Connect with us

Суспільство

Журналістка Рощина посмертно стала лауреаткою премії за відданість свободі слова

Published

on


Українська журналістка Вікторія Рощина, яку вбили в російському полоні, стала однією з лавреатів міжнародної премії “Герой свободи преси” (World Press Freedom Hero).

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті премії.

Премією щороку відзначають журналістів, які демонструють принципову відданість свободі слова. Вікторію Рощину нагородили за “величезну особисту жертву в пошуках інформації та історій, які мають бути розказані”.

Окрім Рощиної, у 2025 році лауреатами премії стали ще семеро медійників з різних країн світу:

  • картвельська журналістка Мзія Амаглобелі, яка є співзасновницею та директоркою опозиційних медіа “Батумелебі” й “Нетгазеті”. Цьогоріч її засудили до двох років позбавлення волі за ляпас поліцейському під час протестів проти проросійської влади країни;
  • американський журналіст Мартін Барон, який є колишнім редактором The Washington Post і The Boston Globe;
  • палестинська фотожурналістка-фрилансерка Маріам Абу Даґґа, яка загинула 25 серпня 2025 року в результаті подвійного удару ізраїльських військових по лікарні на півдні Гази;
  • журналіст, засновник і головний редактор перуанського розслідувального видання IDL-Reporteros Густаво Горріті з Перу;
  • гонконзький видавець і засновник продемократичного видання Apple Daily, яке закрилося у 2021 році на тлі масштабних репресій щодо свободи преси, Джиммі Лай. Журналіста засудили до 5 років увʼязнення;
  • співзасновник і головний редактор Ethiopia Insider Тесфалем Валдьєс з Ефіопії. Він зазнав низки арештів та був змушений працювати у вигнанні через утиски свободи слова в країні. Наразі повернувся до Ефіопії.

Організаторами премії є Міжнародний інститут преси (IPI) і Міжнародна організація підтримки медіа (IMS).

За словами виконавчого директора IPI Скотта Гріффена, цьогорічні лауреати є прикладом поточних загроз, з якими стикаються журналісти в усьому світі, оскільки авторитаризм набирає обертів, панує безкарність і виникають нові виклики свободі слова.

“Цією нагородою ми вшановуємо їхню мужність, відданість та спадщину, водночас поновлюючи наш терміновий заклик захищати свободу ЗМІ як основу вільного суспільства”, – зазначив Гріффен.

Урочиста церемонія нагородження відбудеться у Віденському університеті під час Всесвітнього конгресу та фестивалю медіаінновацій IPI 24 жовтня 2025 року.

Читайте також: Вікторію Рощину посмертно нагородили американською відзнакою за сміливість Oxi Courage Award

Вікторія Рощина знімала відео та писала статті з гарячих точок на сході й півдні України, працювала з темами криміналу та судового процесу. Працювала на “Українському радіо”, “UA:Першому”, писала для “Крим.Реалії”, “Цензор.нет”, “Громадського”.

Як повідомляв Укрінформ, Вікторія Рощина зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово захопленій Росією території, звідки вона робила репортаж.

У травні 2024 року Росія визнала, що затримала Рощину. Міністерство оборони РФ надіслало листа з підтвердженням її батькові, Володимиру Рощину.

10 жовтня 2024 року стало відомо, що Рощина померла під час етапування з Таганрога до Москви.

За повідомленням Міноборони Росії, яке отримав батько Рощиної, вона померла 19 вересня.

За фактом загибелі української журналісти відкрито кримінальну справу за статтями порушення законів та звичаїв війни та умисне вбивство.

Розслідування 12 ЗМІ із шести країн під керівництвом французького консорціуму журналістів Forbidden Stories показало, що тіло Рощиної повернули на батьківщину без частини внутрішніх органів та з численними слідами тортур.

Проведена в липні судово-медична експертиза тіла загиблої в російському полоні журналістки виявила низку тілесних ушкоджень, про які раніше не повідомлялося.

Президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив журналістку Вікторію Рощину орденом Свободи.

У Києві 8 серпня відбулась церемонія прощання із українською журналісткою Вікторією Рощиною, яку вбили в російському полоні. Її поховали на Байковому кладовищі.

Фото: Фесбук Вікторії Рощиної



Джерело

Суспільство

Нове законодавство у сфері кібербезпеки значно посилює її спроможності

Published

on


В Україні впродовж останнього року діє новітнє законодавство у сфері кібербезпеки, яке значно посилює спроможності у розбудові сучасної системи інформаційного захисту.

Про це на пресконференції в Укрінформі розповіли представники Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

За словами директора департаменту кіберзахисту Держспецзв’язку Дмитра Пахольченка, нове українське законодавство у сфері захисту інформації передбачає масштабні зміни, спрямовані на імплементацію європейських норм із кібербезпеки. Відсоток впровадження цих норм в Україні за минулий рік становив 80%, і спрямовані вони на посилення спроможностей національної системи кібербезпеки.

«По-перше, це перехід на ризикоорієнтовану модель, яку ми впроваджуємо для державних органів та операторів критичної інфраструктури. По-друге, створення інституції керівників і підрозділів із кіберзахисту в кожному державному й місцевому органі влади та на об’єктах критичної інфраструктури. По-третє, це створення великої масштабної національної системи реагування на кібератаки та системи обміну щодо них», – сказав Пахольченко.

Директор департаменту захисту інформації Держспецзв’язку Андрій Головенко вважає, що нова система інформаційного захисту є значно ефективнішою через більшу гнучкість для власників, розпорядників та суб’єктів господарювання, які її впроваджують.

«Не стало дуже багато бюрократичних перешкод, як то різноманітних погоджень, розглядів технічної документації тощо. Нова система дозволяє це зробити значно швидше і без проміжних узгоджень. Протягом 10 діб ухвалюється рішення щодо тієї чи іншої системи до переліку авторизованих систем. Таким чином ми скоротили час для ухвалення рішення, дали гнучкий підхід до впровадження заходів захисту відповідно до того чи іншого обраного профілю. Власники, розпорядники або ті суб’єкти, які будують системи, обирають технічні стандарти для реалізації заходів захисту і немає формалізованого набору документів, як це було раніше», – розповів Головенко.

Як зазначив директор департаменту державного контролю у сфері захисту інформації та кібербезпеки Держспецзв’язку Ігор Стельник, на сайті адміністрації Держспецзв’язку вже розміщено відомості про понад 100 авторизованих систем і проведення заходів державного контролю у частині з них показали максимальну ефективність нового законодавства.

«Доведення новел, новацій і змін у законодавстві та їхня результативність є дуже важливими у сфері захисту інформації. Колись ця сфера була дуже закритою і не такою публічною як зараз. Нове законодавство фундаментально змінило підходи до сфери захисту інформації. Це максимальна спрямованість формування державної політики на захист інтересів, прав і свобод громадян України. Адже це стосується кожного з нас», – наголосив Стельник.

Читайте також: Український досвід цифровізації представили в Токіо: у фокусі – ШІ, GovTech і кіберстійкість

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 27 березня 2025 року ухвалила закон щодо посилення захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Херсонщині староста окупантів отримала 10 років тюрми Анонси

Published

on



Суд визнав винною жительку Херсонської області у колабораційній діяльності та призначив їй 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Про це повідомила Херсонська обласна прокуратура.

Як повідомили прокурори, засуджена у квітні 2022 року добровільно обійняла посаду так званої “старости” села Бургунка та почала співпрацювати з окупаційною владою.

Перебуваючи на псевдопосаді, вона виконувала вказівки загарбників, сприяла встановленню їхнього контролю та здійснювала організаційно-розпорядчі функції в незаконному органі влади.

У суді свідки зазначили, що жінку публічно представили як “старосту” під час заходів до 9 травня, організацією яких вона займалася особисто. За їхніми словами, вона погрожувала місцевим жителям примусовим приведенням на святкування у разі відмови.

Також встановлено, що засуджена займалася роздачею російських рублів та агітувала мешканців працювати в окупаційній адміністрації. За свідченнями, її чоловік співпрацював із військовими рф.

Окрім ув’язнення, суд заборонив їй протягом 15 років обіймати посади в органах влади, місцевого самоврядування та установах, що надають публічні послуги.

Раніше Інтент писав, окупаційного “директора” заповідника “Асканія-Нова” засудили до 15 років за вивезення рідкісних тварин. В Україні це перший вирок за воєнний злочин проти природно-заповідного фонду під час повномасштабної війни.

Нагадаємо, Володимиру Сальдо, який уже має вирок за державну зраду, оголосили нову підозру. Разом із ним під підозру потрапили ще 11 осіб, пов’язаних із діяльністю незаконного збройного формування на тимчасово окупованій території Херсонщини.

Окрім того, Офіс Генерального прокурора 20 березня 2026 року скерував до суду обвинувальний акт щодо Володимира Сальдо — одного з ключових колаборантів на тимчасово окупованій частині Херсонської області.


Андрій Колісніченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Спрос на фрукты в Одессе растет: цены на Новом базаре

Published

on


Люди на одесском базаре. Фото: Новини.LIVE

В Одессе растет спрос на фрукты, особенно в период поста. Люди чаще выбирают их вместо сладостей и перекусов. В то же время цены на фрукты почти не изменились. Лишь некоторые позиции импортных товаров подросли в стоимости.

Журналисты Новини.LIVE побывали на Новом базаре и узнали, какой там ассортимент и цены.

Выбор и спрос

На одесских рынках весной сохраняется широкий выбор фруктов и ягод. Покупатели активно берут как привычные сезонные позиции, так и импортные фрукты. Больше всего спросом пользуются цитрусовые, клубника, виноград и голубика. Продавцы говорят, что люди покупают не только для себя, но и к праздничному столу.

Большинство фруктов не меняют свою стоимость уже определенное время. Это касается как местных яблок, так и части импортных цитрусовых. Покупатели уже привыкли к таким ценам и продолжают покупать даже дорогие позиции. На рынке считают, что резких скачков в ближайшее время не будет.

“Цена на местные товары почти не изменилась, ассортимент тот же. В целом все стоит на месте. Кроме части импорта”, — говорит продавец Ирина.

Читайте также:

Продавщица Ирина о спросе. Фото: Новини.LIVE

Цены на фрукты

  • Мандарины — 100-120 грн/кг
  • Мандарины (Испания, Израиль) — 200 грн/кг
  • Яблоки — 60-80 грн/кг
  • Яблоки (отдельные сорта) — 100-130 грн/кг
  • Яблоки импортные — 150-200 грн/кг
  • Лимоны (Турция) — 150 грн/кг
  • Лимоны (Испания) — 170 грн/кг
  • Клубника — 300-350 грн/кг
  • Голубика — 1100-1500 грн/кг
  • Виноград — 350-500 грн/кг
  • Слива (Испания) — 300 грн/кг
  • Гранат (Турция) — 220-250 грн/кг
  • Гранат (Сирия) — 180 грн/кг
  • Апельсины — 100-200 грн/кг
  • Киви — 160 грн/кг
  • Авокадо — 110-120 грн/кг
  • Бананы бейби — 150 грн/кг
  • Ананас — 350 грн/шт
  • Грейпфрут (Испания) — 150 грн/кг
  • Груша (Украина) — 120 грн/кг
  • Груша (ЮАР) — 200 грн/кг
  • Черешня — 1800 грн/кг
Фрукты на базаре Фото: Новини.LIVE

Что изменилось

Некоторые фрукты все же прибавили в цене. Это преимущественно импортные товары, которые зависят от поставок и курса валют. Больше всего подорожание коснулось ягод и винограда. Также немного поднялась цена на авокадо.

“Есть отдельные позиции, которые подросли в цене. Это связано с тем, что заканчиваются поставки и товар становится более дефицитным”, — объясняет она.

Манго на рынке. Фото: Новини.LIVE

Смена сезона

Часть фруктов постепенно исчезает с прилавков из-за завершения сезона. Это влияет на выбор и частично на цены. Продавцы ожидают появление новой продукции уже в ближайшее время. В частности, скоро должно появиться больше украинских ягод.

“Некоторые фрукты уже заканчиваются и их скоро не будет. Теперь ждем новый сезон и новые поставки”, — рассказывает Ирина.

Клубника на прилавке. Фото: Новини.LIVE

Сравнение цен

Если сравнить с ценами месячной давности, резких изменений немного, но отдельные позиции все же подорожали. Яблоки остались на том же уровне — около 80 грн за килограмм. Мандарины турецкие также почти не изменились, тогда как импортные из Израиля стали дороже – раньше их можно было найти дешевле, чем нынешние 200 грн. Заметнее изменились цены на ягоды. Например, клубника месяц назад стоила около 700 грн/кг, а сейчас ее можно найти значительно дешевле — в пределах 300-350 грн. В то же время голубика осталась дорогой и даже местами подросла в цене. Виноград также подешевел в части позиций: раньше отдельные сорта доходили до 600 грн/кг, сейчас есть варианты дешевле. Бананы, лимоны и апельсины в целом остались стабильными. А вот экзотика, например авокадо или манго, почти не изменила стоимости.

Как сообщали Новини.LIVE, в мясном ряду Нового базара сезонное затишье. Покупателей стало не меньше, но тратят они значительно осторожнее. Люди дольше присматриваются к товару, спрашивают цены, но часто уходят без покупок или берут минимум. Чаще всего выбирают более дешевые позиции или откладывают покупки на позже.

Также Новини.LIVE писали, что на Новом базаре в Одессе овощи остаются дорогими. Из-за прохладной весны местной продукции мало, поэтому на прилавках преобладают импорт и тепличные овощи. Это влияет на цены — они зависят не только от сезона, но и от затрат на выращивание и доставку. Несмотря на это, продавцы пытаются удержать доступность базовых продуктов.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.