Політика
Жовква розповів про три аспекти перемир’я, яке обговорювали у Джидді
У межах імовірного 30-денного перемир’я передбачено припинення обстрілів на морі й на суходолі, а також у повітрі, зокрема ракетами та дронами дальнього радіуса дії.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква, відповідаючи на запитання чи припинення вогню стосується лише фронту і чи передбачається зменшення обстрілів тилу України.
“Йдеться про так зване повне перемир’я. Найперше — про припинення обстрілів у повітрі будь-якими видами зброї — чи то балістичними й крилатими ракетами, чи то керованими авіабомбами, чи то БПЛА, включно з дронами дальнього радіуса дії. Перший аспект — повне перемир’я у повітрі”, — сказав він.
За словами Жовкви, другим аспектом запропонованого РФ перемир’я є “тиша” на морі. Він зазначив, що необхідно забезпечити подальшу роботу наявних транспортних шляхів, але констатував, що станом на зараз у Чорному морі, на ділянках, де проходять українські й іноземні судна, є багато загроз.
Заступник керівника ОП додав, що вчора також йшлося про перемир’я на суходолі, включно з лінією зіткнення.
Як повідомляв Укрінформ, 11 березня в Саудівській Аравії відбулися переговори між представниками України та США. У результаті українська делегація підтримала пропозицію США щодо встановлення повного припинення вогню на 30 днів по всій лінії фронту. Такий режим може бути продовжений за взаємною згодою сторін, за умови прийняття та одночасного виконання Російською Федерацією.
Незалежно від часу відкриття всіх кластерів у переговорах про вступ, Україна точно знає, що робити, завдяки технічній роботі, яка вже триває, і від нового уряду очікується ще більше результатів у реформах.
Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос перед початком міжурядової конференції щодо вступу України до ЄС у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Я сподіваюся, що з новим урядом в Україні ми отримаємо новий поштовх для ще більших результатів з Києва», – сказала вона.
Вона нагадала: Єврокомісія вважає, що все готове до того, щоб усі кластери були відкриті якомога швидше.
«Власне, саме тому ми минулого року провели так званий процес попереднього завантаження реформ, тому від ірландського головування, а також від держав-членів буде залежати, наскільки швидко ми зможемо відкрити решту кластерів», – сказала єврокомісарка.
Вона також зазначила, що навіть якщо «нам доведеться трохи почекати» на відкриття решти кластерів, технічна робота триває.
«Отже, Україна точно знає, особливо щодо першого кластера та шостого кластера від сьогодні, що їй потрібно зробити», – сказала вона.
Кос зазначила, що багато пунктів, які є в «плані Кос-Качки», також є в Плані реформ для України, «тому у нас є чіткий графік того, що потрібно зробити не лише цього року, а й пізніше».
Вона додала, що ЄС уважно стежить за виконанням усіх пунктів реформ.
Як повідомляв Укрінформ, міністр з питань ЄС Ірландії Томас Бірн заявив, що проведення найбільшої з 2002 року кількості міжурядових конференцій з питань розширення Євросоюзу з 2022 року створює необхідну динаміку, в тому числі для прогресу у перемовинах з Україною.
Сьогодні у Брюсселі відбувається міжурядова конференція з питання вступу України в ЄС, де буде відкрито шостий кластер (Зовнішні відносини) у перемовинах про вступ України до Євросоюзу.
Фото: europarl.europa.eu
Україні потрібна більша підтримка в енергетичному секторі напередодні зими на тлі російських ударів по інфрастуктурі.
Про це перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис, передає кореспондент Укрінформу.
“Україні потрібно багато підтримки особливо перед наступною зимою, оскільки її енергетичний сектор піддається серйозним ударам з боку РФ, як бачите”, – підкреслив Будрис.
Таким чином це “обов’язок кожної країни-члена ЄС” надавати енергетичну підтримку, як це робить Литва, додав він.
До цієї підтримки мають входити трансформатори, потужності з виробництва електроенергії та інше обладнання, уточнив литовський міністр закордонних справ.
Як повідомляв Укрінформ, Литва закликає держави-члени ЄС відмовлятися від проведення на своїй території змагань, до яких будуть допущені російські та білоруські атлети.
Фото: скріншот із відео European Commission
Президент України Володимир Зеленський обговорив з мером Харкова Ігорем Тереховим досвід міста в підтримці людей.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Виклики для міста дуже серйозні – Харків під щоденними російськими терористичними ударами. Важливо, що у Харкові при цьому є необхідна допомога людям та справді оперативна робота міських служб. Ми обговорили, як налаштована взаємодія між центральною та обласними і місцевими владами, ключові потреби наших громад і перспективи виконання тих рішень, які готуються. Плани стійкості мають бути реалізовані якнайшвидше”, – написав Зеленський.
За його словами, досвід Харкова у підтримці людей може бути поширений і на інші наші міста та громади.
Як повідомляв Укрінформ, міський голова Харкова Ігор Терехов розповів, що у Шевченківському та Київському районах Харкова вранці зафіксовані влучання ворожих дронів. Постраждали троє людей. У Шевченківському районі постраждали понад 20 житлових будинків, у Київському – горів гаражний кооператив.
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoПара з різницею у віці
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїнський фонд культурної спадщини виділив €30 тисяч на відновлення «Мистецького арсеналу» після атаки РФ
-
Усі новини7 днів agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
-
Одеса1 тиждень agoОдеса частково знеструмнена: робота трамваїв і тролейбусів
-
Усі новини1 тиждень agoФастфуд в Англії — мешканці Грасміра протестують проти кебабної
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Діани та Чарльза – чому вона почувалася третьою