Таку думку висловив військовослужбовець Іван Паскевич у колонці для РБК-Україна.

“Уявіть картину: генерали НАТО прилітають в іншу країну вивчати чужі операції, а вдома тим часом цю саму людину розбирають на атоми в коментарях. Дивно ж звучить, правда? А для України це звичайна буденність нашого тилу, який звик судити про війну і управління військами з дивана”, – зазначає автор.

За словами Паскевича, операції української армії вже стали предметом професійного аналізу в країнах-партнерах.

“В якомусь штабному коледжі НАТО зараз, цілком імовірно, викладач малює на дошці стрілки й пояснює курсантам, як українські війська під командуванням генерала Сирського відбили Київщину, здійснили прорив на Харківщини і провели Курську операцію… А в цей же час у якомусь телеграм-каналі якийсь блогер на повному серйозі розмірковує, чому командувач, який ці операції спланував, насправді нездара і його потрібно звільнити. Ось вам портрет нашого інформаційного фронту”, – написав він.

Автор наголошує, що міжнародний інтерес до українського досвіду підтверджується й активною взаємодією головнокомандувача ЗСУ з військовими керівниками держав Альянсу.

“Генерали НАТО і головнокомандувачі армій країн Альянсу їздять вчитися до генерала Сирського і цього не приховують. Його операції розбирають і викладають як приклад”, – йдеться у колонці.

На думку Паскевича, оцінювати діяльність військового командування необхідно насамперед за результатами бойових дій.

«Але перш ніж виносити вирок людині, чиї операції вивчають за кордоном як приклад для наслідування, варто хоча б подивитися на факти. Бо поки одні рахують політичні очки, ми рахуємо звільнені квадратні кілометри, кількість знищеного ворога і збережені життя наших людей», – зазначив автор.

Він додав, що професійна дискусія щодо роботи головнокомандувача є необхідною, однак, на його думку, вона має ґрунтуватися на аналізі військових результатів, а не на політичних оцінках

Зірка, яка розповідала Фокусу про своє життя за кордоном, показалася в українській столиці та навіть дещо зробила вперше.

Шоптенко повернулася до Києва

Олена каже, що за роботою навіть не вдалося нормально погуляти містом.

“Київ. Ця поїздка пройшла між залом і сценою — вся у підготовці до “Балу хоробрих сердець”. Погуляти містом так і не вийшло, набутися з улюбленим Києвом теж не встигла — але встигла все інше: вирватись на творчу зйомку, забігти на улюблені “плюси”, реалізувати з неймовірною командою класний проєкт і навіть викроїти час на кілька beauty-процедур. Ну і, звісно, смачно наїстися. І за це життя, що вирує, за цей шалений ритм, у якому встигаєш прожити ціле життя за кілька днів — я й обожнюю це місто”, — написала танцівниця.

Зробила першу процедуру

Ба більше, Олена зважилася на те, чого ще ніколи не робила — косметологічну процедуру. Зірка каже, це хронічне запальне захворювання шкіри розацеа її вже замучило.

“Трошки побуду б’юті-блогером зараз, розкажу вам, що зараз буду позбуватися своєї “косметологічної цноти”, бо до своїх 38 років я жодного разу не робила ніяку косметологічну процедуру, мається на увазі апаратну чи ін’єкційну. І от я нарешті наважилася. Чому? Бо розацеа мене замучила”, — сказала Шоптенко.

Олена показала себе безпосередньо під час процедури.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

• Українська хореографка Олена Шоптенко прокоментувала чутки про свій конфлікт з Наталею Могилевською, яку вона обійшла в “Танцях з зірками” 20 років тому.
• Зірка пригадала, як виступала з Володимиром Зеленським на “Танцях з зірками”, але вже видалила виступи з ним.

Крім того, Шоптенко, попри розлучення, підтримує стосунки з Дмитром Дікусаром.

Сьогодні багато говорять про новітні типи телевізійних дисплеїв, такі як OLED, LCD та QLED. Зокрема, QLED називають одним із найцікавіших нових візуальних форматів, але оскільки його почали використовувати багато виробників, важко точно визначити, хто саме його розробив. Як з’ясувалося, патент на технологію QLED належить Samsung, але компанія дозволяє іншим виробникам використовувати її в рамках галузевого альянсу, пише bgr.com.

Технічно, Sony стала першим виробником електроніки, який застосував технологію квантових точок у своїх телевізорах, починаючи з лінійки Bravia у 2013 році. Однак торгова марка QLED з’явилася у 2016 році завдяки компанії Samsung та її телевізорам власного виробництва, а саме завдяки розробці матеріалу на основі квантових точок, що не містить кадмію.

Незважаючи на очевидну перевагу над конкурентами в цій галузі, особливо в наступному десятилітті, коли стандарти якості зображення підвищилися, компанія Samsung вирішила поділитися своїм патентом з іншими великими виробниками, такими як Hisense та TCL.

Як працюють телевізори QLED

Технологія квантових точок розроблялася з 2001 року, при цьому кадмій був початковим ключовим матеріалом. Однак це було проблематично, оскільки кадмій є екологічно шкідливим, тому його не використовували в комерційних цілях. Лише у 2014 році компанія Samsung з’ясувала, як виробляти матеріал на основі квантових точок без кадмію.

Після цієї знаменної події та подальшого отримання патенту компанія Samsung почала використовувати цю технологію у своїх SUHD-телевізорах. Компанія представила перший справжній QLED-телевізор у 2017 році. У квітні того ж року компанія також приєдналася до так званого QLED-альянсу разом із китайськими виробниками Hisense та TCL. Завдяки цьому бренди можуть використовувати технологію квантових точок без кадмію у своїх продуктах.

Цей альянс був ініційований Китайською торговою палатою електроніки з метою розширення присутності QLED-дисплеїв на ринку, водночас забезпечуючи всім трьом компаніям конкурентну перевагу у розвитку цієї технології в майбутньому.

Samsung, як і раніше, активно працює в цьому напрямку, пропонуючи безліч нових цікавих функцій для своїх телевізорів QLED. Альянс QLED діє й сьогодні, і, ймовірно, Hisense та TCL і надалі матимуть доступ до будь-яких нових розробок від Samsung.

Раніше ми писали про те, як довго насправді працюють телевізори LG. Термін експлуатації телевізорів LG становить лише 5 років, проте багато користувачів зазначають, що телевізійні панелі можуть пропрацювати удвічі довше.