Земля під нашими ногами може здаватися нерухомою, проте насправді вона вирує й пульсує активністю. За словами вчених, ця активність багато в чому зумовлена партнерством між рослинами та грибами, історія якого налічує щонайменше 450 мільйонів років, пише Science Alert.

Це партнерство проявляється у мікробній мережі — розгалуженій системі грибкових ниток, що перебувають у взаємному обміні з рослинним світом, який вкриває Землю, яка транспортує поживні речовини з ґрунту й отримує натомість вуглець, що утворюється в результаті фотосинтезу рослин. Ця мережа також неймовірно велика й життєво важлива — по суті, від цього симбіозу залежить близько 70% усіх видів рослин.

У новому дослідженні вчені вперше склали карту цієї прихованої інфраструктури, виявивши підземну мережу ниток арбускулярних мікоризних грибів (АМ), яка простягається приблизно на 110 квадрильйонів кілометрів крізь ґрунти Землі. Для порівняння, цього достатньо, щоб подолати відстань у 150 мільйонів кілометрів від Землі до Сонця майже мільярд разів.

За словами співавтора дослідження, еволюційного еколога Джастіна Стюарта з Амстердамського університету, в одній чайній ложці ґрунту може міститися до 10 метрів мікоризної мережі. Відомо, що грибні мережі складаються з підземних ниток, які називаються гіфами, що проходять під поверхнею землі в лісах та інших рослинних угрупованнях. Більше того, вони також часто відіграють вирішальну роль у процвітанні цих угруповань: транспортують поживні речовини, а також воду в обмін на вуглець від рослин.

Це робить “деревну мережу” невід’ємною частиною вуглецевого циклу нашої планети, але важко оцінити масштаби її ролі, якщо ми не знаємо, наскільки великою є ця мережа. У новій роботі Стюарт разом із колегами намагався розгадати цю таємницю.

Команда зібрала дані з 322 досліджень, що охоплюють понад 16 000 зразків ґрунту з 9 різних глобальних біомів. Дослідження також містили понад 4000 вимірювань щільності гіф АМ-грибів, що дозволило дослідникам виявити закономірності в умовах, за яких ці мережі з більшою ймовірністю виявляються. Далі вчені використовували машинне навчання для прогнозування щільності невидимих мереж АМ-грибів по всьому світу, а також роботизовану візуалізацію для вимірювання товщини понад 300 000 живих грибних ниток. Це дозволило перетворити довжину мережі на біомасу.

Результати аналізу виявилися вражаючими: вченим вперше в історії вдалося оцінити глобальну щільність гіф АМ-грибів, визначивши 110 квадрильйонів кілометрів гіф у верхніх 15 сантиметрах земної кори. Дані вказують, що ця мережа важить близько 300 мільйонів тонн — для порівняння, це в 4-6 разів більше загальної маси біомаси людини; слугує шляхом для переміщення приблизно 4 мільярдів тонн еквіваленту вуглекислого газу з рослин у підземні екосистеми щороку; близько 40% всієї світової біомаси АМ-грибів зосереджено в тропічних лісах, луках, преріях, степах і болотах.

Інші новини науки

Управління комісара з питань інформації (ICO) у Великій Британії опублікувало попередження про те, що “розумні” пристрої, такі як тостери та аерофритюрниці, можуть збирати ваші особисті дані. Результати недавнього дослідження показали, що деякі підключені до інтернету аерофритюрниці запитують точне місцезнаходження клієнта, а деякі з них навіть записують аудіо через телефони користувачів, пише Daily Mail.

Найбільша незалежна організація із захисту прав споживачів у Великій Британії Which? з’ясувала, що частина цих даних надсилається на сервери в Китаї. При цьому виробник техніки не надає чіткого пояснення з цього приводу.

Але в цьому “шпигунському” списку лідирують смарт-телевізори, які збирають дані про те, що і коли ви дивитеся. За даними ICO, смарт-телевізори збирають дані для показу персоналізованої реклами.

“Смарт-пристрої збирають одні з найбільш конфіденційних даних про наше життя — від інформації про наше здоров’я до повсякденного життя та сімейних стосунків”, — зазначає виконавчий директор ICO Вільям Малкольм.

Експерти не заперечують, що деякі дані користувачів можуть збиратися з законних цілей, наприклад, для вивчення їхніх уподобань. Смарт-пристрої повинні збирати лише ті дані, які їм дійсно необхідні, бути прозорими щодо того, як вони використовуються, та надавати людям контроль над цією інформацією.

Розслідування Which? виявило, що три пристрої — Aigostar, Xiaomi Mi Smart та Cosori CAF–LI401S — знали точне місцезнаходження своїх клієнтів і запитували дозвіл на запис звуку на телефоні користувача.

Додаток Xiaomi, пов’язаний з його аерогрилем, підключався до трекерів від Facebook, Pangle (рекламна мережа TikTok для бізнесу) та китайського технологічного гіганта Tencent (залежно від місцезнаходження користувача), тоді як аерогриль Aigostar запитував стать та дату народження користувача під час створення облікового запису.

Тим часом як аерогрилі Aigostar, так і Xiaomi надсилали особисті дані на сервери в Китаї — хоча це було зазначено в повідомленні про конфіденційність.

Про це розповів зоолог, менеджер проєктів напряму “Рідкісні види” WWF-Україна Ігор Дикий в інтерв’ю “Телеграфу”.

За його словами, українці дедалі частіше помічають вовків поблизу населених пунктів через зростання чисельності цих хижаків. Водночас науковець не пам’ятає випадків, коли вовки нападали б на людей як на здобич.

“Могли бути напади на людину скаженою твариною. Але щоб вовки нападали на людину як на здобич і щоб людина загинула — я такого не пам’ятаю”, — сказав Дикий.

Він зазначив, що випадки нападів ведмедів на людей в Україні були, але їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. За словами зоолога, у таких ситуаціях зазвичай йшлося про порушення людиною правил поведінки в дикій природі.

Дикий також наголосив, що більшу небезпеку для людей і свійських тварин можуть становити здичавілі безпритульні собаки. Вони здатні об’єднуватися в зграї та полювати на копитних тварин, однак через відсутність мисливських навичок часто лише калічать свою здобич.

“Там, де нема вовків, там полюють і калічать тварин копитних безпритульні собаки, які здатні полювати зграйно теж”, — пояснив він.

Окремо науковець прокоментував історії про так званих вовкособак — гібридів вовка та собаки. За його словами, хоча такі схрещування можливі, у дикій природі вони трапляються вкрай рідко, а визначити походження тварини без генетичного аналізу неможливо.

“Це не науковий підхід. Це просто байки мисливців”, — сказав Дикий про спроби визначати гібридів за зовнішніми ознаками.

За словами зоолога, вовки поширені майже по всій території України, окрім Криму. Найчастіше вони мешкають у лісовій зоні та Карпатах.

Нагадаємо, щороку наприкінці літа та на початку осені в Україні триває сезонна міграція кажанів. У цей період тварини можуть залітати до житлових будинків через відкриті вікна та кватирки в пошуках місць для відпочинку або зимівлі.

Під час нашестя сарани на півдні України в мережі з’явилися оголошення про продаж комах. Сарану пропонували купити живою, сушеною або замороженою за ціною від 9 до 12 гривень за штуку.