У Києві у Великій залі імені героя України Василя Сліпака Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського відбувся концерт “На крилах закоханих мрій”, присвячений 100-річчю від дня народження видатного українського композитора Ігоря Шамо.

У Києві в Центральному будинку художника відбудеться презентація всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Жінка. Мати. Берегиня».

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Виставка присвячена 20-річчю співробітництва вишу та заповідника “Більськ”. Однак університетські експедиції досліджують городище, що вважається Гелоном, уже 70 років. І під час повномасштабної війни РФ проти України археологи продовжують розкопки давнього поліетнічного міста.

“У 2022 році ми почали досліджувати поселення “Старий кар’єр” і “Котельву-2”, а в 2023-му – відновили дослідження курганних могильників “Скоробір” і відтоді відпрацювали три кургани, де й були знайдені дуже цікаві речі. На цій виставці відвідувачі можуть побачити деякі знахідки, світлини з розкопок”, – розповів директор музею Станіслав Задніков.

У Харкові археологи показали нові унікальні знахідки з Більського і Котелевського городищ / Фото: В`ячеслав Мадієвський, Укрінформ

Зокрема, можна побачити бронзовий казан кавказького виробництва, який, імовірно, був привезений у поселення кочівниками. Таких у Північному Причорномор’ї знайдено лише три, зазначив директор музею.

“Цікава знахідка – фрагмент ручки амфори з клеймом, завдяки якому вузько датується четвертим століттям (до нашої ери, – ред.), якщо пошукати аналогії, то можна уточнити й до чверті століття”, – додав він.

Також фахівець звертає увагу на кістяний псалень – деталь для керування конем, який тягне віз, вістря стріл, зооморфну деталь кінської упряжі у вигляді баранця.

Завдяки дослідженням останніх років “Котельви-2” археологи з’ясували, куди ж після IV століття (до н. е.) могло подітися населення Гелона. Завідувач одного з відділів музею Костянтин Пеляшенко очолював цю експедицію.

“Раніше я працював у Харківській області, досліджував пам’ятки скіфського часу. На 2022 рік у нас були оформлені документи на дослідження в Дергачах, але це вже було неможливо. Заповідник запропонував долучитися до дослідження городища “Котельва”. Воно поблизу “Більська”, розташовується в лісі. Час його спорудження й існування – після загибелі Більського, після часу, коли Велика Скіфія взагалі припинила існування. Тобто фіксується життя лише на одній пам’ятці – у Котельві”, – зауважив Пеляшенко.

За його словами, працювати там доволі складно.

“Бо це ліс, коріння дерев. Але на даний час це така унікальна пам’ятка, яка дає нам артефакти, взагалі свідоцтва життя в цьому регіоні в останнє століття до нашої ери. Там зараз ми фіксуємо знахідки кінця III ст. до н.е. і до рубежу ер, і пов’язуємо їх з пізньоскіфською культурою та приходом нових кочовиків – сарматів. От якраз на виставці можна побачити залізні стріли вже зовсім іншого типу, сарматського”, – зауважив науковець.

Експозиція працюватиме до осені. Оскільки музей розміщується у напівпідвальному приміщенні, тут проводитимуть екскурсії для школярів, також заклад відкритий для індивідуального відвідування.

Як повідомляв Укрінформ, у січні 2022 року у Музеї археології ХНУ ім. Каразіна представили унікальні експонати скіфської доби, знайдені на території Більського городища на Полтавщині, та артефакти Салтівської культури, знайдені на Харківщині.