Усі новини
ЗСУ уразили рідкісний російський дрон «Форпост» за $7 млн: чим він небезпечний (відео)
Сили оборони України атакували ударно-розвідувальний безпілотник “Форпост” Збройних сил Російської Федерації за допомогою зенітного дрона на висоті 4 кілометрів.
Відео атаки було опубліковано в Telegram-каналі командира 414-ї окремої бригади безпілотних систем Збройних сил України “Птиці Мадяра”. Він зазначив, що російський дрон вартістю 7 мільйонів доларів вразили воїни підрозділу “Топоту ПМ”.
Дрон ЗСУ атакував БПЛА “Форпост”
“Перехопленням РЛС зафіксовано, що підбитому вдалося спланувати за поребрик. Чудово б було поповнити нашу колекцію екзотичною тушкою. Але носити керовані авіабомби найближчим часом він не буде”, — йдеться в публікації.
Український фахівець із радіотехнологій Сергій Безкрестнов зазначив, що цей великий БПЛА не любить ризикувати, літаючи високо і подалі від фронтів, тому випадок справді прецедентний.
Що відомо про дрон “Форпост”
БПЛА “Форпост” — це російська версія ізраїльського безпілотника Searcher Mk II, яку Уральський завод цивільної авіації збирає з 2012 року за офіційною ліцензією. Конструктори озброїли дрон двома невеликими ракетами, здатними знищувати поодинокі наземні цілі, як-от бойова техніка та комплекси ППО.
Росіяни стверджують, що ЗС РФ використовують “Форпост” для пошуку техніки і позицій ЗСУ. Дрон оснащений потужною камерою і тепловізором, які помічають об’єкти з 8 кілометрів. БПЛА може підсвітити цілі лазером для наведення артилерії або самостійно запустити ракети.
У 2024 році розробники завили, що збільшили час роботи безпілотника “Форпост”, а також розширили його функціонал.
Наука
що не так із ядром планети (фото)
Європейське космічне агентство повідомило, що місія BepiColombo досягла своєї мети через 8 років після запуску.
У суботу, 21 листопада, після 8 років польоту через внутрішню частину Сонячної системи, на орбіту навколо Меркурія вперше в історії вийшли одразу два космічні апарати. Їм належить розгадати одразу кілька загадок найменшої планети Сонячної системи. Місія BepiColombo надіслала на Землю сигнал з відстані понад 100 мільйонів кілометрів, на який так чекали вчені, повідомило Європейське космічне агентство.
Місія BepiColombo вартістю 1,6 мільярда євро складається з двох космічних апаратів — Mercury Planetary Orbiter та Mercury Magnetospheric Orbiter, створених у Європі та Японії. Поки що ці зонди з’єднані між собою, але 9 грудня вони розділяться і вийдуть кожен на свою орбіту навколо Меркурія.
Однак дослідження найменшої планети Сонячної системи ці зонди, запущені у 2018 році, розпочнуть лише 6 квітня 2027 року. Два апарати збиратимуть взаємодоповнюючі дані, перебуваючи в різних точках спостереження, що дозволить розгадати багато загадок Меркурія.
Хоча Меркурій — найближча до Сонця планета, вона не є найгарячішою у Сонячній системі
Фото: NASA
Незважаючи на відносну близькість до Землі, Меркурій залишається однією з найменш досліджених планет Сонячної системи. Вчені хочуть дослідити внутрішню будову Меркурія та з’ясувати, чому його ядро таке величезне: воно займає до 75 % розміру планети. Також зонди дослідять магнітне поле Меркурія та те, як магнітосфера планети взаємодіє з сонячним вітром. Під пильною увагою вчених перебуватимуть численні кратери (деякі містять водяний лід), вулканічні рівнини та гори, що сягають висоти 4 кілометрів.
BepiColombo — це лише третя в історії місія, яка досягла Меркурія. У середині 1970-х років повз планету тричі пролетів зонд NASA “Марінер-10”. Уперше на орбіту навколо Меркурія у 2011 році вийшов зонд NASA Messenger, який досліджував планету до 2015 року, а потім впав на її поверхню.
Меркурій. Фотографія з місії BepiColombo
Фото: ESA
BepiColombo — це друга в історії місія, яка вийшла на орбіту навколо Меркурія, але це перший у історії випадок, коли планету одночасно досліджуватимуть два космічні апарати.
Місія BepiColombo летіла до Меркурія 8 років і подолала майже 10 мільярдів кілометрів, адже вчені обрали складніший і довший маршрут. Для коригування траєкторії руху доводилося використовувати гравітацію Землі, Венери та самого Меркурія.
Нерозумінням того, що, хоча Меркурій — найближча до Сонця планета, вона не є найгарячішою у Сонячній системі, адже температура на її поверхні сягає 450 градусів за Цельсієм. А на Венері, другій планеті від Сонця, вона піднімається до 480 градусів за Цельсієм. Причина в тому, що дуже щільна атмосфера Венери надто добре утримує тепло, а тому це планета з найвищою температурою в Сонячній системі.
Інші новини науки
Думки
дуель Аріани Гранде та Бена Стіллера
Фейкери присутні в нашому житті вже понад двадцять років. Фільм “Знайомство з батьками” 2000 року ознаменував початок золотої ери комедій нульових років і дав початок кільком сиквелам.
Цього разу переосмислення знайомства з Факерами для нових поколінь взяв на себе сценарист Джон Гамбург із постійної команди проєкту, який виступив і режисером. Він включив усі звичні коди комедії в нову частину з оригінальною назвою “Невістка Факерів” (Focker In-Law). В українському прокаті фільм отримав назву “Знайомство з Факерами 3”.
Про що фільм “Знайомство з Факерами 3” 2026 року
Отже, родина Факерів — Грег (Бен Стіллер), Пем (Тері Поло) та їхні дорослі діти Генрі (Скалер Джизондо) і Саманта (Біні Фельдштейн) — з’їжджаються на ювілей дідуся Джека (Роберт Де Ніро).
Ця подія важлива для родини не лише через 80-річчя родича, а й через те, що Генрі готується познайомити родину зі своєю коханою Олівією (Аріана Гранде).
Втім, Грег, який чудово пам’ятає своє знайомство з родиною дружини 25 років тому, готовий підтримувати дівчину свого сина, але лише в теорії. Як тільки відбувається їхнє знайомство на борту літака, симпатії Грега згасають, поступаючись місцем підозрам і відчуттю небезпеки.
Всю родину, крім самого Грега, юна леді зустрічає з розпростертими обіймами: саме йому вона дуже не подобається і викликає побоювання своєю надмірною досконалістю та вмінням маніпулювати людьми (адже вона — колишня переговорниця ФБР).
А ось сварливому діду Джеку — теж колишньому співробітнику розвідувальних служб — Олівія припадає до душі: він бачить у ній ідейну соратницю.
Фото: Кадр из фильма
Загалом, на боці Грега нікого немає. Він залишається наодинці зі своїми підозрами та спробами зірвати заручини сина. Грег навіть краде обручку, яку Генрі має намір подарувати Олівії.
Так Грег і Олівія розпочинають ментальну та фізичну дуель, непомітну для всіх членів родини.
Яким вийшов фільм “Знайомство з Факерами 3” 2026 року
У новій частині всесвіту Факерів є безліч кумедних моментів, та й Аріана Гранде в ролі співзірки дуже непогано впоралася із завданням “розбавити” чоловіче товариство ветеранів Голлівуду, створюючи саме той місток між старшим поколінням акторів і глядачів та молодою аудиторією.
У фільмі багато відсилок до оригінальної частини, покликаних викликати ностальгію у шанувальників: детектор брехні дідуся Джека, головна пісня фільму “Знайомство з батьками” 2000 року у виконанні Ньюмана “Закоханий дурень”, яка лунає під час показу загального плану будинку Факерів та їхньої під’їзної доріжки, тощо.
Фото: Кадр из фильма
Загалом, цей фільм створено буквально для того, щоб викликати ностальгію за минулим: це очікувано й передбачувано. Загальну атмосферу простору Факерів вдалося зберегти й передати новим поколінням. Але сприймається картина все одно якось інакше. Можливо, вся справа в тому, що змінилися покоління й епохи.
Нагадаємо, до Дня святого Миколая на українських екранах з’явиться новий український святковий фільм “S Миколай та загублений лист”, який знаменує початок марафону різдвяних фільмів у 2026 році.
Також ми розповідали про те, чому варто подивитися нову частину “Голодних ігор“.
Ексклюзиви
Як передати зламану реальність: від Мана Рея до війни в Україні
50 років тому помер Ман Рей — художник, фотограф, кінорежисер і один із головних експериментаторів авангарду XX століття, який перетворив випадковість, абсурд і порушення звичних функцій речей на повноцінний художній метод. Він належав до кола дадаїстів, які ще під час Першої світової відмовилися описувати божевільну реальність звичними засобами — через сто років схожий механізм можна побачити в українському мистецтві війни.
Кінокритик Олексій Росовецький пропонує поговорити про те, чому велика війна змінює не лише те, про що говорить мистецтво, а й сам спосіб, в який мистецтво осмислює реальність.
Велика війна змушує мистецтво сумніватися в самому здоровому глузді. Світ залишається впізнаваним, але звичні речі й жести означають уже щось інше, а повсякденне життя починає жити за іншими правилами. Здорового глузду вже недостатньо, щоб осмислити цей досвід, тому мистецтву доводиться ламати звичну логіку зображення, аби точніше передати реальність, яку змінила війна.
Культура в часи лихоліття: 10 подій, які скасували війна, епідемії чи соціальні потрясіння
Саме тому під час Першої світової виникає дадаїзм. Європейська цивілізація пишалася раціональністю, науковим прогресом та ефективною промисловістю — і саме ці досягнення дали змогу перетворити війну на масову індустріальну бійню. Для художників проблема полягала вже не лише в самому жаху війни, а й у неможливості осмислити її звичними категоріями: світ, який називав себе розумним, перестав таким виглядати.
Дадаїсти відповіли на це зламом звичної художньої мови. Місце вивіреної композиції посіла випадковість, замість зв’язної мови з’явився абсурд, а в мистецтво увійшли звичайні побутові речі, позбавлені звичного призначення. Майже ідеальний приклад — «Подарунок» Мана Рея 1921 року. Це звичайна праска, до підошви якої прикріплено цвяхи. Форма знайома, але користуватися річчю за призначенням уже неможливо: побутовий предмет перетворено на знаряддя руйнування.
Через сто років схожий механізм зміни художньої мови можна побачити в українському мистецтві війни. Але не тому, що українські художники продовжують традиції дадаїзму — історичні обставини, естетика й завдання в них зовсім різні. Просто війна знову змінює сенс і призначення звичних нам речей.
Так, у мирному житті вікно має пропускати світло, але під час війни, як ми усі, на жаль, вже добре знаємо, вікна заклеюють навхрест. Дар’я Кольцова у «Теорії захисту» перетворює цей вимушений візерунок на художній образ. Орнамент виникає вже не заради краси, а для того, щоб уламки скла від вибухової хвилі не травмували людину.
Жанна Кадирова в серії «Тривога» бере старі декоративні гобелени з ідилічними будиночками, дітьми й пейзажами та наносить поверх слова «Повітряна тривога». Мисткині не потрібно зображувати саму ракету: достатньо сигналу, після якого цілком звичайне життя миттєво починає жити за іншими правилами. У її ж «Паляниці» хліб — традиційний символ гостинності, перетворюється на знак спротиву. Після російського вторгнення слово «паляниця» стало своєрідним мовним паролем: за його вимовою українці нерідко відрізняли своїх від росіян. Кадирова знаходить у закарпатській річці камені, схожі на буханці, й перетворює їх на кам’яні паляниці. Хліб, яким заведено зустрічати гостей, стає символом відмови прийняти непроханого гостя.
Леся Хоменко показує інший зсув у самій функції зображення. На фото українських військових доводиться приховувати обличчя, зброю та деталі місцевості, бо необроблене фото може видати ворогу зайві деталі. Війна змінює саму функцію фотографії: зображення, яке має показувати, змушене приховувати.
Робота Дар’ї Кольцової “Теорія захисту” включає інсталяції, перформанси та відео
Фото: aspeninstitutekyiv.org
Так вимальовується важлива закономірність. Війна змінює значення звичних нам речей швидше, ніж мистецтво встигає вигадати для неї нові символи. Тому художники використовують уже наявну мову — вікно, хліб, фотографію тощо, і показують, як війна радикально змінює сенс повсякденного світу.
Перша світова змусила покоління Мана Рея поставити під сумнів нормальність світу, який називав себе розумним. Російська війна змушує українських художників показувати, як логіка війни поступово проникає в цілком буденне життя. І в цьому, можливо, полягає зв’язок між цими двома поколіннями художників: коли здоровий глузд перестає адекватно описувати людський досвід, мистецтву доводиться порушувати власні правила, щоб точніше передати зламану реальність.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.
-
Відбудова7 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Одеса6 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
-
Події1 тиждень agoЛавреатом премії імені Конрада став Мирослав Лаюк
-
Суспільство5 днів agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
