8 листопада 2016 року Дональд Трамп здобув свою першу перемогу на президентських виборах у США. Тоді його прихід до Білого дому став однією з найбільших політичних сенсацій десятиліття. Рівно через десять років ситуація для американського президента кардинально змінилася: замість тріумфу — поразка його партії на проміжних виборах, втрата контролю над Конгресом і перспектива нових розслідувань щодо нього та найближчого оточення.

За попередніми підсумками проміжних виборів у США, які відбулися 3 листопада, контроль над обома палатами Конгресу переходить від республіканців до демократів. Демократи вже здобули щонайменше 240 місць у Палаті представників і 54 місця в Сенаті. І хоча підрахунок голосів ще триває, більшість в обох палатах забезпечена Демократичній партії.

Трамп визнав поразку республіканців та погодився, що війна США проти Ірану стала одним із чинників падіння рейтингу його партії. Водночас президент заявив про готовність співпрацювати з новим складом Конгресу, який розпочне роботу в січні 2027 року.

Однак демократична більшість означає для Білого дому не лише складніші політичні переговори. Конгрес отримає можливість посилити контроль за адміністрацією президента, розпочинати розслідування щодо його оточення та порушувати питання про новий імпічмент.

Чи ризикує Трамп втретє опинитися під процедурою імпічменту, які справи можуть стати найнебезпечнішими для його родини, чи почнуть республіканці дистанціюватися від президента та що все це означатиме для України — в ексклюзивному інтерв’ю Фокусу пояснив голова Інституту американістики Владислав Фарапонов.

Російські контакти й бізнес родини: які розслідування можуть відкрити щодо Трампа

Чого варто боятися Трампу після перемоги демократів? Які розслідування можуть розпочатися першими й наскільки вони вже підготовлені?

— Тут може бути багато аспектів. Зокрема, у контексті України — дизельна угода Трампа з Росією, а також діяльність членів його команди, які не проходили процедуру затвердження Сенатом. Вони мають менший імунітет. Йдеться про людей, які не приходили на слухання в Конгресі.

Зокрема, це стосується діяльності Віткоффа і Кушнера, які їздили до Москви та контактували з росіянами, наприклад із Кирилом Дмитрієвим.

Я впевнений, що будуть розслідування бізнес-контактів Кушнера. Тобто йдеться про розслідування, які можуть зачепити родину Трампа.

Бізнес родини Трампа, справа Епштейна, використання Мін’юсту проти політичних опонентів — яка з цих історій потенційно найнебезпечніша для президента і чому?

— Щодо родини — це найбільш репутаційна історія. Ідеться також про політичну спадщину Трампа.

Є думка, що на майбутніх президентських виборах він не підтримуватиме нікого, окрім людини з прізвищем Трамп. Я не вважаю, що це єдиний можливий шлях, але така ймовірність існує.

Якщо Трамп не буде нічого вигадувати з третім терміном і не намагатиметься просувати когось зі своєї родини в політичну кар’єру, то, на мою думку, суттєво боятися йому нічого.

У нього залишилося два роки президентського терміну, а фактично — один.

Що мають виявити розслідування демократів, щоб розпочалася процедура третього імпічменту Трампа? Чи бачите ви вже зараз потенційні підстави?

— Про конкретні підстави важко сказати. Це вже питання до окремих конгресменів. У комітетах є доступ до розвідувальних даних.

Імпічмент оголошує Палата представників Конгресу. Так, це може статися, але це не означає відсторонення президента від посади.

Тобто теоретично така процедура може розпочатися, але навряд чи її буде доведено до кінця. Я не думаю, що Трампа усунуть із посади через імпічмент.

Чи можуть розслідування розкрити, як ухвалювалися рішення щодо України та про що оточення Трампа домовлялося з Росією? Що Конгрес реально здатний з’ясувати й змінити?

— Я не думаю, що ми побачимо щось подібне до того, що було у 2015 році. Тоді це відбувалося за рік до президентських виборів.

Республіканці думають про політичне майбутнє без Трампа

Що може змусити республіканців перестати захищати Трампа? Чи здатна загроза власної політичної поразки розколоти його партію?

— Про розкол партії зараз не йдеться. Радше про дистанціювання частини її представників. Так, спостерігатиметься більша фрагментація, але не розкол.

Усе-таки Трамп — чинний президент. В українських реаліях це називається адміністративним ресурсом. Він очолює виконавчу владу, до нього прикута велика медійна увага. Тому республіканці, навпаки, хочуть скористатися його політичною підтримкою.

З одного боку, вони не хочуть прямої та сильної конфронтації з Трампом. Але з іншого — не надто прагнуть із ним асоціюватися, оскільки його другий президентський термін добігає кінця.

Вони розуміють, що потрібно рухатися далі. Водночас пам’ятають, що саме Трамп значною мірою забезпечив їм перемоги у 2016 та 2024 роках.

Як Трамп відповідатиме на ймовірний політичний тиск з боку нового Конгресу? Чи піде на відкриту конфронтацію з демократами?

— Він буде менше конфронтувати, час від часу висловлюватиме ситуативну підтримку окремим політичним лідерам, які були з ним, але програли вибори.

Загалом за другої каденції Трамп став менш конфліктним. Помітно, що він уже не готовий витрачати свою енергію на демократів.

Він повторює одні й ті самі висловлювання в різних ситуаціях. Навіть його реакція на поразку демонструє, що він розуміє: немає сенсу й аргументів, щоб знову показувати свою непереможність.

Він намагається це робити, але тепер такі заяви сприймаються інакше. Та й сам Трамп уже поводиться по-іншому.

Україна має шанс на більшу підтримку США, але за певних умов

Чи може боротьба за власне політичне виживання підштовхнути Трампа до різкіших рішень щодо Росії та посилення підтримки України?

— Теоретично так, але для цього Путін має зробити йому своєрідний “подарунок”.

Це може бути щось очевидно негативне для Сполучених Штатів і всього світу. Щось таке, після чого Трамп уже не зможе встояти й скаже, що в нього немає іншого вибору, окрім як підтримати Україну.

Він також може вдатися до цього, якщо зміниться його оточення — або кількісно, або ці люди припинять нашіптувати йому різні історії про Зеленського, про необхідність його змінити тощо.

Нагадаємо, раніше Фокус повідомляв, що після поразки Республіканської партії на проміжних виборах віцепрезидент США Джей Ді Венс формує коаліцію республіканців, які не підтримують зовнішню політику Трампа, зокрема його рішення щодо війни з Іраном. Саме бойові дії та інфляцію у США Венс вважає причинами поразки партії на виборах. Його називають одним із головних потенційних кандидатів від республіканців на президентських виборах 2028 року.

Також Фокус писав, що після початку роботи нового складу Конгресу, в якому більшість матимуть демократи, зовнішня політика США може зазнати змін. Одним із пріоритетів може стати підтримка України. Серед інших ключових питань — війна з Іраном, відносини з Ізраїлем, закордонна допомога та політика США щодо Латинської Америки, зокрема Венесуели.

Експерти порівняли смартфони Samsung Galaxy S26 та Galaxy S26 FE. Виявилося, що бюджетний варіант не такий вже й поганий, пише видання TechRadar.

Galaxy S26 FE оснащений 6,7-дюймовим екраном типу Dynamic AMOLED 2X з роздільною здатністю 2340 × 1080 пікселів і частотою оновлення до 120 Гц, а також піковою яскравістю 1900 ніт. У моделі Galaxy S26 екран менший (6,3 дюйма), але яскравіший — до 2600 ніт, і підтримує адаптивну частоту від 1 до 120 Гц, тоді як у FE передбачені режими 60 і 120 Гц.

Що стосується процесорів, то Galaxy S26 FE оснащений Exynos 2500 та 8 ГБ оперативної пам’яті. Galaxy S26 вийшов з Exynos 2600 або Snapdragon 8 Elite Gen 5 (залежно від регіону продажів) і з 12 ГБ оперативної пам’яті. Можна сказати, що другий смартфон краще впорається з іграми, ресурсоємними програмами та додатками на базі штучного інтелекту.

Обидва смартфони отримали від розробників основну 50-мегапіксельну камеру, надширококутний сенсор на 12 Мп та телеоб’єктив із 3-кратним оптичним зумом. Варто зазначити, що телеоб’єктив Galaxy S26 має роздільну здатність 10 Мп, а FE — 8 Мп. Фахівці під час тестування з’ясували, що обидва смартфони роблять непогані фото, а різниця в якості — незначна.

Galaxy S26 FE оснащений акумулятором ємністю 4900 мА·год (підтримує дротову зарядку потужністю 45 Вт), а у Galaxy S26 — на 4300 мА·год, причому максимальна потужність зарядки становить 25 Вт. Бездротова зарядка в обох моделях — 15 Вт. Тож FE має кращий час автономної роботи.

Обидва смартфони працюють на базі Android 17 (інтерфейс One UI 9) і отримують від виробника 7 років оновлень операційної системи.

Експерти рекомендують Galaxy S26 FE, якщо для вас важливі великий дисплей, акумулятор більшої ємності, камери середньої якості та швидка зарядка.

Раніше повідомлялося, що станція Anker Solix S5000 може забезпечити будинок електроенергією на 48 годин. Система розрахована на 10 000 циклів заряджання, а термін її експлуатації становить 15 років.

Понад 80 років залишалося невідомим місцезнаходження затонулого канадського торгового корабля SS Cornwallis, який був потоплений у 1944 році біля берегів штату Мен (США) німецьким підводним човном. Це сталося після того, як цей човен доставив до США двох нацистських шпигунів, пише Gizmodo.

У вересні 1942 року торговельне судно SS Cornwallis довжиною 120 метрів і водотоннажністю 5458 тонн було вперше потоплено торпедою німецького підводного човна неподалік від Барбадосу в Карибському морі. Але корабель підняли з дна, відремонтували, і його знову почали використовувати для перевезення цукру та патоки з Барбадосу до Канади.

3 грудня 1944 року торговельне судно було потоплено вдруге й востаннє. У нього влучила торпеда, випущена німецьким підводним човном U-1230 біля берегів штату Мен. 43 члени екіпажу з 48 загинули. П’ятьох людей врятував корабель ВМС США.

За кілька днів до того, як потопити SS Cornwallis, підводний човен U-1230 таємно висадив у США двох нацистських шпигунів. Це сталося приблизно за 30 кілометрів на північ від місця затоплення торгового судна. Затоплення торгового корабля стало, по суті, супутнім епізодом секретної операції нацистської Німеччини під час Другої світової війни під назвою “Сорока”. Метою операції був збір розвідувальних даних про військові верфі та промислові об’єкти США.

На берег у штаті Мен висадилися 26-річний американець Вільям К. Коулпо, який симпатизував нацистам, та 35-річний німець Еріх Гімпель. Вони дісталися до Нью-Йорка, де пробули кілька тижнів, перш ніж Коулпо здався ФБР. Обох нацистських шпигунів засудили до смертної кари, але президент США Гаррі Трумен замінив їм покарання на 30 років тюремного ув’язнення.

Місце загибелі корабля SS Cornwallis 82 роки залишалося загадкою. Було відомо лише те, що судно затонуло десь біля узбережжя штату Мен. Через сім років пошуків група цивільних дослідників Nomad Exploration Team виявила уламки затонулого корабля на глибині близько 122 метрів в Атлантичному океані приблизно за 40 кілометрів від узбережжя штату Мен.

Команда дослідників розпочала пошуки затонулого корабля у 2019 році. Вони використовували історичні документи, щоб звузити коло пошуків до трьох можливих місць, де міг перебувати торговий корабель. Під час п’ятої експедиції, що відбулася раніше цього року, дослідники за допомогою гідролокатора нарешті виявили SS Cornwallis після того, як їм довелося обстежити понад 129 квадратних кілометрів морського дна.

Дослідники повідомили, що планують повернутися до місця затоплення корабля для подальшого дослідження, але цього разу з використанням дистанційно керованого підводного апарата.

Інші новини науки