Президент Володимир Зеленський і Президент Фінляндії Александр Стубб скоординували позиції заради максимально продуктивної спільної роботи з США.

Про це з посиланням на поінформовані джерела пише видання Axios, передає Укрінформ.

За його даними, ідея проведення зустрічі уповноважених осіб у Великій Британії виникла під час відеоконференції між американськими, українськими та європейськими чиновниками в п’ятницю, 8 серпня.

«Україна та деякі союзники по НАТО у приватних бесідах висловлюють стурбованість тим, що Трамп може погодитись на умови Путіна щодо завершення війни без урахування їхніх позицій», – розповіли співрозмовники видання.

У публікації ідеться, що в середу, 6 серпня, Трамп провів телефонні розмови з президентом України Володимиром Зеленським і кількома європейськими лідерами та поінформував їх про результати зустрічі свого спецпосланця Стіва Віткоффа з Путіним, зокрема, про те, що Путін нібито готовий закінчити війну, якщо Україна погодиться віддати Луганську й Донецьку області і Крим.

При цьому деякі учасники дзвінка дійшли висновку, що Путін також згоден відмовитися від претензій на частково окуповані території Херсонської та Запорізької областей, але наступного дня, під час ще однієї відеоконференції з високопосадовцями України та Європи, Віткофф уточнив, що Путін погодився лише заморозити поточні позиції Росії в цих регіонах.

В українській владі кажуть, що не до кінця розуміють деталі російської пропозиції та позицію Сполучених Штатів. Один із представників України зазначив Axios, що навіть якщо Зеленський погодиться на вимоги Путіна, потрібно проводити референдум, оскільки за Конституцією України президент одноосібно не може віддавати будь-які території.

Як повідомляв Укрінформ, президент Трамп та російський очільник Володимир Путін зустрінуться 15 серпня в американському штаті Аляска.

Перед цією зустріччю Трампа проводить консультації з європейськими партнерами щодо умов Путіна для припинення вогню, які він передав через спецпосланця Білого дому Віткоффа.

Своє чергою Зеленський заявив, що Україна готова до реальних рішень, які можуть дати мир, але дарувати свою землю загарбникам українці не будуть.

Фото: pexels

Таку думку в коментарі Укрінформу після експертної дискусії «Польща та Україна у боротьбі з пропагандою Кремля», яка відбулася 7 серпня у Києві, висловив директор Інституту світової політики Євген Магда.

«Навроцький, як і багато політиків, під час кампанії говорив те, що об’єднувало його виборців. Але тепер він може діяти по-іншому, виходячи з власних інтересів. Треба дочекатися конкретних кроків – наприклад, чи відбудеться його візит в Україну до кінця 2025 року», – зазначив Магда.

За словами експерта, у Польщі зараз – криза в коаліції, і Навроцький, користуючись своїми президентськими повноваженнями, прагнутиме зміцнити позиції всередині країни.

Водночас Магда наголосив, що Україні слід думати, як залишатися пріоритетом польської східної політики, особливо з огляду на виклики, пов’язані з українськими біженцями. «Це не лише реальність, а й серйозний виклик для польського суспільства, яке перестало бути мононаціональним», – додав він.

Експерт, також застеріг від поділу польських політиків на проукраїнських і не проукраїнських: «Всі польські політики пропольські. Це нормально, просто в них різна ідеологія».

Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький 6 серпня склав присягу глави держави перед Національними зборами (спільне засідання Сейму і Сенату РП).

Президент України Володимир Зеленський у першій розмові з обраним президентом Польщі Навроцьким висловив сподівання, що Польща й надалі залишатиметься надійним партнером і союзником України.

В інтерв’ю Укрінформу глава МЗС України Андрій Сибіга заявив, що термін візиту новообраного президента Польщі Навроцького до України є відкритим питанням, Київ тут не прив’язується до якихось символічних дат.

На думку голови Бюро міжнародної політики при президентові Польщі Марціна Пшидача, Навроцький підтримуватиме Україну, зокрема у контексті військової допомоги і протидії російській агресії, але ця допомога не буде беззастережною. Польща матиме свої умови, зокрема у площині складної історії.

Фото: facebook/Karol Nawrocki