Connect with us

Суспільство

Європейці позитивно сприймають «людський капітал» України

Published

on



Європейці не боятимуться напливу українців у разі вступу країни до ЄС, як було у випадку зі вступом інших країн Східної Європи, адже багато українських громадян вже успішно інтегрувалися в європейські суспільства після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Про це в коментарі Укрінформу сказала старша наукова співробітниця з політичних питань Європейської ради із зовнішніх відносин (ECFR) Яна Кобзова на полях 4th EU Accession Exchange Forum у Києві, організованого Центром «Нова Європа».

«Я вважаю, що ваш людський капітал – це, безумовно, цінний актив для України, який йде вам у плюс. Дивовижно, як українці, які були змушені тікати від війни, так чи інакше інтегрувалися в ЄС, і вони також будуть адвокатами України, адже показують справжні чудові обличчя українців», – сказала Кобзова.

Вона вважає, що переміщені українці показали, що «немає про що турбуватися, що вони поділяють однакові цінності, страхи та занепокоєння, тому можна працювати та співпрацювати разом».

Хоча сільськогосподарська галузь України може становити проблему для певних аграрних гравців у Європейському Союзі, «людський капітал» України не зіткнеться з таким самим рівнем політизованої критики, коли йдеться про сприйняття України як потенційного члена ЄС європейською громадськістю, наголосила експертка ECFR.

Читайте також: Єврокомісія представить звіт щодо розширення 4 листопада

«Вважаю, що про це не треба аж надто хвилюватися. Звичайно, після закінчення війни може бути трохи більше мігрантів, але люди також повертатимуться до України, тому порівняно із ключовими економічними інтересами, я не вважаю переміщення громадян України головним викликом», – зауважила Кобзова.

Як повідомляв Укрінформ, 21 жовтня у Києві проходить 4th EU Accession Exchange Forum – ключова експертна платформа для всіх країн-кандидатів на вступ до ЄС. Завдання Форуму – обмін вивченими уроками в процесі вступних переговорів та розробка рекомендацій, як зробити процес розширення ЄС більш ефективним.



Джерело

Суспільство

Європейський суд почав розгляд справ про заборону Меджлісу Анонси

Published

on



Європейський суд з прав людини 20 жовтня розпочав офіційну комунікацію у справах, пов’язаних із забороною Меджлісу кримськотатарського народу. Цю заборону російська окупаційна влада Криму запровадила ще у 2016 році.

Про це повідомив Кримськотатарський ресурсний центр. 

До Суду звернулися як представницькі органи кримських татар, так і окремі громадяни. Голова Кримськотатарського Ресурсного Центру і член Меджлісу Ескендер Барієв зазначив, що 17 індивідуальних заяв за сприяння КРЦ, а також окрема заява від самого Меджлісу, були подані ще у 2017 році.

Барієв пояснив, що таке тривале очікування пов’язано з позицією ЄСПЛ. Суд вирішив розглядати індивідуальні справи лише після винесення рішення у міждержавних справах “Україна проти росії” щодо Криму, яке було оголошене у червні минулого року.

Мета поданих скарг, за словами Барієва, набагато ширша за скасування заборони однієї організації: заявники прагнуть домогтися міжнародного визнання системного тиску на корінний кримськотатарський народ. Він підкреслив, що заборона Меджлісу є частиною ”геноцидальної політики Кремля” та свідомою спробою зруйнувати систему національного самоврядування.

Адвокат Борис Бабін, який представляє заявників у Суді, відзначив юридичну складність справи. Вона стосується визначення статусу заявників у контексті прав корінних народів, що є рідкісним прецедентом у практиці ЄСПЛ.

Бабін звернув особливу увагу на справи місцевих меджлісів Херсонщини. Вони, ще у 2017 році, зверталися до Євросуду, вказуючи на ризики майбутньої агресії рф на материкову Україну та прогнозовані утиски кримських татар, що, на жаль, підтвердилося після 2022 року.

На тлі початку комунікації, КРЦ влітку 2025 року передав ЄСПЛ додаткові матеріали, які свідчать про продовження переслідування членів місцевих меджлісів Херсонщини: частина з них перебуває в ув’язненні, інші були змушені виїхати, а ті, хто залишився, перебувають під постійним контролем окупантів.


Катерина Глушко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Браконьєр в Ізмаїлі зловлений із сітками: завдано шкоди на 111 тисяч гривень озеру Ялпуг

Published

on


Поліцейські затримали 36-річного мешканця Ренійської громади за браконьєрство на озері Ялпуг, завдавши державі збитків на понад 100 тисяч гривень. Водна поліція спільно з рибоохоронним патрулем виявила чоловіка, який ловив рибу сітками без відповідних дозволів на риболовлю. У злочинця вилучили 2 сітки по 100 метрів та 66 одиниць риби різних видів. Йому загрожує до трьох років обмеження волі за незаконну риболовлю.

Як стало відомо від правоохоронців, викриття браконьєра сталося сьогодні під час спільного рейду водної поліції Ізмаїльського району та рибоохоронного патрулю. На озері Ялпуг було виявлено чоловіка, який займався незаконним виловом риби з використанням промислових знарядь.

Слідчо-оперативна група, яка прибила на місце події, вилучила у правопорушника докази злочину. Серед вилученого знайшли два сітки загальною довжиною 100 метрів і 66 одиниць риби різного виду, зокрема карася, сазана, плоскирку та тараню.

На думку екологічних експертів, чоловік завдав рибному господарству України збитків на суму близько 111 тисяч гривень. Незаконний улов під час досудового розслідування передано на зберігання спеціалізованому підприємству.

“До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено дані за ознаками частини 1 статті 249 Кримінального кодексу України”, – зазначила начальник сектору дізнання Ізмаїльського районного відділу поліції Наталія Мариморович.

У рамках провадження призначено судову інженерно-екологічну експертизу, результати якої дадуть змогу визначити точний розмір завданої державі шкоди, а також вирішити питання про повідомлення підозри. Браконьєру інкримінують незаконне зайняття рибним промислом, що боку завдало істотної шкоди, за що передбачено покарання до трьох років обмеження волі.

Нагадуємо Вночі 10 вересня ворог атакував Ізмаїльський район ударними безпілотниками, пошкодивши складські приміщення та господарські споруди. За словами голови Одеської ОВА Олега Кіпера, під ворожим ударом опинилися цивільні об’єкти, але обійшлося без загиблих та постраждалих.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Мобільні вогневі групи ППО для півдня України

Published

on


Бійці мобільної вогневої групи. Фото ілюстративне: Міністерство внутрішніх справ України

Ворог постійно атакує дронами, зокрема на південному напрямку. Тому мобільні вогневі групи ППО стають ключовим елементом захисту. Їхня ефективність залежить від регулярного навчання, тренажерів і належного техзабезпечення. Без підготовлених людей навіть найкраща техніка не спрацює.

Про це в ефірі День.LIVE розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.

Реклама

Читайте також:

Вогневі групи

Речник УДА Сергій Братчук підкреслив, що ефективність таких підрозділів залежить насамперед від навчання особового складу. За його словами, в армії використовують власні тренажери, на яких бійці відпрацьовують навички, а потім закріплюють їх під час бойової роботи. Хороша підготовка дозволяє виконувати бойові розпорядження і працювати з різними засобами ураження ворожих цілей.

“Сьогодні мобільні вогневі групи — це передова лінія нашого захисту від дронів. Їхня ефективність напряму залежить від підготовки людей. Ми постійно навчаємо бійців працювати на тренажерах і керувати дронами-перехоплювачами, адже кожен збитий “шахед” — це результат їхньої злагодженої роботи”, — зазначив речник УДА.

Протидія дронам

Братчук зазначив, що мобільні вогневі групи мають бути оснащені засобами, які дозволяють уражати ворожі безпілотники та інші цілі. Однак сьогодні, окрім техніки, головне — масштабувати навчання і готувати людей керувати сучасними засобами протидії дронам. Це завдання стоїть в пріоритеті.

Речник також звернув увагу на практичний ефект роботи таких груп: часто саме мобільні підрозділи, які вміють швидко маневрувати і ефективно діяти, за ніч чи день збивають ворожі ударні дрони. Він додав, що в окремих випадках ефективність досягається не лише за рахунок новітніх систем, а й завдяки досвіду й злагодженості особового складу. Братчук наголосив, що робота з дронами-перехоплювачами, крупнокаліберними засобами та іншими засобами ППО потребує і часу, і ресурсів. Тому держава й армія мають приділяти більше уваги підготовці фахівців і матеріально-технічному забезпеченню.

“Потрібно вчитися, вчитися і ще раз вчитися”, — підсумував він.

Нагадаємо, ми повідомляли, що росіяни намагаються удосконалити свої ракети, щоб обходити українську ППО. Також ми писали, що командир взводу безпілотних авіаційних комплексів 13-ї бригади  Національної Гвардії України “Хартія” Ігор Райков закликав посилити ППО Києва.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.