Політика
Зовнішня політика США за Трампа стала персоналістською, без сталого характеру
За президентства Дональда Трампа зовнішня політика Сполучених Штатів супроводжується відмовою від ідеологічних основ та набуває особистісного характеру.
Таку думку озвучив керівник Фонду «Відкрита політика», ексміністр молоді та спорту України (2014–2019 рр.) Ігор Жданов під час онлайн-включення на круглому столі в Укрінформі на тему: «Зовнішня політика України: особливості, виклики, пріоритети».
На його переконання, головним для зовнішньої політики Америки за президентства Дональда Трампа стають не здобутки класичної дипломатії, а укладення угод, отримання преференцій у доларах.
«Ця «доларизація» супроводжується відмовою від ідеологічних основ американської зовнішньої політики. Тобто демократичні цінності, права людини нехтуються. Навпаки була директива Державного департаменту про те, що послам США забороняється оцінювати рівень демократії в інших країнах, чи були вибори демократичними», – зазначив експерт.
Жданов назвав ще особливістю політики те, що вона не має сталого характеру, оскільки на неї впливають дві групи: MAGA-виборці Трампа, схильні до ізоляціонізму і короткострокового інтересу, та стара школа «рейганістів», котрі вважають, що США і в подальшому повинні бути світовим поліцейським.
«Третя особливість – це персоналістський, особистісний характер зовнішньої політики імені містера Трампа. Не секрет, що він хоче Нобелівську премію, і тому працює, щоб швидко укласти угоди, отримати мир», – вважає керівник Фонду «Відкрита політика».
Як повідомляв Укрінформ, Інституту вивчення війни (ISW) давав оцінку, що Путін намагається тиснути на адміністрацію президента США Дональда Трампа, щоб вона взяла участь у переговорах щодо контролю над озброєннями, з метою сприяти зближенню США і Росії та отримати поступки щодо війни в Україні.
Політика
Прем’єрка Данії – про «репараційну позику» для України: Дискусія складна, але ми знайдемо шлях
Під час неформальної зустрічі європейських лідерів у Копенгагені відбулася складна дискусія щодо запропонованої Єврокомісією репараційної позики для України, яка передбачає використання готівкових залишків із заморожених в ЄС російських активів.
Про це заявила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, яка виступила на спільній пресконференції з Президентом України Володимиром Зеленським після саміту Європейської політичної спільноти у Копенгагені, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Вчора (на неформальному засіданні Європейської ради – ред.) ми мали складну дискусію щодо репараційних кредитів. Вона також була дуже плідною. Є деякі технічні питання, які потрібно поставити та на які потрібно відповісти, але я цілком впевнена, що ми зможемо знайти шлях», – сказала прем’єр-міністр.
Вона вважає справедливим, щоб саме Росія заплатила за збитки, завдані Україні та Європі.
Водночас Фредеріксен зазначила, що остаточне рішення про надання репараційної позики має бути ухвалене на зустрічі в офіційному форматі та не може бути остаточно узгоджене в неформальній обстановці, як це було під час неформального засідання Європейської ради.
Вона пояснила, що рішення мають бути ухвалені пізніше, проте необхідно їх підготувати та мати напоготові політичні рішення: «І саме це ми й робили, і я думаю, що все відбулося досить добре», оскільки лідери брали участь в обговореннях, присвячених глибшому розгляду цього питання.
«Гадаю, ми наблизилися», – підсумувала Фредерікссен.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія підтверджує, що ризики Бельгії, пов’язані з використанням заморожених російських активів для репараційного кредиту Україні, мають бути розділені з іншими країнами.
Відповідні коментарі речників Єврокомісії пролунали у відповідь на висловлені прем’єр-міністром Бельгії Бартом Де Вевером занепокоєння, що юридичні ризики, з якими може зіткнутися Бельгія у разі використання російських активів, заморожених у бельгійській компанії Euroclear, мають бути розділені, а також що ідея репараційного кредиту для України передбачає використання російських активів, що зберігаються виключно в Euroclear.
Канцлер Австрії Крістіан Штокер переконаний, що досвід України у протидії гібридним загрозам може бути цінним для посилення безпеки Європи.
Про це він заявив журналістам на полях саміту Європейської політичної спільноти у Копенгагені, передає кореспондент Укрінформу.
“Я вважаю, що за три з половиною роки цієї агресивної війни Україна набула величезного досвіду у протидії зовнішній агресії, не лише гібридним загрозам, а й іншим кампаніям дезінформації та дестабілізації. Тому Україна, безумовно, може зробити значний внесок з огляду на цей досвід”, – заявив Штокер.
Він додав, що конкретні деталі співпраці потребують обговорення, і ці питання “не обговорюються публічно”.
“Ситуація завжди різна. Загрози також не завжди однакові. Але досвід України для нас, безумовно, цінний”, – заявив глава австрійського уряду.
Як повідомляв Укрінформ, раніше українські військові прибули до Данії, щоб підтримати партнерів у зв’язку з ситуацією, повʼязаною з появою невідомих безпілотників над країною.
Фото: Х/ Christian Stocker
Посол Німеччини Гайко Томс на зустрічі з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою підтвердив відданість оборонній співпраці з Україною та підтримку її майбутнього у Європі.
-
Усі новини1 тиждень agoПам’ятник Кузьмі Скрябіну на Житомирщині налякав людей — що з ним не так
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі перейменували дві вулиці та назвали парк на честь Лесі Українки Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoчому вони стали проблемою (фото)
-
Війна1 тиждень ago«мінус» два російських ЗРК на $50 мільйонів
-
Політика1 тиждень agoГолос України звучатиме особливо сильно
-
Події7 днів agoУ Києві відкрилася інтерактивна виставка Ukraine WOW
-
Політика1 тиждень agoПотрібно збивати російські літаки-порушники, як це зробила Туреччина
-
Економіка7 днів agoУкраїнцям обов’язково оцифрувати трудові книжки — які терміни