Як передає кореспондент Укрінформу, законодавчу ініціативу № 0357 підтримав 271 депутат.

Документ передбачає ратифікацію угоди.

Ухвалення закону дозволить завершити всі внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання чинності угодою, що дасть змогу залучати допомогу протягом десяти років від Республіки Албанія у військовій, розвідувальній, фінансовій, гуманітарній та політичній сферах.

Статтею 76 угоди визначено, що вона набирає чинності з дати отримання другого письмового повідомлення, яке учасники передають один одному дипломатичними каналами, щодо виконання всіх необхідних внутрішньоправових процедур для набуття чинності цією угодою.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді проєкт закону про ратифікацію угоди щодо отримання макрофінансової допомоги на 90 млрд євро в рамках Позики на підтримку України.

Про це він повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.

“Обговорили наш шлях до членства у ЄС. Ми повністю готові до відкриття всіх шести переговорних кластерів та розраховуємо, що перший кластер – Fundamentals – зможемо відкрити вже у червні”, – заявив Зеленський.

Він акцентував увагу на тому, що так само важливо, щоб якнайшвидше надійшов перший транш із європейського пакету підтримки.

“Є дата – сподіваємося, що все вдасться реалізувати саме так, як ми домовилися. Дякую”, – сказав Президент.

Ще глава Української держави обговорив із Урсулою фон дер Ляєн роботу над зміцненням української ППО.

“Європа має відповідні можливості, і ми говорили про це, зокрема, в межах нашої роботи з ЄС на треку Drone Deal. Дякую, Урсуло, за підтримку цього формату. Важливо, що наші команди активно працюють, і вже є країни, які готові долучатися”, – зазначив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен заявив, що бачить майбутнє України як повноправного члена Європейського Союзу, і зазначив, що Україна має отримати чіткий шлях до ЄС.

Фото: Зеленський/Телеграм

Як повідомляє LRT, про це йдеться у заяві МЗС Литви, передає Укрінформ.

Міністерство закордонних справ Литви заявило, що посольство вживає необхідних захисних заходів для персоналу, а також має плани реагування на потенційні загрози безпеці.

Литва разом з Європейською службою зовнішніх дій та іншими державами-членами ЄС «одностайно та категорично» відкинула російські погрози, спрямовані проти мешканців Києва та іноземних дипломатів, які там працюють, наголошує МЗС.

У вівторок Литва вручила представнику російського посольства у Вільнюсі офіційну дипломатичну ноту, в якій зазначила, що відкидає погрози РФ застосувати силу проти України та розглядає їх як порушення Статуту ООН.

За інформацією міністерства, російських дипломатів також викликали або викличуть до МЗС і в інших країнах ЄС.

Як повідомлялося, раніше МЗС РФ закликало іноземних громадян залишити Київ та уникати військових та урядових об’єктів, попереджаючи про заплановані «систематичні удари» по українській столиці.

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова наголосила, що «погрози на адресу дипломатів та міжнародних організацій – це не показник сили, а прояв відчаю», і заявила, що дипломати Європейського Союзу продовжать роботу у Києві.

Міністерство закордонних справ Німеччини викликало посла РФ у Берліні через російські масовані удари по цивільній інфраструктурі України та спроби залякування іноземних дипломатичних місій у Києві.

МЗС Польщі застерегло РФ, що будь-який удар по польських дипломатичних і консульських представництвах вважатиме навмисним та цілеспрямованим.