Усі новини
Як правильно відповісти на запитання, ким ви бачите себе через 5 років
Щоб виділитися на сучасному ринку праці, недостатньо просто мати гарне резюме. Кандидатам необхідно “йти на крок далі”, готуючись до каверзних питань на співбесіді.
Засновниця кар’єрного коучингового бізнесу Self Made Millennial Маделін Манн стверджує: саме чіткі, спокійні та ґрунтовно продумані відповіді допомагають кандидатам отримати роботу. Особливо це стосується одного питання, яке, за її словами, найчастіше збиває з пантелику шукачів і призводить до відмови. Воно звучить так: “Ким ви бачите себе через п’ять років?”.
Манн пояснює в розмові з Make It: “Ніхто насправді не знає, якою буде його майбутня кар’єра, але це питання призводить до відхилення великої кількості шукачів роботи — і вони цього навіть не усвідомлюють”.
Щоб виділитися на сучасному ринку праці, недостатньо просто мати гарне резюме
Фото: Unplash
За її словами, мета цього запитання — з’ясувати, наскільки щиро кандидат зацікавлений у цій конкретній посаді та чи відповідає ця позиція його кар’єрним амбіціям. Відповідь має продемонструвати менеджерам з найму, як цілі та досвід кандидата вписуються в цю роль.
Поширена помилка на співбесіді
Манн додає, що багато хто ненавмисно доводять, що ця роль не входить до їхньої траєкторії, ділячись планами, які не мають нічого спільного з посадою.
“Вони можуть сказати щось на кшталт: “Я сподіваюся відкрити власний бізнес через п’ять років!” або “Я сподіваюся вийти заміж/одружитися”, — наводить приклади експертка.
Манн радить: ніколи не кажіть інтерв’юеру: “Я хочу вашу позицію через п’ять років”
Фото: Freepik
Такі відповіді можуть створити враження, що людина може бути схильна до швидкої зміни роботи. Компанії шукають співробітників, які залишаться надовго, а не тих, хто вже планує звільнення.
Ніколи так не кажіть
Манн радить: ніколи не кажіть інтерв’юеру: “Я хочу вашу позицію через п’ять років”, — це може здатися зарозумілим і нереалістичним. Замість того щоб сказати: “Я очікую стати директором цього департаменту через п’ять років”, кандидатам слід зосередитися на кроках, які вони зроблять для досягнення прогресу.
Як варіант, можна відповісти: “Я хотів би взяти на себе більше підлеглих”, або “Я хотів би відповідати за більші кейси і стати ключовим експертом в організації”, або “Я хотів би виступати на більш масштабних заходах”.
Замість того щоб просто сказати: “Я женуся за титулом”, ви говорите: “Я женуся за результатами, які будуть корисні для бізнесу”.
Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:
Крім того, СЕО компанії назвав три “червоні прапорці” на співбесіді.
Усі новини
Будинок у США — оголошення про продаж дому викликало дебати в мережі — фото
В американському штаті Нью-Йорк виставили на продаж старовинний будинок 19 сторіччя. Однак користувачі в мережі відзначили одну малопомітну деталь, яка викликала дебати серед юзерів.
Виявилося, що дім розташований за кілька кроків від автомагістралі New York State Thruway — однієї з головних транспортних артерій до Нью-Йорка. На цю деталь звернув увагу юзер з ніком kjb76 в Reddit.
Повідомлення стало популярним — набрало понад 5,5 тис. реакцій та майже пів тисячі коментарів. За словами користувача, коли він побачив оголошення про продаж семикімнатного будинку з трьома ванними кімнатами, то виявив цю непомітну деталь.
“Ласкаво просимо до цього класичного триплексу в Наяку, ідеально розташованого поблизу селищної інфраструктури, шкіл та громадського транспорту.Це чудова можливість для отримання орендного доходу або проживання кількох поколінь родини”, — йдеться в оголошенні на Zillow.
Старовинний дім опинився поблизу шумної автомагістралі
Фото: zillow
Пізніше виявилося, що цей дім лишився тим самим, який попередній власник не продав будівельникам під час будівництва мосту й автомагістралі поруч. Потім дорожнє полотно розшириилося, а територію попередніх хазяїнів загородили високим парканом
Реакція соцмереж
У коментаря[ до популярного допису, користувачі відзначили сумну тенденцію забудови дуже мальовничих локацій США. Найбільше підтримки мали такі репліки:
- “Неймовірно сумно”;
- “Я люблю такі будинки, але розташування має значення”;
- “Коли вашим сусідом є автомагістраль, то це вже проблема. І серйозна”;
- “Прикро бачити, як старовинні будинки лишаються посеред сучасного архітектурного хаосу”;
- “А мене здивував сам інтер’єр. Реставрація явно обійдеться дуже недешево”.
Раніше Фокус розповідав про те, як звичайний будинок у Києві вражає красою всередині. Зайшовши всередину, можна раптово опинитися ніби в музеї чи навіть палаці.
Згодом стало відомо про райський будинок у Португалії. Дім, зведений 75 років тому, був у занедбаному стані — довелося знову підключати воду та електрику, але тепер він повністю готовий.
Ексклюзиви
20 років «Вирлиці» та проблеми підземки
У 2006 року Київ відкрив станцію метро “Вирлиця” — тоді це було символом розвитку Лівого берега і швидкого зростання міста. Майже двадцять років потому ця дата звучить інакше: підземка вже не лише про розширення, а й про зношені тунелі, аварії та питання до якості управління. Фокус розбирався, що відбувається з метро сьогодні.
У цей день, 4 березня 2006 року в Києві урочисто відкрили станцію метро “Вирлиця”. На той момент це була 45-та станція столичної підземки й ще один доказ того, що місто продовжує рости на Лівому березі. Нову зупинку відкрили на Сирецько-Печерській лінії між “Харківською” та “Бориспільською” — у зоні, яка стрімко забудовувалася житлом і потребувала швидкого сполучення з центром.
Тоді метро сприймалося як безумовна цінність: швидко, стабільно, без заторів. Підземка залишалася символом великого міста, яке рухається вперед. Але двадцять років потому ця дата звучить інакше — як нагадування не лише про розвиток, а й про вразливість системи.
Станція, якої спочатку не планували
“Вирлиця” має одну цікаву особливість: первісно на цій ділянці тунелю планувався технічний вихід. Лише згодом було ухвалене рішення перетворити його на повноцінну станцію. Це пояснює специфіку планування — платформи берегового типу, розміщені по боках колій, а не “островом”, як на більшості станцій київського метро.
Фактично “Вирлиця” стала прикладом адаптації вже прокладеної інфраструктури під потреби міста. Будівництво тривало відносно недовго й у 2006 році це подавалося як доказ ефективності міського менеджменту. Станція отримала назву на честь озера Вирлиця, розташованого поруч, — одного з небагатьох природних маркерів району.
На момент відкриття це було позитивне повідомлення: Лівий берег отримує ще одну точку тяжіння, транспортна доступність зростає, навантаження на сусідні станції зменшується.
Метро як система, що старіє
Сьогодні ж дискусія навколо київської підземки змінилася. Київський метрополітен — це понад 60 років експлуатації, десятки кілометрів тунелів, складна система гідроізоляції та інженерних рішень, частина яких закладалася ще в радянські часи.
Інфраструктура старіє. І це більше не теоретична проблема.
Резонансна аварійна ситуація між “Деміївською” та “Либідською” показала, що питання стану тунелів — не абстрактне. Просідання ґрунтів і вода в тунелях змусили закрити ділянку лінії, а місто фактично втратило частину транспортної артерії. Опитані Фокусом експерти наголошували: проблема системна — від проєктних рішень до технічного нагляду і якості контролю.
Метро — це не лише вагони й турнікети. Це бетон, арматура, гідроізоляція, тиск ґрунтів і вода, яка постійно шукає шлях усередину конструкцій. І якщо ці процеси не контролювати, підземка стає зоною ризику.
Мільярдні виходи й “мертві” станції
На противагу “Вирлиці”, яка була швидко добудована й введена в експлуатацію, у столиці є приклади протилежні. Станція “Львівська брама” роками залишається закритою через відсутність повноцінного виходу. За оцінками фахівців, лише будівництво одного виходу може коштувати близько мільярда гривень.
У результаті Київ має парадоксальну ситуацію: станції, які будувалися як тимчасові рішення і стали постійними, та станції, які десятиліттями не можуть завершити. Це вже не питання архітектури — це питання стратегічного планування і бюджетної політики.
Монополія без альтернативи
Щодня київським метро користуються сотні тисяч пасажирів. Під час повітряних тривог станції працюють як укриття. Метрополітен став частиною системи цивільного захисту. Але водночас він залишається майже монопольною транспортною артерією.
Кожне закриття станції або ділянки миттєво створює транспортний колапс. Наземний транспорт не здатен повністю компенсувати потоки пасажирів. У європейських містах метро інтегроване з міською електричкою та трамвайною мережею. У Києві ж альтернативи залишаються обмеженими.
Це означає, що будь-яка технічна проблема в підземці — це проблема для всього міста.
“Вирлиця” як маркер епохи
Станція “Вирлиця” відкривалася в період, коли Київ активно розширював підземку і говорив про нові лінії. Сьогодні акценти змістилися: замість урочистих стрічок — аудит, замість гучних анонсів — ремонти.
І річниця 4 березня — це не лише привід згадати про відкриття станції. Це можливість чесно поставити питання: чи має Київ довгострокову стратегію модернізації метро? Чи достатньо незалежного технічного контролю? Чи враховуються гідрогеологічні ризики при новому будівництві?
Метрополітен — це основа міської мобільності. Але він не може залишатися “невидимою” інфраструктурою, про яку згадують лише в день відкриття нової станції або під час аварії.
4 березня 2006 року Київ відкрив “Вирлицю” як символ розвитку.
Майже двадцять років потому ця дата нагадує: розвиток — це не лише будувати нове, а й відповідально зберігати те, що вже є під землею.
Нагадаємо, Фокус розбирався, чому державні дороги масово руйнуються саме зараз, чи справді винна лише погода і чи реально відновити ключові магістралі за пів року.
Усі новини
які моделі зникнуть з ринку (фото)
Samsung переглядає стратегію випуску нішевих смартфонів. Майбутнє ультратонкої моделі Galaxy Edge і амбітного потрійного смартфона TriFold опинилося під питанням.
Про це повідомив головний виконавчий директор мобільного підрозділу компанії Вон-Джун Чой в інтерв’ю Bloomberg.
Надтонкі смартфони не витримали конкуренції
За словами представника бренду, продажі Samsung Galaxy S25 Edge (товщина 5,8 мм), запущеного торік як відповідь на очікуваний Apple iPhone Air, виявилися “відносно нижчими”, ніж у інших лінійок. Незважаючи на технічні переваги перед гаджетом від Apple (S25 Edge оснащений подвійною камерою і стереодинаміками, тоді як iPhone Air задовольняється одинарним модулем і монозвуком), модель не стала хітом.
Samsung Galaxy S25 Edge
Фото: Скриншот
Головною проблемою ультратонкого формату виявилася слабка автономність: батарея S25 Edge не дотягувала до показників старших моделей серії. Через це Samsung досі не ухвалила рішення про випуск S26 Edge. “У людей різні смаки, вимоги та критерії під час вибору пристрою. Ми ще не вирішили, коли з’явиться наступна модель, але це питання обговорюється”, — зазначив топ-менеджер. До речі, Apple зіткнулася з аналогічною проблемою: продажі їхнього компактного смартфона також мають слабкий вигляд на тлі флагманського iPhone 17 Pro.
TriFold залишиться нішевим експериментом
Невизначеною виглядає і доля смартфона TriFold — першого на ринку пристрою з двома шарнірами, який розкладається у великий планшет. Випущений у січні 2026 року за ціною $2900, смартфон викликав ажіотаж і швидко розкуповувався першими гіками, але виявився занадто дорогим і важким для масового покупця.
Samsung Galaxy Z TriFold
Фото: sammobile.com
“Коли ми починали створювати TriFold, будучи головою відділу досліджень і розробок, я не хотів займатися цим проектом”, — пожартував Чой, пославшись на інженерну складність і необхідність створення нових компонентів. Керівник зазначив, що спочатку компанія хотіла просто “створити нову категорію і вкласти в неї всі наші ноу-хау”. Зараз Samsung збирає відгуки від перших покупців, але поки не впевнена, чи варто розробляти друге покоління TriFold.
Нові екрани та розвиток Galaxy Z Fold
Замість складних трьохекранних смартфонів Samsung зосередиться на розвитку своєї класичної складаної лінійки. Уже цього літа компанія планує випустити ширшу версію стандартного Galaxy Z Fold. Таке рішення дасть змогу користувачам зручніше споживати контент, наблизивши відчуття до використання TriFold, але за менші гроші та без зайвих шарнірів.
Також керівник мобільного підрозділу згадав, що ексклюзивний дисплей “Антишпигун” (Privacy Display), вбудований у новий Galaxy S26 Ultra, спочатку планувався для серії S25 Ultra, але інженерам знадобився додатковий рік для вирішення останніх технічних проблем. Зараз Samsung вивчає можливість впровадження таких екранів в інші моделі і навіть у складні пристрої. Паралельно ведеться розробка нового покоління стилуса S-Pen з “вдосконаленою технологією в рамках нової структури дисплея”.
Раніше повідомлялося, який смартфон Samsung краще купити. Нинішній флагманський смартфон Samsung Galaxy S26 Ultra напрочуд вигідно виділяється на тлі базових моделей Galaxy S26 і Galaxy S26+.
Фокус також писав, що нові навушники Samsung приємно здивували за результатами тестування. Паралельно з лінійкою смартфонів Galaxy S26 дебютували топові бездротові навушники Buds 4 Pro. Це цікава альтернатива популярним AirPods з екосистеми Android.
-
Суспільство5 днів agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство5 днів agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події5 днів agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Війна1 тиждень agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Одеса5 днів agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна5 днів agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна5 днів agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова5 днів agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів
