Політика
ЄС і Британія разом шукатимуть шляхи до справедливого і тривалого миру в Україні
Європейський Союз і Велика Британія поділяють відповідальність за підтримання глобального порядку, що заснований на правилах, та разом працюватимуть, щоб зупинити російську агресію та принести справедливий й тривалий мир в Україну.
Про це заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта на пресконференції за підсумками саміту ЄС-Велика Британія у Лондоні, повідомляє кореспондент Укрінформу.
За словами Кошти, ЄС і Велика Британія є провідниками глобальної стабільності і мають бути захисниками глобального порядку, що заснований на правилах.
«Європа постає перед найгіршими протягом десятиліть безпековими викликами, спричиненими жорстокою агресивною війною Росії проти України. Але і Велика Британія, і ЄС мають спільне переконання: ми поділяємо фундаментальну відповідальність за безпеку Європи. Саме тому ми віддані продовженню наших спільних зусиль у досягненні всеосяжного та тривалого миру в Україні. Миру, який гарантує незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України», – сказав Кошта.
Він підкреслив, що м’яч зараз на боці Росії.
«Разом ми чинимо більш інтенсивний тиск на президента Путіна, зокрема й через новий пакет санкцій, щоб привести його за стіл переговорів. Росія має погодитися на безумовне припинення вогню. Вона має припинити бути загрозою для України та для європейської безпеки», – наголосив президент Євроради.
Кошта нагадав, що сьогодні ЄС і Велика Британія ухвалили три документи: спільну заяву про співробітництво у глобальних питаннях, партнерство в безпеці й оборони, спільне розуміння та оновлений порядок денний для співробітництва.
«Ці угоди – більше, ніж просто слова на папері. Вони є відображенням наших спільних зобов’язань для забезпечення добробуту та розвитку, що слугуватимуть народам по обидва боки Каналу (протоки Па-де-Кале – ред.). Наші відносини грунтуються на спільних цінностях, взаємних інтересах та простому факті географічної близькості. Ми сусіди, союзники, партнери. Ми – друзі», – підкреслив Кошта.
Президент Євроради наголосив на величезному потенціалі взаємодії між сторонами в оборонній сфері. За його словами, у дедалі більш нестабільному світі глибше партнерство між партнерами, близькими за переконаннями, якими є ЄС і Велика Британія, – не розкіш, а необхідність.
На переконання Кошти, Велика Британія і Європейський Союз сильніші, коли стоять разом – заради добробуту, заради безпеки та миру в Європі та за її межами.
Як повідомлялося, у Лондоні відбувся саміт ЄС-Велика Британія, під час якого сторони уклали угоду про співпрацю, що передбачає розвиток партнерства з безпеки й оборони, а також зміцнення економічних зв’язків.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович обговорили у Дубровнику підтримку України.
Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Я подякував прем’єр-міністру Хорватії за його принципову позицію щодо підтримки України та оперативну підготовку нещодавнього 14-го пакету військової допомоги. Підтримка Хорватії у розмінуванні, оборонному виробництві та допомога нашим ветеранам сприяє безпеці не лише України, а й усієї Європи», – йдеться у дописі Сибіги.
За його словами, під час зустрічі з Пленковичем вони зосередилися на наступних кроках для зміцнення України та збільшення ціни війни для агресора, зокрема шляхом посилення трансатлантичного політичного та санкційного тиску.
Окрім цього, Сибіга провів зустріч зі своїм молдовським колегою Міхаєм Попшоєм. «Україна цінує участь президентки Маї Санду у нещодавньому саміті в Одесі та тристоронній зустрічі президентів України, Молдови та Румунії. Ми домовилися про подальші контакти в цьому тристоронньому форматі на рівні міністрів закордонних справ», – йдеться у дописі глави української дипломатії.
Також в ході зустрічі Сибіга і Попшой зосередилися на спільному прогресі України та Молдови на шляху вступу до ЄС.
«Наша спільна інтеграція до ЄС є найефективнішим способом забезпечення миру, безпеки та процвітання, а також запобігання спробам Росії дестабілізувати регіон», – зазначив глава МЗС України.
Як повідомлялося, 11-12 липня у хорватському Дубровнику проходить політичний форум за участю представників низки країн.
До Верховної Ради надійшов законопроєкт «Про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення». Парламент розгляне ініціативу на найближчому засіданні.
Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«До Верховної Ради України надійшов проєкт Закону України «Про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення»», – зазначив він.
За словами спікера українського парламенту, відповідне рішення обумовлене безпековими викликами, пов’язаними зі збройною агресією Росії проти України та необхідністю забезпечення належного захисту держави і громадян.
«Верховна Рада розгляне цей проєкт закону на найближчому пленарному засіданні», – поінформував голова ВР.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про вихід України з Оттавської конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін.
Фото: facebook.com/stefanchuk.official
Чинний народний депутат України отримав нову підозру за матеріалами Служби безпеки України, Офісу генерального прокурора і Державного бюро розслідувань.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє СБУ.
Служба безпеки України, Офіс генпрокурора та ДБР викрили депутата, який з листопада 2024 року перебуває під вартою за державну зраду, на нових злочинах.
Правоохоронці задокументували, як він видурював гроші в однієї з українських компаній, яка купувала мінеральні добрива в Білорусі.
Прикриваючись зв’язками із сусідньою державою, фігурант створював штучні перешкоди при доставці товарів з Білорусі в Україну, а за їх вирішення вимагав хабар у 14,5 млн грн. Задокументовано, що відповідна сума надійшла на рахунки комерційної структури, що належить сину депутата.
Крім того, наявні дані свідчать, що депутат міг отримувати регулярні “відкати”, пропонуючи іншим українським підприємствам білоруські квоти на поставку добрив.
На підставі зібраних доказів йому повідомили про підозру за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене у великих розмірах). Санкція передбачає до восьми років позбавлення волі.
Як нагадали в ДБР, народний депутат неодноразово їздив до Білорусі, де зустрічався з представниками бізнесу, політики і самопроголошеним президентом тієї країни Олександром Лукашенком. Посилаючись на ці зустрічі, він поширював неправдиву інформацію про відсутність загрози нападу російських військ з території Білорусі.
Отримані кошти – 14,5 млн грн – депутат використав їх для придбання трьох автомобілів преміумкласу — Porsche Macan, BMW X5M (2021 року випуску) та Mercedes-Benz AMG (2022 року випуску), які оформив на підконтрольних осіб. Задекларована сумарна митна вартість цих транспортних засобів перевищує 250 тис. євро.
Підозрюваний перебуває під вартою. Слідчі дії тривають. В рамках розслідування даного епізоду проходять обшуки у колишнього міністра інфраструктури, який, можливо, міг сприяти народному депутату в реалізації його шахрайських дій.
Процесуальне керівництво здійснює Офіс генерального прокурора.
За даними ЗМІ, 11 липня працівники Державного бюро розслідувань проводять обшуки у колишнього очільника Міністерства інфраструктури Олександра Кубракова у справі про ймовірні шахрайські дії народного депутата Шевченка.
У свою чергу Кубраков заявив у Фейсбуці, що ні до депутата Шевченка, ні до Білорусі, ні до закупівель добрив чи то будь-яких інших махінацій не має жодного відношення.
“Останній наш контакт відбувся ще до повномасштабного вторгнення. Він звертався до мене як народний депутат до міністра інфраструктури. Жодних інших справ або навіть спілкування поза межами професійної діяльності я не мав, після лютого 22 я знав про життя Шевченка виключно з преси”, – заявив Кубраков.
Також він підкреслив, що як під час роботи на державній службі, так і зараз, вважає, що “правоохоронці повинні завжди мати вільний доступ до всіх необхідних їм матеріалів. Усі, з ким я працював, знають про цей принцип — ми завжди оперативно надавали всю інформацію правоохоронним органам по першому їх запиту. Ніколи нічого не приховував і не збираюсь цього робити і в цій ситуації”.
Як повідомляв Укрінформ, 14 листопада 2024 року ДБР оголосило підозру у держзраді народному депутату Євгенію Шевченку.
Шевченко, якого виключили з фракції “Слуга народу” після самовільних поїздок до Лукашенка, закликав Президента України почати переговори з Росією.
Лукашенко 20 квітня 2021 року зустрічався з Шевченком у президентському палаці. Парламентарій поїхав до Мінська попри те, що політичні відносини між Україною та Білоруссю восени 2020 року були поставлені на паузу через рішення не визнавати перемогу Лукашенка на президентських виборах.
Печерський райсуд Києва 15 листопада 2024 року обрав запобіжний захід для Шевченка у вигляді тримання під вартою.
-
Події1 тиждень agoМеджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Луцьку демонтують частину будинку, що найбільше постраждала від удару РФ
-
Суспільство1 тиждень agoЦентр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Усі новини1 тиждень agoвже знайшовся покупець — відео
-
Війна1 тиждень agoНа фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень agoхаскі усвідомив, що інші собаки працюють в упряжці
-
Політика1 тиждень agoГоловування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами