Connect with us

Політика

Зустріч у Лондоні завершилася не розбіжностями, а бажанням працювати далі

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що вчорашня зустріч у Лондоні щодо припинення вогню була конструктивною і завершилася не розбіжностями, а бажанням працювати далі, тоді як Росія розраховувала на скандал.

Про це глава держави заявив під час спільної пресконференції з Президентом ПАР Сирілом Рамафосою за підсумками переговорів, передає кореспондент Укрінформу.

«Учора в Лондоні була зустріч, дійсно, були присутні європейські країни і США. Україна, Британія, Франція, Німеччина, Сполучені Штати. Вчора була розмова… Вона була непроста, але конструктивна. Вона закінчилась не розбіжностями, а все одно бажанням працювати далі. Я впевнений, що Росія розраховувала на великий скандал учора. І навіть деякі емоції лунали в медіапросторі, але це все одно емоції», – заявив Зеленський.

За його словами, Росії не подобається союз навколо України.

Читайте також: Важливі зустрічі у Лондоні допомогли скоординувати позиції – Сибіга

«Тому що Україна, якщо вона буде на самоті, для Росії є більш легкою ціллю. Хоча, скажу вам відверто, за три роки війни ми стали достатньо міцними. Навіть у перші дні війни, коли ми були майже одні, ми змогли вистояти. Повірте, зараз ми набагато сильніші, але все одно ми більше за всіх хочемо закінчення війни. Це наше бажання», – підкреслив Президент.

Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, міністр оборони Рустем Умєров та міністр закордонних справ Андрій Сибіга перебували у середу, 23 квітня, у Лондоні для участі у переговорах представників США, Великої Британії, Франції, Німеччини та України.

Також Сибіга і Умєров провели зустріч із британськими колегами Девідом Ламмі та Джоном Гілі.

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі назвав цінною цю двосторонню зустріч.

Державний секретар США Марко Рубіо не брав участі у зустрічі в Лондоні.



Джерело

Політика

ЄС має бути готовий прийняти Україну до 2030 року

Published

on



Досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови є важливою віхою на шляху розширення Євросоюзу. Це має стати імпульсом для підтримки України і готовності її прийняти до ЄС до 2030 року.

Про це перед засіданням Ради ЄС з питань закордонних справ у Люксембурзі заявив глава МЗС Литви Кястутіс Будріс, передає кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні ми відзначаємо важливу віху – досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера як для України, так і для Молдови. Це справжнє досягнення, однак це ще не кінцева мета», – зазначив він.

За його словами, наступним кроком має стати відкриття всіх шести переговорних кластерів, що має відбутися до початку літніх канікул.

«Ми маємо прискорити процеси, аби бути готовими відкрити ще п’ять кластерів уже в липні», – наголосив посадовець.

Читайте також: Кос сподівається на відкриття всіх кластерів у перемовинах з Україною в липні

Він підкреслив, що активізація переговорного процесу свідчить про збереження динаміки розширення ЄС.

«Ми повинні використати цей імпульс, підтримуючи Україну, допомагаючи їй проводити реформи та підтверджуючи нашу готовність прийняти її до складу Євросоюзу до 2030 року», – заявив він.

За словами посадовця, наразі Євросоюз не бачить перешкод для подальшого просування України в межах чинної методології розширення.

Водночас він зауважив, що процес підготовки до майбутнього розширення вже триває всередині самого ЄС. Зокрема, нині в Євросоюзі обговорюють новий багаторічний фінансовий план, який має врахувати можливе приєднання нових держав-членів.

«Йдеться не лише про Україну, а й про Молдову, країни Західних Балкан і, сподіваємося, Ісландію», – зазначив посадовець.

Він також наголосив, що успіх процесу залежить як від країн-кандидатів, так і від самого Євросоюзу.

«Україна має виконати свою частину роботи, а ми – свою», – резюмував він.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до відкриття шести кластерів і розраховує цього літа досягти більше результатів для інтеграції в Європейський Союз.



Джерело

Continue Reading

Політика

В ЄС оцінили, коли Україна зможе стати членом союзу

Published

on



За оцінками посадовців ЄС, за наявності достатньої політичної волі Україна може завершити технічні переговори щодо вступу приблизно за чотири роки.

Як передає Укрінформ, про це пише The Guardian.

Водночас в ЄС визнають, що остаточне рішення про членство є політичним кроком – для вступу Україна має прийняти тисячі європейських законів та отримати одноголосне схвалення вступу усіма членами ЄС.

Експертка аналітичного центру Bruegel та колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе пояснює, що відкриття першого кластера дійсно має велике значення.

“Це початок процесу досягнення угоди про членство. Тож це дуже важливо”, – сказала вона.

Водночас Граббе попереджає, що це буде “перевірка реальності” для української сторони: пришвидшити прийняття, впровадження та забезпечення виконання законів ЄС не вийде, і це буде коштувати чималих зусиль.

Граббе наголосила, що Україна потрібна Євросоюзу не менше, ніж Євросоюз потрібен Україні. Експертка пропонує застосувати до Києва підхід “безпека на першому місці” та якнайшвидше інтегрувати Україну в політику безпеки та оборони ЄС, де законодавство є відносно м’яким.

“Враховуючи, що Україна є найсерйознішим гравцем у галузі безпеки та оборони на континенті, єдиним, хто має загартовані в боях війська та серйозний арсенал ефективної зброї на сучасному полі бою, де домінують дрони, найгірше, що може статися для європейської безпеки – це щоб якийсь майбутній український уряд обернувся проти ЄС та став євроскептичним”, – наголосила Граббе.

Посадовці ЄС високо оцінили зусилля України та Молдови щодо впровадження реформ. В Україні гучні арешти, такі як арешт колишнього керівника Офісу Президента Володимира Зеленського Андрія Єрмака, якого минулого місяця було названо підозрюваним у великому розслідуванні щодо корупції, розглядаються як позитивні ознаки того, що влада серйозно ставиться до антикорупційних розслідувань.

Однак посадовці ЄС вважають, що Україна завершила лише 15% реформ, що містяться в 10-пунктному плані, узгодженому в грудні минулого року між комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос та віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою. Цей план включає заходи щодо зміцнення незалежності антикорупційних агентств НАБУ та САП, ухвалення антикорупційної стратегії та реформу процедур призначення суддів і прокурорів.

“Вони (українці – ред.) не збираються повертатися до РФ, але якщо вони розчаруються в ЄС, це буде катастрофою для європейської безпеки”, – сказала вона.

Читайте також: У Раді очікують на розгляд близько 100 євроінтеграційних законопроєктів – Качка

ЄС потрібна Україна щонайменше так само, як Україні потрібен ЄС для забезпечення в майбутньому спільної безпеки, вважає Граббе.

Як повідомляв Укрінформ, минулого тижняРада ЄС офіційно розпочала процес офіційного відкриття кластера 1 “Основи” у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу.

Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 “Основи”.

Фото: Guillaume Perigois unsplash



Джерело

Continue Reading

Політика

Сибіга після перехоплення Британією судна тіньового флоту закликав посилити тиск на Росію

Published

on



Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на перехоплення британськими військовими судна російського тіньового флоту, закликавши й надалі посилювати тиск на РФ.

Про це він написав у соцмережі Х, коментуючи допис очільниці МЗС Британії Іветт Купер, передає Укрінформ.

«Тіньовий флот Росії – це інструмент війни. Кожне таке затримане судно означає менше коштів для російської воєнної машини. Перекриття цих доходів допомагає обмежити можливості Росії фінансувати ракетні та дронові атаки по українських містах», – написав Сибіга.

Він подякував британській колезі «за лідерство Великої Британії та рішучі дії».

«Ми повинні й надалі посилювати тиск і ліквідовувати всі лазівки, які дозволяють Росії фінансувати свою агресію», – наголосив Сибіга.

Купер у соцмережі Х поінформувала, що британські збройні сили перехопили у протоці Ла-Манш одне з підсанкційних російських суден.

«Ці незаконні судна використовують для перевезення російської нафти та газу, на які накладено санкції, по всьому світу, щоб забезпечити надходження коштів у воєнну машину Путіна. Ми вживаємо заходів проти цієї незаконної діяльності у наших водах», – заявила Купер.

Читайте також: Танкери тіньового флоту РФ супроводжують найманці, які воювали проти України

Як повідомлялося, вранці в неділю, 14 червня, Збройні сили Великої Британії перехопили у Ла-Манші нафтовий танкер російського тіньового флоту під час спроби пройти протокою.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.