Суспільство
В Печерському суді відновили розгляд кримінальної справи російського мільярдера Магомеда Гаджиєва
Доля російських негідників, які своїми діями привели криваву війну в Україну, точно не може вирішуватися за закритими дверима
Тепер у справі Гаджиєва – нова головуюча суддя – Крістіна Константінова. 10 березня вона провела перше судове засідання і «відкрила» процес для ЗМІ та громадськості (торік процес Гаджиєва «закрили»). На жаль, у суді цього разу не було жодного з чотирьох адвокатів підсудного. Суд постановив забезпечити їхню присутність на черговому засіданні 23 березня.
Від літа минулого року не слідкував за перебігом судової справи російського політика, мільярдера, ексдепутата Державної Думи 4-х «путінських» скликань Магомеда Гаджиєва, якого українське правосуддя обвинувачує за статтею 110 – Посягання та територіальну цілісність та недоторканість України.
Думав, що у судовому процесі, який розпочався ще у серпні 2024-го, вже давно поставлено крапку. Адже підсудний – вельми відомий персонаж, який не лише був співавтором «Закону» РФ про анексію українського Криму в 2014-му, але й особисто фінансово підтримував ватажків терористичних угрупувань так званих «Л/ДНР» (після початку війни на Донбасі) та російські окупаційні підрозділи, сформовані з вихідців російського Дагестану (після початку повномасштабного вторгнення РФ).
Загалом, українське правосуддя вельми ефективно виносить вирок подібним російським персонажам, військовим злочинцям, розпалювачам війни та спонсорам російського тероризму. Так наприкінці грудня 2024-го Офіс генерального прокурора України повідомив про те, що в Україні винесли вироки 64-м депутатам та ексдепутатам Держдуми РФ саме за 110-ю статтею Кримінального Кодексу. Багато хто отримав максимальний термін – 15 років з конфіскацією. Судові вироки російським депутатам наші суди продовжили виносити і в 2025-му. Свої «15 з конфіскацією» по 110-тій отримав навіть голова Державної думи Росії В’ячеслав Володін.
«Прокурори в суді довели, що дії російських депутатів, спрямовані на зміну територіальних меж України, порушили Конституцію нашої держави і призвели до жертв та тяжких наслідків», – заявили тоді в Офісі Генерального прокурора.
Втім, у справі Гаджиєва подібної судочинної оперативності поки, на превеликий жаль, немає. Процес тягнеться вже понад півтора року та ледь не зайшов у тупик наприкінці 2025-го, коли попередня головуюча суддя Анна Гридасова взяла самовідвід. Начебто через «тиск громадськості» у вигляді військових ветеранів та інвалідів, які публічно звинувачували суддів та адвокатів у навмисному затягуванні справи в інтересах самого Гаджиєва. Через це суддя спочатку закрила процес для громадськості, а потім, буквально через одне засідання – взяла самовідвід, який був задоволений.
Пізніше кримінальна справа Магомеда Гаджиєва відправилася в Київський апеляційний суд, оскільки в Печерському констатували неможливість автоматичного її розподілу поміж іншими суддями. Втім 11 грудня торік апеляційна інстанція клопотання про неможливість не підтримала, і справа знову повернулася до Печерського суду. В підсумку минуло 2 місяці, поки було визначено нову головуючу суддю та день початку нового розгляду. Не дали «поховати» справу в тому числі й суспільний резонанс та небайдужі ветерани й інваліди російсько-української війни, які активно відстежували «долю» справи Гаджиєва та її фізичне пересування між Печерським та Апеляційним судом.
«Та суддя самоусунулася… Вони всі нас, ветеранів війни, інвалідів, добровольців, сприймають як загрозу, як тиск, чим я здивований. Як на мене, то це – така гібридна форма «ждунівства» в суддівській системі», – заявив Тодор Пановський – ветеран та інвалід війни, керівник громадської організації «Якісне суспільство» в інтерв’ю журналістам «Єдиного марафону», які приїхали до Печерського суду висвітлювати відновлення процесу над Магомедом Гаджиєвим.
На превеликий жаль, на «відновлене» судове засідання 10 березня вкотре не з’явився не лише саме Магомед Гаджиєв, який був завчасно попереджений про суд через державне видання «Урядовий Кур’єр», але й жоден з чотирьох його захисників. Не прийшли на суд ані «державний» адвокат Андрій Кубов, ані бельгійські захисники Олівія Вене та Седрік Верговен (попередньо вони просили про включення в процес по відео-зв’язку, але в день засідання були офлайн), ані «платний» адвокат Ігор Сініченко, який надіслав до суду клопотання про перенесення засідання через свою хворобу.
Ігор Сініченко відомий адвокатському загалу тим, що у двох різних кримінальних процесах протягом тривалого часу захищав президента-втікача Віктора Януковича. Тоді розгляд справи кілька разів відкладали через лікарняні листи адвоката обвинуваченого, що викликало обурення прокурорів, які офіційно вимагали від Ігоря Сініченка не затягувати процес.
Прокурор Київської обласної прокуратури (вона представляє обвинувачення в суді) Роман Луценко заявив, що відсутність адвокатів у процесі порушує права обвинуваченого на захист, тому судове засідання було перенесено на 23 березня.
Коли суд розглядав клопотання від журналістів «Єдиного марафону» про можливість телевізійних зйомок процесу, прокурор нагадав судді Крістіні Константіновій про те, що наприкінці минулого року попередня головуюча суддя Анна Гридасова «закрила» процес для ЗМІ та громадськості (що викликало неабияке обурення присутніх ветеранів). Проте нова суддя ухвалила рішення проводити судові засідання над Магомедом Гаджиєвим у відкритому режимі, телевізійникам – дозволили зйомки.
Цілком логічне та прийнятне для суспільства рішення української Феміди… Адже доля російських негідників, які своїми діями привели криваву війну в Україну, точно не може вирішуватися за закритими дверима.
Окремо суд постановив забезпечити присутність захисників Магомеда Гаджиєва на наступному засіданні 23-го березня, аби не зривати та не затягувати судовий процес.
Єгор Чечеринда, військовослужбовець, офіцер ЗСУ, журналіст
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Україна продовжує протистояти повномасштабному вторгненню РФ. Життя під час війни фіксують фотокореспонденти Укрінформу.
Що потрапило в об’єктиви цього тижня – дивіться у добірці світлин.
Рятувальники гасять пожежу, що виникла внаслідок російського обстрілу ударними дронами, біля знищеної вантажівки на території місцевої автостоянки, Запоріжжя, 25 червня 2026 року.
Чоловіки несуть на ношах накрите простирадлом тіло 26-річної жінки, яка загинула на одному з пляжів унаслідок російського обстрілу, Одеса, 23 червня 2026 року.
Тіло людини, яка загинула унаслідок російського обстрілу КАБами, у салоні понівеченого автомобіля, Запоріжжя, 20 червня 2026 року.
Бійці розрахунку РСЗВ “Град” 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади (148-ї ОАБр) обслуговують пускову установку після стрільби та заряджають її новим боєкомплектом, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.
Бійці розрахунку РСЗВ “Град” 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади (148-ї ОАБр) ведуть реактивний вогонь по позиціях російських військ на Олександрівському напрямку, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.
Виїзд розрахунку РСЗВ “Град” 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади (148-ї ОАБр) на бойовій машині до вогневої позиції на Олександрівському напрямку, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.
Технік запускає український розвідувальний безпілотний літальний апарат Raybird під час проведення аеророзвідки бійцями 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади ДШВ ЗСУ на Олександрівському напрямку, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.
Броньований військовий автомобіль, покритий додатковим захистом від ударів російських FPV-дронів, їде дорогою, захищеною антидроновими сітками, Донецька область, 20 червня 2026 року.
Місцевий житель їде на велосипеді дорогою, захищеною антидроновими сітками, у прифронтовому Краматорську, Донецька область, 18 червня 2026 року.
Оборонне загородження зі спірального колючого дроту на тлі пошкоджених внаслідок російських обстрілів житлових будинків у прифронтовій Дружківці, Донецька область, 19 червня 2026 року.
Хірурги оперують пораненого військового у стабілізаційному пункті ОШБ НПУ “Лють” “Щит життя”.
Учасник першого військового K9-забігу DRYLAND CANICROSS із собакою долає дистанцію на Трухановому острові, Київ, 25 червня 2026 року.
Учасники змагаються під час відбіркового турніру проєкту “Південний сет” – всеукраїнського заходу з адаптивного великого тенісу для ветеранів та військовослужбовців, які отримали поранення внаслідок війни, Вишгород, Київська область, 25 червня 2026 року.
Чоловік на підіймальній платформі миє пам’ятник княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітникам Кирилу і Мефодію, який тривалий час був закритий захисними конструкціями, у межах ініціативи “Тижні благоустрою історичних памʼяток Києва” напередодні Дня Конституції України на Михайлівській площі, Київ, 25 червня 2026 року.
Робітниця працює в полі фермера Володимира Матросенка з села Миколай-Поле Запорізького району, який вирощує розсаду томатів, перцю та баштанних, Запорізька область, 19 червня 2026 року.
Дівчата у вишиванках і вінках водять танок навколо купальського вогнища під час масштабного святкування Івана Купала “Купайла на Йвана” за автентичними українськими звичаями у козацькому селищі “Мамаєва Слобода”, Київ, 23 червня 2026 року.
Дівчата синхронно перестрибують тліючі жарини купальського вогнища під час святкування Купала у Національному музеї народної архітектури та побуту України, Київ, 21 червня 2026 року.
Учасники Маршу рівності “КиївПрайд-2026”, який об’єднав представників та представниць української спільноти ЛГБТІК+, йдуть вулицею Володимирською, Київ, 21 червня 2026 року.
Учасниця гурту “ДахаБраха” Олена Цибульська виступає під час етнофестивалю “Заграва”, Київ, 20 червня 2026 року.
Дівчата займаються сапбордингом на Русанівському каналі під час спеки, Київ, 24 червня 2026 року.
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Мазут і рослинну олію знову виявили на узбережжі Чорного моря в нацпарку «Тузлівські лимани»
Працівники Національного природного парку «Тузлівські лимани» під час обстеження морського узбережжя зафіксували нові осередки забруднення мазутом та рослинною олією.
Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомляє доктор біологічних наук, керівник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв, – передає Еко.Район.
Фахівці зазначають, що від початку повномасштабного вторгнення Росії негативний вплив на екосистеми Чорного моря став практично постійним.
Під час нещодавнього обстеження піщаного пересипу парку науковці виявили ділянки, де море періодично виносить на берег сліди забруднення. Серед них – осередки мазуту та рослинної олії, які залишаються в прибережній зоні.
За словами природоохоронців, хвильові процеси на узбережжі дуже активні. Тому вже за кілька днів забруднення можуть бути приховані під шаром піску або змиті морем. Водночас це не означає, що проблема зникає.
Екологи наголошують: навіть якщо забруднювачі не видно візуально, вони продовжують негативно впливати на морські екосистеми, живі організми та стан прибережних територій.
У нацпарку підкреслюють, що наслідки воєнного забруднення Чорного моря залишатимуться відчутними ще тривалий час і потребують постійного моніторингу та досліджень.
Черга на АЗС у Саках. Фото ілюстративне: REUTERS/Alexey Pavlishak
У Криму в неділю, 21 червня, запровадили екстрені обмеження. Зокрема, йдеться про відмову від усіх вуличних заходів, скорочення графіку роботи магазинів і скасування паромів. Причиною таких нововведень є “останні події на півострові та необхідність оперативного коригування логістики”.
Про це повідомив окупаційний мер Севастополя Михайло Развожаєв, передає Новини.LIVE.
Які обмеження запроваджують у Криму
У понеділок і вівторок, 22 і 23 червня, паливо в місті не продаватимуть, а скористатися заправкою зможе лише транспорт спецслужб, які забезпечують життєдіяльність міста.
Громадський транспорт курсуватиме від 05:30 до 21:00. Пароми взагалі припинять роботу — не скасують лише пасажирські катери.
ТЦ, супермаркети та гіпермаркети працюватимуть від 07:00 до 20:00, кафе та точки громадського харчування — від 08:00 до 20:00, а дрібні магазини, кіоски та аптеки визначать графік роботи самостійно.
Читайте також:
Вуличне освітлення не включатимуть. Через ризик перенавантаження електричних мереж за межами Севастополя можуть запровадити графіки відключень світла.
Вуличні заходи, починаючи від 22 червня, не проводитимуть.
“Прошу поставитися з розумінням до запроваджених обмежень. Вони необхідні для забезпечення безпеки та стабільності в поточних умовах. Разом ми з усіма тимчасовими труднощами обов’язково впораємося”, — заявив Развожаєв.
Раніше Новини.LIVE з посиланням на представника Головного управління розвідки Андрія Юсова повідомляв, що війна між РФ і Україною ведеться не лише на передовій. Триває боротьба за постачання для військ. Зокрема, Сили оборони атакують на території Криму логістичні маршрути та об’єкти, які забезпечують окупаційну армію.
Також Новини.LIVE з посиланням на речника ВМС ЗС України Дмитра Плетенчука писав, що окупаційна влада намагається посилити оборону тимчасово окупованого Криму. Росіяни бояться загроз із боку України. Зокрема, йдеться про висадку десанту.
-
Відбудова5 днів agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика5 днів agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Відбудова7 днів agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Політика7 днів agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Усі новини6 днів agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників