Connect with us

Події

Фільм про вбитого в Ірпені американського журналіста

Published

on



Стрічка «Озброєний лише камерою: життя і смерть Брента Рено» про американського журналіста, який загинув у березні 2022 року під час висвітлення війни Росії проти України, отримала номінацію на Оскар-2026.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє видання NV.

Стрічка потрапила у номінацію «Найкращий короткометражний документальний фільм»..

Разом із нею у номінацію пройшли: «Усі порожні кімнати» (All the Empty Rooms), «Дітей більше немає: Були і пішли» (Children No More: Were and are Gone), «Диявол зайнятий» (The Devil Is Busy), «Ідеальна дивність» (Perfectly A Strangeness).

Світова прем’єра фільму «Озброєний лише камерою: життя і смерть Брента Рено» відбулася на кінофестивалі SXSW, де він отримав приз глядацьких симпатій у номінації документальних короткометражних фільмів.

Рено був вбитий російськими військовими 13 березня 2022 року – він став першим американським журналістом, який загинув, висвітлюючи повномасштабну війну в Україні.

Його молодший брат і колега Крейг Рено забрав тіло Брента та його останні записи з України й привіз їх до рідного дому в Арканзасі та зняв фільм про нього.

Читайте також: Фільм Чернова «2000 метрів до Андріївки» потрапив до лонглиста BAFTA

Фільм створений у стилі vérité – стиль документального кіно, що прагне максимальної реалістичності. Він містить кадри репортажів братів з різних куточків світу, зокрема з Іраку, де вони перебували разом з Національною гвардією Арканзасу, з Гаїті після землетрусу 2010 року, з Сомалі, де тривала війна, з Гондурасу, звідки іммігранти прямували до США та останні зйомки Брента після його прибуття в Україну.

Як повідомляв Укрінформ, 22 січня Американська академія кінематографічних мистецтв і наук оголосила список номінантів на 98-ту премію «Оскар».

Документальна стрічка українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» не потрапила до п’ятірки номінантів у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм».

Скриншот з відео



Джерело

Події

Українська стрічка «Ілюзія тихої ночі» отримала спецвідзнаку фестивалю у Швейцарії

Published

on



Український документальний фільм «Ілюзія тихої ночі» режисерки Ольги Черних отримав спеціальну відзнаку міжнародного кінофестивалю Visions du Réel у програмі Burning Lights Competition.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.

Стрічку представили на 57-му фестивалі, який проходить у Ньйоніз 17 по 26 квітня. Фільм бере участь у конкурсній програмі Burning Lights, що фокусується на новаторському документальному кіно.

Як зазначається, стрічка «Ілюзія тихої ночі» створена як масштабний колективний проєкт: її фільмували протягом однієї ночі в липні 2025 року за участі понад 40 операторів і сотень людей із різних регіонів України.

Фільм фіксує ніч із 27 на 28 липня 2025 року – від північних лісів до південних степів, від прифронтових територій до міст, що пережили повітряні атаки.

До зйомок долучилися люди різного віку, професій і досвіду, які документували власну реальність під час війни. У підсумку був створений колективний портрет країни, що переживає війну, поєднуючи масштабні плани та інтимні спостереження.

За словами команди, проєкт став експериментальним і водночас емоційним висловлюванням про життя країни під час комендантської години.

Міжнародні критики вже звернули увагу на масштаб і концепцію стрічки. Зокрема, оглядачі відзначають багатошаровість наративу та поєднання різних досвідів – від повсякденних сцен до життя на тлі війни.

«Хоча фільм показує, як українці непохитно продовжують жити своїм життям, у розповіді відчувається моторошний підтекст. Як ми дізнаємося з титрів, більшість російських атак на українську інфраструктуру відбувається вночі. Тільки в липні 2025 року було вбито 286 цивільних осіб. За останні три роки загинуло понад 15 000 цивільних осіб», – йдеться у Business Doc Europe.

У Cineuropa фільм описують як колективний портрет людей, які, попри війну, «шукають хоч трохи надії» та зберігають відчуття людяності:

«Легкість, пов’язана з повсякденними справами, поступилася місцем страху, оскільки вони з тривогою чекають на майбутнє, позначене руйнуванням і хаосом: змирившись, собака лежить у квартирі, чекаючи, коли припиняться бомбардування, жираф порожньо дивиться в порожньому зоопарку, а мати намагається втішити свою дитину, кажучи їй, що звуки, які вона чує, — це лише звичні звуки повітряних нальотів. Але попри все, бажання жити й чинити опір ніколи не покидає цей поранений народ, який не має наміру здаватися».

Читайте також: Український фільм про життя в окупації відібрали до програми Каннського кінофестивалю

Водночас у International Cinephile Society назвали стрічку «суворим нагадуванням про те, що коли війна стає повсякденністю, жодна ніч більше не буде по-справжньому тихою»:

«Фільм не має ані сюжетної, ані стилістичної лінії, що робить деякі епізоди важкими для перегляду, але він передає незламний дух українського народу. Вони прийняли це як частину свого життя, принаймні тимчасово, бо знають, що свобода їхньої країни важливіша за їхні тимчасові незручності».

Світова прем’єра стрічки відбулася 21 квітня в межах фестивалю Visions du Réel.

Телевізійна прем’єра «Ілюзії тихої ночі» запланована на другу половину 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, минулого року на фестивалі документального кіно Visions du Réel стрічка Зої Лактіонової «Прах, що осідає шаром на поверхні» про Маріуполь здобула нагороду Eurimages Co-Production Award.

Кадр з фільму/Cуспільне



Джерело

Continue Reading

Події

У Львові покажуть виставу з використанням жестової мови «Тут буде сад»

Published

on


У Львові 28 квітня у театрі ляльок покажуть виставу з використанням жестової мови «Тут буде сад», створену за мотивами текстів британської письменниці Олівії Ленґ.

Про це повідомляє Львівська міська рада, передає Укрінформ.

«28 квітня у Львівському театрі ляльок відбудеться показ вистави «Тут буде сад» — танцювального перформансу з використанням української жестової мови, створеного за мотивами текстів британської письменниці Олівії Ленґ», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що ця вистава поєднує рух, звук, вібрації та жестову мову, формуючи особливий простір сприйняття. В основі постановки — образ саду як місця пам’яті, втрати і надії.

«У контексті війни цей образ набуває нових сенсів — про вкорінення, спільність і потребу будувати навіть тоді, коли все навколо нестабільне», – додали у міськраді.

У постановці використовуються гучні звуки та вібрації, що є частиною художнього задуму.

«У час війни ми свідомо підтримуємо ініціативи, які адаптовують мистецтво до нових реалій, зокрема до потреб ветеранів і людей з різним досвідом сприйняття», – зазначила керівниця управління культури Львова Марта Бешлей.

Читайте також: Рівненський театр ляльок готує виставу для дітей з інвалідністю, оголошений кастинг на Барбі

Зазначається, що такі проєкти — це не лише про мистецтво, а й про турботу, про створення спільного простору, де кожен може бути включеним.

Як повідомляв Укрінформ, у березні в Сумській філармонії відбувся концерт пісні з перекладом жестовою мовою.

Фото: Театр “Нафта”



Джерело

Continue Reading

Події

У Харкові після ремонту відкрився літмузей

Published

on


Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Унаслідок російських ударів по Харкову в березні 2025-го у кількох приміщеннях виникли тріщини, впала стеля. У будівлі замінили пошкоджені вікна, укріпили стіни, замінили деякі меблі. У відремонтованих залах змінилася кольорова гама.

Відновлювальні роботи провели завдяки кільком грантам від різних інституцій, допомозі приватних осіб, заміну вікон профінансувала міська рада.

“Відремонтували лише те, що потребувало негайного порятунку, та зберегли все, чим ще можна користуватися”, – наголосили в літмузеї.

Ремонт здійснив архітектор-реставратор Віктор Дворніков.

У планах – ремонт входу, аби будівля відповідала принципам безбарʼєрності. Для цього шукають рішення та ресурси.

25 квітня в оновлених приміщеннях відкрилася виставка “Харківська Енеїда. Домашній архів”. У ній – ілюстрації митця Рафаеля Волинського, створені майже 60 років тому, і документи, що свідчать про підготовку до видання твору Івана Котляревського у Харкові. Підготував експозицію онук художника – архітектор, в нині військовослужбовець Богдан Волинський.

“Неймовірне щастя! Ми цього чекали довго. Ми старались. І нарешті відкриваємось – дуже важливою для нас виставкою. Тому що це той родинний архів, який би мав бути частиною нашої спільної пам’яті”, – сказала директорка літмузею Тетяна Пилипчук.

Після смерті художника у 1992 році його син перевіз увесь архів на зберігання в гараж. І лише у 2020 онук, розбираючи папери, знайшов ілюстрації до “Енеїди”. Їх Рафаелю замовило видавництво “Прапор”, розповідає Богдан Волинський. Чому видання так і не вийшло друком, достеменно невідомо.

“Це була ціла серія готова. До неї було багато робочих документів (виписки із засідань художніх рад, рецензії тощо, – ред.), що свідчить про підготовку – про неї згадувалось у газетах – і мало вийти таке чудове видання, при чому до ювілею Котляревського”, – говорить Волинський.

Після подій останніх років на роботи діда він поглянув інакше.

“Побачив цінність всього національного, цінність свого. Я нарешті побачив її в цих роботах. Зміг побачити і бароковість, і мотиви якоїсь абстракції – на противагу соцреалізму, який панував тоді”, – зауважив військовослужбовець.

На виставці представлена частина ілюстрацій, які онук митця бачить найбільш актуальними.

“У цих ілюстраціях я пізнав теперішнє життя. Це зображення війська, це насправді центральна тема. Це обличчя. Це вони – наші українські вояки. Хлопці, яких бачу, з якими я служу. Більшість – це старші чоловіки, в не хлопці. Як на зображеннях – так воно і є зараз. Десь хитрі усмішки, десь масні губи, десь напівсонні. Це не якісь класичні герої, в дуже реальний портрет війська”, – вважає Волинський.

Побачити виставку “Харківська Енеїда. Домашній архів” можна протягом двох місяців.

Читайте також: Вишиванки з давніх світлин

Як повідомлялося, вночі проти 1 березня 2025 року, за даними Харківської міської ради, внаслідок масованої російської були пошкоджені щонайменше 75 будівель у Шевченківському, Київському та Новобаварському районах.

Серед них – будівля Харківського літературного музею, особняк початку XX століття на вул. Багалія.

Музейники під час ремонту проводили заходи в інших локаціях, відкрили “Літературний намет” на подвір’ї, стали співорганізаторами конкурсу для молодих митців “Генерація Ніка”.

Фото: В`ячеслав Мадієвський



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.