Президент Володимир Зеленський, керівник Офісу Президента Кирило Буданов, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров і перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль провели спеціальну нараду щодо подальших дій.

Про це колишня міністерка Збройних сил Франції Сільві Гуляр розповіла кореспонденту Укрінформу в Парижі на полях заходу, присвяченого питанням європейської оборони (European Defense Townhall).

«Моя позиція щодо розширення не є політкоректною. Я пишу книжки на цю тему вже 20 років. Звісно, існують добрі аргументи на користь прийняття нових членів до ЄС. Але договори не кажуть, що Європейський Союз має казати «так» усім і кожному, за будь-яких умов», – сказала Гуляр.

Президентка Франко-німецького інституту поділилася: найбільше занепокоєння в неї викликає те, що ЄС вдає, ніби здатен прийняти ще 10 або 12 нових членів, не пояснюючи громадянам, як у такому разі працюватиме сам Союз.

«Хто за що платитиме? Чи залишиться одностайність? Які політики ми хочемо продовжувати? Чи громадяни Європи взагалі підтримують такі пропозиції?» – зауважила вона.

Ексміністерка наголосила, що ЄС обіцяє Україні та іншим країнам-кандидатам швидке наближення до членства, однак не проводить необхідних внутрішніх реформ, аби це стало можливим.

«Ми обіцяємо українцям, які живуть під бомбами, що вони скоро приєднаються до нас і отримають переваги членства в Євросоюзі. Але водночас ми нічого не робимо, щоб це сталося належним чином. І це прояв лицемірства», – вважає Гуляр.

Вона нагадала, що у 2001–2004 роках працювала політичною радницею тодішнього президента Єврокомісії Романо Проді, і це був період підготовки великого розширення 2004 року. Тоді Брюссель принаймні намагався реформувати інституції під нові умови. Натомість нині, за її словами, ЄС вимагає реформ від країн-кандидатів, але сам не пропонує жодного чіткого бачення власної трансформації.

«Єврокомісія навіть не підготувала однієї сторінки з чотирма чи п’ятьма пунктами, аби пояснити, що ми робимо з верховенством права, хто платитиме, яким буде бюджет із 35 країнами і чи можемо ми позбутися одностайності, необхідної для прийняття рішень. Бо це математика – якщо у вас 35 країн і ви все ще маєте одностайність, ви не зможете їх ухвалювати», – пояснила колишня міністерка оборони Франції.

Як повідомляв Укрінформ, Володимир Зеленський розраховує у найближчі тижні відкрити перший кластер Fundamentals у перемовинах про вступ України до ЄС.

Фото Укрінформу можна купити тут

«Сьогодні важливий день і важливі рішення, які визначають нову роль та підкреслюють фундаментальне значення молоді в розвитку української держави, місцевого самоврядування й майбутнього нової європейської України. Президент Володимир Зеленський підписав указ про створення в Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України окремої структури – Палати регіональних молодіжних Конгресів», – ідеться у повідомленні.

За словами Микити, це рішення – відповідь глави держави на запит молоді приєднатися до Конгресу, бути учасниками формування політик, рішень, працювати пліч-о-пліч із місцевим самоврядуванням для розвитку своїх громад і територій, розбудовувати, зміцнювати державу своїми рішеннями та своїми діями.

«У кожній області буде сформовано Регіональний молодіжний конгрес, до якого увійдуть делегати від кожної громади, затверджені відповідними виконкомами й наділені представницькими функціями. Члени Регіональних молодіжних конгресів оберуть керівні органи і делегатів у загальнонаціональний Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України, котрі представлятимуть громади на рівні з іншими членами Конгресу», – поінформував Микита.

За його словами, це рішення – відповідь на виклики, з якими стикнулася Україна.

«Прагнення молоді залишатися тут, боротися за свій народ, генерувати рішення і брати на себе відповідальність за майбутнє держави – показник зрілості суспільства та міцності волі української нації. Ласкаво просимо до Конгресу, шановні представники української молоді. Рішення приймаються тут, зараз і відсьогодні – за вашої безпосередньої участі», – наголосив Микита.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві презентували проєкт з відновлення ментального й фізичного здоровʼя для дітей із прифронтових регіонів «Карпатська зміна», у якому візьмуть участь понад 1700 дітей, чиї батьки зараз перебувають у складі Сил безпеки й оборони.

Фото: ОП