Події
Журі Венеційського кінофестивалю назвало переможців
Головний приз 82-го міжнародного Венеціанського кінофестивалю виборов фільм американського режисера Джима Джармуша “Батько мати сестра брат” (“Father Mother Sister Brother”).
Про це повідомляє DW, передає Укрінформ.
Про присудження “Золотого лева” картині за участю Том Вейтса, Адама Драйвера, Шарлотти Ремплінг, Кейт Бланшетт, Індії Мур та Вікі Кріпс журі фестивалю оголосило ввечері 6 вересня. Стрічка, що складається з трьох епізодів розповідає про життя різних поколінь сімей у Нью-Йорку, Парижі та Дубліні.
Друга за значущістю нагорода – “Срібний лев” – дісталася картині туніського режисера Каутер Бен Ганьї “Голос Гінд Раджаб” (“The Voice of Hind Rajab”) про останні хвилини життя палестинської дівчинки в секторі Гази, яка загинула в січні 2024 року.
Найкращим режисером журі Венеціанського кінофестивалю визнало американця Бенні Сефді за фільм “Нищівна машина” (“The Smashing Machine”). Приз за найкращий сценарій здобули французи Валері Донзеллі та Жіль Маршан за картину “На роботу” (“À pied d’oeuvre”).
Водночас нагороду за найкращу жіночу роль отримала китаянка Сінь Чжилей за роль у фільмі “Сонце встає над усіма нами” (“The Sun Rises On Us All”) режисера Цай Шанцзюня. Найкращим актором визнали італійця Тоні Сервілло за роль у фільмі “Помилування” (“La Grazia”) режисера Паоло Соррентіно.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство закордонних справ та Міністерство культури і стратегічних комунікацій України засудили присутність російського прапора на Венеційському кінофестивалі.
Фото: La Biennale di Venezia
Події
Масова культура під час війни стала «неофольклором» українців
Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.
«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.
За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.

“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.
Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.
“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.
Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.
Фото: Ольга Будник/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Події
На фронті загинув саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко
На фронті загинув артист оркестру та саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомляє чернігівський Міський палац культури, передає Укрінформ.
“12 березня під час виконання бойового завдання загинув наш колега — артист оркестру, саксофоніст Дмитро Гладіренко. Він був не лише талановитим музикантом, а й щирою, світлою людиною, відданою своїй справі та Україні”, – йдеться у повідомленні.
Дмитро мріяв після війни повернутися до музики, взяти до рук саксофон і знову вийти на сцену, щоб зіграти для глядачів.
“Навіть під час відпустки після поранення він не втримався — прийшов до оркестрової і заграв. Того дня його музика знову наповнила зал життям, теплом і надією… Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав Дмитра. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі. Світла пам’ять Герою”, – зазначили у палаці культури.
Як повідомляв Укрінформ, на війні загинув артист Ансамблю пісні і танцю ЗСУ Ігор Любименко.
Події
У Литві скасували концерти ексучасника Modern Talking через заяви про «команду мрії» з Росією
У Литві скасували виступи колишнього учасника гурту Modern Talking Дітера Болена після його висловлювань про те, що Росія та Німеччина колись були «командою мрії».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє DW.
Зазначається, що 72-річний німецький музикант мав виступити зі своїм гуртом Blue System у Клайпеді 20 листопада, а 21 листопада – у Каунасі.
Про концерти оголосили на початку тижня, але пізніше інформація про них зникла з сайтів майданчиків та сервісів продажу квитків.
«Ми проконсультувалися з організаторами та дійшли згоди, що подібний захід не повинен проходити на нашій арені», – зазначив представник «Жальгіріс-Арени» Мантас Ведрікас.
Хоча офіційно причину скасування не назвали, литовський суспільний мовник LRT пов’язує це з листопадовим інтерв’ю Болена. У ньому артист заявив, що «Росія і Німеччина – це була, по суті, команда мрії, тому що у нас була дешева енергія, справи йшли дуже добре. З суто економічної точки зору це було так: у одного є одне, у іншого – інше». Він порівняв це з успіхом Modern Talking та додав, що «від цього відмовилися з міркувань моралі».
Після 2022 року музикант засуджував війну в Україні, але водночас виступав проти надання зброї Києву, заявляючи, що конфлікт нібито не можна вирішити силовим шляхом.
Як повідомляв Укрінформ, Литва до 19 лютого 2031 року заборонила в’їзд до країни грузинському реперу Гіо Піка (Георгій Джіоєв), який виступав в окупованому Криму.
Фото: Sven Mandel, CC BY-SA 4.0
-
Усі новини5 днів agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Усі новини7 днів agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Війна5 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
-
Війна6 днів agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна1 тиждень agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
-
Війна1 тиждень agoМи знаємо більше: США не потрібна допомога України у відбитті дронів, — Трамп
-
Війна6 днів agoФедоров анонсував цифровізацію війська через ШІ-технології
