінка отримала поріз на шиї, обоє — переломи та підозру на струс мозку. Поліція за кілька днів затримала двох нападників, однак третього досі не знайшли.

Також 18 серпня стало відомо про напад на двох українців у Польщі. На інцидент відреагував прем’єр-міністр країни Дональд Туск.

Наша планета є домівкою для неймовірної кількості видів, одним із найчисленніших є комахи. Як правило, у повзучих комах спостерігається фіксована кількість ніг: наприклад, у павукоподібних — 8 ніг, у багатоніжок — від 34 до 1300, а у типової середньої комахи — 6, пише IFLScience.

Однак у недавньому дослідженні вчені вивчали скам’янілість, виявлену в Техасі, і натрапили на щось дуже несподіване — стародавню комаху з досить незвичайною кількістю ніг. Аналіз показав, що ця комаха, яка жила близько 324 мільйонів років тому, мала 24 ноги.

За словами авторів дослідження, це відкриття є надзвичайно важливим, оскільки може допомогти пояснити, чому давні предки комах випробували так багато різних варіантів будови ніг, перш ніж зупинитися на шести.

Скам’янілість являє собою новий вид, який отримав назву Chosha praecursor. Довжина тіла комахи сягає близько 49 міліметрів, а вік — приблизно 324 мільйони років. Вчені зазначають, що родова назва виду походить від слова ch’osh мовою навахо, що означає “комаха”. Цікаво, що назва походить із міфу навахо, згідно з яким перший материк був заселений древніми комахоподібними істотами, нащадки яких заселили Землю. Це пояснює давнину скам’янілості та її значення для розуміння освоєння суші шестиногими комахами.

Аналіз стародавньої комахи показав, що з усіх 24 ніг лише шість є ходовими. У стародавнього виду також було виявлено яйцеклад, який є базовим планом будови тіла більшості сучасних комах. Усі сучасні шестиногі комахи мають шість ходильних ніг, прикріплених до грудей, і жодної до черевця.

Однак у C. praecursor сегменти 1–9 черевця також мають кінцівки, модифікації на кінцях яких більше нагадують весла, ніж пристосування для ходьби. Це вказує на те, що вид, ймовірно, вів напівводний амфібійний спосіб життя, а також, можливо, мешкав на межі між сушею та водою.

У ході дослідження вчені вивчили два види комах, окрім C. Praecursor, і виявили, що всі вони належать до примітивної стовбурової групи комах — це відкриття допомагає заповнити прогалину в ранній еволюційній історії комах. Оскільки у сучасних комах немає кінцівок на черевці, припускається, що втрата цих черевних придатків була одним із ключових нововведень для адаптації до більш наземного способу життя.

Простіше кажучи, результати нового дослідження свідчать про те, що предками комах були панракоподібні, які мали ці додаткові кінцівки. Пізніше їхня будова спростилася, і зрештою деякі ноги повністю зникли у наземних комах із шістьма грудними кінцівками, яких ми спостерігаємо сьогодні.

Інші новини

Про це повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, у 2026 році НМТ на 200 балів склали 66 учнів громади.

За кожного наступного учня, який набрав 200 балів, розмір премії збільшуватиметься на 15% посадового окладу.

“Вчитель, який за результатами іспиту матиме 3 учнів, котрі набрали 200 балів, отримає 2 оклади зарплати”, — повідомив Марцінків.

Цього року в Івано-Франківській громаді є п’ятеро вчителів, які підготували трьох і більше 200-бальників. Найбільше таких учнів підготувала вчителька англійської мови Ліцею імені Романа Шухевича Тетяна Лагдан — шістьох.

Вчителька англійської мови Наукового ліцею імені Миколи Сабата Наталія Гудзак підготувала п’ятьох учнів із результатом 200 балів. Ще троє педагогів підготували по троє таких учнів: Яна Вацик та Наталія Нешпір із Наукового ліцею імені Миколи Сабата, а також Галина Худоб’як із Ліцею №23 імені Романа Гурика.

“Цього року маємо 66 учнів 200-бальників. Та 5 вчителів, які якісно підготували 3 і більше учнів!” — зазначив Марцінків.

Нагадаємо, учасники НМТ-2026, які отримають не менше 185 балів з кожного предмета та вступлять до українського закладу вищої освіти, зможуть щомісяця отримувати стипендію у розмірі 10 тисяч гривень. Виплати призначатимуть протягом усього першого року навчання у виші. 

З 1 вересня 2026 року мінімальна академічна стипендія в Україні зросте до 4000 гривень. Її зможуть отримувати не лише студенти державних вишів, а й ті, хто навчається у приватних закладах за державним замовленням. Виплати збільшаться вдвічі порівняно з 2025 роком.

Також нещодавно випускниця львівського ліцею №81 імені Петра Сагайдачного Софія Клак набрала максимальні 600 балів на НМТ. Вона отримала по 200 балів з англійської мови, математики та історії України.