Суспільство
Змушував підлеглих будувати йому будинок: затримали проректора академії Держприкордонслужби
Працівники ДБР за матеріалами Управління внутрішньої та власної безпеки ДПСУ затримали проректора національної військової академії, який змушував співробітників зводити будинок на його земельній ділянці.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє ДБР.
За даними слідства, з початку 2024 року посадовець систематично залучав співробітників академії до будівельних робіт на своїй ділянці замість належного виконання ними службових обов’язків і проходження військової служби.
Встановлені щонайменше п’ятеро таких осіб, перевіряється інформація щодо можливого використання праці курсантів.
ДБР затримало проректора військової академії / Фото: ДБР
6 травня працівники ДБР провели обшуки за місцем проживання підозрюваного та у приміщеннях навчального закладу. На території будівництва була виявлена велика кількість майна з інвентарними номерами академії, зокрема ліжка, кондиціонери, обігрівачі, сувенірна продукція та будівельні матеріали (плитку, ламінат), придбані за кошти державного бюджету.
Точний розмір збитків, завданих державі, встановлюється.
Посадовця затримали та повідомили про підозру за ч. 5 ст. 426-1 та ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України (перевищення військовою службовою особою службових повноважень та привласнення військового майна, а також заволодіння ними шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в умовах воєнного стану).
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.
Проректору обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 450 тис. грн також він відсторонений від посади.
Як повідомляв Укрінформ, командира батальйону військової частини, яка дислокується в Донецькій області, викрили в оформленні незаконних виплат своїй підлеглій, котра фактично не перебувала в районі бойових дій.
Фото: ДБР
Суспільство
Новини на ранок
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
Суспільство
Знятий на Херсонщині фільм увійшов до Європремії
Документальну стрічку “Сліди” Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк про жінок Херсонщини, які пережили російську окупацію, обрали до шортлісту Європейської кінопремії 2027 року. Картина розповідає важкі історії шістьох українок, які зазнали воєнних злочинів і тортур.
Про це йдеться на сайті премії.
У центрі фільму — історія правозахисниці Ірини Довгань. Жінка сама пройшла через російський полон у 2014 році, коли її викрали бойовики батальйону “Восток” за допомогу українським військовим. Її катували та привели до “стовпа ганьби” в центрі Донецька, загорнувши в український прапор. Згодом Ірина Довгань очолила організацію SEMA Ukraine. Картина показує, як вона документує свідчення постраждалих на деокупованих територіях України та об’єднує жінок у коло підтримки.
Фільм “Сліди” вже здобув визнання на міжнародній та національній арені. Раніше Український Оскарівський комітет обрав цю стрічку офіційним національним кандидатом від України на 99-ту премію “Оскар” Американської кіноакадемії у категорії “Найкращий міжнародний повнометражний фільм”.
До шортлісту ігрових повнометражних фільмів увійшла стрічка “За Перемогу!” режисера Валентина Васяновича. Це іронічне драмеді про повоєнні реалії України, де після закінчення бойових дій суспільство стикається з новими викликами та абсурдом відбудови, а герої змушені наново будувати власну кар’єру, стосунки й сенс подальшого життя.
Загалом до шортлістів повнометражного кіно European Film Awards 2027 увійшло 68 робіт з усієї Європи: 45 ігрових, 15 документальних та вісім анімаційних стрічок.
Суспільство
Дефіцит вологи змушує аграріїв Одещини скорочувати площі під озимим ячменем
Господарства Tekom Agro Group на Одещині розпочали сівбу озимого ячменю під урожай 2027 року. Загалом у чотирьох агропідприємствах культурою планують засіяти близько 4,5 тис. га, що майже на 1,5 тис. га менше, ніж раніше.
Основні площі — понад 4 тис. га — відведуть під сорт Ханнелоре, який уже добре зарекомендував себе у виробництві. Ще близько 400 га займуть сортом Казанова, який торік випробували в одному з господарств і отримали хороші показники натури та врожайності.
Під час сівби господарства вносять амофос у нормі 80 кг/га. Цього року норму стартових добрив зменшили зі 100 кг/га, однак у компанії вважають, що цього достатньо для формування кореневої системи озимих.
Головною проблемою цьогорічної кампанії залишається дефіцит вологи. В окремих районах Одеської області в ґрунті фіксується дуже низький рівень вологи або її практично повна відсутність, що змушує господарства коригувати площі та технологію сівби.
Попри складні умови, агропідприємства продовжують посівну та намагаються дотримуватися технологічних вимог. У компанії наголошують, що використовують високоякісне насіння високих репродукцій і розраховують на покращення погодних умов у найближчий період.
-
Суспільство1 тиждень agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Війна5 днів agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса1 тиждень agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оприлюднили стратегію про розширення: Україні запропонують дорожню карту
-
Суспільство5 днів agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Усі новини1 тиждень agoНавколосвітня подорож — Карл Бушбі з Британії провів у дорозі 28 років
-
Відбудова5 днів agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Суспільство5 днів agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів
