Про це повідомили на каналі російського відомства у Telegram.

Там стверджують, що в ніч із 5 на 6 липня Україна нібито атакувала російську територію 625 далекобійними безпілотниками, з яких, за заявою Міноборони РФ, 613 були збиті або придушені.

У відомстві заявили, що основними цілями атаки були об’єкти цивільної паливно-енергетичної інфраструктури в Ленінградській, Брянській, Бєлгородській, Ярославській, Калузькій, Курській областях і в окупованому Криму. За твердженням Міноборони РФ, найбільше безпілотників нібито збили над Брянською областю — 147, Ярославською — 72, Кримом — 64, Ленінградською — 48, Бєлгородською — 43 і Калузькою — 31.

У відомстві також заявили, що в ніч на 6 липня російські війська нібито завдали масованого удару високоточною зброєю та безпілотниками по підприємствах військової промисловості й пов’язаних із ЗСУ об’єктах паливно-енергетичного комплексу в Києві та Київській області.

“Прагнення західних спонсорів київського режиму збільшувати постачання безпілотників, ракет і боєприпасів не залишаться непоміченими та будуть супроводжуватися адекватним зростанням кількості й потужності ударів Збройних сил Російської Федерації по території України”, — заявили в Міністерстві оборони РФ.

Масований обстріл 6 липня

Раніше повідомлялося, що в ніч проти 6 липня російські війська завдали по Україні масованого комбінованого удару із застосуванням ракет і ударних безпілотників. У Києві перші вибухи пролунали близько 03:00, також під атакою опинилися Вишневе та інші населені пункти поблизу столиці.

Унаслідок обстрілу були влучання в житлові будинки та пошкодження кількох багатоповерхівок. За інформацією Повітряних сил, Росія застосувала 419 засобів повітряного нападу, а українські сили ППО не змогли збити балістичні ракети, зокрема “Циркон”.

В Києві загинули 12 людей, ще понад 50 дістали поранення. У Вишневому жертвами удару стали п’ятеро людей, серед яких двоє рятувальників. Рятувальні роботи та обстеження пошкоджених будівель тривають.

Також через атаку у Вишневому загинули троє людей, ще 26 дістали поранення, серед них — дев’ятимісячна дитина та 15-річна дівчина. Через обстріл виникла масштабна пожежа на складських приміщеннях, були пошкоджені десятки будівель, а в зоні ураження тривали роботи вибухотехніків і рятувальників.

У ході дослідження, очолюваного Ольгою Загородньою з Британського музею та Гаррієт Вайт із “Great Orme Mines”, було проаналізовано 150 кістяних знарядь, знайдених у мідних копальнях Грейт-Орм у Північному Уельсі. Команда вчених з’ясувала, як саме використовувалися різні кістки під час видобутку міді та переробки руди, пише Arkeonews.

Грейт-Орм, розташований поблизу Лландидно на узбережжі Уельсу, є одним із найбільших доісторичних гірничих об’єктів Європи. Археологи виявили майже 6000 метрів гірничих ходів бронзової доби, що охоплюють площу близько 24000 квадратних метрів і простягаються на глибину приблизно 55 метрів під сучасною поверхнею землі.

Радіовуглецеве датування деревного вугілля та кісткового колагену показало, що видобуток копалин відбувався приблизно між 1700 та 900 роками до н. е., що означає: ці кісткові знаряддя були частиною гірничої традиції, яка тривала століттями.

За десятиліття розкопок у Грейт-Орм було знайдено понад 30 тисяч фрагментів кісток. Хоча попередні дослідження вказували на те, що деякі кістки використовувалися як знаряддя, останнє дослідження надає набагато переконливіші докази їхніх конкретних функцій.

Дослідники виявили, що довгі кістки кінцівок, переважно великої рогатої худоби, були обтесані у форму клинів. Їхні загострені кінці мали сліди значного зносу та відколів, тоді як на протилежних кінцях були помітні сліди від багаторазових ударів молотком. Це свідчить про те, що їх вбивали в м’яку мідноносну породу, щоб розколоти її.

Найбільшу групу знарядь становили реберні кістки. Їхні відполіровані краї та дрібні подряпини вказували на багаторазовий контакт з абразивними матеріалами. На думку дослідників, ці знаряддя, ймовірно, використовувалися для зішкрібання породи, багатої на мінерали, або для перемішування та розрівнювання подрібненої руди під час її обробки.

Лопатки та тазові кістки перетворювали на знаряддя у формі черпаків, які, ймовірно, допомагали переміщувати сипучу руду або дрібно подрібнений матеріал. Команда також виявила кілька кістяних шил. Хоча вони не використовувалися безпосередньо для видобутку корисних копалин, вони, можливо, допомагали лагодити шкіряні мішки, дерев’яні ємності або захисне спорядження, яке використовували гірники під землею.

Одним із головних висновків дослідження є те, що кістка залишалася цінним матеріалом навіть після появи бронзи. У Грейт-Ормі вже знайдено свідчення про наявність кам’яних знарядь, деревного вугілля, що використовувалося для розпалювання вогню, та уламків мідних сплавів, пов’язаних із гірничою справою. Метал не замінив кістку, а став ще одним варіантом у різноманітному наборі знарядь.

Кістка мала кілька переваг. Вона була легкою, її легко було обробляти, а також її можна було легко отримати від домашніх тварин, таких як велика рогата худоба, вівці, кози та свині. Мідні родовища в Грейт-Ормі були виявлені у відносно м’якому вивітреному доломіті, що містив мінерали, зокрема малахіт і гетит. За таких умов кістяні знаряддя добре підходили для робіт, що не вимагали міцності бронзи.

Вапнякова та доломітова геологія Грейт-Орма також сприяла збереженню органічних матеріалів, які зазвичай піддаються розкладу. Завдяки цьому рідкісному збереженню археологи отримали цінні свідчення, яких часто бракує на інших доісторичних гірничих об’єктах, де збереглися лише кам’яні та металеві знаряддя.

Ці знахідки також узгоджуються з даними з інших гірничих об’єктів бронзової доби по всій Європі. Про подібні кістяні знаряддя повідомлялося в Україні, Австрії, Ірландії, Казахстані та Узбекистані. Дослідники зазначили, що кожна гірнича громада адаптувала свої знаряддя до місцевих умов, доступних тварин та типу гірської породи, що видобувалася. Проте повторюване виявлення кістяних клинів, знарядь із ребер та лопаток на такій великій території свідчить про те, що гірники обмінювалися практичними знаннями щодо того, як найкраще використовувати кістку.

Автори зазначили, що дослідження все ще перебуває на початковій стадії. Досліджено лише невелику частину з тисяч знайдених фрагментів кісток, і потрібні подальші експерименти, щоб точно визначити, наскільки ефективними були ці знаряддя.

Крім того, археологи ще не виявили у Грейт-Ормі спеціалізованої ділянки для переробки руди, тому деякі інтерпретації, особливо щодо знарядь із ребер, залишаються попередніми.

Дослідження показує, що технологічний прогрес визначався практичними рішеннями, а не простою заміною одного матеріалу іншим, що дає більш повне уявлення про повсякденне життя доісторичних гірничих спільнот.

Інші новини науки

На початку липня валютний ринок України, ймовірно, залишиться стабільним, а істотних коливань курсу долара та євро не очікується. Національний банк і надалі стримуватиме дисбаланс між попитом і пропозицією валюти, а липень може стати найспокійнішим місяцем найближчого періоду. Такий прогноз у коментарі для Фокусу озвучив директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності ГЛОБУС БАНКУ Тарас Лісовий.

За його словами, незважаючи на те, що попит на валюту перевищує пропозицію, ситуація залишається під контролем.

“Перша декада липня, ймовірно, мине для валютного ринку без істотних потрясінь. Незважаючи на те, що попит на валюту перевищує пропозицію, Національний банк продовжує ефективно згладжувати такі “розриви”, — зазначив банкір.

За оцінками Лесового, з 6 по 12 липня попит на валюту на міжбанківському ринку перевищуватиме пропозицію приблизно на 10–15 %, а для стабілізації ситуації НБУ може провести валютні інтервенції на суму 800–850 млн доларів.

Яким буде курс долара та євро

Експерт прогнозує, що наступного тижня курс долара на міжбанківському ринку коливатиметься в межах 44,7–45,1 грн, а курс євро — 51,5–52,5 грн.

“Наступного тижня курс долара може коливатися в межах 44,7–45,1 грн. Курс євро, як очікується, перебуватиме в діапазоні 51,5–52,5 грн. Водночас євро залишатиметься залежним від зовнішніх чинників, зокрема від співвідношення євро та долара на світовому ринку”, — сказав Лесовий.

За його словами, ринок готівкової валюти й надалі орієнтуватиметься на міжбанківський курс. Якщо курс безготівкової валюти змінюватиметься більш активно, обмінні пункти оперативно реагуватимуть на такі коливання.

Чи буде липень спокійнішим?

На думку банкіра, стабільності сприяють одразу кілька факторів: сезонність, помірна інфляція та відсутність нових внутрішніх економічних потрясінь.

“Липень може стати найспокійнішим місяцем у найближчому майбутньому. Цьому сприяють сезонність, помірний інфляційний тиск та відсутність додаткових внутрішніх потрясінь”, — підкреслив експерт.

Він також зазначив, що населення поки що не створює значного додаткового попиту на валюту, оскільки високі ставки за гривневими депозитами стримують переведення заощаджень у долари та євро.

Коли ситуація може змінитися

Водночас Лесовий попереджає, що вже з другої половини серпня попит на валюту може зрости у зв’язку з підготовкою до осінньо-зимового періоду.

“Уже з другої половини серпня ситуація може змінитися. Підготовка до осінньо-зимового періоду зазвичай призводить до зростання попиту на валюту, а в умовах війни цей процес набуває додаткового значення”, — пояснив він.

За словами банкіра, на валютний ринок також впливатимуть ситуація на фронті, стан критично важливої інфраструктури та обсяги міжнародної фінансової допомоги Україні.

Важливо

“Липень може принести валютному ринку короткий період стабільності. Але друга половина літа та осінь будуть складнішими. Саме тоді стане зрозуміло, чи вдасться зберегти нинішню передбачуваність курсу в умовах зростання сезонного імпортного попиту”, — підсумував Лесовий.

Нагадаємо, що з початку року гривня опинилася майже на самому кінці рейтингу валют Європи. Статистику валютного ринку проаналізував фінансовий експерт.