Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті премії.

Премією щороку відзначають журналістів, які демонструють принципову відданість свободі слова. Вікторію Рощину нагородили за “величезну особисту жертву в пошуках інформації та історій, які мають бути розказані”.

Окрім Рощиної, у 2025 році лауреатами премії стали ще семеро медійників з різних країн світу:

• картвельська журналістка Мзія Амаглобелі, яка є співзасновницею та директоркою опозиційних медіа “Батумелебі” й “Нетгазеті”. Цьогоріч її засудили до двох років позбавлення волі за ляпас поліцейському під час протестів проти проросійської влади країни;
• американський журналіст Мартін Барон, який є колишнім редактором The Washington Post і The Boston Globe;
• палестинська фотожурналістка-фрилансерка Маріам Абу Даґґа, яка загинула 25 серпня 2025 року в результаті подвійного удару ізраїльських військових по лікарні на півдні Гази;
• журналіст, засновник і головний редактор перуанського розслідувального видання IDL-Reporteros Густаво Горріті з Перу;
• гонконзький видавець і засновник продемократичного видання Apple Daily, яке закрилося у 2021 році на тлі масштабних репресій щодо свободи преси, Джиммі Лай. Журналіста засудили до 5 років увʼязнення;
• співзасновник і головний редактор Ethiopia Insider Тесфалем Валдьєс з Ефіопії. Він зазнав низки арештів та був змушений працювати у вигнанні через утиски свободи слова в країні. Наразі повернувся до Ефіопії.

Організаторами премії є Міжнародний інститут преси (IPI) і Міжнародна організація підтримки медіа (IMS).

За словами виконавчого директора IPI Скотта Гріффена, цьогорічні лауреати є прикладом поточних загроз, з якими стикаються журналісти в усьому світі, оскільки авторитаризм набирає обертів, панує безкарність і виникають нові виклики свободі слова.

“Цією нагородою ми вшановуємо їхню мужність, відданість та спадщину, водночас поновлюючи наш терміновий заклик захищати свободу ЗМІ як основу вільного суспільства”, – зазначив Гріффен.

Урочиста церемонія нагородження відбудеться у Віденському університеті під час Всесвітнього конгресу та фестивалю медіаінновацій IPI 24 жовтня 2025 року.

Вікторія Рощина знімала відео та писала статті з гарячих точок на сході й півдні України, працювала з темами криміналу та судового процесу. Працювала на “Українському радіо”, “UA:Першому”, писала для “Крим.Реалії”, “Цензор.нет”, “Громадського”.

Як повідомляв Укрінформ, Вікторія Рощина зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово захопленій Росією території, звідки вона робила репортаж.

У травні 2024 року Росія визнала, що затримала Рощину. Міністерство оборони РФ надіслало листа з підтвердженням її батькові, Володимиру Рощину.

10 жовтня 2024 року стало відомо, що Рощина померла під час етапування з Таганрога до Москви.

За повідомленням Міноборони Росії, яке отримав батько Рощиної, вона померла 19 вересня.

За фактом загибелі української журналісти відкрито кримінальну справу за статтями порушення законів та звичаїв війни та умисне вбивство.

Розслідування 12 ЗМІ із шести країн під керівництвом французького консорціуму журналістів Forbidden Stories показало, що тіло Рощиної повернули на батьківщину без частини внутрішніх органів та з численними слідами тортур.

Проведена в липні судово-медична експертиза тіла загиблої в російському полоні журналістки виявила низку тілесних ушкоджень, про які раніше не повідомлялося.

Президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив журналістку Вікторію Рощину орденом Свободи.

У Києві 8 серпня відбулась церемонія прощання із українською журналісткою Вікторією Рощиною, яку вбили в російському полоні. Її поховали на Байковому кладовищі.

Фото: Фесбук Вікторії Рощиної