Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

За його словами, пожежу на місці вже загасили, а рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки атаки.

Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що станом на 10:28 у столиці було дев’ять постраждалих, восьмеро з них госпіталізовані. Семеро поранених перебувають у Печерському районі.

Також у Шевченківському районі зафіксували влучання БпЛА у п’ятиповерхову нежитлову будівлю. Попередньо, там також є постраждалі.

Зеленський зазначив, що від початку доби під російськими атаками перебували вісім областей. В Одесі одна людина загинула через повторний удар по поштовому терміналу, а в Запоріжжі росіяни вдарили по медичній клініці, коли там перебували люди. Про постраждалих також повідомляли на Сумщині та Миколаївщині.

Президент заявив, що Україна поінформувала партнерів про ризик подальшої ескалації з боку Росії до зими без посилення тиску. За його словами, для роботи дипломатії необхідно реалізовувати санкції США та посилювати обмеження з боку Європи.

Нагадаємо, вранці 25 вересня російські війська атакували Київ безпілотниками. У Печерському районі БпЛА влучив у житлову багатоповерхівку, внаслідок чого загинув 14-річний хлопець, ще дев’ятеро людей постраждали.

Також вранці 25 вересня російські війська завдали ударів по Києву та Запоріжжю. У столиці зафіксували влучання у житлові та нежитлові будівлі, а в Запоріжжі пошкоджень зазнали два медичні заклади.

У ніч проти 24 вересня в Києві пролунала серія потужних вибухів. Росіяни атакували столицю та Київську область балістичними ракетами. Моніторингові канали також заявляли про ймовірне застосування гіперзвукових ракет “Циркон”.

23 вересня під час масованої атаки російських дронів на Київ постраждали 43 людини, ще двоє людей загинули.

Того ж дня російський удар зруйнував неомодерністську будівлю ринку “Шайба”, розташовану неподалік Центрального вокзалу Києва.

Роботи проводяться за державним оборонним замовленням ФСО з 2025 року, а підрядником виступає “Група компаній “Трансстройінвест”” (ГК ТСІ), бенефіціаром якої вважається девелопер Олексій Фоменко з оточення Аркадія Ротенберга, близького друга Путіна, пише BBC. Ця компанія будувала дачі Путіна та директора ФСБ Олександра Бортнікова у Криму та проводила реконструкцію дитячого табору “Артек”.

ТСІ також продовжує працювати на окупованих територіях України — наприклад, відновлювала в Маріуполі найстаріший кінотеатр “Перемога”, зруйнований російськими окупантами.

За інформацією журналістів, реконструкція об’єкту “Бочаров ручей” здійснюється в рамках закритого державного оборонного замовлення ФСО, а контракт розрахований на 2023–2027 роки. Вартість робіт не розголошується, але журналісти знайшли оголошення з бюджетами робіт на суми 90, 150, 250, 400 і 500 мільйонів рублів.

Для будівництва “стратегічного об’єкта” людей шукали через соціальні мережі, а перед допуском до роботи проводили ретельну перевірку кандидатів. Спочатку це мали бути лише громадяни Росії без судимостей, але потім умови пом’якшили і були готові брати громадян Білорусі, Казахстану та Киргизстану. Їм обіцяли відрядну оплату готівкою, безкоштовний спецодяг та інструменти, триразове харчування та проживання в “хостелі з басейном”.

У 2026 році характер вакансій змінився: тепер для об’єкта шукали працівників для внутрішніх робіт — монтажу світильників, сантехніки та дверей.

Судячи з супутникових знімків, опублікованих журналістами, нові об’єкти займають помітно більшу площу, ніж колишня резиденція.

“Бочаров ручей” з’явився задовго до Путіна. Державну дачу тут почали облаштовувати ще за радянських часів; згодом нею користувалися Микита Хрущов і Леонід Брежнєв, а після розпаду СРСР — Борис Єльцин і Володимир Путін.

З 2008 року ФСО замовила будівельні роботи в резиденції на суму понад мільярд рублів. У 2011 році там реконструювали “дачу № 1”.

У 2014 році проводили капітальний ремонт резиденції, зокрема “головного будинку-2”. У 2017 році на її території зводили новий пляжний комплекс вартістю 1,81 млрд рублів.

Останнім часом кремлівський диктатор значно рідше буває на дачі “Бочаров ручей” через страх перед українськими безпілотниками (у 2025 році відвідував резиденцію лише двічі), але попри це будівництво триває. Більше того, у 2026 році ФСО вирішила додатково посилити захист об’єкту “Бочаров ручей” та створити навколо резиденції охоронну зону площею понад три квадратні кілометри.

Нагадаємо, на території будинку відпочинку “Ужин” у Валдаї, де розташована одна з найвідоміших резиденцій кремлівського диктатора Володимира Путіна, знесли одну з будівель.

Також повідомлялося, що Путін переправив дочок і онуків до таємного сховища під охорону ППО.

Російські удари по українській цифровій інфраструктурі перестали бути епізодичними. Так, 23 вересня у столиці України було пошкоджено дата-центри, де розміщувалося обладнання кількох інтернет-провайдерів. У результаті перебої зі зв’язком виникли у 100 тис. домогосподарств, повідомило Міністерство цифрової трансформації України. Наступного дня проблеми почалися у київського провайдера Etherlink. Удари зачепили не лише окремих користувачів, а й інфраструктурні вузли, через які організовується робота мереж. При цьому фахівці розходяться не стільки в оцінці самої загрози, скільки в тому, як далеко вона може зайти. Фокус розібрався в ситуації.

Україна без інтернету — чи це реально?

Представник точки обміну інтернет-трафіком Анатолій Фроленков вважає, що атаки на дата-центри та вузли зв’язку можуть спричинити серйозні перебої — до 12 годин без інтернету. Проблему він вбачає не лише у знищенні обладнання, а й у збільшенні навантаження на інші точки обміну трафіком у разі, якщо один із вузлів виведений з ладу. Таке перенаправлення створює побічні проблеми, адже інші вузли перевантажуються.

Фроленков також зазначив, що атаки можуть торкнутися й інших регіонів країни, тож українці мають бути готові до перебоїв у роботі мереж. Але це не означає, що в усій Україні раптом зникне інтернет. Генеральний директор провайдера UTELS Олександр Полюдов у коментарі Forbes вказав на те, що оператори мають резервні канали зв’язку. Така архітектура не дозволить відключити весь інтернет, навіть якщо буде знищено кілька дата-центрів.

Наскільки небезпечним є знищення дата-центрів?

Давайте розберемося, що таке дата-центр (ДЦ). Це майданчик, на якому розміщено важливе обладнання операторів зв’язку: сервери, мережеві вузли, системи управління та різні компоненти інфраструктури. Однак в Україні немає жодного мега-дата-центру, через який би проходив весь інтернет-трафік країни. Олександр Глущенко, експерт у телекомунікаційній сфері, зазначає, що національна телекомунікаційна інфраструктура є досить децентралізованою. І в цьому її перевага. Знищення або пошкодження одного ДЦ не може залишити без зв’язку всіх абонентів конкретного оператора. Так, проблеми можуть виникнути, але частково, як ми це вже бачили після атак 23 вересня. Постраждали 100 тис. домогосподарств, але в Києві та області їх же набагато більше, а це означає, що в решти зв’язок був. Тож нещодавні збої мають ситуативний характер, підкреслює Олександр.

Ризик полягає лише в тому, що окремі елементи інфраструктури все ще вразливі. Щоб вирішити цю проблему, операторам потрібно ще більше “розподілити” обладнання та урізноманітнити з’єднання між ЦО.

Технічний директор провайдера “Паутина” Павло Бєлоусов вважає, що рішення є: оператор повинен швидко переключити мережу на резервні потужності. Поки вони працюють, фахівці мають оперативно замінити пошкоджене обладнання. Наприклад, коли постраждав один із дата-центрів “Павутини”, експерти швидко відновили його роботу саме завдяки резервним потужностям. Проблема полягає в повторних ударах, зазначає Павло. Якщо цей ДЦ знову зазнає атаки, то відновлення займе більше часу.

Підсумовуючи, можна сказати, що “блейкауту в Інтернеті” в Україні не буде, але ось поступове погіршення якості та надійності зв’язку — цілком можливе. Це можуть бути локальні відключення, перевантажені канали, триваліше відновлення після пошкоджень та тимчасова недоступність окремих онлайн-сервісів.

Чому можуть постраждати інші регіони?

Варто відзначити одну особливість сучасних телекомунікацій. Після пошкодження інфраструктури в Києві проблеми виникли не лише у деяких столичних абонентів, а й у мешканців Вінницької та Хмельницької областей. Справа в тому, що центральний вузол обміну трафіком провайдера Crazy Network у Києві зазнав пошкодження. Трафік розподілявся також на абонентів Хмельницького та Вінниці. Звідси й перебої.

З чого можна зробити висновок, що географія наслідків не завжди збігається з місцем “прильоту”. Якщо пошкоджено звичайний локальний вузол, наслідки можуть обмежитися одним районом. Якщо ж мова йде про великий вузол обміну трафіком або інфраструктуру, через яку пов’язані кілька мереж, ефект може поширитися значно далі.

Що насправді може змінитися?

Твердження “повністю відключити інтернет в Україні неможливо” не означає, що користувачам нічого не загрожує. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та послуг поштового зв’язку (НКЕК), попередила про можливі перебої в роботі телекомунікаційних мереж через пошкодження інфраструктури ЗС РФ. За словами регулятора, фахівці проводять аварійно-відновлювальні роботи. А проблеми з Etherlink 24 вересня свідчать про те, що відновлення окремих мереж може тривати тривалий час: провайдер поки що не назвав точних термінів відновлення.

З цього випливає, що головний ризик для абонентів сьогодні — не зникнення інтернету як такого, а його фрагментація. В одному місті може не працювати один провайдер, в іншому — окремий оператор мобільного зв’язку, якийсь онлайн-сервіс може виявитися недоступним через пошкодження його серверної інфраструктури, а великий вузол може створити проблеми одразу для кількох регіонів. У разі продовження атак такі ситуації можуть виникати частіше й тривати довше.

Чи залишиться Україна без інтернету?

На думку українських експертів, повне відключення інтернету в усій країні внаслідок ударів по окремих дата-центрах малоймовірне. Але це не означає, що інтернет працюватиме так само стабільно, як раніше. Вже зараз атаки призвели до проблем приблизно у 100 тис. домогосподарств Києва та області, а пошкодження окремих вузлів зачіпає користувачів одразу кількох операторів і навіть сусідніх регіонів. Якщо атаки триватимуть, найімовірнішими наслідками фахівці називають збільшення кількості локальних аварій, перевантаження резервних маршрутів, триваліше відновлення пошкодженого обладнання та тимчасову недоступність окремих онлайн-сервісів.

Іншими словами, Україна може зіткнутися не з одним великим “інтернет-блекаутом”, а з серією локальних відключень. Наскільки серйозними вони будуть, залежить від того, які саме вузли виявляться пошкодженими, наскільки швидко оператори зможуть відновити обладнання та наскільки ефективно працюватиме резервування мережі. Поки що сама структура українського інтернету — безліч операторів, мереж, маршрутів і резервних потужностей — залишається головним чинником, який не дозволяє вивести з ладу зв’язок одним ударом.

Раніше повідомлялося, що китайські хакери атакують тисячі смартфонів на базі Android. Сучасна екосистема підключених електронних пристроїв відкриває хакерам широкі можливості для здійснення шкідливих атак, і тепер користувачі Android зіткнулися з новою загрозою.