Відповідний пакет документів для арешту російського суховантажу надіслано ізраїльській стороні, повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.

“Українська сторона просить ізраїльських партнерів накласти арешт на судно і вантаж, провести обшук, вилучити суднову і вантажну документацію, відібрати зразки зерна і допитати членів екіпажу”, — уточнив Кравченко.

За даними слідства, PANORMITIS перевозить зерно, частково вивезене з тимчасово окупованих територій України. Продукцію завантажили після перевалки з іншого судна. Тепер воно прямує в порт Хайфи.

Генпрокурор наголосив, що слідчі задокументували факти незаконного заходження судна в закриті порти України, що є грубим порушенням українського законодавства і норм міжнародного морського права.

За словами Кравченка, з початку повномасштабної агресії Росії з тимчасово окупованих територій України незаконно вивезено понад 1,7 млн тонн агропродукції загальною вартістю понад 20 млрд грн.

“Час безкарного мародерства під іноземними прапорами минув. Ми продовжуємо системно ідентифікувати кожне судно-порушник і працювати над притягненням до відповідальності всіх причетних до воєнних злочинів проти України”, — попередив голова ОГП.

На дипломатичному фронті теж триває боротьба. Після того, як міністр закордонних справ Ізраїлю відповів на твіт свого українського колеги Андрія Сибіги, що Україна не надала доказів на свої звинувачення, очільник вітчизняного МЗС написав, що держава звернулася до Ізраїлю з вимогою заарештувати судно.

“Це не “дипломатія у Twitter”, а цілком конкретний запит про міжнародну правову допомогу, що вимагає належного реагування. Ми очікуємо, що ізраїльська сторона поставиться до цього серйозно, а не обмежиться емоційними заявами”, — йдеться в заяві міністра.

Зерновий скандал між Україною та Ізраїлем: що відомо

13 квітня стало відомо, що порт Хайфи прийняв російський суховантаж ABINSK, який очікував заходу з 23 березня. Раніше судно фіксували в окупованій Керчі, звідки воно вийшло 17 березня 2026 року. Воно перевозило до Ізраїлю зерно з окупованих територій.

27 квітня з’явилася інформація про те, що той самий порт прийняв судно PANORAMITIS, яке також перевозило крадене українське зерно.

У зв’язку з цим глава МЗС Андрій Сибіга написав, що важко зрозуміти відсутність належної реакції Ізраїлю на законний запит України щодо попереднього судна, яке доправляло крадений товар до Хайфи.

“Тепер, коли ще одне таке судно прибуло до Хайфи, ми вкотре застерігаємо Ізраїль від прийняття краденого зерна та шкоди нашим відносинам”, — йшлося в повідомленні.

Зі свого боку його ізраїльський колега Гідеон Саар заявив у Х, що дипломатичні відносини не ведуть через соцмережі або пресу, а також додав, що доказів, які підтверджують ці звинувачення, досі не надано.

28 квітня президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку пакета санкцій проти тих, хто торгує краденим зерном, і тих, хто його купує.

До справи підключилася Європейська комісія, яка звернулася до Ізраїлю для з’ясування інформації про розвантаження в порту Хайфи судна російського “тіньового флоту” з викраденим в Україні зерном.

Нагадаємо, що насправді стоїть за новим скандалом між Україною та Ізраїлем.

Також повідомлялося, що Україна відстежує судна з викраденим Росією зерном, які прямують до Єгипту та Алжиру.

“У Будапешті зустрівся з Петером Мадяром. Говорили про важливі для Берегівської громади проєкти та можливості співпраці з європейськими партнерами” – повідомив Баб’як.

Зокрема, йшлося про підтримку проєкту будівництва сучасного реабілітаційного центру в Берегові, завершення будівництва сортувального заводу в селі Яноші, а також стратегічно важливий для громади проєкт будівництва об’їзної дороги навколо Берегова.

В окремому пості Золтан Баб’як під час зустрічі з Мадяром зазначив, що в Україні угорська громада поряд з іншими національними спільнотами отримує підтримку від держави на усіх рівнях.

“Про жодні утиски прав національної спільноти мова не йде, адже ці питання врегульовано державою та реалізовано на практиці. Триває системна робота та діалог на усіх рівнях щодо окремих питань життєдіяльності угорської громади що потребують вирішення. Президент України Володимир Зеленський особисто опікується цими питаннями, про що свідчать його неодноразові зустрічі із громадою”, – сказав Баб’як.

Мер Берегова додав, що у громади, де проживають угорці на Закарпатті, вкладено великі ресурси для відбудови інфраструктури. Зокрема побудовано новий корпус Берегівської районної лікарні, нові дороги, пункти перетину кордону та багато іншого.

“Освіта та культура фінансується з державного та місцевих бюджетів, що дає можливість забезпечити усі передбачені Законом освітні послуги, у тому числі для угорської національної спільноти. Представники угорської національної спільноти займають керівні посади в органах державної влади та місцевому самоврядуванні”, – додав він.

Міський голова Берегова зазначив, що Україна на законодавчому рівні прийняла важливі рішення, які зараз дозволяють забезпечити дотримання прав українських угорців в освіті, культурі, побуту та інших сферах життєдіяльності громади.

Раніше Укрінформ повідомляв, що переможець виборів в Угорщині Петер Мадяр запропонував зустрітися з Президентом України Володимиром Зеленським на заході України, щоб обговорити права етнічних угорців у регіоні.

Фото: facebook.com/PublicPageBabjak

Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий у відповідь на запит журналістів, передає Укрінформ.

«Україна із прикрістю дізналася про те, що всупереч попередньому цілком справедливому рішенню польського суду російський громадянин, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину на території України, зокрема у вивезенні з Криму культурних цінностей, все ж таки не був екстрадований до України», – зазначив Тихий.

Він спрогнозував, що російська сторона цинічно використає цей політико-правовий епізод для виправдання окупації Криму та експлуатації української тимчасово окупованої території російськими громадянами.

У цьому контексті речник МЗС підкреслив, що Україна послідовно наполягає на притягненні до реальної юридичної відповідальності усіх російських субʼєктів, які працюють на окупацію та війну.

«Щодо цього кейсу Бутягіна й інших подібних ситуацій Україна продовжить застосування відповідних юридичних механізмів та працюватиме також в юрисдикціях партнерів», – запевнив Тихий.

Як повідомляв Укрінформ з посиланням на російську службу BBC, у результаті обміну з Польщі до Росії повертається російський археолог Олександр Бутягін, якого було затримано у Варшаві за запитом України про екстрадицію.

У березні Окружний суд у Варшаві визнав юридично допустимою екстрадицію російського археолога Бутягіна до України, де його підозрюють у проведенні незаконних розкопок в окупованому Криму.

Польські спецслужби затримали на початку грудня 2025 року у Варшаві відомого російського археолога, працівника Ермітажу Бутягіна, якого оголосила у міжнародний розшук Україна за проведення нелегальних розкопок у Криму. У Польщі він перебував проїздом, подорожуючи з Нідерландів на Балкани. В Європі російський вчений проводив серію лекцій про археологію. Українська прокуратура оголосила його в розшук у листопаді цього року за керування нелегальними археологічними експедиціями у Криму з 2014 року. Зокрема, його група вела без відповідних дозволів української влади нелегальні розкопки у стародавньому місті Мірмекій на березі Керченської протоки у Криму. За інформацією українських слідчих, у результаті цих дій частково знищені об’єкти культурної спадщини, збитки оцінили у 200 млн грн. За цей злочин росіянину загрожує 10 років ув’язнення.

Окружний суд у Варшаві продовжив до 1 червня 2026 року арешт російського археолога Бутягіна, якого підозрюють у проведенні незаконних розкопок в окупованому Криму. Розгляд питання про його видачу українському правосуддю був запланований на 18 березня.

23 грудня 2025 року Польща отримала запит від України на екстрадицію російського археолога Бутягіна.

Фото Укрінформу можна купити тут