Політика
Жовква розповів про три аспекти перемир’я, яке обговорювали у Джидді
У межах імовірного 30-денного перемир’я передбачено припинення обстрілів на морі й на суходолі, а також у повітрі, зокрема ракетами та дронами дальнього радіуса дії.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква, відповідаючи на запитання чи припинення вогню стосується лише фронту і чи передбачається зменшення обстрілів тилу України.
“Йдеться про так зване повне перемир’я. Найперше — про припинення обстрілів у повітрі будь-якими видами зброї — чи то балістичними й крилатими ракетами, чи то керованими авіабомбами, чи то БПЛА, включно з дронами дальнього радіуса дії. Перший аспект — повне перемир’я у повітрі”, — сказав він.
За словами Жовкви, другим аспектом запропонованого РФ перемир’я є “тиша” на морі. Він зазначив, що необхідно забезпечити подальшу роботу наявних транспортних шляхів, але констатував, що станом на зараз у Чорному морі, на ділянках, де проходять українські й іноземні судна, є багато загроз.
Заступник керівника ОП додав, що вчора також йшлося про перемир’я на суходолі, включно з лінією зіткнення.
Як повідомляв Укрінформ, 11 березня в Саудівській Аравії відбулися переговори між представниками України та США. У результаті українська делегація підтримала пропозицію США щодо встановлення повного припинення вогню на 30 днів по всій лінії фронту. Такий режим може бути продовжений за взаємною згодою сторін, за умови прийняття та одночасного виконання Російською Федерацією.
Політика
Литва не має доказів, що Росія навмисно цілилась у посольство в Києві
Литва не має доказів того, що РФ навмисно атакувала її посольство в Києві під час ракетних ударів минулого тижня, які завдали шкоди приміщенню дипломатичної місії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє LRT.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Литва не має доказів того, що РФ навмисно атакувала її посольство в Києві під час ракетних ударів минулого тижня, які пошкодили дипломатичну місію.
«Ні, у нас немає такої інформації», – сказав Будріс в інтерв’ю щоденній діловій газеті Verslo žinios, опублікованому сьогодні.
«Виходячи з того, що нам відомо на даний момент, ми вважаємо, що пошкодження не було випадковим у тому сенсі, що ракети влучили дуже близько до наших приміщень, але ми не вважаємо, що саме посольство було їх ціллю», – сказав він.
У попередніх коментарях для LRT TV щодо інциденту Будріс припустив можливість навмисної атаки РФ на литовське посольство.
В інтерв’ю Verslo žinios Будріс сказав, що поблизу посольства не було видимих військових чи інших стратегічних цілей, хоча теплову електростанцію, розташовану приблизно за 1,5 кілометра від посольства, неодноразово обстрілювали російські війська.
«Ця електростанція могла бути їх ціллю, але удари припали дуже близько до нас», – сказав він.
Міністр заявив, що РФ залишається відповідальною згідно з міжнародним правом за забезпечення безпеки дипломатичних місій, та що Литва вимагає компенсації за завдану шкоду.
«Шкода очевидна. Вікна в нашому посольстві були розбиті, а дах пошкоджено», – сказав Будріс.
«Ми не залишимо це як є. Те, що РФ робить у Києві, атакуючи об’єкти, які не мають нічого спільного з військовими цілями, є злочином», – наголосив литовський урядовець.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що у ніч на суботу, 1 серпня, російські війська випустили по Україні 35 ракет, з яких 27 були балістичними, а також 185 ударних безпілотників.
У столиці постраждали сім районів, пошкоджені 18 житлових будинків, школа, будівля посольства Литви та об’єкти інфраструктури.
Фото: MFA
Політика
Сибіга після нічної атаки РФ: Кожна ракета-перехоплювач має значення
Очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга закликав партнерів якнайшвидше ухвалити рішення про надання Україні ракет-перехоплювачів для захисту цивільного населення.
Про це Сибіга написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Він зазначив, що за ніч Росія атакувала Київ та область понад двома десятками балістичних ракет, убивши щонайменше 17 і поранивши понад 40 людей.
«Російські удари не мають відпусток, тож не може бути пауз у підтримці України з боку партнерів та тиску на агресора. Кожна ракета-перехоплювач має значення. Це інструменти, що рятують життя, і я вкотре закликаю всіх партнерів прискорити ухвалення всіх відповідних рішень», – заявив очільник МЗС.
Він додав, що Росію потрібно позбавляти можливостей виробляти ці засоби балістичного терору. «У цьому звʼязку додаткові жорсткі санкції – критичні та невідкладні», – наголосив Сибіга.
Він також застеріг від будь-якого хибного морального прирівнювання агресора та держави, що захищається.
«Російські атаки не можуть виправдовуватися нічим, включно з будь-якими діями України. Натомість Україна має повне право завдавати ударів по легітимних військових цілях у Росії у межах самооборони відповідно до статті 51 Статуту ООН», – підкреслив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, російські загарбники з вечора 4 серпня атакували Україну чотирма протикорабельними ракетами “Циркон”/”Онікс”, 24 балістичними ракетами “Іскандер-М”/С-400 та 115 ударними БПЛА. ППО збила / подавила 98 ворожих дронів на півночі, півдні та сході країни.
У Київській області через російську атаку 14 людей загинули і 22 зазнали поранень.
Політика
Зеленський представив Клименка команді РНБО
Президент України Володимир Зеленський представив команді Ради національної безпеки і оборони новопризначеного секретаря РНБО Ігоря Клименка.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє сайт Президента.
Зеленський наголосив, що Клименко довів свою ефективність на посаді міністра внутрішніх справ: «За своєю природою Міністерство внутрішніх справ – це система безпекових та рятувальних структур, які керуються, спрямовуються саме через інституцію, саме через керівника – міністра внутрішніх справ».
Президент зауважив, що Клименко дуже добре координував роботу Національної гвардії, Національної поліції, Державної прикордонної служби, Державної міграційної служби та ДСНС України.
За словами глави держави, окремим викликом під час війни стало проходження зими, тому важливо посилити координацію роботи державних інституцій.
«Я дуже хочу, щоб досвід, яким Ігор Клименко керувався, очолюючи Міністерство внутрішніх справ, він розвинув у секретаріаті Ради національної безпеки і оборони. Ми говоримо про зиму невипадково. Зима – зрозуміло вже, які будуть стояти перед нами виклики. Але ми не збираємося здаватися і нікому здавати нашу державу, тому будемо зимою, безумовно, боротися», – сказав Зеленський.
Президент наголосив, що Клименко разом із Силами безпеки та оборони, урядом, іншими інституціями координуватиме роботу щодо захисту України під час викликів узимку.
Глава держави зазначив, що РНБО має продовжувати роботу щодо санкційної політики проти Росії та посилювати співпрацю з партнерами в питанні синхронізації санкцій.

За словами Зеленського, треба також продовжувати роботу зі США, Євросоюзом і форматами оборонної співпраці щодо експорту зброї.
«Десь ми повинні максимально дати можливість експортувати, а десь повинні бути, напевне, трішки обережними, щоб не втратити всі ті сили, всі ті знання, які були накопичені через цю війну нашими воїнами, нашими компаніями», – акцентував Президент.
Він зауважив, що РНБО має працювати з іншими інституціями для посилення протиповітряної оборони, зокрема антибалістичних спроможностей та програми «Фрея».
Глава держави окремо наголосив, що треба посилювати боротьбу з російською пропагандою.
Клименко подякував Рустему Умєрову за роботу на посаді секретаря РНБО й зазначив, що продовжуватиме його напрацювання. За словами секретаря Ради нацбезпеки і оборони, підготовка до зими та координація зусиль – уже у фокусі. Зокрема, відбулися розмови з керівництвом регіонів щодо реалізації планів стійкості.
«Звичайно, що найперше ми маємо посилити та скоординувати роботу всіх Сил безпеки та оборони, всієї екосистеми держави. І ми сьогодні вже почали цю роботу. Безумовно, інші напрями будуть відпрацьовуватися. Це й кіберзахист, кібербезпека, це інформаційна безпека – все те, що робить нашу країну сильнішою. До роботи готовий. Дякую за довіру», – наголосив Клименко.
Як повідомляв Укрінформ, 3 серпня Зеленський призначив Рустема Умєрова головою Служби зовнішньої розвідки, а Ігоря Клименка – секретарем Ради національної безпеки і оборони.
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Політика6 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні вже відремонтували понад 18 мільйонів квадратних метрів доріг державного значення
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
