Сторони обговорили зокрема чутливі питання історичної памʼяті і необхідність відновлення довіри та посилення міжпарламентського діалогу та контактів між країнами. Як передає Укрінформ, про це Стефанчук повідомив у Фейсбуці.

“Зустрівся з маршалком Сейму Республіки Польща Влодзімєжем Чажастим. Мали відверту й важливу розмову про українсько-польські відносини. Погодилися: сьогодні особливо важливо не дозволити складним питанням минулого чи емоціям послабити стратегічне партнерство, яке Україна і Польща вибудовували роками”, – зазначив Стефанчук.

Голова ВР підкреслив: “Наші народи мають спільні безпекові інтереси, спільне європейське майбутнє і надзвичайно високу ціну, яку Україна сьогодні платить за захист свободи всієї Європи. Вдячний Польщі за підтримку України та за чітке розуміння: без сильної й незалежної України неможлива безпечна Польща”.

Окремо йшлося про необхідність відновлення довіри, посилення міжпарламентського діалогу і збільшення кількості контактів між державами.

Як поінформував Стефанчук, “домовилися активізувати роботу парламентських форматів та повернутися до ідеї спільної українсько-польської експертної групи, зокрема для обміну польським досвідом європейської інтеграції”.

“Обговорили і чутливі питання історичної памʼяті. Переконаний: їх потрібно вирішувати через діалог, взаємну повагу та роботу істориків, а не через кроки, які лише поглиблюють розбіжності між нашими суспільствами”, – підкреслив Стефанчук.

Голова ВР подякував Польщі за підтримку українців, які знайшли там прихисток, а також за турботу про дітей українських захисників, які зараз перебувають на відпочинку в Польщі.

На згадку про зустріч Стефанчук подарував Чажастому “Зачаровану бричку” – українське видання творів одного з найвидатніших польських поетів ХХ століття Константи Ільдефонса Галчинського у перекладах Романа Лубківського.

“Це ще одне нагадування про те, наскільки глибоко переплетені українська й польська культури та як багато маємо спільного”, – зазначив Стефанчук.

Як заявив голова ВР, “Україна і Польща вже не раз доводили, що здатні знаходити спільні рішення навіть у непрості часи. Наше завдання сьогодні – не втрачати те, що було побудовано, а відновлювати довіру і рухатися вперед як сусіди, партнери й союзники”.

Як повідомляв Укрінформ, маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий різко засудив прояви антиукраїнських настроїв у країні, заявивши, що мова ненависті може призвести до небезпечних наслідків, зокрема і вбивств.

Фото: Ruslan Stefanchuk, Facebook

Посол України в Болгарії Олеся Ілащук зустрілася з міністеркою закордонних справ Болгарії Веліславою Петровою-Чамовою у зв’язку з падінням безпілотника на території країни.

Про це повідомили у Київському міжнародному інституті соціології (КМІС) за результатами всеукраїнського опитування, проведеного 16–31 липня 2026 року, у якому взяли участь 1808 людей.

Залужному довіряють 66% опитаних, не довіряють — 24%. У Федорова показник довіри становить 63%, недовіри — 16%, а у Буданова — 61% та 22% відповідно.

Зеленському довіряють 56% українців, тоді як 38% заявили, що не довіряють президенту. Баланс довіри та недовіри становить +18%.

Далі в рейтингу розташувалися Ігор Терехов та Андрій Білецький. Терехову довіряють 47% опитаних, не довіряють — 19%. Білецькому довіряють 37%, не довіряють — 13%, водночас 40% респондентів заявили, що не знають його.

Найнижчий показник довіри серед опитаних публічних діячів має Петро Порошенко. Йому довіряють 20% українців, тоді як 76% не довіряють.

КМІС також зазначив, що високі показники довіри мають Валерій Залужний, Михайло Федоров та Кирило Буданов. Водночас результати інших опитувань інституту свідчать, що більшість українців хотіли б, щоб після завершення війни президентом став хтось інший, а не Зеленський.

Варто зауважити, що опитування проводив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у період з 16 по 31 липня 2026 року. Дослідження проводили мішаним методом: половину респондентів опитали телефоном, половину — під час особистих інтерв’ю. Загалом було проведено 1808 інтерв’ю з українцями віком від 18 років, які проживають на підконтрольних Україні територіях. Статистична похибка для повної вибірки не перевищує 3,5%. КМІС зазначає, що в окремих випадках сума відсотків може не дорівнювати 100% через округлення даних.

Нагадаємо, у травні радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявляв, що виборчий процес в Україні можуть розпочати не раніше ніж через три місяці після стійкого припинення вогню. За його словами, за умови тривалого припинення бойових дій та інших необхідних умов вибори можуть відбутися навесні 2027 року.

Раніше у Верховній Раді заявляли про підготовку комплексного законопроєкту, який визначатиме правила проведення виборів після завершення війни. Голова парламенту Руслан Стефанчук повідомляв, що документ можуть розглянути у сесійній залі найближчим часом.

Також повідомлялося, що більшість українців не підтримує участь у перших післявоєнних виборах громадян, які незаконно виїхали за кордон під час війни та не повернулися до України.