Як передає Укрінформ, про це вони написали у соцмережі Х.

Глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен, яка також є чинною главою ОБСЄ, написала в соцмережі Х, що під час російської атаки Київ зазнав найбільших обстрілів, що призвело до загибелі та поранення людей та масштабних руйнувань. Вона висловила співчуття постраждалим та родинам загиблих.

«Фінляндія однозначно засуджує постійні атаки Росії на цивільне населення та цивільну інфраструктуру. Міжнародне гуманітарне право встановлює тверде зобов’язання: цивільне населення має бути захищене постійно. Росія має нести відповідальність за свої постійні порушення міжнародного гуманітарного права», – зазначила Валтонен.

Міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл висловив солідарність із народом України, який «зіткнувся з черговою масованою нічною атакою Росії».

«Росія навмисно знищує українські енергетичні об’єкти по всій країні. Цьому потрібно покласти край. Ми повинні збільшити підтримку України та посилити тиск на Росію», – написав він.

А очільник Міністерства оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, говорячи про атаку по Києву, підкреслив, що «Путін не хоче вести переговори про мир, а використовує терор, щоб зламати український народ».

«Агресія та терор не повинні оплачуватись Європою. Це зробить усю Європу менш безпечною. Усі країни повинні повністю підтримувати Україну», – йдеться в його дописі.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський зазначив, що атака на цивільне населення та інфраструктуру тривала «безперервно п’ять годин і одинадцять хвилин».

«Під час нічної атаки Києва російські війська вбили кількох людей і поранили вагітну жінку. Путін не хоче миру, і саме тому Україні потрібна наша підтримка – вона також бореться за нас», – наголосив він.

Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде написав, що «поки міжнародна спільнота збирається у Варшаві, щоб просунути відбудову України, Росія розпочинає нові жахливі напади на мирних жителів у Києві».

Він зауважив, що це «різкий контраст і нагадування про те, що насправді має на увазі Росія, коли заявляє про готовність відновити «мирні» переговори».

Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола заявила про неможливість “нормалізації російської агресії” та підтвердила підтримку боротьби українського народу.

«Жахливі сцени в Києві після вчорашнього безперервного, невибіркового бомбардування житлових районів Росією», – написала Мецола у мережі Х.

МЗС Латвії також засудило атаку Росії, назвавши її «кривавою військовою машиною Кремля, яка знову прорвалася до Києва». Там зазначили, що РФ завдавала цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, зокрема по житлових будинках, лікарні та школі.

«Варварство Кремля не знає меж, воно відверто зневажає гідність і людяність. Єдиною правильною реакцією є повна підтримка України та максимальний тиск на Росію», – написали у відомстві.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, коментуючи останню атаку, зауважив, що «російська жорстокість в Україні не має меж».

«Ми стоїмо з Україною. Ми допомагаємо відновити енергетичну інфраструктуру України та наполягаємо на довгостроковій підтримці, використовуючи заморожені російські активи. Ми не заспокоїмося, доки не буде зупинено російську агресію проти України», – написав він.

Як повідомляв Укрінформ, кількість постраждалих унаслідок масованої атаки російських військ на Київ зросла до 30 осіб, відомо також про п’ятьох загиблих. У Деснянському районі столиці на місці удару триває пошукова операція.

У ніч проти 14 листопада російська армія атакувала Україну 430 безпілотниками й 19 ракетами, більшість з яких – балістичні. Основним напрямком удару був Київ.

Наслідки атаки зафіксовані у дев’яти районах столиці.

Президент Володимир Зеленський під час розмови з президентом Фінляндії Александром Стуббом обговорив подальшу підтримку України та атаку росіян.

Дипломатка зазначила, що багато хто питав її про великий корупційний скандал, який торкнувся найвищих рівнів влади. Вона нагадала, що у понеділок незалежні антикорупційні органи НАБУ та САП викрили велику корупційну схему в державній компанії «Енергоатом». До середи нинішні та попередні міністри енергетики подали у відставку, а проти двох ключових осіб, причетних до схеми, були введені санкції.

«І, що важливо, розслідування триває за підтримки влади. Це сильний сигнал того, що незалежні інституції України працюють і що корупція не може залишатися безкарною, навіть серед високопосадовців. Особливо в той час, коли так багато українців страждають від численних відключень електроенергії та холоду у домівках», – акцентувала Матернова.

У цьому контексті вона процитувала слова керівниці зовнішньої політики ЄС Каї Каллас, яка на полях зустрічі міністрів закордонних справ G7 у Канаді сказала, що «скандал в енергетичній сфері дуже серйозний, і час його виникнення надзвичайно невдалий».

Матернова зауважила, що корупція існує в багатьох країнах. За її словами, «це як рак, що їсть суспільство зсередини».

«Важливо, як швидко та рішуче реагують органи влади. Реакція України до цього часу демонструє рішучість», – зазначила посол ЄС.

У цьому контексті вона наголосила, що збереження незалежності антикорупційної архітектури є критично важливим для України на шляху до ЄС.

«Це також ключ до того, щоб довести: Україна серйозно налаштована боротися з корупцією. Лише тоді вона зможе підтримувати довіру громадян та партнерів. Лише тоді справжнє відновлення стане можливим», – переконана Матернова.

Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики.

Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на НАЕК “Енергоатом”.

11 листопада правоохоронці у рамках розслідування справи про корупцію в енергетиці затримали п’ятьох осіб, а про підозру повідомили сімом особам. Зокрема, бізнесмену – керівнику злочинної організації, колишньому раднику міністра енергетики, виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки НАЕК “Енергоатом”, а також чотирьом особам – працівникам бекофісу з легалізації коштів.

П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Двоє – Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – виїхали з України.

12 листопада уряд ухвалив рішення відсторонити Галущенка від виконання обовʼязків міністра юстиції.

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення 40 млн грн застави для виконавчого директора з безпеки НАЕК “Енергоатом” Дмитра Басова, якому інкримінують участь у злочинній організації, яка отримувала відкати у 10-15% від підрядників компанії.

Також ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення 126 млн грн застави для Ігоря Миронюка – ексрадника міністра енергетики, якому інкримінують участь у злочинній організації, яка отримувала відкати у 10-15% від підрядників НАЕК.

Президент Володимир Зеленський 13 листопада ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.